Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
23.05.2018
Таблицю даних платник ПДВ може подати без факту зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН 
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. 
У цій квитанції зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.  Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови КМУ №117. 
У таблиці даних платника податку зазначаються: 
- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕДДК 009:2010); 
- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; 
- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ. 
Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається. 
Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів. 
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. 
Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди). 
Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку, то платник має право подати до ДФС таблицю без зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. 
При цьому, якщо таблиця врахована ДФС з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню. 
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку. 
Після прийняття рішення про неврахування таблиці, платник податку має право надіслати нову таблицю з правильними даними. 
Зазначена норма визначена п. 12, п. 13, п. 29, п. 30, п. 38 Постанови КМУ від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 
Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській облсті інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до: 
► Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854; 
► Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442; 
► Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506. 
Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями». 
Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію. 
Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011 
Податкові наслідки при поверненні авансу юрособою - «єдинником» 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі. 
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності      (п. 292.6 ст. 292 ПКУ). 
При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ). 
У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації. 
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення. 
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Мініністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період. 
ПДВ при довгостроковому контракті між бюджетними установами 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що згідно із п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом. 
Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). 
Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання. 
Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий п. 198.2 ст. 198 ПКУ). 
Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальними та стосуються всіх без виключення категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187 ПКУ, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у бюджетної організації – замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ. 
Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями. 
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка. 
Оподаткування спадщини: ставки податку на доходи фізичних осіб 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській областіі повідомляє, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ. 
Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556). 
Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів. 
Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО. 
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО: 
- 0 %; 
- 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ); 
- 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ). 
Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації. 
  
Відповідальність за несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості. 
Крім того, відповідно до частини першої ст. 164² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164² КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Частина приміщень в оренді: довідка за формою № 20 – ОПП подається і орендодавцем, і орендарем 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за       № 1562/20300, зі змінами з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). 
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ. 
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. 
У разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна, у тому числі його частини, повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені пунктами 8.3 – 8.5 розділу VIII Порядку № 1588. 
Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, який прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП. 
У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) – «орендується». 
У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди. 
Відображення податку, сплаченого при виплаті дивідендів нерезиденту, у декларації з податку на прибуток підприємств 
 Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській областіі інформує, що при виплаті доходів нерезиденту, визначених пп. «б» пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), такі доходи оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. 
Податок на доходи нерезидента (податок на прибуток) (далі – податок) із джерелом їх походження з України відображається у декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу МФУ від 28.04.2017 № 467) за підсумками звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється виплата таких доходів у наступному порядку: 
- сума виплачених нерезиденту дивідендів відображається у графі 3 рядка 2; 
- ставка податку згідно з нормами міжнародного договору – у графі 5 рядка 2; 
- сума податку – у графі 6 рядка 2 Таблиці 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємств. 
Фіскальні чеки РРО від продавців пального – тільки з «кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД»! 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що з 06.04.2018 набрав чинності наказ Міністерства Фінансів України (далі – Мінфін) від 19.02.2018 № 288 (далі – Наказ № 288), яким внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13. 
Змінами фіскальні касові чеки за формами № ФКЧ-1 та № ФКЧ-2 доповнено обов’язковим реквізитом «код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД». 
Крім того, змінами встановлено, що додаткові реквізити фіскального касового чека за формою № ФКЧ-3 застосовуються, якщо переказ призначено для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. У такому разі забезпечується друкування в розділі назви товарів (послуг) усього переліку товарів (послуг) та їх вартості: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назви товарів (послуг). 
Нагадаємо, що п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) передбачено попереднє програмування найменування операції для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. 
Для суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального, відображення «коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД» у фіскальних чеках РРО є обов’язковим з дня опублікування Наказу № 288, а саме з 06.04.2018 
Звертаємо увагу, що у разі проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування (для пального із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовуватимуться фінансові санкції у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85 грн) (п. 6 ст. 17 Закону № 265). 

Застосування норм ПКУ щодо нарахування пені при збільшенні податкових зобов’язань 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській областіі нагадує, що відповідно до п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ пеня, передбачена ст. 129 ПКУ, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ. 
Водночас, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, розпочинається нарахування пені 

на суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені). Пеня нараховується за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ). 
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ). 
 Пільг по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності податковим законодавством не передбачено 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. 
