Главная arrow Официально arrow ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
30.01.2018
Шановні платники податків!
Офіційне видання Державної фіскальної служби України «Вісник. Офіційно про податки » запрошує взяти участь головних бухгалтерів, бухгалтерів, спеціалістів фінансових та податкових підрозділів – УСІХ ПІДПРИЄМСТВ та ФОП у семінарі «ЗАКРИВАЄМО РІК: ЗВІТНІСТЬ ТА ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК»
Дата проведення — 9 лютого2018 року
Місце проведення — м. Харків, вул.. Пушкінська, 84-а (Бібліотечний корпус Юридичної академії)
Ключові спікери семінару: Олексій ЗАДОРОЖНИЙ, в.о. директора Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України
Світлана КЕПІНА, начальник Управління адміністрування єдиного внеску, методології та розгляду звернень платників податків ДФС України
Тетяна Федченко, заступник Директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС України
Сергій ТИМОШЕНКО, заступник директора Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України
Катерина ПРОСКУРА, аудитор, консультант з податкового та бухгалтерського обліку, доктор екон. Наук
Олександр КІРШ, народний депутат України, заслужений економіст України, член податкового комітету, представник УСПП у ВРУ
Ви матимете змогу на семінарі не лише отримати цінну інформацію з офіційних джерел, а й поставити запитання спікерам, подискутувати з ними та поділитися думками з колегами.
Для реєстрації на участь у семінарі необхідно:
заповнити заявку на сайті: event.visnyk.ua
  або
звернутися за телефоном (057) 717-03-69, (067) 506-58-66, Надія Ланова ,
(044) 501-06-42, (066) 042-21-74, Оксана ВОРОБЙОВА,
чи написати листа - Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script


Декларація з транспортного податку на 2018 рік подається до 20 лютого 2018 року
ГУ ДФС у Харківській області області нагадує, що відповідно до п.п.267.6.4 п.267.6 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ, платники транспортного податку – юридичні особи повинні самостійно обчислити суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого подати до контролюючого  органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 
Стосовно об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єктa. 
Сплачується податок юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. 

Зміни у застосуванні РРО
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 984 (далі — Постанова № 984) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 
Зокрема, Постановою № 984 підвищено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) є обов’язковим, для окремих форм та умов проведення діяльності: 
-               з 200 тисяч гривень на один суб’єкт господарської діяльності до 500 тис. гривень на один суб’єкт господарювання, 
-                з 75 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг) до 250 тис. гривень. 
Також у Постанові № 984 зазначено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених у переліку, платники єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 1 млн. гривень, обов’язково застосовують РРО відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України. 
Окрім того, пунктом 2 Постанови передбачено, що «дія цієї постанови не поширюється на суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами». 
Також Постановою № 984 внесено зміни до Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. 
Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 984 

Харківська митниця ДФС про зміни в порядку оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі
З 01 січня 2018 року набув чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», згідно з яким серед іншого внесено зміни до Податкового кодексу України (далі - ПКУ). 
Зокрема, підпункт 191.2.3 пункту 191.2 Розділу V «Податок на додану вартість» ПКУ доповнено абзацом такого змісту: «У разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті». 
Таким чином, наведеними змінами до ПКУ з 01.01.2018 встановлено базу оподаткування податком на додану вартість товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами за вищенаведених умов. 
Водночас, згаданим Законом України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII внесено зміни до статті 196 «Операції, що не є об’єктом оподаткування» ПКУ, а саме визначено, що не є об’єктом оподаткування операції з: 
«ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення; 
ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні більше ніж 24 години та яка в’їжджає в Україну не частіше одного разу протягом 72 годин; 
ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 50 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин». 
Водночас Харківська митниця ДФС повідомляє, що правила щодо сплати ввізного мита залишились у чинній редакції Митного кодексу України (далі - МКУ). 
Так, нормами частин першої та другої статті 374 МКУ визначено наступні умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі: 
1. Товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами . 
2. Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб органів доходів і зборів про громадян, які в'їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України. 
В залежності від обраного виду транспорту громадянин має змогу звернутись за більш детальною консультацією до підрозділів Харківської митниці ДФС: 
- для автомобільного транспорту - митний пост «Щербаківка»
(тел. 766-10-43, 733-17-59, 766-10-42); 
- для залізничного транспорту - митний пост «Харків - пасажирський»
(тел. 724-37-34); 
- для повітряного транспорту – митний пост « Харків - Аеропорт» 
(тел. 728-32-54, 775-53-70, 775-53-49). 

