Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
15.03.2018

Особливості кампанії декларування у 2018 році 


Декларувати свої доходи — це конституційний обов’язок громадян. 
Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадян, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) розподіляються на дві категорії: осіб, які зобов’язані подавати річну декларацію, та осіб, які мають право подати декларацію добровільно. 


З 1 січня 2018 року застосовується нова форма декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №556 (далі – Наказ №556). Наказом №556 впроваджено зміни законодавства щодо: 
- реалізації права фізичними особами – підприємцям  (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних із провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат; 
- визначення останнього базового податкового (звітного) періоду для фізичних осіб - підприємців, якими проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності; 
- реалізації права на сплату сум податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. 
Враховуючи вищезазначені зміни, в податковій декларації передбачено внесення відомостей до категорії платників (рядок 8 декларації) щодо осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Слід зазначити, що цю позначку повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення для декларацій за 2018 рік не повинна бути менше ніж 01.01.2017 та більше ніж 31.12.2017. 
Додаток Ф2 декларації доповнено окремим розділом (розділ ІІ), в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. При цьому відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4, загальна сума яких відображається у розділі І додатку Ф2 декларації в даних документально понесених витрат. 
Розділ ІІ декларації доповнено рядком 10.9.1, в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзацу другого та третього п. п. «д» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. Разом з тим, платник податків разом з декларацією повинен надати заяву довільної форми, про що здійснюється відмітка у розділі «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до підпункту "д" 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 розділу IV Кодексу)» декларації. 
Про спрощення процедури участі бізнесу у торгах
У Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 139/31581 зареєстровано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 «Про затвердження Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі». 
Основною метою прийняття наказу є спрощення для суб’єктів господарювання процедури участі у торгах шляхом проведення автоматизованої перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». 
Взаємодія електронної системи закупівель «PROZORRO» та інформаційних систем ДФС здійснюватиметься на центральному рівні в електронній формі, що дозволить забезпечити під час проведення торгів автоматичну перевірку відсутності або наявності в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів платежів, контроль за якими покладено на органи ДФС. 
До запровадження інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі перевірка замовником фактичного стану розрахунків платника податків з бюджетом здійснювалась виключно на підставі документа, поданого учасником процедури закупівлі. 
Про особливості формування податкового кредиту
Ізюмська ОДПІ у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" (далі – Закон № 2245),  зокрема в частині реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), реєстрацію яких було зупинено, повідомляє. 
         Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу в редакції, чинній до 31.12.2017, реєстрація ПН/РК в ЄРПН могла бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 Кодексу. 
        Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Кодексу в редакції, чинній до 31.12.2017, та пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246,  ПН/РК, реєстрацію яких в ЄРПН було зупинено, реєструються у день настання однієї із таких подій: 
а)  прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; 
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). 
          Відповідно до підпункту 2 пункту 31 Закону № 2245 змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Згідно з такими змінами реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. 
        Підпунктом 1 пункту 56 Закону № 2245 розділ XX "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 571, згідно з яким ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 2001.3 та 2001.9 статті 2001 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: 
- ПН/РК, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; 
- ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку. 
- ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 2245-VІІІ та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються у ЄРПН у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН. У разі якщо протягом п’яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН/РК здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку. 
       Дія абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Кодексу зупиняється до дня набрання чинності порядком, затвердженим відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Зазначені вище зміни набули чинності 31.12.2017.  
      У зв’язку з цим та згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу суми ПДВ, зазначені у ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН було зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу та які відповідно до пункту 571 підрозділу 2розділу XX "Перехідні положення" Кодексу були зареєстровані у ЄРПН 2 січня 2018 року, платники податку можуть включити до складу податкового кредиту у податковій звітності з ПДВ за грудень 2017 року або за будь-який наступний звітний (податковий) період протягом 1095 календарних днів з дати складення таких ПН/РК. 
Затверджено нові порядки з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних 
Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями Кабінет Міністрів України постановою від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Постанова №117) затвердив: 
· Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; 
· Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; 
· Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. 
Постановою №117, зокрема, встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», та які станом на 1 грудня 2017 не подали пояснень і копій документів до таких ПН/РК, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій ПН/РК, подати пояснення і копії документів до таких ПН/РК на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою. 
Крім того, Постановою №117 визнано такими, що втратили чинність: 
* постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації»; 
* постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 №485 «Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». 
Постанову №117 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 07.03.2018 №46. Постанова №117 набирає чинності через п’ятнадцять днів з дня її опублікування. 