Порядок справляння орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначено розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ. Положеннями цього розділу не передбачені пільги по орендній платі за землю. 
Про сплату податку на нерухомість при продажу 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. 
Згідно з пп. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. 
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується. 
Чи має право державний службовець на податкову соціальну пільгу? 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській оласті звертає увагу, що відповідно до п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), з урахуванням норм абзацу першого пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. 
Згідно із пп. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга до заробітної плати державних службовців застосовується під час її нарахування до завершення нарахування таких доходів без подання відповідних заяв, зазначених у п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ. 

Водночас, якщо державний службовець має право на підвищений розмір податкової соціальної пільги, то він повинен подати заяву в якій зазначається якою саме пільгою він бажає користуватися та додати до заяви підтвердні документи. 
Перелік таких документів та порядок їх подання визначений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги». 
Отже, державні службовці мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму 100 - відсоткової податкової соціальної пільги без подання заяви за умови, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, що дорівнює  розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень  ( у 2018 році – 2470 грн). 
Право власності на транспортний засіб перейшло протягом звітного року: сплата транспортного податку фізичною особою
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській оласті нагадує, що згідно з пп. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування транспортним податком від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. 
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. 
Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, транспортний податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. 
Чи зобов’язані ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів таксі, при розрахунках готівкою застосовувати РРО? 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській областіі нагадує, що відповідно до абзацу четвертого п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування. застосовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) відповідно до Закону України від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінамита nf доповненнями (далі – Закон № 265). 
Згідно із п. 1 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. 
Електронний таксометр – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування тарифів за проїзд та облік вартості наданих послуг з перевезень пасажирів (ст. 2 Закону № 265). 
Отже, ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування і надають послуги з перевезення пасажирів в автомобілях-таксі, при розрахунках із пасажирами готівкою повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій. 
 Чи можливо відкоригувати помилково нараховані суми ПДВ за операцією з постачання товарів, якщо така операція звільнена від оподаткування ПДВ? 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010  № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). 
Згідно з пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ –  постачальника, то: 
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань з ПДВ за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; 
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник ПДВ на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг. 
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ лише після реєстрації в ЄРПН РК. 
Отже, якщо платник ПДВ нараховував ПДВ при поставці товарів (послуг), які відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ та відображав у податковому обліку зазначені операції як оподатковувані, а суми утриманого ПДВ вносив до бюджету, то суми ПДВ, нараховані за такими операціями, підлягають коригуванню виключно за умови повернення покупцям сплаченого ними ПДВ під час придбання таких товарів (послуг). 
На дату повернення покупцю сум ПДВ, сплачених таким покупцем при придбанні товарів (послуг), що звільнені від оподаткування ПДВ постачальник товарів (послуг) складає РК до раніше складеної податкової накладної, в якому коригує всю суму операції зі знаком «–», та одночасно складає нову ПН на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ. 
 Податковий облік деяких нематеріальних активів 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області
 інформує, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. 
У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо). 
Якщо платником податку на прибуток підприємств здійснено придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, то згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів. 
Харківська митниця ДФС щодо сплати штрафу за порушення митних правил 
Одним з видів адміністративного стягнення за порушення митних правил є штраф. Статтею 464 Митного кодексу України встановлено, що штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил, полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов'язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається Митним кодексом України залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення. Одночасно з цим, сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів-безпосередніх предметів порушення митних правил, а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених Митним кодексом України. 
Штраф повинен бути сплачений особою, яка вчинила порушення митних правил, не пізніше 15 днів з дня вручення або надіслання їй копії постанови органу доходів і зборів про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше 15 днів з дня залишення скарги (адміністративного позову) без задоволення. Сума штрафу вноситься особою, яка вчинила порушення митних правил, до державного бюджету у порядку, встановленому законодавством України. 
У разі якщо штраф не буде сплачено у строки, встановлені статтею 539 Митного кодексу України, постанова органу доходів і зборів або суду (судді) надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи порушника або за місцезнаходженням його майна. 
Фахівці Харківської митниці ДФС звертають увагу, що виходячи з викладеного вище, Митним кодексом України встановлено обов'язок сплати штрафу за порушення митних правил особою, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення при цьому  право передання такого обов'язку іншій особі законодавством не передбачено. 