Зміни у Положенні про ведення касових операцій
Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Постанова № 148 та Положення № 148). Цей документ офіційно опубліковано 04.01.2018 та розміщено на веб-сайті Національного банку України. 
Згідно з пунктом 5 Постанови № 148 постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, тобто з 05.01.2018. 
У зв’язку з набранням чинності Постановою № 148, визнано такими, що втратили чинність, зокрема, постанову Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 13.01.205 за № 40/10320 та постанову Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою», зареєстровану у Міністерстві юстиції України 02.07.2013 за № 1109/23641. 
Звертаємо увагу, що пунктом 11 Положення № 148 дано оновлене визначення оприбуткуванню готівки. Відповідно до внесених змін оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій)». 
Також пунктом 12 Положення № 148 передбачено, що установа/підприємство на підставі цього положення зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки до банку). 
  Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні 
До уваги платників рентної плати за спеціальне використання води
ДФС України листом від 19.01.2018 №1579/7/99-99-12-03- 04-17 «Про адміністрування у 2018 році рентної плати за спеціальне використання води» (далі – Лист ДФС №1579) повідомлила наступне. 
Законом України від 07.12.2017 №2245-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) внесені зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Пунктом 46 розділу І Закону України №2245 внесено зміни до ст.255 ПКУ та збільшено на 16,8 відсотків (порівняно з діючими у 2017 році) ставки рентної плати за спеціальне використання води (далі – Рентна плата), які застосовуються при обчисленні податкових зобов’язань з Рентної плати за результатами господарської діяльності у 2018 році. Зазначена норма запроваджена пунктом 1 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №2245, починаючи з 01.01.2018. 
Платники Рентної плати обчислюють суму Рентної плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (із змінами і доповненнями). 
Податкові декларації з Рентної плати подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом ІІ ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, за місцем податкової реєстрації (п.п.257.3.4 п.257.3 ст.257 ПКУ). 
З метою забезпечення єдиного підходу до здійснення обліку платників Рентної плати та подання податкової звітності з Рентної плати, припис підпункту 257.3.4 п.257.3 ст.257 ПКУ в частині подання платником Рентної плати податкової звітності необхідно застосовувати з урахуванням п.63.3 ст.63 ПКУ, а сааме: за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням водних об’єктів або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів. 
Граничними термінами подання податкових декларацій та сплати податкових зобов’язань з Рентної плати вважаються за: 
- ІV квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2018 року; 
- I квартал ц.р.: 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно; 
- ІІ квартал ц.р.: 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно; 
- ІІІ квартал ц.р.: 9 листопада та 19 листопад 2018 року відповідно; 
- V квартал ц.р.: 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно. 
Платники Рентної плати перераховують суми Рентної плати одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України із змінами, внесеними Законом України від 07.12.2017 №2233-VIIІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», а саме: 
¨ 45 відсотків Рентної плати – до загального фонду державного бюджету (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення); 
¨ 45 відсотків Рентної плати – до загального фонду місцевих бюджетів (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення), що зараховується до Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів за місцем її забору; 
¨10 відсотків Рентної плати (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об’єктів місцевого значення) – до спеціального фонду державного бюджету. 
Враховуючи викладене та припис п.3 частини першої ст.66 Бюджетного кодексу України про зарахування до доходів загального фонду обласних бюджетів 45 відсотків Рентної плати, на податковий облік за неосновним місцем обліку необхідно брати водокористувачів, до складу яких входять структурні підрозділи, розташовані на територіях, інших ніж головне підприємство, тобто за місцезнаходженням водних об’єктів, з яких здійснюється забір води або за місцезнаходженням об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність з використанням обсягів води, отриманих шляхом забору з таких водних об’єктів. 
Слід зазначити, що визначені у п.255.4 ст.255 ПКУ види використання води, за які не справляється Рентна плата, стосуються виключно вторинних водокористувачів, які відповідно до п.255.1 ст.255 ПКУ з 2018 року не є платниками Рентної плати. 
Крім того з 2018 року норма п.255.3 ст.255 ПКУ визначатиме об’єкт оподаткування Рентною платою як фактичний обсяг води, що обліковується як результат водозабору та водопідготовки, наприклад, очищення або оброблення до встановлених для відповідного водного об’єкта нормативних вимог споживання. 
Лист ДФС №1579 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72746.html 
Довідник типів об’єктів оподаткування для подання форми №20-ОПП оновлено
відповідно до п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). 
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ. 
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. 
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню. 
Отже, Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Повідомлення), за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. 
Нагадуємо, що порядок подання та заповнення форми №20-ОПП визначено наказом Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839. 
Форма Повідомлення передбачає заповнення типа об’єкта оподаткування. 
ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу у розділі «Довідники» розміщено оновлений Довідник типів об’єктів для подання форми №20-ОПП станом на 25.01.2018, з яким можна ознайомитись за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.html 
Про деякі особливості оподаткування ПДВ
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) у зв’язку із набранням чинності з 03.12.2017 Законом України від 07.11.2017 №2176-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні» (далі – Закон №2176) листом від 22.01.2018 №1854/7/99-99-15-03-02-17 «Про особливості оподаткування ПДВ» (далі – лист ДФС №1854) повідомила наступне. 
Законом №2176 викладено у новій редакції п.12 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та доповнено зазначений підрозділ пунктами 13¹ і 61, якими передбачено, що: 
· тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України від 13.01.1998 №9/98-ВР «Про кінематографію» (далі − Закон № 9/98), виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виробництва національних фільмів, а також з постачання робіт та послуг з виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з постачання робіт та послуг з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, а також з постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення державною мовою іноземних фільмів на території України, з постачання робіт та послуг із збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини; 
· тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами); 
· тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції суб’єктів кінематографії, яким відповідно до Закону України від 23.03.2017 №1977-VIII «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (далі – Закон №1977) надається державна підтримка, з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що входять до складу національної кінематографічної спадщини, та товарів, призначених для використання у кінематографічній діяльності, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 3706, 3920 73 10 00, 3923 40 10 00, 8525, 8529, 9002, 9007, 9010, 9405. 
Порядок, обсяги та умови ввезення на митну територію України зазначених у п.61 підрозділу 2 розділу XX ПКУ товарів визначаються Кабінетом Міністрів України. 
У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону. 
Водночас платники ПДВ, здійснюючи операції з постачання товарів/послуг (робіт), які тимчасово звільнені від оподаткування ПДВ (до 01.01.2023) відповідно до пунктів 12, 13¹ і 61 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зобов’язані будуть нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти зведену податкову накладну за придбаними з ПДВ товарами/послугами, необоротними активами, що призначені для використання або починають використовуватися у таких операціях, згідно з правилами, встановленими п.198.5 ст.198 розділу V ПКУ. 
Більш детально данне питання розглянуто у листі ДФС №1854, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72777.html