Щодо обов’язку постановки на облік в органах податкової служби членів фермерських господарств у 2018 році
Ізюмська ОДПІ у зв’язку з прийняттям Закону України  від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон № 2148), яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), та які набули чинності з 01 січня 2018 року повідомляє таке. 
З 01.01.2018, згідно з пунктом 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску. 
Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою статті 3 Закону України від 19 червня 2003 року № 973 «Про фермерське господарство», з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платники єдиного внеску. 
Зазначена норма не поширюється на членів фермерських господарств які є застрахованими особами (найманими працівниками, фізичними особами-підприємцями, головами фермерських господарств як юридичних осіб так і фізичних осіб-підприємців зі статусом сімейного фермерського господарства). 
Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону № 2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. 
У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи або статусу особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в органах доходів і зборів як платник єдиного внеску. 
Взяття на облік членів фермерських господарств, оскільки на них не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755), здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску. 
При цьому, у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755, накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 1 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464). 
Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?
Відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. 
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ). 
Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.  
Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт). 
Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467). 
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок
Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. 
Для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ). 
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст.23 Закону України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1378) видається відповідним територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11.12.2003 №1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон №1378). 
Підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону №1378). 
Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено ст.18 Закону №1378. 
Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору. 
Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п.13 Типового договору). 
Відповідно до частини першої ст.73 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення органів місцевого самоврядування є обов’язковими для виконання. 
Враховуючи вищевикладене, якщо органи місцевого самоврядування приймають рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, розмір орендної плати обчислюється із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки. 
Дія призупиненої ліцензії на виробництво спирту поновлюється з моменту зарахування чергового платежу за таку ліцензію до бюджету
Відповідно до ст.3 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. 
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету. 
Особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік для виробників сільськогосподарської продукції
ДФС України листом від 01.03.2018 №6191/7/99-99-15-02-01-17 «Про особливості декларування податку на прибуток підприємств за 2017 рік» (далі – лист ДФС №6191) повідомила про деякі особливості декларування податку на прибуток виробниками сільськогосподарської продукції. 
Підпунктом 137.4.1 п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що виробники сільськогосподарської продукції, визначеної ст.209 ПКУ, можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року, так званий «особливий» звітний період. 
У разі обрання «особливого» звітного періоду виробник сільськогосподарської продукції під час складання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за №642/30510) (далі – Декларація), у полі 9 Декларації «Особливі відмітки» проставляв позначку щодо його належності до відповідної категорії: «виробника сільськогосподарської продукції». 
Відповідно до п.п.4 п.2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ стаття 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського, лісового господарства та рибальства, з 01 січня 2017 року втратила чинність. 
Таким чином, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не визначено поняття сільськогосподарської продукції. Як наслідок, у 2017 році припинилося застосування «особливого» звітного періоду для виробників сільськогосподарської продукції. Остання подана виробниками сільськогосподарської продукції за 2017 рік Декларація складалася за звітний (податковий) період, що починається з 01 липня 2016 року і закінчується 30 червня 2017 року. 
З 01 липня 2017 року закінчилося застосування звітного періоду, передбаченого п.п.137.4.1 п.137.4 ст.137 ПКУ, та виробники сільськогосподарської продукції звітують з податку на прибуток підприємств у загальному порядку. 
З метою повноти декларування результатів діяльності за 2017 рік такі платники мають подати річну Декларацію за 2017 рік (без позначки: «виробника сільськогосподарської продукції») з показниками, обрахованими за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, з граничним строком подання річної Декларації – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, а саме 01 березня 2018 року. 
Усі показники Декларації та відповідні додатки до Декларації обраховуються та відображаються за результатами діяльності за період з 01.07.2017 по 31.12.2017. Разом з Декларацією таким платником подається фінансова звітність за 2017 рік та за перше півріччя 2017 року. 
При цьому, якщо у минулих роках такий платник мав збитки, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації збитки минулих податкових років відображаються у сумі, яка зафіксована станом на 30.06.2017, – дорівнюють від’ємному значенню рядка 04 Декларації виробника сільськогосподарської продукції, поданої за 2017 рік з результатами діяльності за період з 01.07.2016 по 30.06.2017. 
До Декларації такий платник може додати відповідні пояснення у формі доповнення, передбаченого п.46.4 ст.46 ПКУ, зазначивши про цей факт у спеціально відведеному місці в Декларації. 
