Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
28.03.2018
Документи, що підтверджують витрати, дозволені до включення до податкової знижки 
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено  п.166.3 ст.166 ПКУ. 
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року – це визначено у п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ. 


До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні відображатися вартість таких товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). 
Оригінали зазначених документів підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166ПКУ). 
На вимогу територіального органу ДФС та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (абз. 2 п. п.«в» п.176.1 ст.176 ПКУ). 
Інвестиційний прибуток необхідно відобразити в декларації про майновий стан і доходи
Пплатник податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами. 
При цьому інвестиційний дохід не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу у випадках, передбачених в п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ) : 
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2017 році – 2240 грн.); 
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації). 
Тобто, у випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів 
В інших випадках, якщо продається інвестиційний актив, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом звітного року. 
В яких випадках платник звільняється від подання декларації про майновий стан і доходи 
Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) у випадках: 
а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платники податку, які: 
- є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року; 
- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язнені на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації; 
- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року; 
- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року; 
б) в інших випадках, визначених розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). 
Крім того, декларація не подається і обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним (це передбачено п.179.2 ст.179 ПКУ), якщо платник податку отримував доходи: 
- від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; 
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ; 
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ; 
- у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ. 
Про удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності
31 січня 2018 року Мінекономрозвитку оприлюднило проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» 
Цим законопроектом пропонується удосконалити чинне законодавство у сфері ліцензування видів господарської діяльності, зокрема, шляхом: 
-визначення понять «матеріально-технічна база» та «особливості ліцензування»; 
-врегулювання питань отримання ліцензій у разі не затвердження КМУ ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності; 
-зобов’язання центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, надавати органам ліцензування доступ до інформації щодо внесення ліцензіатами плати за видачу ліцензій; 
-заборони вимагання органами ліцензування надання документів в паперовому чи електронному вигляді, які підтверджують внесення ліцензіатами плати за видачу ліцензій; 
-запровадження нової санкції  за порушення у сфері ліцензування - зупинення дії ліцензії в повному обсязі або частково; 
-запровадження порядку відновлення дії ліцензії, що була зупинена органом ліцензування; 
-запровадження порядку оскарження ліцензіатом рішення органу ліцензування щодо зупинення дії ліцензії; 
-плату за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами здійснювати не квитанціями, а окремими платіжними дорученнями (окремо алкоголь, окремо тютюн); 
-врегулювання питань щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії передбачивши, що до заяви про отримання ліцензії додаються лише ті підтвердні документи, які стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, за умови, що попередньо подані документи, що знаходяться у ліцензійній справі, на момент подачі повторної заяви зберегли свою актуальність; 
-включення нових підстав для анулювання ліцензії ( у випадку визнання недієздатним, обмеження в дієздатності, визнання безвісно відсутнім, оголошення померлим ліцензіата; наявності акту про не усунення ліцензіатом протягом строку зупинення дії ліцензії порушень, що були підставою для її зупинення); 
-виключення підстави для анулювання ліцензії у випадку несплати ліцензіатом за видачу ліцензії; 
-уточненню переліку відомостей щодо ліцензування, що міститимуться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; 
-встановлення нової підстави для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду -  наявність інформації про здійснення над суб’єктом господарювання контролю, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному у статті 1 Закону України «Про оборону України»; 
-обов’зковості включення до ліцензійних умов положень щодо доступності місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення; 
-уніфікація розміру штрафів за порушення законодавства у сфері  ліцензування;  
-удосконалення процедури оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради. 
За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву!
Ізюмська ОДПІ звертає увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 Податкового кодексу України (далі ПКУ), скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам. 
Від сплати податку звільняються: 
- інваліди першої і другої групи; 
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; 
- пенсіонери (за віком); 
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: 
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; 
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; 
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; 
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; 
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара. 
Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги. 
Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву. 
Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках. 
Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду. 
Затверджено порядок розгляду комісією ДФС документів у разі зупинення реєстрації податкової накладної
Постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 затверджено Порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Постанова набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування (опублікована в «Урядовому кур'єрі» 07.03.2018 №46). Тобто дата набрання чинності Постанови КМУ №117  - 22 березня 2018 року. 
       У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації. 
       В такому випадку платник ПДВ має право надати пояснення та копії документів, необхідних для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Зазначені документи, подаються протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. 
        Комісії контролюючих органів складаються:
- з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС),
- комісії центрального рівня (ДФС). 
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня. 
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів. 
Рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку.
Для платників ПДВ, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/ розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації приймається Комісією регіонального рівня та надсилається до комісії центрального рівня. 
Рішення приймається протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів. 
До надсилання до комісії центрального рівня, рішення попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. 
Комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. 
Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується. 
На період тестування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (протягом місяця з дня набрання чинності Постанови №117), рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації набирають чинності з дня їх прийняття. 
Рішення комісій регіонального та центрального рівнів у період функціонування окремого Реєстру податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, в тестовому режимі приймаються та надсилаються платнику податку без реєстрації в такому Реєстрі. 
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. 
Нульова ставка податку на нерухомість не звільняє суб’єкта господарювання від подачі декларації
Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування. 
Згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. 
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації. 
Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах. 
Коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств: застосування у 2018 році
ДФС України листом від 06.03.2018 №6696/7/99-99-12-03- 04-17 для платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин надіслано лист Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 19.02.2018 №197/02 (далі – лист №197/2) про тимчасовий коефіцієнт рентабельності для гірничодобувних підприємств, який застосовується для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за розрахунковою вартістю одиниці видобутої корисної копалини (п.252.16 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)) у 2018 році. 
Так, листом №197/02 рекомендовано встановити тимчасові коефіцієнти рентабельності гірничодобувних підприємств (промислів) на ділянках надр, де проводиться господарська діяльність з видобування корисних копалин, але геолого-економічна оцінка їхніх запасів з належним визначенням цього коефіцієнта ще не виконана, для застосування користувачами надр при обчисленні податкових зобов’язань у 2018 році, а саме: 
● для нафтогазодобувних підприємств – 1,43; 
● для інших гірничодобувних підприємств – 0,33. 
Господарська діяльність постійного представництва нерезидента здійснюється в Україні: чи можливо зареєструватись платником акцизного податку, який реалізує пальне?
Згідно з п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер. 
Відповідно до п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ платником акцизного податку з реалізації пального є особа, яка реалізує пальне – здійснює операції, що відповідають визначеним у п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 ПКУ. 
Також п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПКУ встановлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального. 
Таким чином, до платників акцизного податку з реалізації пального нормами розділу VI ПКУ віднесено юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. 
Отже, оскільки постійне представництво не відноситься до юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців, воно не підлягає реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального. 
Зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» набули чинності
21.03.2018 набрав чинності Закон України від 21.12.2017 №2266-VIII (далі – Закон №2266), яким внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі – Закон №1669) щодо відновлення можливостей розвитку малого та середнього бізнесу з використанням позикового фінансування на території проведення антитерористичної операції, який офіційно опубліковано 20.03.2018 у виданні «Голос України» №51. 
Так, відповідно до ст.2 Закону №1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. 
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. 
Законом №2266 до ст.2 Закону №1669 внесено доповнення, а саме: 
«Положення частин першої і другої цієї статті не поширюються на нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з юридичними особами і фізичними особами – підприємцями, місцезнаходженням яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою ст.4 Закону №2266, якщо такі договори укладені після 1 січня 2018 року або до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій». 
Також ст.9 Закону №1669 доповнено частиною другою такого змісту: 
«Положення частини першої цієї статті, крім зупинення дії статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти) Закону України «Про іпотеку», не поширюються на нерухоме майно фізичних осіб – підприємців, юридичних осіб – суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 Закону №1669, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 січня 2018 року, або за договорами, до яких після 1 січня 2018 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій». 
Коригування ПДВ при виправленні помилок, якщо послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, отримані від нерезидента
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. 
Відповідно до п.п.7 п.3 та п.п.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зі змінами і доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, коригування податкових зобов’язань відображається, зокрема, у рядку 6 податкової декларації з ПДВ, а коригування податкового кредиту – у рядку 13 податкової декларації з ПДВ. 
Отже, у разі виникнення підстав для коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту, визначених ст.192 ПКУ, отримувачем послуг – платником ПДВ до ПН, складеної у зв’язку з отриманням від нерезидента послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, складається РК, який залишається у такого отримувача послуг. 
Коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту на підставі складеного РК, відображається одночасно у рядках 6 та 13 податкової декларації з ПДВ, яка подається за звітний (податковий) період, у якому складено такий РК. 
Оподаткування податком на прибуток операцій за договорами управління майном здійснюється за загальними правилами
відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ. 
Нормами розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено положень щодо окремого обліку операцій за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток. 
Отже, розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток за договорами управління майном здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ. 
Надання фізичною особою в оренду земельної ділянки: чи зберігається пільга?
Відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, і надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачують на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Доходи нерезидента у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери: чи є об’єкт оподаткування?
Відповідно до п.п.141.4.10 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів або доходу (дисконту) на державні цінні папери або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку України, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР)
Ізюмська ОДПІ пропонує платникам податків скористуватись загальнодоступним інформаційно-довідковий ресурсом (далі - ЗІР), який допоможе Вам самостійно знайти відповіді на запитання щодо оподаткування, державної митної справи, ЄСВ, електронного цифрового підпису та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, та мінімізувати витрати часу на отримання інформації. 
Інформація, розміщена в ЗІР, щоденно моніториться на відповідність діючому законодавству та актуалізується. 
Скористайтесь ЗІР через офіційний веб-портал ДФС або безпосередньо в Інтернет мережі, зазначивши назву ресурсу, або адресу zir.sfs.gov.ua  Доступ до інформації без обмежень. 
Антикорупційний сервіс ДФС «Пульс»
Ізюмська ОДПІ нагадує, що з метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень функціонує антикорупційний сервіс ДФС «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. 
Залишити інформацію щодо неправомірних дій та бездіяльності працівників органів ДФС та інших питань можна, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером 0800-501-007 та обравши відповідний напрямок у меню інтерактивного голосового автовідповідача за напрямками: 
(4) - для залишення інформації на сервіс «Пульс»; 
(5) - для залишення інформації про особу, стосовно якої проводиться перевірка, щодо поширення на неї заборон відповідно до Закону України «Про очищення влади»; 
(6) - для залишення повідомлення  працівниками ДФС про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою ДФС. 
З переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, можна ознайомитись на інформаційному ресурсі АЦСК ІДД
Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна /«Контакти»). 
Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі «Підготовка документів та реєстрація», розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів». 
Якщо фізична особа протягом звітного року продала один легковий автомобіль, то декларація про майновий стан і доходи не подається
З 1 січня 2018 року розпочалася кампанія декларування доходів фізичних осіб. 
Податкова декларація про майновий стан і доходи в обов’язковому порядку подається у разі отримання, зокрема, доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як суб’єкти господарювання та самозайняті особи). 
Податкова декларація про майновий стан і доходи для громадян, які згідно з Податковим кодексом зобов’язані подавати податкову декларацію, подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним. 
Дохід фізичної особи - платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5%. 
При цьому, як виняток, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню. 
Отже, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід не оподатковується. 
Як наслідок, у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб. 
Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно. 
Зазначена норма визначена п. 173.1, 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України. 
Коли неприбуткова організація порушила межі дозволеного, передбаченого Податковим кодексом
Недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п. п. 133.4.1 і п. п 133.4.2 п. 133.4. ст. 133 ПКУ, неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення. 
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток. 
З наступного податкового (звітного) року неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток. 
Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п. п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення організації з Реєстру і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. 
Гарантійний ремонт складної побутової техніки неможливий без фіскального чеку
Ізюмська ОДПІ звертається до всіх без винятку суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, з нагадуванням про обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій. 
Нагадаємо, що зазначена вимога передбачена положеннями пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України та статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 
Щодо переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, то його затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 16.03.2017 №231, яка набрала чинності з 8 травня 2017. 
Таким чином, починаючи з цієї дати всі технічно складні побутові товари, що є у цьому переліку, повинні продаватися виключно через касові апарати. 
Відзначимо, що такі новації, перш за все, сприяють виведенню з «тіні» ринку побутової техніки та створенню рівних умов для всіх суб’єктів господарювання цього сектору. Крім того, повне декларування платниками всіх отриманих від такого продажу доходів, дозволяє залучити додаткові кошти до бюджету. 
Користь від нововведень отримують і споживачі, оскільки вони можуть тепер купувати легальну техніку та за наявності фіскального чека захистити свої права при купівлі неякісного товару. 
Громадяни задекларували 12,3 млрд. грн. доходу, отриманого у минулому році 
За оперативними даними станом на 21.03.2017 громадянами подано більше ніж 130 тис. податкових декларацій про майновий стан і доходи, що на 2 відсотки перевищує аналогічний період минулого року.   
Загальна сума задекларованого доходу становить  12,3 млрд. грн. Це на 1,8 млрд. грн., або на 13 відсотків менше, ніж за аналогічний період минулого року. 
Більшість громадян декларували отриманий дохід у вигляді заробітної плати, загальна сума якого сягнула майже 4,1 млрд. гривень. Доходи від успадкованого або отриманого у подарунок майна склали 2,1 млрд. грн., від продажу рухомого або нерухомого майна – 1,1 млрд. грн., при отриманні інших доходів – 2,1 млрд. грн. та при отриманні іноземних доходів – 400,6 млн. гривень. 
Задекларовано до сплати 324,2 млн. грн., що на 29,9 млн. грн., або на 10 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Сума військового збору, задекларована платниками податків самостійно до сплати, становить – 50,2 млн. грн. 
Найбільші суми податкових зобов’язань, визначених за даними декларацій самостійно до сплати в сумі, що перевищує 8 млн. грн., задекларовано двома громадянами, мешканцями Харківської області. 
Доходи в сумі понад 1 млн. грн. задекларовано 1061 громадянами, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість таких громадян зросла більше ніж на 50 відсотків. Найбільша кількість громадян, які задекларували понадмільйонні  доходи, обліковується у м. Києві – 409 осіб, або майже 40 відс. від загальної кількості. 
Кількість громадян, які задекларували право на податкову знижку в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла майже на 30 відс. і становить 35 тис. осіб. Їм буде повернуто 72,1 млн. грн., що 23,2 млн. грн., або на 48 відс. більше, ніж за аналогічний період минулого року. 
 Обережно — шахраї вдають із себе податківців!
В органи державної фіскальної служби Харківщини надходить інформація про осіб, які дзвонять начебто від імені керівництва фіскальної служби області, та вимагають кошти у бізнесменів. 
У підприємців шахраї вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби. 
Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. 
Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно повідомляйте до правоохоронних органів. 
Телефонуйте на «Сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4) або до управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Харківській області ГУ ДФС у Харківській області за телефонами – (095) 356-72-72, (068) 356-72-72.
"Єдинщики" Харківщини поповнили місцеві бюджети на 534 мільйони гривень
Підприємцями-фізичними особами, юридичними особами та аграріями, що перебувають на обліку в податкових інспекціях Харківської області та які обрали спрощену систему оподаткування, за січень-лютий сплачено 534 млн.грн. єдиного податку. 
В ГУ ДФС у Харківській області відзначають збільшення надходжень у зрівнянні з аналогічним періодом минулого року на 118 млн.грн. Крім того, зокрема у січні поточного  сплачено 256,7 млн.грн. єдиного податку. 