Про особливості справляння рентної плати у 2018 році
ержавна фіскальна служба України (далі – ДФС), користуючись нормами Закону України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245), листом від 18.01.2018 №1464/7/99-99-12-03-04-17 «Про особливості справляння рентної плати у 2018 році» (далі – лист ДФС №1464) надала рекомендації щодо особливостей справляння у 2018 році рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) та рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. 
Законом №2245 внесено наступні зміни. 
1. Розширено перелік об’єктів, які не належать до об’єкту оподаткування Рентною платою за рахунок обсягу газу (метану) дегазації вугільних родовищ, який не відповідає вимогам до якості природного газу, призначеного для транспортування, промислового або комунально-побутового споживання (п.п.252.4.8 п.252.4 ст.252 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)). 
2. Впроваджено пільгові ставки у розмірі 12 та 6 відс. вартості об’єктів оподаткування Рентною платою за природний газ, що видобуватиметься із покладів глибиною до та понад 5000 метрів відповідно (далі – Пільгова ставка) гірничими виробками, які у ПКУ визначені як «нові свердловини» (п.252.20 ст.252, п.п.14.1.124¹ п.14.1 ст.14 ПКУ). 
Особливу увагу необхідно звернути на визначення терміну «нова свердловина», як об’єкту, пов’язаному з оподаткуванням. 
Так, «нова свердловина – свердловина, буріння якої розпочато від денної поверхні суходолу (рівня нуль метрів згідно з проектом свердловини) після 1 січня 2018 року, що підтверджується актом про введення в експлуатацію бурової установки». 
Зважаючи на те, що об’єктом оподаткування Рентною платою є обсяг товарного природного газу, що видобутий у звітному періоді, то запропонована редакція об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням, який ідентифікує лише момент можливого спорудження гірничої виробки, не забезпечує ідентифікацію: 
а) звітного періоду, у якому може бути застосована Пільгова ставка; 
б) порядку обчислення об’єкту оподаткування за Пільговою ставкою. 
Наказом Державного комітету природних ресурсів України від 20.04.2005 №76, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.09.2005 за №995/11275, регламентовано Порядок ведення обліку нафтових і газових свердловин, який у тому числі передбачає складання Паспорта свердловини із зазначенням у ньому не тільки виду свердловини, але й «результати випробовування свердловини» щодо дати випробовування, та інтервалу глибин випробовування (розділ 7 Паспорту), а також «стан експлуатації» в частині дати початку експлуатації та інтервалу глибин перфорації (видобування) (розділ 11 Паспорту). 
Отже, ідентифікація звітного періоду, у якому можуть застосовуватися Пільгові ставки може бути виконаною на підставі відповідних розділів отриманого від платника Паспорта свердловини. 
При визначенні об’єкта оподаткування за Пільговою ставкою в межах ділянок надр із свердловини, що введено в експлуатацію до 2018 року, необхідно враховувати різницю між величиною об’єкту оподаткування Рентною платою, задекларованому у звітному періоді, що передує зазначеної у Паспорті свердловини календарному місяцю введення в експлуатацію, та обсягом у відповідному звітному періоді після введення в експлуатацію «нової свердловини». 
3. Затверджено ставки Рентної плати для вуглеводнів, що видобуватимуться в умовах угод про розподіл продукції у розмірі 2 та 1,25 відс. для нафти та природного газу відповідно (п.252.20 ст.252 ПКУ). 
4. З метою формування джерел фінансування територіальних громад, подібно до існуючого розподілу коштів Рентної плати, що надходить від інших ніж вуглеводнева сировина видів корисних копалин, з 2018 року запроваджується розподіл Рентної плати, що надходить від вуглеводневої сировини у співвідношенні 5 до 95 відс. загального фонду місцевого та державного бюджетів відповідно (пункти 41 – 42 ст.64 та п.51 ст.29 Бюджетного кодексу України). 
Слід зазначити, що у січні 2018 року сплачені платниками суми Рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за податковими зобов’язаннями грудня 2017 року зараховуватимуться у повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України. 
5. Збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (п.45 розділу І Закону №2245), а саме: 
5.1. для зберігання природного газу та газоподібних продуктів, нафти та інших рідких нафтопродуктів ставки збільшено на 16,7 відс.; 
5.2. для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, а також для провадження іншої господарської діяльності – на 16,8 відс.; 
5.3. для вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин – на 16,2 відс.; 
5.4. для зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів – на 17,6 відсотка. 
Лист ДФС №1464 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72744.html 
Платники єдиного податку з 01.01.2018 не сплачують авансові внески при виплаті дивідендів
Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) внесено зміни до п.п.57.11.2 п.57.11 ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: починаючи з 01.01.2018 платники єдиного податку звільняються від обов’яку нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів. 
Так, обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку на прибуток, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку на прибуток  іншої, ніж встановлено п.136.1 ст.136 ПКУ. 
Новації в оподаткуванні доходів від продажу нерухомості
відповідно до п.172.3 ст.172 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку згідно із законом. 
Слід зазначити, що змінами, внесеними Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) до вищевказаного пункту, встановлено, що звіт про оціночну вартість об’єкта нерухомого майна має бути обов’язково зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку. 
Також змінами, внесеними  Законом №2245 до п.172.3 ст.172 ПКУ, визначено, що єдина база даних звітів про оцінку – інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об’єктів оподаткування, внесеної суб’єктом оціночної діяльності). 
Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість, електронне визначення оціночної вартості, автоматичний обмін інформацією і документами з авторизованими електронними майданчиками та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. 
Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. Внесення інформації зі звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється суб’єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики. 
Єдиний внесок: пільги зі сплати для фізичних осіб – підприємців і членів фермерських господарств
Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) листом від 19.01.2018 №1644/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення» (далі – Лист №1644) у зв’язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», яким внесено зміни, зокрема, до частини четвертої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) та які набули чинності з 01.01.2018, повідомила наступне. 
Згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені, у пунктах 4 та 51 частини першої ст.4 Закону №2464, звільнятимуться від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ), якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. 
З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм частини четвертої статті 4 Закону №2464 Пенсійний фонд України листом від 05.12.2017 №38450/03-13 надав перелік осіб, які звільнятимуться з 01.01.2018 від сплати ЄСВ. 
Умови призначення пенсії за віком визначені ст.26 Закону №1058, а саме: досягнення особою віку за наявності страхового стажу, тривалість якого зазначено у частинах першій – п’ятій ст.26 Закону №1058. 
Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого ст.26 Закону №1058 віку. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. 
Отже, звільнятимуться від сплати ЄСВ фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які: 
¨ отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою ст.114, п.2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058)); 
¨ отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п’ятою ст.115, п.72 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058)); 
¨ отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені ст.55 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»)); 
¨ є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги; 
¨ досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії). 
Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб які: 
· отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058; 
· отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого ст.26 Закону №1058. 
Дія частини четвертої ст.4 Закону №2464 не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. 
Лист №1644 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy

Про розстрочення податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням 
з урахуванням внесених до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 платники за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), мають право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. 
Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник ПДФО разом із податковою декларацією про майновий стан і доходи подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання. (п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ). 
Якщо за навчання студента сплатили не члени його сім’ї першого ступеня споріднення, право на податкову знижку відсутнє
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення. 
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. 
Отже, якщо за навчання студента сплатили особи, які не є членами його сім’ї першого ступеня споріднення (брат, сестра, дід, баба та інші особи), то право на податкову знижку щодо таких сумм відсутнє. 
Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.263 ст. 14; п.п.166.3.3 ст. 166 Податкового кодексу України. 

Завчасно повідомте фіскальний орган про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку. 
В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати декларації відповідно до вимог Податкового кодексу. 
Оскільки базовий податковий (звітний) період щодо екологічного податку дорівнює календарному кварталу, граничним терміном подання повідомлення про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2018 року. 
Зазначена норма передбачена п. 250.1 та п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України. 

З 01.01.2018 року платники єдиного податку сплачують податок з доходів нерезидента
З 01.01.2018 року набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким зокрема, передбачена норма щодо оподаткування платником єдиного податку доходу з джерелом походження з України, який виплачується на користь нерезидента. 
Так, платник єдиного податку, який здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування та сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та у строки, встановлені розділом III Податкового кодексу. 
П.п. 141.4.2. ст. 141 розділу III Податкового кодексу визначено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримує податок з таких доходів, зазначених у п.п 141.4.1, за ставкою в розмірі 15% (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. 
Отже, з 01 січня 2018 року у разі виплати нерезиденту доходу, отриманого від провадження господарської діяльності з джерелом походження з України, платник єдиного податку під час такої виплати повинен утримати податок з доходів нерезидента. 
Податок з доходів нерезидента сплачується до бюджету під час такої виплати за рахунок нерезидента. 
Зазначена норма передбачена п.п. 141.4.2. ст. 141; п. 297.5 ст. 295 Податкового кодексу, з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».  

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг
Ізюмська ОДПІ звертає увагу платників податків на необхідність своєчасного подання) звіту про суми податкових пільг 
Обов’язок  платника податків  подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та напрями їх використання передбачений п.п.16.1.6 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України. 
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233. 
 Зазначений Порядок №1233 є обов’язковий для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету з отриманням податкових пільг. 
Пунктом 3 Порядку № 1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається. 
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. 
Нормами п.111.1 ст.111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено застосування таких видів юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна. 
         Податковим кодексом  передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг.За неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ст. 120 ПКУ. 
Детальніше про розмір штрафної санкції та код бюджетної класифікації для її сплати ви можете дізнатись із листа ДФС України від 17.01.2018 №1390/7/99-99-12-02-04-17 «Про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання (неподання) звіту про суми податкових пільг». 
Продаєте нерухомість - звіт про її оціночну вартість має бути зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку
Ізюмська ОДПІ звертає увагу платників податків на зміни, внесені до статті 172 Податкового кодексу України Законом від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». 
Так, згідно з  п.172.3 ст.172 ПКУ, дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку згідно із законом. 
Змінами, внесеними Законом №2245 до п.172.3 ст.172 ПКУ передбачено, що звіт про оціночну вартість об’єкта нерухомого майна має бути обов’язково зареєстрований в єдиній базі даних звітів про оцінку. 
Законом №2245-VIII також встановлено, що єдина база даних звітів про оцінку – це  інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних та модуль електронного визначення оціночної вартості (з метою перевірки вартості об’єктів оподаткування, внесеної суб’єктом оціночної діяльності). 
Єдина база даних звітів про оцінку забезпечує розміщення, створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про об’єкт нерухомості та його вартість, електронне визначення оціночної вартості, автоматичний обмін інформацією і документами з авторизованими електронними майданчиками та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. 
Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку затверджується Фондом державного майна України. Внесення інформації зі звітів про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється суб’єктами оціночної діяльності через авторизовані електронні майданчики. 