У разі самостійного виправлення помилок та подання таким платником уточнюючої Декларації з виправленням показників, задекларованих за звітні податкові роки, до яких платник застосовував «особливий» звітний період, у такій уточнюючій Декларації необхідно проставити відповідну позначку у полі 9 «Особливі відмітки» в графі «виробника сільськогосподарської продукції». 
Лист ДФС №6191 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням 
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72853.html 
Відчуження акцій, отриманих фізичною особою в процесі приватизації: чи подається декларація про майновий стан і доходи?
Дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів відповідно до п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу. 
Підпунктом 165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ визначено, що сума доходу, отриманого платником податку на доходи фізиних осіб (далі – платник податку) внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. 
Отже, якщо платником податку протягом 2017 року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, така декларація платником податку не подається. 
Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення
ДФС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств та забезпечення податкового контролю з питання трансфертного ціноутворення листом від 01.03.2018 №6185/7/99-99-15-02-01-17 «Про внесення змін до Податкового кодексу України з питань трансфертного ціноутворення» (далі – лист ДФС №6185) проінформувала про основні зміни стосовно трансфертного ціноутворення, які були внесені Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Так, з 01.01.2018 господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими за умови, що їх обсяг перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. Відповідні зміни внесено до підпунктів 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ. 
При цьому на відміну від інших платників податку на прибуток (далі – платник податку), які здійснюють контрольовані операції, для постійного представництва нерезидента не встановлено критерію щодо обсягу отриманого річного доходу за відповідний податковий (звітний) рік для визнання господарських операцій контрольованими. 
З урахуванням того, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, згідно з п.п.133.2.2 п.133.2 ст.133 ПКУ є платниками податку та у зв’язку із поширенням з 01.01.2018 контролю за трансфертним ціноутворенням на операції між нерезидентом та його постійним представництвом, господарські операції резидентів України з постійними представництвами нерезидентів не визнаються контрольованими відповідно до ст.39 ПКУ. 
До п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ повернуто норми, чинні у 2013, 2014 роках: 
♦ юридичні особи визнаються пов’язаними, якщо повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа; 
♦ якщо фізична особа визнається пов’язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов’язаними між собою. 
Також п.п.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПКУ доповнено новими критеріями: 
♦ пов’язаними визнаються юридична особа та фізична особа, яка є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) такої юридичної особи; 
♦ юридичні особи є пов’язаними особами, якщо їх кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є одна і та сама фізична особа. 
Відповідно до п.20 ст.1 Закону України від 14.10.2014 №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» кінцевим бенефіціарним власником (контролером) є фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації: 
♦ права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою; 
♦ права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління; 
♦ або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі. 
При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права. 
Згідно зі ст.641 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями підприємства (крім державних та комунальних) зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. 
Детальніше про зміни з питань трансфертного ціноутворення у листі ДФС №6185, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72854.html 
До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!
27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності». 
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018) 
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних: 
Для форм J/F0602006 «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» встановлено числовий формат поля для показників колонки 12 Розділу І та колонки 11 Розділу ІІ – шість знаків після коми. 
Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800. 
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7 документів. 
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ 
Довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків за 30 хвилин в Електронному кабінеті  
У рамках кампанії декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців для фізичних осіб в Електронному кабінеті функціонує електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді». 
Інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків можна отримати у приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису фізичної особи будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів. 
Для цього у приватній частині Електронного кабінету фізичній особі необхідно в меню Заяви, запити для отримання інформації обрати Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з ДРФО – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій (далі – Запит). 
У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати. 
Відповідь на Запит можна переглянути у вкладці Вхідні документи меню Вхідні/вихідні документи. Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин. 
Додатково повідомляємо, що відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді надаються за останні три роки (поквартально), відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 60 днів після його закінчення. 
У разі виникнення питань з приводу користування Електронним кабінетом можна скористатись інструкцією користувача, яка розміщена у меню Допомога відкритої частини Електронного кабінету або звертатись за телефоном 0 800 501 007. 
Оновлено план-графік планових перевірок платників податків на 2018 рік
Зазнав змін Розділ І плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб» та Розділ ІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів». 
Розділ ІІІ плану-графіка «Документальні планові перевірки самозайнятих осіб» та Розділ ІV плану-графіка «Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» залишилися без змін. 
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік розміщено на офіційному веб-порталі ДФС: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html. 
Умови застосування ставки ПДВ 7% при постачанні на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів
З 01.01.2018 ставку ПДВ у розмірі 7% встановлено на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (ДРЛЗ), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (ДРМТВМП) або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні. 
Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7% за умови, що такі лікарські засоби: 
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесено до ДРЛЗ. 
Операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України медичних виробів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7% за умови, що такі медичні вироби: 
- дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; 
- внесено до ДРМТВМП або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність. 
Якщо при здійсненні операцій з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, операції з їх постачання оподатковуються ПДВ за ставкою 20%. 
У разі якщо медичні вироби були ввезені на митну територію України та/або придбані на митній території України до 01.01.2018 з нарахуванням ПДВ за ставкою 20%, то починаючи із зазначеної дати та за умови їх відповідності зазначеним вище вимогам, операції з постачання на митній території України підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 7%. 
При цьому коригування сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту з ПДВ на підставі митної декларації, оформленої за операцією із ввезення медичних виробів на митну територію України, та/або податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН за операцією з постачання медичних виробів на митній території України, що до 01.01.2018 оподатковувалися податком за ставкою 20% не передбачено. 
Зазначена норма визначена п.п 193.1 "в" ст. 193 Податкового кодексу України та роз’яснена листом ДФС України від 05.02.2018 №3375/7/99-99-15-03-02-17. 
Ведення обліку товарних запасів підприємцем на загальній системі оподаткування не передбачено
Об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб для підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця. 
Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат. 
Форма та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат затверджені наказом Міндоходів від 16.09.2013 N 481. 
Порядком ведення Книги обліку доходів і витрат не передбачено ведення залишку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування. 
Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що бухгалтерський облік (яким визначено поняття "запаси") є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. 
Тобто, дія Закону №996 не поширюється на суб'єктів господарювання - фізичних осіб - підприємців. 
Отже, нормами чинного законодавства обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування не передбачений. 
Зазначена норма передбачена ст. 177 Податкового кодексу України та роз’яснена в ІПК ДФС України від 06.02.2018 р. N 506/О/99-99-13-01-02-14/ІПК. 
Затверджено Порядок надання розстрочення сплати ПДВ при імпорті обладнання
Тимчасово, до 1 січня 2020 року, надано право на розстрочення сплати ПДВ при імпорті обладнання, що класифікується за визначеними товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, яке ввозиться для власного виробництва (п. 65 підрозділу 2 р. ХХ Податкового кодексу). 
Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення виконання зобов'язань під час ввезення на митну територію України обладнання для власного виробництва на території України, затверджено постановою КМУ від 07.02.2018 р. № 85. 
Постанова набирає чинності з дня опублікування – 21.02.2018 (опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» 21.02.2018 N 36). 
Для отримання розстрочення сплати ПДВ до митниці ДФС подається заява за формою згідно з додатком 1 до Порядку №85. 
До заяви, крім документів, передбачених ст. 335 Митного кодексу України, додаються такі документи: 
- бізнес-проект, бізнес-план або інший документ, у якому зазначено технологічний процес з економічними розрахунками та очікувані результати діяльності; 
- наявні висновки державних органів, експертних установ, організацій, державні стандарти і стандарти підприємства, технічні умови, технічна документація, документи, що підтверджують наявність виробничих потужностей, приміщень. 
Рішення про надання розстрочення приймається митницею ДФС протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви. 
Якщо на дату надходження заяви до митниці ДФС сума ПДВ, заявлена до розстрочення, становить понад 1 млн. гривень, рішення приймається за погодженням з Головою ДФС протягом 25 робочих днів з дати надходження заяви. 
Рішення приймається за результатами розгляду заяви та перевірки: 
- відповідності обладнання, зазначеного у заяві, визначеній платником податку товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД та передбачення такої товарної підкатегорії п. 65 підр. 2 розд. XX Податкового кодексу України; 
- підтвердження зазначеної у заяві вартості обладнання; 
- підтвердження того, що обладнання не походить з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором стосовно України згідно із законодавством, або не ввозиться з території такої держави-окупанта (держави-агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом; 
- відповідність коду згідно з КВЕД, зазначеного у заяві, відповідному коду, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 
- відсутності у платника податку заборгованості із сплати платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та відсутності діючих спеціальних санкцій, застосованих до нього відповідно до ст. 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"; 
- підтвердження наявності виробничих потужностей або приміщень чи умов для обліку і зберігання товарів, готової продукції. 
Розстрочені суми ПДВ сплачуються щомісяця у строк, встановлений у рішенні, з поданням додаткової митної декларації, в якій зазначаються відомості про митну вартість обладнання, визначену на дату поміщення такого обладнання у митний режим імпорту. 