У фіскальному відомстві області звертають увагу платників, що строки сплати єдиного податку для підприємців першої та другої груп - нe пізніше 20 числа поточного місяця. При цьому, якщо 20 число випаде на вихідний або святковий день, то сплатити єдиний податок необхідно у попередній робочий день. Для підприємців та підприємств 3 групи граничний  строк сплати настає через 50 днів після закінчення кожного кварталу. 
Харківська митниця ДФС про форс-мажор під час тимчасового ввезення або транзиту авто
Останнім часом значно збільшилась кількість звернень громадян щодо неможливості вчасного вивезення транспортного засобу на іноземній реєстрації у встановлений законодавством строк. Такі транспортні засоби ввозяться громадянами на територію України тимчасово або з метою транзиту. 
Слід зазначити, що строк тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування (який становить 1 рік) може бути продовжений контролюючим органами  з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. 
Одночасно з цим, строк ввезення транспортних засобів з метою транзиту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). При цьому, до такого строку не включається час дії обставин непереборної сили або аварії. При цьому, законодавством на перевізника покладається обов’язок терміново повідомити найближчу митницю про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. 
Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. 
Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили мають місце на митній території України, громадянин повинен звернутись до митниці, в зоні діяльності якої перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. 
Разом із такою заявою подаються: 
документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; 
примірник акта встановленої форми, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншої митниці та такою митницею проводився огляд; 
письмове підтвердження митниці, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншої митниці і такою митницею огляд не проводився. 
 Виходячи з викладеного, Харківська митниця ДФС застерігає громадян, що у разі порушення строків транзиту або тимчасового ввезення транспортних засобів внаслідок аварії або дій обставин непереборної сили, вони не будуть нести адміністративну відповідальність за такі порушення лише у випадку надання до митниці належним чином оформлених відповідних документів, що підтверджують наявність перелічених обставин. 
За принципом «єдиного вікна» здійснюється 74,5% митних оформлень товарів
Оформлення товарів у митницях ДФС за принципом «єдиного вікна» набуває все більшої популярності серед суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. З 1 лютого 2018 року (станом на 21.03.2018) із 356,9 тис. поданих митних декларацій – 216,6 тис. оформлено за принципом «єдиного вікна». Це становить 74,5% від загального обсягу оформлених декларацій. 
Найбільший відсоток оформлень товарів підприємствами із застосуванням «єдиного вікна» мають Полтавська – 100%, Луганська – 97,1%, Львівська – 93,7%, Тернопільська – 93%, та 92,5% Івано-Франківська митниці ДФС. 
Нагадаємо, що для удосконалення процедури здійснення митного та інших державних видів контролю (санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного) за принципом «єдиного вікна» Кабінетом Міністрів України 31 січня 2018 року прийнято постанову №44, якою було переглянуто порядок інформаційного обміну. 
Зокрема, до переліку місць митного оформлення товарів із застосуванням інформаційного обміну між ДФС та іншими державними органами за принципом «єдиного вікна» включено усі місця митного оформлення, розташовані у пунктах пропуску через державний кордон України. 
Для реалізації новацій ДФС доопрацювала розроблений нею спеціальний програмно-інформаційний комплекс, інтегрований в автоматизовану систему митного оформлення «Інспектор». 
 Харківські податківці зустрілися з представниками профспілок торгівлі та громадського харчування 
Конструктивно та змістовно пройшов семінар, організований Харківською обласною профспілкою працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг. У заході взяли участь фахівці Головного управління ДФС у Харківській області,  ГУ Держпраці, Сектору Державної регуляторної служби у Харківській області, представники  Громадської ради при ГУ ДФС у Харківській області. 
Серед питань, які викликають найбільший інтерес у представників бізнесу – проведення перевірок, адміністрування ПДВ, застосування РРО у 2018 році, сплата єдиного податку, нарахування та сплата ЄСВ.  Присутні  співробітники держслужб проінформували учасників семінару стосовно  нюансів застовувння законодавства та відповіли на численні запити представників малого та середнього бізнесу. 
Підприємці в свою чергу висловили  пропозицію щодо збереження спрощеної системи, яка на їх думку дозволяє малому та середньому бізнесу виживати у скрутних економічних умовах, особливо  у віддалених райцентрах, де немає великих підприємств. 
Податківці  також закцентували увагу присутніх, що наразі триває Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2017 році. Фахівці нагадали, які категорії громадян зобов’язані подавати декларацію та сплатити податок з доходів, та які мають право подати декларацію, щоб повернути з бюджету частину податку з доходів, скориставшись правом на податкову знижку. 
Податкові знання в бібліотеці – новий освітній проект від податківців 
Як зацікавити дітей історією податків та сучасною системою оподаткування. Для цього фахівці Головного управління фіскальної служби регіону сумісно з Харківською обласною бібліотекою для дітей започаткували іноваційний проект «Податкова абетка». Головна мета - освітня підтримка дітей щодо інформування базових понять, принципів і цілей оподаткування, ведення підприємницької діяльності.  
Проект відразу втілили в дію. Учні 6 класів  школи № 36 м. Харкова завітали до бібліотеки, де відбулась перша лекція. Податківці ознайомили дітлахів із історією створення податкової системи України, від давнини до сучасності. Нова інформація викликала запитання у юних слухачів. 
Зацікавилися вони податками, які сплачували наші предки, та відразу й спитали, чи є такі податки у сучасному світі. А найдопитливіші  навіть задавали практичні питання. Наприклад, як сплатити податок на нерухомість та  земельний податок. Тож сподіваємося, що перші отримані податкові знання стануть у нагоді не тільки дітворі, але й батькам! 