Ще раз про переваги звітування в електронному вигляді
Ізюмська ОДПІ наголошує, що звітування в електронному вигляді має ряд незаперечних переваг для платників податків: 
- це економить час платників податків, адже відпадає необхідність відвідувати податкову інспекцію та витрачати час у чергах до «вікна» прийому звітності при поданні звітності.  Ії достатньо сформувати в електронному вигляді за допомогою спеціальних програм і передати через мережу Інтернет до податкового органу; 
- зникає потреба слідкувати за оновленням бланків звітності та придбавати їх, так як програма оперативно оновлює формати подання документів в електронному вигляді по телекомунікаційним каналам зв'язку (у разі зміни форм податкових декларацій, інших документів, які є підставою для нарахування і сплати податків, або при введенні нових форм декларацій платник податків автоматично отримує можливість оновлення версій форматів); 
- всі звіти автоматично перевіряються на наявність арифметичних помилок та описок; 
- платник податків отримує підтвердження доставки звітності (фіскальна служба висилає квитанцію про отримання податкової декларації каналами телекомунікаційного зв'язку) 
- суб'єкти господарювання отримують можливість провести звірки по платежах та відслідковувати наявність податкового боргу. 
Для подання звітів в електронному вигляді необхідно: 
-  отримати ключ електронного цифрового підпису в одному з  Акредитованих Центрів сертифікації ключів; 
-  зареєструватися в Електронному кабінеті, який розміщено на сайті ДФС України, за допомогою отриманого електронного ключаяк користувач Електронного кабінету; 
- подати заяву до Договору про визнання електронного документообігу; 
- після отримання  квитанції про приєднання до електронного документообігу можна звітуватися до контролюючого органу в електронному вигляді. 
Для платників податку на прибуток – єдиний термін подання річної декларації
мінами, внесеними до п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Законом України ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018році”від 07.12.2017року № 2245-VIII, встановлено з 1 січня 2018 року єдиний термін подання річної податкової декларації для всіх платників податку на прибуток (тих, які звітують раз у рік, та тих, які звітують поквартально), для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік ,  - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, у 2018 році - 01 березня 2018 року. 
Граничні терміни сплати податку на прибуток  за підсумками декларування за 2017 рік - 10 березня 2018 року. 
Василь Поїзд: У 2017 році порушено майже 32,3 тис справ про порушення митних правил
Протягом 2017 року митницями ДФС порушено майже 32,3 тис. справ про порушення митних правил на загальну суму понад 1,59 млрд. гривень. З них у 7 тис. справ вилучено предмети порушень на суму понад 746 млн. гривень. Про це розповів директор Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС Василь Поїзд.  
За його словами, кількість порушених справ у 2017 році майже на третину перевищує показник 2016 року. Так, тоді було порушено 23,2 тис. справ на суму понад 2,09 млрд. грн.  
«Найчастіше митницями фіксувалися порушення при переміщенні продовольчих товарів. За 2017 рік було встановлено 2,7 тис. таких випадків на загальну суму майже 67,9 млн. грн. У переважній більшості виявлялися тютюнові вироби – 1,9 тис. випадків та алкогольні напої – 182 випадки, м’ясо та вироби з нього – 91 випадок, молоко та вироби з нього – 60 випадків тощо», – зазначив Василь Поїзд. 
Порушення під час переміщення промислових товарів були встановлені у 2,7 тис. випадках на загальну суму понад 545,5 млн. грн. 
Так, найчастіше з порушенням намагалися перемістити товари легкої промисловості – 187 випадків на суму понад 123,41 млн. грн., побутову техніку – 122 випадки, вилучено 464 одиниці на суму понад 3,23 млн. грн.; мобільні телефони (смартфони) - 102 випадки, вилучено 387 одиниць на суму понад 3,81 млн. грн., дорогоцінні метали і каміння – 64 випадки на суму понад 14,23 млн. грн., обчислювальну та оргтехніку – 55 випадків, вилучено 818 одиниць на суму понад 3,64 млн. грн. 
Також за вказаний період встановлено 444 випадки переміщення валюти на суму понад 79,49 млн. грн. 
 На розгляд до суду митницями ДФС передано майже 7,8 тис. справ про порушення митних правил на суму понад 1,47 млрд. грн. За результатами розгляду справ судом прийнято рішення про конфіскацію безпосередніх предметів правопорушень на суму понад 433,56 млн. грн. Накладено штрафів на суму понад 401,57 млн. грн. 
За словами Василя Поїзда, митниками особлива увага приділяється виявленню фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, зброї та боєприпасів. 
Так, протягом 2017 року викрито 1,2 тис. фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів Кокаїну було виявлено 0,786 кг, канабісу – 78,56 кг та 0,01 л; 34,7 кг, 19 278 таб., 809 капс., 97 амп., 0,538 л інших наркотичних засобів; 226,86 кг, 26 753 таб., 26 689 капс., 49 амп., 0,234 л психотропних речовин; а також 7,69 кг, 92,5 л, 62 403 табл., 40 капс., 14 амп. прекурсорів. 
Відповідно до вимог КПК України, митницями ДФС до правоохоронних органів України направлено 851 повідомлення про протиправні діяння, що містять ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 305, 307, 309 КК України 
«Найбільша кількість випадків затримань припадає на поштовий
зв’язок – 595, автомобільний вид транспорту – 409, залізничний – 120,
пішки – 55, морський – 35, авіаційний – 34 випадків. При цьому найчастіше небезпечні речовини намагалися ввезти в Україну – 942 випадки, а вивезти – 306», – розповів Василь Поїзд. 
Він також зазначив, що випадки незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів були виявлені на кордоні з Російською Федерацією – 295, з Республікою Білорусь – 110, з Молдовою – 93, з Польщею – 74, з Угорщиною – 60, з Румунією – 7, зі Словаччиною – 6. 
Для встановлення джерел і каналів переміщення наркотичних засобів та осіб, які беруть у цьому участь, відповідно до ст.456 Митного кодексу України спільно з оперативними підрозділами правоохоронних органів проведено 68 контрольованих поставок. 
Упродовж 2017 року митницями ДФС виявлено 467 фактів переміщення через митний кордон України зброї та боєприпасів з порушенням митного чинного законодавства. 
Митницями ДФС направлено до правоохоронних органів 92 повідомлення про протиправні діяння, що містять можливі ознаки злочину, передбаченого ст. 201 КК України та 74 повідомлення за можливими ознаками злочину, передбаченого ст. 263 КК України, де предметами злочину були зброя та боєприпаси. 