Платник податку має право достроково сплатити розстрочену суму податку. 
Протягом усього періоду користування розстроченням, щомісяця не пізніше наступного робочого дня за днем сплати частини розстроченої суми, необхідно подавати до головного управління ДФС в області, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС звіт про цільове використання обладнання, ввезеного на митну територію України для власного виробництва на території України, за формою згідно з додатком 4 до Порядку №85. 
Обставини для арешту майна
Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом. 
Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин: 
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; 
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; 
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; 
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; 
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; 
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; 
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; 
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки). 
Оподаткування подарунку від фірми
Згідно з п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні. 
Відповідно до п. п. «е» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку. 
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами ПКУ). 
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ. 
Водночас п. п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 930,75 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі. 
Отже, вартість подарунку, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ. 
Готівкові кошти під звіт: термін видачі
Відповідно до п. 19 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, готівка під звіт або на відрядження видається суб’єктам господарювання відповідно до законодавства України. 
Готівка видається під звіт: 
1) на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини на строк не більше 10 робочих днів; 
2) на закупівлю брухту чорних металів і брухту кольорових металів – на строк не більше 30 робочих днів від дня видачі готівки під звіт; 
3) на всі інші виробничі (господарські) потреби – на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівки під звіт. 
Підзвітна особа має право продовжити строк використання виданих під звіт коштів, якщо готівка одночасно видана як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції в населення та заготівлі вторинної сировини, у тому числі брухту чорних металів і брухту кольорових металів). Строк використання такої готівки продовжується до завершення строку відрядження. 
Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. 
Харківські митники завадили вивезенню з України старовинних монет 
Напередодні в пункті пропуску «Піски» співробітниками Харківської митниці ДФС були виявлені монети царських часів, які громадянин України намагався незаконно вивезти до РФ. 
 Під час митного контролю пасажири одного з авто заявили про відсутність предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України. Але в ході огляду багажу в сумці з особистими речами одного з пасажирів, були виявлені 6 монет різного номіналу часів царської Росії, які чоловік не задекларував. 
 Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. 
Податкові юристи Харківщини з початку року виграли 146 справ
Протягом січня - лютого 2018 року на користь органів ДФС регіону ухвалені 146 судових рішень (у т.ч. по немайнових спорах) на суму 1,2 млрд. грн. 
В ГУ ДФС у Харківській області відзначають, що на результати розгляду справ значною мірою впливає  практика суду касаційної інстанції, яка в межах певного часу може суттєво змінюватись та, при цьому,  не носить преюдиційний характер. 
Позиція суду щодо нереальності господарських операцій, як підстави для нарахування зобов’язань до певного часу була одностайною. 
Однак, на сьогодні, недоведеність суб’єктами господарювання фактичного здійснення господарських операцій та відсутність ділової мети стало підставою для прийняття рішень на користь органів ДФС вже на рівні Верховного суду. 
Так, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.02.2018 залишена без задоволення касаційна скарга фізичної особи - підприємця К. по справі про визнання недійсними ППР на суму 1,6 млн. грн. 
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій посилались на те, що під час перевірки позивачем не надано в повному обсязі документів, які підтверджують реальність проведених операцій. 
Натомість, контролюючим органом достеменно встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру та носили фіктивний характер; надані позивачем документи не підтверджують фактичного виконання укладених угод, а вказані контрагенти не мали можливості здійснювати господарську діяльність щодо продажу позивачу товарно - матеріальних цінностей, оскільки не здійснювали придбання товару, проданого в подальшому ФОП. 
Аналіз положень Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та нормативних актів, прийнятих на їх виконання свідчить, що господарські операції для визначення податкових зобов'язань мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. 
Здійснивши системний аналіз доказів, залучених до матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи не спростовують висновків ДФС про нереальність господарських операцій . 
Таким чином, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнав правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень по означеній справі, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця К.-  залишила без задоволення. 
Харківські митники завадили вивезенню з України старовинних монет
Напередодні в пункті пропуску «Піски» співробітниками Харківської митниці ДФС були виявлені монети царських часів, які громадянин України намагався незаконно вивезти до РФ. 
 Під час митного контролю пасажири одного з авто заявили про відсутність предметів, заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України. Але в ході огляду багажу в сумці з особистими речами одного з пасажирів, були виявлені 6 монет різного номіналу часів царської Росії, які чоловік не задекларував. 
 Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України. 
