Главная arrow Официально arrow ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
06.03.2018
До уваги платників податку на додану вартість!
За результатами опрацювання отриманої від платників податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 року та в зв’язку з настанням терміну подання податкової звітності за січень 2018 року звертаємо увагу платників податків на таке. 

Пунктом 199.5 статті 199 розділу V Кодексу визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 статті 199 розділу V Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН. Розрахунок коригування може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна, до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. 
Отже, коригування податкових зобов'язань у зв'язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від розрахунків коригування, які складаються за наявності обставин, перерахованих у статті 192 розділу V Кодексу). 
Тому платники податку, які не включили до податкової декларації за грудень 2017 року розрахунки коригування, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 розділу V Кодексу, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі розрахунки коригування відображатися не повинні. 
Пільги зі сплати земельного податку у 2018 році
Ізюмська ОДПІ звертає увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 Податкового кодексу України (далі ПКУ), скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам. 
Від сплати податку звільняються: 
- інваліди першої і другої групи; 
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; 
- пенсіонери (за віком); 
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; 
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 
Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межа граничних норм: 
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; 
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; 
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; 
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; 
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара. 
Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги. 
Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву. 
Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках. 
Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду. 
Для виправлення помилок встановлено новий (додатковий) термін
Враховуючи численні прохання платників податків та наявність значної кількості не виправлених платниками помилок, ДФС встановлює новий (додатковий) термін для подання сільськогосподарськими товаровиробниками – колишніми суб’єктами спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість інформації для перерахунку реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ. 
Відзначимо, що при проведенні платниками відповідного аналізу на предмет зазначення (не зазначення) у номері податкової накладної/розрахунку коригування ознаки їх належності до спецрежиму (код «2» або код «3» після першого знака дробу у номері податкової накладної (форма, яка була діючою в період застосування спецрежиму) необхідно враховувати всі податкові накладні/розрахунки коригування, складені в рамках здійснення відповідної господарської операції. 
Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної може бути складене виключно до податкових накладних, які відповідають таким критеріям: 
- дата складання податкових накладних припадає на період з 01.07.2015 по 31.12.2016; 
- дата реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних – не пізніше 15.01.2017; 
- сума податку, зазначена в таких податкових накладних, відображена у розділі I «Податкові зобов’язання» податкових декларацій з податку на додану вартість (далі – декларації), які були в межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123 та 0130) або за якими здійснювалися розрахунки з бюджетом (декларація за формою 0110); 
- сума податку, зазначена в таких податкових накладних, відображена у розділі I «Податкові зобов’язання» додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до декларації за формами 0121-0123 та 0130 або до декларації за формою 0110; 
Податкові накладні були включені до складу податкових зобов’язань того звітного періоду, на який припадає дата їх складення (незалежно від дати реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних). 
Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 27.02.2018 по 19.03.23018 включно. Інформація від ДФС щодо прийняття буде надана платникам після  
Із ситуаційними прикладами щодо складання та подання до ДФС Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної можна ознайомитися у листі ДФС України від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної».
Застосування єдиної бази даних звітів про оцінку об’єктів нерухомості 
З 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 07.12.2017 № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році". 
Змінами передбачено, що для запобігання заниженню бази оподаткування (оціночної вартості) під час продажу нерухомого майна передбачається створення єдиної бази даних звітів про оцінку об'єктів нерухомості. 
Так, у разі продажу об'єкта нерухомості, розмір доходу визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку.
Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. Така єдина база даних забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об'єкт нерухомості та його вартість.
Внесення інформації до єдиної бази даних здійснюється суб'єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики.
Єдина база даних здійснює аналіз звіту про оцінку щодо відсутності порушень при його складанні та у разі відповідності оціночної вартості майна ринковим цінам, реєструє його з присвоєнням унікального номера.
Звіт, не зареєстрований у єдиній базі даних, без присвоєного унікального номера, є недійсним.
Під час посвідчення правочинів, для яких законодавством передбачено отримання нотаріусом звіту про оцінку, нотаріус перевіряє реєстрацію такого звіту в єдиній базі даних звітів про оцінку та наявність присвоєного йому унікального номера.