Одночасно з цим, митники зазначають, що у разі добровільної несплати правопорушником штрафу такі постанови направляються митницею до органів державної виконавчої служби, у зв’язку з чим на порушника (боржника) покладається додатковий обов’язок зі сплати виконавчого збору в розмірах, встановлених Законом України «Про виконавче провадження». 
Від Харківщини до бюджету надійшло 277,2 млн. грн. військового збору 
Зазначену суму мешканці регіону сплатили протягом чотирьох місяців поточного року.  В Головному управлінні фіскальної служби області відзначили, що у зрівнянні з минулорічним періодом надходження військового збору зросли на 44,1 млн. грн. ( за 4 місяці 2017 року  зібрано 233,1 млн.грн.). 
Зокрема у квітні надійшло 71,5 млн.гривень.  
Також  у фіскальному відомстві відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону. 
. Харківська митниця ДФС про митне оформлення за принципом «єдиного вікна» 
«Єдине вікно» – це єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним державним службам в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантажі, які проходять через митний кордон України та про результати проходження ними необхідних видів контролю. Система працює з 1 серпня 2016 року та дозволяє подавати документи один раз в одне місце і мінімізувати контакти декларантів з посадовими особами державних органів. 
Запровадження роботи державних контролюючих органів за принципом «єдиного вікна» спростило і зменшило кількість митних формальностей; скоротило час проведення митних процедур; мінімізувало людський фактор при прийнятті рішень органами доходів і зборів та іншими контролюючими органами; усунуло можливості для корупційних проявів; сприяє розвитку міжнародної торгівлі. 
Реалізація принципу «єдиного вікна» під час здійснення митного та інших державних видів контролю значно змінило життя як бізнесу, так і контролюючих органів, та по значущості стоїть на одному рівні із провадженням митницею процедури електронного декларування. 
Так, у квітні поточного року у зоні діяльності Харківської митниці ДФС з використанням інформаційної системи автоматичного обміну інформацією оформлено 11557 митних декларацій, що підлягали державним видам контролю. При цьому за принципом «єдиного вікна» оформлено 9369 декларацій, або 81 % від загалу. З початку року цей показник склав 64 %. 
Суттєвим є той факт, що у порівнянні з відповідним показником минулого року кількість митних декларацій, які оформлені через «єдине вікно», зросла в рази. 
Слід зазначити, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2016 №364, якою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації, встановлено, що з 1 лютого 2019 року вимоги зазначеного порядку будуть використовуватись в повному обсязі усіма підприємствами та державними органами. 
До уваги платників ПДВ, реєстрація яких анульована! 
Головне управління ДФС у Харкіській області повідомляє, що відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт    (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. 
Згідно із п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. 
Отже, обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ та уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації покладається на платника ПДВ. 
Враховуючи те, що суб’єкт господарювання у разі анулювання реєстрації платника ПДВ виключається із Реєстру платників ПДВ, то уточнюючий розрахунок за період, у якому він був платником ПДВ, такий суб’єкт господарювання подати не може. 
 Про зарахування сплачених за межами України податків у зменшення податку на прибуток 
Головне управління ДФС у Харківській області звертає увагу, що відповідно до пп. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суми податку на прибуток (далі – податок), отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ. 
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду. 
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах: 
¨податок на капітал/майно та приріст капіталу; 
¨ поштові податки; 
¨ податки на реалізацію (продаж); 
¨ інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав. 
Слід зазначити, що зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів. 

Самостійне нарахування суб’єктом господарювання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату ЄСВ законодавством не передбачено
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п. 2 розділу VІІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449), органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції, зокрема за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) у таких розмірах: 
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 % своєчасно не сплачених сум. 
► за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року та надалі, – у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449. 
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів. 
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 15 до Інструкції № 449. 
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта документальної перевірки платника ЄСВ. 
Згідно з п. 7 розділу VІІ № 449 рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема у п. 2 розділу VІІ Інструкції № 449, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник.  
За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника ЄСВ до акта перевірки – приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. 
Отже, нарахування штрафних санкцій у разі своєчасно не сплачених платником сум ЄСВ здійснюється органом доходів і зборів у порядку і розмірах, визначених законодавством. 
Підприємці – платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку 
Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця.  
Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.  
Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі.  
З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного. 
Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати. 
ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ САМОЗАЙНЯТИХ ОСІБ ЗА НЕВЕДЕННЯ (НЕНАЛЕЖНЕ ВЕДЕННЯ) КНИГИ ОБЛІКУ ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ 

Відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги, яку ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481. 
Згідно зі ст. 121 ПКУ ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. 
 Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень. 
Крім того, статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Чи є обмеження щодо граничної суми розрахунків готівкою при виплаті дивідендів фізичній особі? 
Головне управління ДФС у Харківській області інформує, що згідно з  п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно. 
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується. 
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн.), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам. 
Мирослав Продан: Україна, Молдова та Італія посилять співпрацю у правоохоронній діяльності 
Протягом останніх років товарообіг України з Молдовою та Італією має стійку тенденцію до зростання. Так, лише з початку цього року товарообіг з Молдовою зріс на 78% порівняно з відповідним періодом минулого року, а з Італією – на 30%. Таке зростання вимагає спрощення та прискорення митних процедур, а також інтенсифікації зусиль з протидії митним правопорушенням та контрабанді. 
Про це в.о. Голови ДФС Мирослав Продан заявив під час тристоронньої зустрічі з Генеральним директором Агентства митниці та монополій Італійської Республіки Джованні Кеслером та Генеральним директором Митної служби Молдови Віталіє Врабіє, яка відбулася у Римі. 
«Наші служби мають ефективно відповідати новим викликам, у тому числі і з точки зору сучасного менеджменту, висококваліфікованого персоналу, широкого застосування ІТ та новітніх технічних засобів митного контролю. Саме тому сьогоднішня тристороння зустріч є досить важливою, оскільки ми маємо змогу визначити перспективні напрями співробітництва наших адміністрацій», – зазначив Мирослав Продан. 
За його словами, для України, Молдови та Італії перспективними напрямами у митній сфері є активізація взаємодії у правоохоронній сфері. Це стосується, у першу чергу, налагодження обміну інформацією при переміщенні підакцизних товарів, обміну оперативною упереджувальною інформацією про можливі порушення митного законодавства при переміщенні авіаційним транспортом, обміну інформацією про плавзасоби, які останнім часом активно завозяться в Україну та використовуються в територіальних водах Італії громадянами України, а також підготовки кінологічних команд. 
Серед напрямів взаємодії - співробітництво у сфері підвищення професійної підготовки працівників митних органів та у сфері митних експертиз, у тому числі, ознайомлення з підходами щодо ідентифікації та виявлення фальсифікації алкогольних напоїв під час проходження митниці, а також шляхом дослідження деяких груп товарів. 
Очільник ДФС, зокрема, відзначив, що прикладом успішної взаємодії з Італією може стати співпраця України та Молдови у митній сфері. Функціонування спільних пунктів пропуску, наявність обміну попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, співпраця у правоохоронній сфері за підтримки Місії  EUBAM – все це дозволяє проводити ефективну роботу у напрямі протидії митним правопорушенням. Так, у травні розпочато підготовку до оперативної фази Спеціальної операції «Янус», організованої спільно з Місією EUBAM та OLAF, щодо боротьби з контрабандою та переміщенням підакцизних товарів, таких як тютюнові вироби, без сплати податків та мита між Європою, Україною та Молдовою.   
Крім того, українська делегація відвідала центр аналізу та розвідки Агенції монополій та митниці Італії, де ознайомилася з роботою інформаційної системи AIDA. Вона у режимі он-лайн аналізує інформацію, що міститься в митних деклараціях, на основі бази даних та профілів ризиків, яка постійно оновлюється. Також враховуються результати митного контролю із застосуванням скануючих систем. Представники ДФС разом з колегами з Молдови мали можливість побачити застосування сканерів у морському порту Чивітавекк’я в контексті використання інформаційної системи AIDA. 
Італійська сторона також ознайомила з власним досвідом протидії шахрайству із заниженням митної вартості. Італія була країною з найнижчою у ЄС митною вартістю. Але запуск AIDA, аналіз тенденцій на ринку, наявність фіскального інструменту при визначенні митної вартості дали результат – тепер в Італії цей показник вище середнього по ЄС. Джованні Кеслер також наголосив на важливості співпраці з іншими правоохоронними органами, зокрема, Фінансовою гвардією, поліцією, міжвідомчими групами з протидії оргзлочинності (GICO). 