За два місяці 2018 року слідчими фінансових розслідувань ДФС забезпечено відшкодування збитків у розмірі 92 млн. гривень

У провадженні слідчих фінансових розслідувань у січні-лютому 2018 року перебувало 2937 кримінальних проваджень. З них 1288 проваджень – за фактами вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Відповідно до Кримінального кодексу України тяжкими є злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років, а також у вигляді штрафу у розмірі не більше 25 тис.  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, особливо тяжкими – максимальне покарання – позбавлення волі на строк понад 10 років, або довічне позбавлення волі, або штраф у розмірі понад 25 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
За вказаний період закінчено 423 провадження, у тому числі 59 про тяжкі та особливо тяжкі злочини. 
До суду направлено 280 кримінальних проваджень. З обвинувальним актом до суду спрямовано 195 кримінальних проваджень, що на 56 більше, ніж у січні-лютому 2017 року. Тоді їх кількість становила 139. 
Закрито 143 кримінальні провадження, що на 12, або на 8% менше відповідного періоду минулого року (155). 
У направлених до суду слідчими фінансових розслідувань провадженнях забезпечено відшкодування збитків у розмірі 92 млн. грн. та арештовано коштів та майна в розмірі 42 млн. гривень. 
«Результати діяльності податкової міліції в рази перевищують її грошове утримання», - Сергій Білан
За направленими у 2017 році в суд кримінальними провадженнями забезпечено відшкодування завданих бюджету збитків на суму близько 500 мільйонів гривень. 
Про це розповів перший заступник Голови ДФС України Сергій Білан в інтерв'ю "Цензор.НЕТ". 
Він наголосив, що податкова міліція - це правоохоронний орган, завдання якого - не заробляти гроші, а протидіяти злочинності. 
Також Сергій Білан зазначив, що результати діяльності податкової міліції в рази перевищують її грошове утримання. 
«Наприклад, тільки за направленими у 2017 році в суд кримінальними провадженнями забезпечено відшкодування завданих бюджету збитків на суму близько 500 мільйонів гривень. Це вже більше, ніж становить бюджет податкової міліції. А ось ще цифри, які легко перевірити: 2,8 мільярда - накладено арешт на майно та кошти у кримінальних провадженнях. 2,6 мільярда - зменшена до відшкодування сума ПДВ, яка є предметом досудових розслідувань. 848 мільйонів - попереджено відшкодування фіктивного ПДВ в системі електронного адміністрування податку. 520 мільйонів - стягнуто в бюджет за результатами проведених перевірок у сфері державних закупівель. 765 мільйонів - стягнуто в бюджет з вигодонабувачів конвертаційних центрів. 1,7 мільярда - вилучено з незаконного обігу підакцизної продукції. 232 мільйони - додатково сплачено суб'єктами господарювання митних платежів від збільшення митної вартості задекларованих товарів завдяки діям податкової міліції. 1,6 мільярда - відшкодований збиток за всіма кримінальними провадженнями. 
«Це не віртуальні суми, а реальний результат, підтверджений прокуратурою, річний звіт роботи слідчих підрозділів розміщений в загальному доступі, в тому числі на сайті ДФС України», - підкреслив Сергій Білан. 
За два місяці зафіксовано 948 випадків призупинення митного оформлення через можливе порушення прав інтелектуальної власності
Протягом січня-лютого поточного року митниками зафіксовано 948 випадків призупинення митного оформлення товарів за підозрою у порушенні прав інтелектуальної власності. 
За вказаний період порушено 3 справи про порушення митних правил за фактами ввезення товарів, які включені до митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності. 
Загалом, станом на 28 лютого поточного року у митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності за заявами правовласників внесено 3645 об’єктів. З них 33 ­–  внесено з початку цього року. 
Нагадаємо, що для сприяння захисту правовласників під час  зовнішньоекономічної діяльності  Державна фіскальна служба України веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності. До них належать об’єкти авторського права і суміжних прав, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, географічні зазначення (зазначення походження товарів) та сорти рослин. 
До уваги платників ПДВ, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації
У зв’язку із численними запитами платників податку на додану вартість, які включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації, щодо перерахування суми бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді − грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону України від 24 червня  2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877) ДФС повідомляє. 
Для проведення розрахунків з товаровиробниками, щодо виплати сум бюджетної дотації, Мінагрополітики відкриває в Казначействі небюджетний рахунок за балансовим рахунком групи рахунків 375 "Інші спеціальні рахунки" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та доводить до відома ДФС інформацію про його реквізити і помісячний розподіл бюджетних асигнувань за напрямом "Бюджетна дотація сільськогосподарським товаровиробникам для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції". 