Освітня робота триває. 
"Травичку" ховають під батареєю та примотують до ніг 
Декілька схованок з марихуаною виявили непередодні співробітники Харківської митниці ДФС. 
Так, в пункті пропуску «Гоптівка» пакунок із «травичкою» пасажир авто, який рухався до Росії, приховав від митного контролю, примотавши до ноги під штаниною. 
Того ж дня на митному посту «Харків-пасажирський» в ході митного контролю потягу сполученням «Кривий Ріг - Дніпро - Москва»,  в туалеті під батареєю опалення митники виявили паперовий згорток із марихуаною у кількості близько 5 грамів. 
За даними фактами складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. 
Від Харківщини до бюджету надійшло 130,3 млн. грн. військового збору
Зазначену суму мешканці регіону сплатили протягом двох місяців поточного року.  В Головному управлінні фіскальної служби області відзначили, що у зрівнянні з минулорічним періодом надходження військового збору зросли на 23,8 млн. грн. ( за 2 місяці 2017 року  зібрано 106,5 млн.грн.). 
Також  у фіскальному відомстві відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону. 
Так, у січні надійшло 59,8 млн. грн. вказаного збору, вже у лютому – 70,5 млн.грн. 
Нагадаємо, торік мешканці Харківщини сплатили на допомогу армії 809,8 млн.грн. 
 На Харківській митниці ДФС через «єдине вікно» оформлено понад 8 тисяч митних декларацій
З початку поточного року у зоні діяльності Харківської митниці ДФС з використанням інформаційної системи автоматичного обміну інформацією оформлено 11686 митних декларацій, що підлягали державним видам контролю. При цьому за принципом «єдиного вікна» оформлено 8344 декларації, або 71 відсоток від загалу. 
Нагадаємо, що «єдине вікно» – це єдина електронна система обміну даними, яка дозволяє різним державним службам в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантажі, які проходять через митний кордон України та про результати проходження ними необхідних видів контролю. Система працює з 1 серпня 2016 року та дозволяє подавати документи один раз в одне місце і мінімізувати контакти з працівниками державних органів. 
Крім того, в Харківській митниці ДФС звертають увагу, що за рішенням Уряду з 1 лютого 2019 року система «єдине вікно» буде використовуватись в обов’язковому порядку та в повному обсязі усіма підприємствами та державними органами. 
 Підписано меморандум про співробітництво між ДФС та Українською асоціацією тютюнових виробів «Укртютюн»
В.о. Голови ДФС Мирослав Продан та генеральний директор Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» Валентина Хоменко підписали меморандум про співпрацю між ДФС та асоціацією. 
Меморандумом визначені дії, спрямовані на протидію незаконній торгівлі і незаконному переміщенню тютюнових виробів та обладнання, а також вирішення інших питань, спрямованих на захист прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб, суб’єктів господарювання, інтересів держави. 
Документом, зокрема, передбачено співробітництво ДФС та Української асоціації виробників тютюнових виробів «Укртютюн» щодо: 
-         обміну інформацією для оперативного та всебічного аналізу даних щодо рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами в Україні, торгових марок та каналів їх надходження; 
-         запровадження посилених механізмів контролю за нелегальним обігом тютюнових виробів в Україні; 
-         розробки та впровадження заходів, спрямованих на посилення контролю за запобіганням незаконному переміщенню тютюнових виробів за межі митної території України; 
-         розробки та впровадження механізмів запобігання незаконному виробництву тютюнових виробів та контролю над обладнанням для промислового виробництва сигарет. 
«Переконаний, що цей меморандум надасть нового імпульсу співпраці у напрямі протидії тіньовому ринку тютюну. У свою чергу ДФС сьогодні докладає значних зусиль для забезпечення митниці сучасними технічними засобами митного контролю, без яких сьогодні неможливо захистити кордон від перетину контрабандних цигарок», - зазначив Мирослав Продан. 
Він також запропонував залучати до спільних заходів й інші правоохоронні органи для забезпечення всіх необхідних дій з унеможливлення переміщення через кордон контрабандних цигарок. 
Представники Української асоціації тютюнових виробів «Укртютюн» також залучаються до заходів із знищення конфіскованих тютюнових виробів. 
Зокрема, протягом січня – лютого 2018 року за їх участі було знищено 3265 пачок тютюнових виробів, які перебували на обліку як безхазяйні. 
Представники ДФС та Української асоціації тютюнових виробів «Укртютюн» під час зустрічі висловили готовність до продовження співпраці і конструктивного діалогу, а також домовились про створення спільної робочої групи з вирішення проблемних питань та проведення регулярних зустрічей. 
Відділення Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС додатково працюватимуть 24 та 31 березня
У зв’язку з наближенням граничного терміну для декларування доходів особами на яких поширюється дія Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», а також з огляду на велику кількість бажаючих отримати безкоштовні послуги електронного цифрового підпису, повідомляємо, що віддалені пункти реєстрації АЦСК ІДД ДФС додатково будуть працювати 24.03.2018 та 31.03.2018 з 09 год. 00 хв. до 13 год. 00 хв.