Тобто, якщо звіт про оцінку не зареєстрований із присвоєнням йому унікального номера, операція купівлі-продажу нерухомості не відбувається, оскільки нотаріусом не здійснюється посвідчення договору.
Зазначена норма передбачена п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу. 
 
В оподаткуванні путівок на відпочинок – зміни
З 1 січня 2018 року в Україні відбулись деякі зміни в податковому законодавстві. Зокрема, розширено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу  громадянина. 
Так, згідно з ст.165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 
- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування; 
- вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року. В поточному році ця сума не повинна перевищувати 18 615 гривень (5х3723=18 615). 
Відповідні зміни до Податкового кодексу України  внесені Законом України від 7 грудня 2017 №2245 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». 
Чи можна зареєструватися платником єдиного податку при наявності податкового боргу
Реєстрація суб’єктів господарювання платниками єдиного податку здійснюється протягом двох робочих днів від дати надходження заяви про перехід на спрощену систему оподаткування. 
 Починаючи з січня 2017 року платниками єдиного податку першої-третьої груп не можуть бути платники, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку, мають податковий борг зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання, в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності. 
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою. Проте, вона може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. 
Наголошуємо, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування за наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Перехід здійснюється в останній день другого із двох послідовних кварталів. 
У разі, якщо платник податків, за наявності податкового боргу, не перейшов на загальну систему оподаткування, то він буде виключений з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. 
При цьому, такий платник податку зобов’язаний самостійно обчислити, задекларувати та сплатити суму податків і зборів за загальною системою оподаткування. 
Звертаємо увагу, що наявність податкового боргу по податкових зобов’язаннях, не пов’язаних з його господарською діяльністю, не є підставою для прийняття рішення про виключення такої фізичної особи-підприємця з реєстру платників єдиного податку. 
Як підприємцю повідомити фіскальну службу про нового працівника
Відповідно до Порядку повідомлення  Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.15 р. № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: 
-          засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; 
-          на паперових носіях разом із копією в електронній формі; 
-          на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більш ніж із п’ятьма особами. 
  Інформація, що міститься в повідомленні про прийнятття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 08.07.10 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 
До уваги сільськогосподарських товаровиробників – колишніх суб’єктів спеціального режиму оподаткування ПДВ!
ДФС України у листі від 26.02.2018 №5715/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – Лист ДФС №5715) щодо виправлення ситуації, коли у зареєстрованій в ЄРПН податковій накладній (далі – ПН), складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій п.209.18 ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «3» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, і така ПН відображена у складі податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формою 0130), повідомила наступне. 
У такій ситуації до ПН складається та подається до ДФС України Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК), в якому: 
1) у заголовній частині Повідомлення-РК зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування); 
2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «8»; 
3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані; 
4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»; 
5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту: 
«Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «3»». 
Обов’язковою умовою є зазначення у графі 2 вказаного тексту з точністю до символа; 
6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими, нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються); текст у графі 2 не повинен доповнюватися чи змінюватися. 
Слід зауважити, що причинами, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено є: 
1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена Листом ДФС №5715. 
2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН. 
3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності з ПДВ (декларації та Додатку Д5). 
4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано особливостей складання, перерахованих у пунктах «Виправлення ситуації 1 (2 або 3)» Листа ДФС №5715. 
Детальніше у Листі ДФС №5715, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72840.html 
Трансфертне ціноутворення: самостійне коригування ціни контрольованої операції
Підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» доповнено п.48, яким визначено, що самостійне коригування ціни контрольованої операції (далі – самостійне коригування), передбачене п.п.39.5.4.1 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ щодо контрольованих операцій, здійснених платниками податків у 2015 – 2016 роках, проводиться відповідно до норм ст.39 ПКУ в чинній редакції на день проведення самостійного коригування, тобто з 01.01.2018 платники податків можуть самостійно відкоригувати ціни контрольованих операцій (суму податкових зобов’язань) щодо контрольованих операцій, здійснених у 2015 – 2016 роках, до мінімального/максимального значення діапазону цін (рентабельності). 