Виплата бюджетної дотації за результатами діяльності у листопаді – грудні 2017 року за видами діяльності, визначеними в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону № 1877, відповідно до пункту 16 Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 83 виплачується товаровиробнику в наступному бюджетному році. 
Звертаємо увагу що асигнування за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» перераховувались на небюджетний рахунок Мінагрополітики за кожний звітний період. 
Станом на поточну дату ДФС не отримано інформацію про відкриття планових асигнувань за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгоспвиробників» за результатами діяльності сільськогосподарських товаровиробників у листопаді – грудні 2017 року. 
За детальною інформацією щодо виплати бюджетної дотації в поточному році пропонуємо звернутись до Міністерства аграрної політики та продовольства України. 
  
Про спрощення процедури участі бізнесу у торгах
У Міністерстві юстиції України 05.02.2018 за № 139/31581 зареєстровано наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 «Про затвердження Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) із сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі». 
Основною метою прийняття наказу є спрощення для суб’єктів господарювання процедури участі у торгах шляхом проведення автоматизованої перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». 
Взаємодія електронної системи закупівель «PROZORRO» та інформаційних систем ДФС здійснюватиметься на центральному рівні в електронній формі, що дозволить забезпечити під час проведення торгів автоматичну перевірку відсутності або наявності в учасника процедури закупівлі заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів платежів, контроль за якими покладено на органи ДФС. 
До запровадження інформаційної взаємодії в автоматизованому режимі перевірка замовником фактичного стану розрахунків платника податків з бюджетом здійснювалась виключно на підставі документа, поданого учасником процедури закупівлі. 
ДФС співпрацює з міжнародними організаціями у напрямі побудови нової моделі управління кадрової служби 
Експерти Консультативної місії Європейського Союзу „Консультація заради довіри” (EUAM) з 13 по 15 березня 2018 року проводять цикл тренінгів для керівників служб управління персоналом органів ДФС. 
Під час відкриття тренінгу директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом Тетяна Пажитнова подякувала колегам з Місії за співпрацю щодо вдосконалення моделі управління персоналом. Вона зазначила, що робота кадрових підрозділів з урахуванням нових методів та підходів, успішне впровадження в ДФС кращого міжнародного досвіду у сфері управління людськими ресурсами стане основним стратегічним напрямом роботи кадрових підрозділів органів ДФС у ході здійснення заходів зі структурного і функціонального реформування фіскальної служби.  
Подальша плідна співпраця ДФС з експертами Консультативної місії Європейського Союзу „Консультація заради довіри” стане важливим кроком на шляху удосконалення та змін у процесах управління персоналом в органах ДФС. 
Нагадаємо, що у 2017 році на базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування Департаментом кадрової політики та роботи з персоналом ДФС за участі провідних експертів місії EUAM проводилися тренінги „Розвиток ефективних навичок відбору. Робота з компетенціями” і „Життєвий цикл HRM. Адаптація. Наставництво” у рамках співпраці ДФС та місії EUAM – Консультативної місії Європейського союзу «Консультація заради довіри».  
Для застосування пільги із земельного податку до 1 травня подайте заяву!
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській областіі нагадує, що внесеними Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» змінами до п.281.2 ст.281 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скасовано обмеження щодо застосування пільги до однієї ділянки зі сплати земельного податку фізичним особам. 
Так, з 01 січня 2018 року звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки для пільгових категорій фізичних осіб, визначених в п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. 
Відповідно до п.281.1 ст.281 ПКУ пільги мають: 
· інваліди першої і другої групи; 
· фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; 
· пенсіонери (за віком); 
· ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 
· фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
Звільнення від сплати земельного податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: 
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; 
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; 
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; 
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; 
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара. 
Якщо фізична особа, визначена у п.281.1 ст.281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги. Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву. Якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання/заміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у її власності (крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році). 
Для отримання права на податковий кредит необхідно у податковій накладній вказувати усі обов’язкові реквізити
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників ПДВ, що відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі – ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ. 
Згідно з п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін. 
У ПН зазначаються в окремих рядках такі обов’язкові реквізити: 
а) порядковий номер ПН; 
б) дата складання ПН; 
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, – продавця товарів/послуг; 
г) податковий номер платника ПДВ (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства – платника ПДВ стороною договору, у ПН, крім податкового номера платника ПДВ додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); 
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг; 
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; 
є) ціна постачання без урахування ПДВ; 
ж) ставка ПДВ та відповідна сума ПДВ в цифровому значенні; 
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ; 
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду..