Великий бізнес підтримав Стратегічні ініціативи розвитку служби до 2020 року
Презентовані ДФС Стратегічні напрями розвитку до 2020 року були підтримані членами Ради з питань стимулювання інвестицій та підприємницької діяльності при ДФС під час чергового засідання, що відбулося 22 березня в ДФС. 
За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, у розробленій стратегії викладено бачення ДФС щодо змін, які необхідно впровадити в службі для забезпечення її якісного функціонування.  
«Щодо реформування Державної фіскальної служби було дуже багато дискусій та спекулювань. Ми відійшли від цього, даючи змогу нашим законодавцям вирішувати це питання. І поки це триває ми визначили для себе стратегічні пріоритети нашої роботи на 2018 - 2020 роки, які можна зробити без зайвих слів чи  змін глобальних процесів», – зазначив Мирослав Продан. 
Як розповів очільник ДФС, для визначення об’єктивної та незаангажованої оцінки діяльності служби була запрошена незалежна місія TADAT, яка використовується МВФ для визначення клімату, який сьогодні існує в податкових органах. Місія два тижні працювала в ДФС і вже на наступному тижні надасть фінальний звіт своєї роботи. Однак, вже за попередніми висновками TADAT, процеси, які сьогодні функціонують в ДФС, є зовсім не критичними як це прийнято вважати.  
Перші висновки місії були також враховані під час доопрацювання стратегічних ініціатив.  
У стратегії викладені основні напрями, за якими ДФС працюватиме протягом найближчих трьох років. Одним з них є продовження автоматизації всіх внутрішніх процедур діяльності ДФС.  
«Я переконаний, що чим більше ми запроваджуємо електронних сервісів, тим менша кількість наших співробітників потрапляє під дію закону «Про засади запобігання і протидії корупції». Це абсолютно пропорційні величини. Чим менше людський фактор впливає на будь-які адміністративні процеси, тим менше спокуси для працівників», – наголосив Мирослав Продан.  
У рамках цього напряму особлива увага приділятиметься продовженню розбудови сучасної стабільної та захищеної ІТ-структури, зокрема, побудові комплексної системи захисту інформації. Також здійснюватимуться і заходи щодо розвитку митної інфраструктури – оснащення пунктів пропуску, митних складів, терміналів, місць митного оформлення відповідно до визначених стандартів і створення механізмів захисту та належного функціонування інфраструктури та обладнання.  
Серед пріоритетів також митне і прикордонне співробітництво. Так, за словами очільника ДФС, протягом двох остання років було чимало зроблено для того, щоб Україна повернулася в міжнародну спільноту і особливо – інтегрувалася в митне суспільство.  
«Робота митниці не може бути ефективною без взаємодії із митними органами інших країн. Без такого співробітництва митниця не може існувати. Адже боротьба з контрабандою, незаконним переміщенням товарів не може бути дієвою без залучення суміжної країни на кордоні, без спільних заходів. Саме тому цей напрям роботи для нас є дуже важливим», – підкреслив Мирослав Продан. 
Загалом стратегія передбачає 9 основних ініціатив, по кожній з яких чітко викладені цілі їх реалізації. Серед них – розвиток сервісів, добровільність сплати податків, ефективне адміністрування податків, зборів та митних платежів, персонал  тощо. 
За словами Мирослава Продана, заплановані завдання на 2018 рік вже практично виконано на 30%.  
ДФС планує закупити комп’ютерну техніку для забезпечення виробничих потреб
Враховуючи виробничі потреби органів ДФС у комп’ютерній техніці для облаштування робочих місць працівників служби, у Річний план закупівель ДФС на 2018 рік включено закупівлю 15,8 тис. одиниць персональних комп’ютерів. Придбана техніка буде введена в експлуатацію на усіх рівнях територіальних органів ДФС протягом 2018 року. 
Для визначення потреби органів ДФС у комп’ютерній техніці, необхідній для забезпечення своєчасного та якісного адміністрування податків, митних зборів та інших платежів до бюджету, а також для обробки інформації, створеної у результаті операційної діяльності структурних підрозділів центрального апарату та ДФС у цілому, було проведено у 2017 році відповідний аудит. 
Так, за результатами здійсненого аналізу було зафіксовано наступні показники: загальна кількість персональних комп’ютерів в органах ДФС складає 48 655 одиниць, з них: 
- 12 011 одиниць – виведено з експлуатації на списання; 
- 11 589 одиниць – сучасних персональних комп’ютерів ; 
- 25 065 одиниць – персональних комп’ютерів, які відпрацювали свій ресурс, не відповідають вимогам сьогоднішнім інформаційно-телекомунікаційним системам (10 років та більше в експлуатації), що у свою чергу унеможливлює її подальше ефективне використання у сучасних інформаційних системах. 
Варто зауважити, що у зв'язку із надзвичайними подіями на сході країни протягом 2014 року втрачено більшу частину матеріально-технічної бази (близько 65 %) територіальних органів ДФС у Донецькій і Луганській областях, у тому числі комп'ютерну техніку. 
Такий рівень кількісної та якісної забезпеченості комп'ютерною технікою працівників органах ДФС не сприяє виконанню у визначені терміни поставлених перед ДФС завдань та має негативний вплив на операційні процеси надання сервісних послуг щодо обслуговування платників податків, митних зборів та єдиного внеску. 