Мирослав Продан: У 2018 році ми очікуємо зростання надходжень на рівні 60 млрд. гривень
На 2018 рік у держбюджеті доходи загального фонду за платежами, що адмініструються ДФС, збільшено на 106,8 млрд. грн. Тобто порівняно з 2017 роком доходи зростуть на 17%. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан в інтерв’ю виданню «Новое время». 
За його словами, минулий рік завершився зростанням ВВП на 2,3%, приріст прямих іноземних інвестицій склав понад $2 млрд, а освоєння капітальних інвестицій збільшилося на 20%. Це свідчить про те, що економіка України відновлюється і є перспективи та всі передумови для подальшої стабілізації. Прогноз ВВП закладений на рівні 3%, інфляція – 9%. 
«Ми відходимо від тиску на бізнес, по 2017 року ми маємо показник добровільної сплати податків на рівні 90%. Якщо врахувати фактор інфляції та, наприклад, митних платежів від транспортування газу, то темпи зростання будуть на рівні 60 млрд грн.», - наголосив Мирослав Продан. 
Щодо результатів 2017 року, то ДФС на 100% виконала індикативні показники Міністерства фінансів щодо надходжень до бюджету. 
«Мова йде про 750 млрд грн. Це ті кошти, які ми проадміністрували з урахуванням змін до закону про бюджет на 2017 рік, внесених у липні. Однак, з урахуванням додаткових 30 млрд грн – це сьогодні трохи більше 100%. Ми додатково забезпечили майже 4 млрд грн.», – підкреслив Мирослав Продан. 
Порівняно з 2016 роком надходження зросли на понад 140 млрд. грн. За його словами, додаткові 70 млрд. грн. порівняно з 2016 року забезпечили митниці. Це кошти, отримані завдяки боротьбі з контрабандою. 
У податковому напрямі зростання находжень також відбулося за рахунок детінізації економіки. Крім того, з 1 квітня 2017 року запрацював електронний реєстр відшкодування податку на додану вартість, який дає можливість оперативного відшкодування податку платникам. 
«Зараз 97% заявлених до відшкодування сум повертаються фактично місяць в місяць. Завдяки цьому наші суб’єкти господарювання, наш бізнес швидко може поповнювати обігові кошти, планувати діяльність, що надалі має відповідний результат в їх прибутковості», – розповів Мирослав Продан. 
Протягом 2017 року також вдвічі збільшилися нарахування з податку на прибуток, який є одним з бюджетоформуючих податків. 
За словами очільника ДФС, зменшилася кількість суб'єктів господарювання, які декларували свої доходи на рівні видатків, та  кількість платників, які декларували збитки. 
 «Так, за рахунок стабілізації національної грошової одиниці більшість наших суб'єктів сьогодні вийшли на прибуток. Якщо ми порівняємо курс валюти 2016 року у 2017, то коливання були десь на рівні 4%. Стабілізація грошової одиниці, створення належних умов, максимальне виведення з тіні певних секторів економіки додатково  додали бюджету за митним і податковим напрямом більше 140 млрд грн.», – зазначив Мирослав Продан.  
Студенти університету завітали до Харківської митниці
Студенти факультету Міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна разом зі старшим викладачем Володимиром Дмитрієвим та викладачем Анною Сердюк завітали до Харківської митниці ДФС, щоб привітати її працівників з Міжнародним днем митника. 
Гості подякували керівництву митниці за організацію цікавих екскурсій до Харківської митниці ДФС та за лекції, які регулярно проводять для студентів Університету представники митниці. Особливо були відмічені керівництво митниці та співробітники митного поста «Харків-аеропорт», яким вручили подяки за співпрацю та активну роботу зі студентами. 