Алкоголь в упаковці типу «Теtra Рak»: як маркувати? 
Як потрібно забезпечити маркування алкогольних напоїв, які знаходяться безпосередньо в паперовій упаковці? 
Підпунктом 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. 
Вимогу щодо маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку визначено Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (Постанова КМ України від 27.12.2010 №1251),  п. 22 якого передбачено, що марки акцизного податку наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу «Теtra Рak») марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині. 
Згідно з п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. 
Інші вимоги щодо маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку чинним законодавством не передбачені. 
Відповідно до п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу алкогольні напої, марковані з відхилення від вимог Положення № 1251, вважаються немаркованими. 
Реалізація власної продукції в ресторані 
Ведення обліку на підприємствах ресторанного господарства має певні особливості, які насамперед обумовлені тим, що цей вид діяльності поєднує виробничу і торговельну діяльність, а вироблена продукція має обліковуватися за цінами реалізації. 
Про те, як відобразити в обліку операції з виробництва та реалізації продукції в ресторанному господарстві: загальні аспекти, документальне оформлення, податковий облік та інші питання ведення ресторанного бізнесу розкрито в матеріалах офіційного видання ДФС України «Вісник. Офіційно про податки» за електронним посиланням: http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100007270-realizatsiya-vlasnoyi-produktsiyi-v-restorani?f 
Туристичний збір: про платників та ставки податку 
Туристичний збір - місцевий збір, який встановлюється місцевою радою. 
Платники - громадяни, які на території місцевої ради отримують послуги з тимчасового проживання. 
Водночас, від сплати туристичного податку звільняються громадяни, які знаходяться у відрядженні; діти до 18 років; інваліди та особи, які супроводжують інвалідів І групи. Окрім того, платниками збору не є особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів. Однак, такі заклади повинні мати ліцензію на медичну практику та акредитацію МОЗ України. 
Справляння туристичного збору здійснюють податкові агенти: 
-         адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади; 
-    квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири) фізичних осіб; 
-   юридичні особи або фізичні особи - підприємці, які уповноважені місцевою радою справляти збір на умовах договору. 
База справляння збору - вартість усього періоду тимчасового проживання (за виключенням витрат на харчування, побутові послуги). 
Справляння збору здійснюється під час надання послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням. Сума збору зазначається податковим агентом окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання. 
Ставка - 1 відсоток до бази справляння. Кошти збору зараховуються до місцевого бюджету територіальної громади. 
Порядок справляння туристичного збору регламентується ст. 268 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями. 
Надходження туристичного збору – один із важливих кроків до розбудови економічної стабільності країни. Податок покликаний розвивати вітчизняний туризм та зміцнювати місцеві бюджети. https://www.facebook.com/sfs.kherson/ 

Про ЄСВ для адвокатів, які проводять незалежну професійну діяльність 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє: адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката із здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ст.1 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон №5076)). 
     Пунктом 3 ст.4 Закону №5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання. 
     Інформація про найменування і місце знаходження організаційної форми адвокатської діяльності вноситься до Єдиного реєстру адвокатів України, ведення якого забезпечується радою адвокатів України. 
     Тобто, обов’язок стати на облік в контролюючих органах як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) виникає у адвоката, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України внесено запис про здійснення адвокатської діяльності індивідуально. 
     Платниками ЄСВ відповідно до п.5 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуванняє» (далі – Закон №2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність. 
     Базою нарахування ЄСВ для таких платників є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. 
     У разі, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, така особа зобов’язана визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 
     Відповідно до Закону №2464 роботодавці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, розглядаються як окремі платники ЄСВ. 
     Отже, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та одночасно є найманими працівниками, не звільняються від сплати ЄСВ за себе, якщо вони зареєстровані як особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність. 
ДФС ділиться досвідом у сфері адміністрування ПДВ на міжнародному рівні 
Досвід Державної фіскальної служби України щодо електронного адміністрування та відшкодування ПДВ, а також впровадження системи аналізу ризиків був представлений на глобальному рівні.  
У рамках міжнародної конференції «Один пояс-один шлях» в Астані (Казахстан), де взяли участь понад 30 керівників податкових та митних органів із близько 50 країн світу, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан розповів про методи боротьби з ПДВ-шахрайством в Україні. 