До того ж за останні десять років ДФС здійснювала придбання комп’ютерної техніки лише двічі: 
- у 2007 році (на той період Державна податкова служба України) придбано та введено в експлуатацію 13 500 одиниць персональних комп’ютерів; 
- у 2016 році – придбано та введено в експлуатацію 3 800 одиниць персональних комп’ютерів. 
Оскільки штатна чисельність органів ДФС складає 41 178 працівників, станом на початок 2018 року, визначено фактичну потребу у придбанні сучасних персональних комп’ютерів 37 000 одиниць. 
Враховуючи обмежений обсяг видатків розвитку ДФС, передбачених Бюджетом України на 2018 рік та керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001 року №332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету" із змінами та доповненнями, було визначено граничну суму витрат на придбання персонального комп’ютера на рівні 20 500,00 грн. за одиницю (як і передбачено постановою). 
ДФС та МОМ відкривають нові можливості для співпраці у сфері управління кордонами
Меморандум про співробітництво між Державною фіскальною службою України та Міжнародною організацією з міграції підписали сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан та Голова Представництва МОМ в Україні Томас Лотар Вайс. 
Підписаний документ закріпив розпочату співпрацю двох організацій у сфері інтегрованого управління кордонами, яка вже має позитивні результати щодо реалізації спільних проектів. 
 «Меморандум не тільки закріплює наші спільні напрацювання за останні роки, але й відкриває нові можливості для співпраці у сфері управління кордонами. Зокрема, у напрямі підвищення кваліфікації працівників митних органів, розвитку митної інфраструктури, у першу чергу, пунктів пропуску, та оснащення митних органів сучасними технічними засобами митного контролю», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. 
Очліьник ДФС також відзначив успішні кроки ДФС та МОМ в реалізації великомасштабних інфраструктурних проектів. Так, 19 грудня 2017 року започатковано спільний контроль в пункті пропуску «Паланка» та представлено прогрес з реалізації проекту з будівництва спільно керованого пункту пропуску «Паланка». 
6 лютого 2018 року у Кишиневі відбулося офіційне представлення проекту «Удосконалення інтегрованого управління кордонами на українсько-молдовському кордоні», який спрямований на реконструкцію та будівництво відповідно пунктів пропуску «Рені» та «Кучурган». Зі свого боку ДФС подано до МОМ всі документи, необхідні для реєстрації проекту в Мінекономіки України. 
За результатами 2-засідання Керівної ради, яке відбулося 19 лютого 2018 року, завершено підготовку тендерної документації для проведення закупівлі проекту будівництва системи відеоконтролю в пункті пропуску «Нові Яриловичі». 
«Такий перелік заходів, які ми провели за короткий проміжок часу, свідчить про динамізм наших відносин та синхронність дій, що дозволяє дотримуватися графіку реалізації спільних проектів і планувати наступні заходи», – наголосив Мирослав Подан. 
Позитивні результати співпраці двох організацій відзначив і Томас Лотар Вайс. За його словами, підписання Меморандуму є логічним кроком в удосконаленні співробітництва, який надає легальні юридичні рамки такої співпраці та дозволить розширити його в майбутньому. Крім того, Томас Лотар Вайс наголосив на великій зацікавленості ДФС у раціоналізації співробітництва з метою переведення його у більш практичну площину, а це, за його словами, відповідає філософії МОМ. 
Відповідно до укладеного меморандуму ДФС та МОМ співпрацюватимуть в питаннях модернізації митниць України, спрощення формальностей при перетині кордону, гармонізації процедур перетну кордону та їх адаптації до кращих практик ЄС, посилення міжвідомчого співробітництва в сфері управління кордонами. 
Меморандумом передбачено проведення регулярних консультацій щодо участі у модернізації митниці України, розроблення вдосконалених процедур і практичної методології для фіскальної служби, організація засідання робочих груп, тренінгів, семінарів та навчальних, визначення потреб у підготовці, обладнанні та інфраструктурі і рішення для задоволення таких потреб. 
Коли необхідно задекларувати спадщину? 
Громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від спадкодавців, що не зазначені у п.п.174.2.1 п.174.1 ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5%. 
Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані сплатити з вказаної суми спадщини (дарунка) ПДФО за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% (п.п.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ). 
Отже, громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати ПДФО і військовий збір до 1 серпня 2018 року. 
Постачання якої програмної продукції звільняється від оподаткування ПДВ у 2018 році?
Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» внесено зміни до п.26¹ підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами другим – сьомим п.п.14.1.225 п.14.1 ст.14 ПКУ. 
Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться: 
· результат комп’ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп’ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них; 
· примірники (копії, екземпляри) комп’ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп’ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп’ютерної програми чи в іншій формі; 
· будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу; 
· криптографічні засоби захисту інформації. 
В «Електронному кабінеті» платники податків мають можливість переглянути раніше подану звітність
у «Електронному кабінеті» за допомогою меню «Перегляд поданої звітності» користувач «Електронного кабінету» має можливість переглянути раніше подану податкову звітність до органів ДФС незалежно від способу її подання, включаючи звіти, подані на паперових носіях до Центрів обслуговування платників. 
Слід зазначити, що користувач отримує перелік всіх звітів, поданих у відповідному звітному періоді. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами – роком та місяцем. 