Університет митної справи та фінансів запрошує на дні абітурієнта!
Університет митної справи та фінансів запрошує на Дні абітурієнта 24 березня 2018, 21 квітня 2018, 19 травня 2018.
Початок о 10:00, м. Дніпро вул. В.Вернадського, 2/4 
Більш детальну інформацію про Університет можна отримати на сайті http://umsf.dp.ua 

Протягом 2017 року на Харківщині податківці виявили більше півтисячі порушень у сфері торгівлі підакцизними товарами
Фахівцями Головного управління фіскальної служби Харківської області з метою виявлення порушень у сфері торгівлі підакцизними товарами здійснюється ряд заходів, серед яких і проведення перевірок. Протягом минулого року, в результаті контрольно-перевірочних заходів,  було виявлено 502 порушення чинного законодавства та донараховано фінансових санкцій на суму 4,4 млн. гривень. 
В ГУ ДФС області проінформували про найпоширеніші порушення. Це і недотримання суб'єктами господарювання мінімальних оптово-роздрібних цін на алкогольні напої, перевищення максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, здійснення продажу підакцизних товарів неповнолітнім або в невстановлених чинним законодавством місцях, безліцензійна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами,  зберігання алкогольної і тютюнової продукції в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру, використання РРО, не вказаного в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями тощо. 
Станом на 01.01.2018г. на території Харкова та Харківської області 2971 суб'єкт господарювання здійснює реалізацію підакцизних товарів на підставі 9776 діючих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (5511) і тютюновими виробами (4265). 
Фіскальна служба Харківщини не припиняє роботу з легалізації праці
На цьому наголосив заступник начальника ГУ ДФС у Харківській області Артур Праскурін під час засідання круглого столу. 
Головною темою заходу, ініціаторами якого виступив Харківський обласний центр зайнятості, стала взаємодія в частині легалізації робочих місць та доходів, зайнятості населення  та підсумки цієї роботи за 2017 рік. 
Учасники –  ГУ ДФС у Харкіській області, Департамент соціального захисту населення ХОДА, управління з питань праці ГУ Держпраці, Головне управління ПФУ, Об’єднання профспілок, Нацслужба посередництва і примирення. 
Присутні ділилися досвідом, інформували про проведену роботу протягом минулого року та обговорювали спільну стратегію дій. Заступник начальника фіскальної служби Артур Праскурін розповів про заходи, які проводились фахівцями  в напрямку протидії трудовим відносинам. Це і роз’яснювальна робота з керівниками  підприємств, участь у спеціальних комісіях, під час яких заслуховують працедавців та керівників, контрольно-перевірочні заходи, які допомагають виводити на чисту воду порушників трудового законодавства. Податківець відзначив, що таким заходам передує дуже серйозна аналітична робота. Звітність, об’яви щодо вакансій в ЗМІ тощо. Усього, відзначив Артур Праскурін, протягом 2017 року було легалізовано понад 900 найманих робітників. До бюджету додатково надійшло близько 900 тисяч гривень. 
Посадовець відзначив, що робота в даному напрямку триває та наголосив на важливості співпраці з іншими службами. 

Чотирилапий митник Харківської митниці ДФС виявив контрабанду
Напередодні в пункті пропуску «Гоптівка» чотирилапий помічник харківських митників Ів Сент Лоран виявив одразу двох порушників з канабісом. 
Чоловіки прямували до Росії в якості пасажирів одного з авто та в ході усного декларування заявили про відсутність заборонених або обмежених до переміщення через митний кордон України предметів. Але під час подальшого огляду в одного з пасажирів у внутрішній кишені куртки було виявлено згорток з травичкою. Другий приховав два згортки з наркотичною речовиною у своїй валізі. 
Відносно правопорушників складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. 
Надаєте репетиторські послуги – задекларуйте доходи!
ГУ ДФС у Харківській області нагадує вчителям та викладачам, які у минулому році надавали репетиторські послуги, проте не були зареєстровані як фізичні особи - підприємці, зобов’язані включити суму таких доходів до загальногорічного оподатковуваного доходу та задекларувати їх шляхом подання до фіскальної служби декларації про майновий стан і доходи. 
Репетиторські послуги ― це зокрема підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт. 
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України. Зробити це необхідно до 1 травня 2018 року за місцем реєстрації декларанта. 
Доходи від репетиторства відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Також із вказаних доходів справляється військовий збір за ставкою 1,5 відсотки. 
Фіскальна служба Харківщини запрошує декларантів, які надають зазначені послуги, до Центрів обслуговування платників за місцем свого проживання, де вони можуть отримати безоплатну консультацію щодо порядку заповнення декларації про майновий стан і доходи.  