«Ми знаходимося на майданчику для обміну досвідом та напрацювання спільних кроків у податковій сфері, що буде сприяти розвитку бізнесу, забезпеченню економічних інтересів держав та дотримання верховенства права. Крім того, учасники внесуть свій внесок у розвиток ініціативи «Один пояс-один шлях». Тому давайте активно ділитися своїм досвідом, адже тільки спільними зусиллями ми зможемо суттєво прискорити розвиток та досягнути успіхів, попередивши помилки», - зазначив Мирослав Продан на конференції.  
За його словами, наразі понад половину доходів бюджету, які забезпечує ДФС, становлять надходження податку на додану вартість. Тому декларування ПДВ знаходиться під особливим контролем фіскальної служби, адже масштаби ухилень від сплати цього податку на початковому етапі масштабного реформування системи адміністрування ПДВ у 2015 році становили близько 30% від задекларованих сум. 
У результаті із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ обсяги ухилення від оподаткування скоротилися до 17%, а після введення в дію системи автоматизованого контролю господарських операцій (система моніторингу та аналізу ризиків), яка унеможливила формування ПДВ по ризикових угодах – до 0,9%. 
«Процес адміністрування ПДВ та контроль за формуванням податкових зобов'язань та сплатою цього податку повністю автоматизовані. Завдяки зниженню обсягів ухилення від сплати податку стало можливим впровадження Електронного відшкодування ПДВ. Його перевагами стало скасування ручного режиму повернення податку, повна автоматизація процесу. Відкритий та прозорий реєстр дає можливість як бізнесу, так і громадськості відслідковувати абсолютно всі етапи проходження заявки на відшкодування: від подачі заявки до отримання коштів», - поінформував керівник ДФС. Крім того, нова система дала можливість ліквідувати корупційні ризики, адже реформування всієї системи адміністрування ПДВ поставила всіх учасників бізнес-процесів у рівні умови, підвищила довіру платників до податкових органів.  
Мирослав Продан додав, що реформування системи було позитивно оцінене і міжнародними партнерами та експертами. Так, у рейтингу Doing Business в частині адміністрування Україна за рік піднялась на 42 позиції, а за результатами діагностики податкового блоку експертами місії TADAT (інструмент МВФ) ДФС отримала позитивну оцінку в цілому щодо реформування податкової системи.  
Реєстр платників ПДВ має найбільшу кількість переглядів серед переліку наборів даних 
України стає більш відкритою. Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що на офіційному веб-порталі ДФС на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки» розміщені всі набори даних, закріплені за службою. 
Серед 8 наборів даних, які збирають найбільше переглядів на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, – Реєстр платників ПДВ та Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг. 
Про це свідчать результати дослідження «Економічний потенціал відкритих даних для України», яке провели Київська школа економіки у співпраці з Open Data Institute (London) у рамках проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах». 
Так, Реєстр платників ПДВ має 40 тис. переглядів; 
Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг – 9 тис. переглядів. 
При цьому на Реєстр платників ПДВ припадає майже 13% від усіх переглядів. 
Загалом ДФС постійно оновлює 40 основних наборів даних. З них 8 наборів було включено до загального переліку постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1100 «Про внесення змін до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», яка набрала чинності 09.02.2018 року. 

Щорічне подання заяви про застосування податкової пільги не передбачено 
Відповідно до п.п.169.2.1 п.169.2 ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). 
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування ПСП) (п.п.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ). 
ПСП починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування ПСП згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування ПСП, а також заявами про відмову від такої ПСП. 
Враховуючи вищевикладене, нормами ПКУ не передбачено щорічне подання заяви про застосування ПСП. 
При цьому, якщо у платника податків виникає право на застосування ПСП з інших підстав ніж тих, які були зазначені у попередній заяві, то такий платник повинен надати нову заяву з відповідними підтверджуючими документами. 
Обмеження на використання коштів з рахунку фізичної особи – приватного підприємця відсутні 
Фізична особа-підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством. 
Згідно зі ст. 42 Господарського кодексу підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 
Відповідно до ст. 44 зазначеного Кодексу підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. 