Користувачу доступні всі типи звітів. Для зручності верхня панель навігації у вікні «Перегляд поданої звітності» дозволяє обмежити звітність за типами: 
- J01 Прибуток; 
- J02 ПДВ та Акцизний збір; 
- J03 Місцеві платежі; 
- J05 Інші платежі; 
- J06 Ресурсні платежі; 
- J07 Валютні платежі; 
- J08 Рентні платежі; 
- J11 Регіональні звіти; 
- J13 Запити та довідки; 
- J30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування; 
- S01 Фінансова звітність; 
- S02 Фінансова звітність (довідки); 
- S03 Фінансова звітність (запити). 
Для перегляду переліку всіх типів звітів, поданих за рік, необхідно обрати відповідний рік та значення «Всі» у фільтрі вибору місця. 
Нагадуємо, що «Електронний кабінет» знаходится на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua 
Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій
ДФС України, керуючись листом Міністерства юстиції України від 27.02.2018 №7519/3914-26-18/8.4.3 щодо присвоєння релігійним організаціям ознак неприбутковості, листом 21.03.2018 №8196/7/99-99-12-03- 06-17 «Про включення релігійних організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій» (далі – лист ДФС №8196) повідомила наступне. 
Змінами, внесеними до абзацу третього п.34 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 Кодексу, а для релігійних організацій – вимогам абзацу другого п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 цього Кодексу, включаються контролюючим органом до Нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). За бажанням неприбуткова організація може подати до контролюючого органу копії установчих документів. 
Керуючись вимогами Кодексу (у редакції з 01.01.2018), основною умовою для внесення релігійних організацій, які перебувають у Старому Реєстрі, до Нового Реєстру є відповідність вимозі щодо утворення та реєстрації відповідно до закону, що регулює діяльність такої неприбуткової організації. 
Релігійні організації утворюються у порядку, визначеному Законом України від 23.04.1991 №987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон №987) та іншими законодавчими актами, виданими відповідно до нього. 
Згідно зі ст.13 Закону №987 релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. 
Закон України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами (далі – Закон №755) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців. 
Пунктом 1 ст.16 Закону №755 передбачено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. 
Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання (п.2 ст.16 Закону №755). 
Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 «Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31.03.2004 №59 та скасування нормативних документів» затверджено Державний класифікатор «Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004» (далі – Класифікатор). 
Об’єктом класифікації є визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб та їх відокремлені підрозділи: філії, представництва, а також підприємці – фізичні особи, які не мають статусу юридичної особи. 
Класифікатором визначено такі види організаційно-правових форм господарювання як підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) (код 180); організація (установа, заклад) об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо) (код 440); релігійна організація (код 825). 
Релігійними організаціями є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються із зазначених вище релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями). 
Статтею 19 Закону України №987 встановлено, що релігійні організації у порядку, визначеному чинним законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи. 
Відповідно до зазначеного листа Мін’юсту до релігійних організацій належать неприбуткові організації за кодом організаційно-правової форми 825 «релігійні організації». 
Для решти організаційно-правових форм господарювання (таких як підприємство релігійної організації або організація (установа, заклад) релігійної організації) статус релігійних організацій повинен визначатись у кожному випадку окремо на підставі статуту такої неприбуткової організації, який розміщено на порталі електронних сервісів. 
Лист ДФС №8196 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72867.html 
Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році
ДФС України листом від 29.01.2018 №2646/7/99-99-12-03- 04-17 «Про зміни у видачі дозволів на спеціальне водокористування у 2018 році» (далі – лист №2646) надала для використання у роботі рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), в умовах дії Закону України від 07.02.2017 №1830-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» (далі – Закон № 1830). 
Так, відповідно до п.110 Закону України від 21.12.2016 №1797-VII «Про внесення змін до «Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»» з 01.01.2018 до п.255.1. ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) внесено зміни у частині визначення кола платників Рентної плати, а саме: обов’язок платника з Рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів. 
Ключовою ознакою первинних водокористувачів є наявність водозабірних споруд та відповідного обладнання для забору води (частина 3 ст.42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №231/95-ВР зі змінам та доповненнями (далі – Водний кодекс)). 
Об’єктом оподаткування Рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п.255.3 ст.255 Кодексу). 
Відповідно до ст.49 Водного кодексу спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. 
Законом №1830 до ст.49 Водного кодексу внесено зміни щодо повноважень з видачі дозволів на спеціальне водокористування, які покладено на територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 №1091 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі дозволів на спеціальне водокористування» внесені зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 № 459», а саме: 
● дозволи на спеціальне водокористування, видані до 03.06.2017 (включно), діють до моменту закінчення строку їх дії та їх анулювання з підстав, передбачених законом, здійснюється Держводагентством; 
● з 01.01.2019 інформація про видачу дозволів на спеціальне водокористування є обов’язковим елементом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами. 
Таким чином, відповідно до чинного законодавства, що регулює питання водних відносин, реалізація функцій з видачі дозволів на спеціальне водокористування здійснюватиметься територіальними органами Держводагентства (дозволи на спеціальне водокористування видані раніше 03.06.2017 діють до моменту закінчення строку їх дії), з 01.01.2019 документообіг здійснюватиметься в електронному вигляді, визначені терміни розгляду документів для дозвільних органів (та перелік документів, які подаються разом з заявою для одержання дозволу на спеціальне водокористування). 
Лист ДФС №2646 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням:  http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72865.html

 

ІЗЮМСЬКА ОДПІ

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 8

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»