З урахуванням змін до п.50.1 ст.50 ПКУ, у разі якщо платником податків під час підготовки звіту про контрольовані операції буде встановлено, що умови його контрольованих операцій не відповідають принципу «витягнутої руки», він може здійснити самостійне коригування та подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на прибуток підприємств до 1 жовтня року, що настає за звітним, без застосування штрафної санкції. 
Відповідно до п.п.39.5.4.3 п.п.39.5.4 п.39.5 ст.39 ПКУ уточнено, що обмеження проводити самостійне коригування під час проведення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки» стосується виключно контрольованих операцій, перевірка яких триває, та не поширюється на контрольовані операції інших звітних періодів. 
Про застосування реєстратора розрахункових операцій
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим  ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним,  спиртом-сирцем плодовим, алкогольними  напоями та тютюновими  виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон№481). 
Статтею 1 Закону 481 визначення місця торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами передбачає наявність обладнаного реєстратора розрахункових операцій або книги обліку розрахункових операцій. 
Разом з цим преамбулою Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон 265) зазначено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. 
Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається. 
Статтею 2 Закону 265 наведено визначення розрахункової операції як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. 
Слід зауважити, що Закон 265 з питань застосування (незастосування) реєстраторів розрахункових операцій є спеціальним Законом. 
Таким чином предметом регулювання Закону 265 є в тому числі розрахункові операції як приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів. 
Постановою Кабінету Міністрів України України від 23.08.2000 № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" затверджено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік). 
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 984 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. N 1336" (набрала чинності 20.12.2017) пункт перший Переліку викладено в новій редакції. 
Відповідно до нової редакції пункту першого здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій не передбачено. 
На підставі вищевикладеного роздрібна торгівля пивом у пляшках та бляшанках  фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок здійснюється із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. 
Перерахунок частки використання товарів/послуг в оподатковуваних ПДВ операціях здійснюється за підсумками календарного року
Пунктом 199.5 ст.199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пунктів 199.2 – 199.4 ст.199 розділу V ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ. За результатами такого перерахунку складаються відповідні розрахунки коригування до податкових накладних (далі – РК), які підлягають реєстрації в ЄРПН. РК може бути зареєстрований тільки в тому випадку, якщо податкова накладна (далі – ПН), до якої його складено, також зареєстрована в ЄРПН. Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації з ПДВ (далі – декларація) за останній податковий період року. 
Отже, коригування податкових зобов’язань у зв’язку з перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом 2017 року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій відповідно до п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, підлягає відображенню у рядках 4.1 та/або 4.2 декларації за грудень (ІV квартал) 2017 року незалежно від реєстрації РК в ЄРПН – своєчасної чи із порушенням терміну (на відміну від РК, які складаються за наявності обставин, перерахованих у ст.192 розділу V ПКУ). 
Тому платники ПДВ, які не включили до декларації за грудень 2017 року РК, складені у зв’язку з проведенням річного перерахунку за операціями, зазначеними у п.199.1 ст.199 розділу V ПКУ, по причині їх несвоєчасної реєстрації в ЄРПН, повинні подати відповідні уточнюючі розрахунки до податкових декларацій за грудень 2017 року. В деклараціях за січень та інші звітні періоди 2018 року такі РК відображатися не повинні. 
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/328874.html 
Платникам податку на прибуток про прискорену амортизацію
Право на нарахування прискореної амортизації передбачено п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Так, платники податку на прибуток мають право застосовувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (два роки) для основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом – щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог: 
● не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України; 
● введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018; 
● використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна). 
У разі недотримання встановлених вимог, починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію, платник податку на прибуток у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці: 
▪ збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п.43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ; 
▪ зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди. 
Договором може бути передбачена одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню
Відповідно до частини п’ятої ст.10 Закону України від Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). 
Сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. 
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення договору. 
Одноразова сплата ЄСВ за попередні періоди, яка передбачена частиною п’ятою ст.10 Закону №2464, може бути здійснена за окремим договором, укладеним у порядку, передбаченому частинами першою, третьою та четвертою ст.10 Закону №2464. 