Державна реєстрація припинення господарської діяльності: коли подається Звіт з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих працівників?
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 зі змінами і доповненнями (далі – Порядок №435), страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 розділу ІІІ Порядку №435, а також страхувальники, зазначені у підпунктах 2, 4 розділу ІІІ Порядку №435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у частині подання – за таких осіб, зобов’язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі – Звіт) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є місяць. 
Згідно з п.9 розділу ІІ Порядку №435 у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку у органах доходів і зборів страхувальник зобов’язаний подати Звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались. 
Отже, страхувальник зобов’язаний подати за найманих працівників Звіт за останній звітний місяць та Звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем місяця, в якому відбулася державна реєстра ція припинення страхувальника. 
Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище 
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу громадян, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). 
У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові). 
Нагадуємо, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859. 
Отже, фізичні особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації. 
Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ. 
Врахування переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску при виплаті дивідендів законодавством не передбачено
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує платників податку на прибуток (далі – платник податку), що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п.57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ (п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ). 
Згідно з п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 п.57.1¹ ст.57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.  
Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 зі змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема, код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати. 
Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів законодавством не передбачено. 
Слід зазаначити, що згідно з п.43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. 
Особа не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ: чи може така особа самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації платником ПДВ?
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість (далі – ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. 
При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. 
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ). 
Пунктом 183.10 ст.183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст.183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. 
Згідно з п.201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст.183 ПКУ. 
Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ. 
У фізичної особи декілька об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу: чи є пільги з податку на нерухомість?
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що п.п.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується: 
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; 
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; 
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. 
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). 
Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ). 
Крім того, п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності). 
Порядок обчислення суми податку визначений п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ. 
Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п.266.4 ст.266 ПКУ, не застосовуються. 
Неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту: чи утримується податок на доходи нерезидента такою неприбутковою організацією?
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у п.п.141.4.1 п.141.4 ст.141 ПКУ, за ставкою у розмірі 15% (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п.141.4 ст.141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. 
Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п.141.4 ст.141 ПКУ, покладається на платників податку – резидентів, які здійснюють відповідні виплати (п.137.3 ст.137 ПКУ). 
Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.  
Відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №469) (далі – Звіт). 
Разом зі Звітом неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають надати Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467). 
Відчуження акцій, отриманих фізичною особою в процесі приватизації: чи подається декларація про майновий стан і доходи?
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що дохід, отриманий громадянином протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів відповідно до п.п.165.1.40 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу. 
Підпунктом 165.1.40 п.165.1 ст.165 ПКУ визначено, що сума доходу, отриманого платником податку на доходи фізиних осіб (далі – платник податку) внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст.121 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ зі змінами та доповненнями залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. 
Отже, якщо платником податку протягом 2017 року відчужено акції, отримані ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, та відсутні інші підстави для надання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, така декларація платником податку не подається. 
До уваги платників: зміни до програмного забезпечення!
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників, що 27.02.2018 вийшло оновлення програмного забезпечення для формування і подання звітності через «Єдини вікно подання електронної звітності». 
Перелік змін та доповнень (версія 1.26.4.0) (станом на 27.02.2018) 
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних: 
Для форм J/F0602006 «Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)» встановлено числовий формат поля для показників колонки 12 Розділу І та колонки 11 Розділу ІІ – шість знаків після коми. 
Для форм F0100110/F0100210 «Податкова декларація про майновий стан і доходи» – в таблиці «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)» в колонці «Рік набуття у власність/рік випуску (для рухомого майна)» передбачено можливість зазначення року починаючи з 1800. 
2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 7 документів. 
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ 
До уваги сільськогосподарських товаровиробників – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ!
Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області інформує, що ДФС України у листі від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – Лист ДФС №5715) щодо виправлення ситуації, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «3» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, і така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0130), повідомила наступне. 
У такій ситуації до ПН складається та подається до ДФС України Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому: 
1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування); 
2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «8»; 
3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані; 
4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»; 
5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту: 
«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «3»». 
Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа; 
6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися. 
Слід зауважити, що причинами, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено є: 
1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена Листом ДФС №5715. 
2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН. 
3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5). 
4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано особливостей складання, перерахованих у пунктах «Виправлення ситуації 1 (2 або 3)» Листа ДФС №5715. 
Детальніше у Листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html 
 оподаткування ПДВ!
  

ІЗЮМСЬКА ОДПІ
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 3

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»