Питання дотримання трудового законодавства обговорили податківці на засіданні в ХОДА 
Керівництво Головного управління ДФС у Харківській області взяло участь у розширеному засіданні обласної робочої групи з питань легалізації зайнятості населення та заробітної плати, що відбулось в Харківській обласній державній адміністрації. Учасниками заходу також стали представники Державної служби України з питань праці, Пенсійного фонду України,  громадські організації та суб’єкти господарювання, які мають значні борги із виплати заробітної плати, у т.ч. фізичні особи-підприємці. Заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Артур Праскурін  поінформував щодо здійснення перевірок органами ДФС із виявлення фактів використання праці неоформлених осіб. Посадовець зазначив, що загальний фонд оплати праці, у березні в порівнянні з січнем 2018 року суттєво зріс. Також збільшилась чисельності найманих працівників з 633,6 тис. осіб у січні 2018 року до 640,8 тис. осіб у березні 2018 року. Тобто, кількість офіційно працевлаштованого населення на протязі 2018 року зросла на 7,2 тисячі осіб. 
Про діяльність фахівців фіскальної служби із забезпечення погашення заборгованості із сплати ЄСВ розповіла заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Наталія Свєтош. Використовуючи всі надані фіскальній службі повноваження, фахівці проводять з керівниками підприємств роботу  із  забезпечення скорочення боргу із виплати заробітної плати та забезпечення перерахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску. 
На постійній основі проводяться зустрічі, «круглі столи» з представниками бизнесу, на яких обговорюються питання погашення такої заборгованості. 
Робоча група проаналізувала ситуацію в регіоні щодо проведення моніторингу з виявлення неоформлених працівників та здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення. Представники громадських об’єднань розповіли про свою участь в частині забезпечення гідних умов праці та соціального захисту працюючих. 
Також було проаналізовано причини, що призводять до виникнення заборгованості із заробітної плати та/або виплати її у розмірі меншому за встановлений законом рівень  та окреслено комплекс заходів із забезпечення легального працевлаштування найманих працівників, своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати. 
Податок на нерухомість для фізичних осіб: хто сплачує та за якими ставками
У 2018 році фізичні особи - власники нерухомості сплачують податок за звітний 2017 рік. 
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є всі фізичні особи, що володіють об’єктами житлової та/або нежитлової нерухомості (ст.266 Податкового кодексу України). 
Податок нараховується на загальну площу об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток. 
Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2017 році – 3200 грн), за 1 квадратний метр бази оподаткування. 
Крім того, фізичним особам – власникам житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), необхідно додатково сплатити 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку). 
Податковим законодавством передбачені пільги для громадян - власників нерухомості, зокрема, загальна площа об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, зменшується: 
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; 
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; 
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. 
Обчислення суми податку з об‘єктів нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється органами фіскальної служби за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. До 1 липня 2017 року платникам направляються (вручаються) податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку із зазначенням відповідних платіжних реквізитів. 
Сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, платники мають протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення. Саме протягом цього часу платник має право у випадку незгоди із визначеною сумою звернутися до органів фіскальної служби для звірки даних. 
Крім того, якщо платники не отримали такого повідомлення, але вони є платниками цього податку, вони також можуть звернутися до органів фіскальної служби для проведення звірки. 
У пункті пропуску «Бориспіль-аеропорт» виявлено контрабанду 3,8 кг кокаїну з Південної Америки
Співробітниками управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Київської митниці ДФС у співпраці з Департаментом протидії наркозлочинності Національної поліції України припинено спробу контрабанди кокаїну. 
За результатами вжитих заходів співробітниками управління у зоні діяльності митного поста «Бориспіль-аеропорт» під час проведення митного огляду багажу громадянина України, який прилетів з Бразилії авіарейсом транзитного сполучення № 297 «Доха-Бориспіль», у подвійному дні між боковими стінками валізи було виявлено два прямокутних пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору загальною вагою 3,8 кг. 
Виявлена речовина, згідно експрес-аналізатора наркотичних засобів, містить у своєму складі наркотичний засіб кокаїн. 
Орієнтовна вартість викритого небезпечного вантажу становить 0,5 млн дол. США. 
За даним фактом складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення передбаченого статтею 483 Митного кодексу України. Тривають невідкладні слідчі дії. 


  ІЗЮМСЬКА ОДПІ
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 13

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»