Нерезидент придбав корпоративні права у резидента: чи необхідно такому нерезиденту стати на облік в контролюючих органах?
Відповідно до п.п.14.1.193.п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво –постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів. 
Згідно із п.п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом. 
Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV зі змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. 
Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Тобто, придбання нерезидентом корпоративних прав не є здійсненням господарської діяльності на території України. 
Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарську діяльность в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно. 
Нерезидент – власник нерухомого майна на території України: як отримати повідомлення-рішення для сплати податку на нерухомість? 
Податкове/ податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 
Відповідно до абзацу четвертого п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку, фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів. 
Декларування доходів, отриманих у 2017 році, продовжується
громадянам, які зобов’язані згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу, необхідно подати до 01 травня 2018 року річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларації) за наслідками звітного 2017 року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5 % до 01 серпня 2018 року. 
З детальною інформацією щодо форми Декларації та порядку її заповнення можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2018 
Боржника – нерезидента визнано банкрутом: чи підлягають декларуванню валютні цінності, які знаходяться за межами України?
Ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» зі змінами та доповненнями передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню. 
Згідно зі ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ №319), суб’єкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, щоквартально здійснюють декларування наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України. 
При цьому, Указом №319 не передбачено можливості звільнення від декларування наявності валютних цінностей у разі непроведення розрахунків при здійсненні експортних або імпортних операцій у зв’язку з визнанням нерезидента банкрутом. 
Отже, валютні цінності та майно, які перебувають за кордоном, зокрема за якими не проведено розрахунки при здійсненні експортних або імпортних операцій через визнання нерезидента банкрутом, підлягають обов’язковому декларуванню суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України. 
У 2017 році отримано подарунок від рідної сестри. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи?
Законом України від 23.02.2017 №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини» (далі – Закон №1910) внесено зміни до ст.174 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями. 
Так, з 1 січня 2017 року за нульовою ставкою податка на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) оподатковується вартість спадщини/дарунків, отриманих від спадкодавця/дарувальника, які є членами його сім’ї другого ступеня споріднення. 
До їх числа відносяться: рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки. 
До прийняття Закону №1910, нульовою ставкою оподаткування мали право скористатися лише члени сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. 
Вищевказані зміни застосовується до доходів у вигляді спадщини/дарунка, отриманих починаючи з 1 січня 2017 року. 
Отже, якщо у 2017 році було отримано дарунок від рідної сестри і у платника ПДФО не має інших доходів, які необхідно задекларувати, то такий платник податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючого органу не подає. 
Зауважуємо, що для доходів, отриманих у вигляді подарунка або спадщини від членів сім’ї, які не підпадають під перший або другий ступень споріднення, ставка залишається на рівні 5%, і у цьму випадку Декларація платником ПДФО подається до 1 травня 2018 року. 
Реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва можлива без застосування РРО
Відповідно до п.27 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій у разі приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників.
Суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою, не підлягають оподаткуванню за певних умов
відповідно до п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент. 
Пунктом 133.4 ст.133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом. 
До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток, відносяться, зокрема, бюджетні установи (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).  
Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ). 
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок). 
Кошторис бюджетної установи (далі – кошторис) – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень (п.1 Порядку). 
Отже, не підлягають оподаткуванню суми кредиту, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п.133.4 ст.133 ПКУ. 
Сплата за землю: чи є обов’язок у фізичних осіб подавати податкову декларацію?
відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. 
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст.58 ПКУ (абзац перший п.286.5 ст.286 ПКУ). 
У аналогічному порядку контролюючі органи здійснюють нарахування сум орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. 
Отже, фізичні особи (громадяни), які оформили правовстановлюючі документи на земельну ділянку (свідоцтво про право власності або користування земельної ділянки) або договори оренди земельної ділянки державної та комунальної власності, не подають до контролюючих органів податкові декларації з плати за землю. 
Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. 

ІЗЮМСЬКА ОДПІ 

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Фотогалереи изюмчан


Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»