Хто повинен і кому не потрібно декларувати свої доходи
Фізичні особи зобов’язані подати до податкової інспекції декларацію, якщо протягом минулого року отримували доходи:   
­– не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). Наприклад, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, у випадку не сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору,  тощо; 
– від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року; 
–        інвестиційні; 
–        іноземні; 
та в інших передбачених Податковим кодексом України випадках. 
  Кому ж не потрібно декларувати свої доходи? Обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи: 
від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; 
виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ; 
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до ІV розділу ПКУ; 
у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок. 
Звертаємо увагу, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859». 
Новий Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів набрав чинності
23.01.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №21 (далі – Постанова №21), якою відповідно до п.п.229.4.13 п.229.4, п.п.229.5.15 п.229.5, п.п.229.6.12 п.229.6, п.п.229.7.14 п.229.7 ст.229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено Порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості (далі – Порядок). 
Порядок визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості, які реалізуються із застосуванням нульової ставки акцизного податку або ввезення яких здійснюється без сплати акцизного податку відповідно до п.п.229.4.1 п.229.4, п.п.229.5.1 п.229.5, п.п.229.6.1 п.229.6, п.п. 229.7.1 п.229.7 ст.229 ПКУ. 
Слід зазначити, що згідно з Порядком векселедавцем є суб’єкт господарювання – виробник хімічної продукції, який отримує від підприємства – виробника або ввозить на митну територію України нафтопродукти та/або речовини з метою їх використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості. 
Векселедержателем є контролюючий орган за місцем реєстрації векселедавця. 
Крім того Постановою №21 визнано такими, що втратили чинність: 
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1068 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів з метою використання як сировини для виробництва у хімічній промисловості». 
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 04.02.2013 №69 «Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості». 
Постанову №21 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 23.01.2018 №15. 

Про справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України
ДФС України листом від 18.01.2018 №1465/7/99-99-12-03- 04-17 «Про справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – лист ДФС №1465) надала рекомендації щодо справляння у 2018 році рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) в умовах дії Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). 
Порядок справляння Рентної плати регламентується ст.254 розділу ІХ ПКУ. 
Платниками Рентної плати є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення, дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. 
Ставки Рентної плати встановлено окремо для кожного виду користування радіочастотним ресурсом України у гривнях до одиниці виміру залежно від діапазону радіочастот та виду радіозв’язку (п.254.4 ст.254 ПКУ). 
При цьому слід зазначити, що п.4 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПКУ встановлено, що Кабінет Міністрів України має щороку до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів цін виробників промислової продукції з Рентної плати. 
Однак, відповідні зміни до ПКУ на 2018 рік не внесено, тому ставки Рентної плати залишаються на рівні 2017 року. 
Порядок обчислення та сплати Рентної плати у 2018 році не змінився. 
Податкові декларації Рентної плати з розрахунками, подаються платниками контролюючим органам до закінчення визначеного розділом ІІ ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, що дорівнює місяцю (протягом 20 календарних днів) за місцем податкової реєстрації, а сплата податкових зобов’язань проводиться до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації. 
Форма Податкової декларації Рентної плати з розрахунком затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 та зареєстрована Міністерством юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (зі змінами і доповненнями). 
Лист ДФС №1465 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС україни за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72745.html 

Декларування доходів: способи подання декларації про майновий стан і доходи
відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором): 
¨ особисто або уповноваженою на це особою; 
¨ надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 
¨ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. 
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк. 
Нагадуємо, шо податкова декларація громадянами подається до 01 травня року, що настає за звітним. Для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно). 
Податкова декларація з 1 січня 2018 року подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859». 
Підприємці подають декларацію про доходи до 9 лютого
З 1 січня 2018 року фізичні особи, які згідно з Податковим кодексом України зобов’язані та/або мають право подати декларацію здійснюють свій обов’язок та/або реалізують таке право за формою декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 2 жовтня 2015 року №859 у редакції Наказу №556. 
Граничний термін подання Декларації про майновий стан і доходи за 2017 для підприємців-загальників 9 лютого 2018 року. 
Нагадуємо, що таку декларацію мають подати: підприємці, які протягом звітного року отримували дохід ви­ключно від підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування; які провадили незалежну професійну діяльність та одночасно здійснювали підприємницьку діяльність на загальній системі оподатку­вання; підприємці, які протягом 2017 року здійснили перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну та навпаки. 
Особливістю нововведень в Декларації є відображення в складі витрат 2017 року суми амортизаційних відрахувань. Для цього Додаток Ф2 декларації доповнено окремим розділом (розділ II), в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань окремо для кожної з груп 1 – 4  основних засобів та нематеріальних активів. 
Згідно норм Податкового кодексу, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування повинна надавати за результатами календарного року податкову декларацію про майновий стан і доходи, незалежно від того чи проводилась протягом звітного року підприємницька діяльність чи ні. В ній поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України (дохід від надання майна в лізинг, оренду (субо­ренду), житловий найм (піднайм); інвестиційний прибуток; дохід від успадко­ваного чи отриманого у дарунок майна і т.д.) та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно. 
Про податкові консультації
Іноді у суб‘єктів господарювання виникають питання щодо правильності ведення податкового обліку. Аби не допустити помилки, яка може вилитись у чималі фінансові втрати, ГУ ДФС у Вінницькій області рекомендує платникам звертатися до органів фіскальної служби за консультацією. При цьому консультації можуть бути як загальними (з ними можна ознайомитися тут: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii), так і індивідуальними. Слід пам‘ятати, що у випадку, коли платник діятиме відповідно до отриманої індивідуальної консультації фіскальної служби, він не буде притягнутий до відповідальності навіть за умови, коли таку консультацію в подальшому буде змінено або ж скасовано.

Податкові перевірки: основні правила
працівники фіскальної служби, проводячи перевірки, керуються законодавством України. Зокрема, нормами Податкового Кодексу України та Закону України від 05.04.2007 р № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тож, для забезпечення контролю з боку фіскальної служби щодо здійснення діяльності суб‘єктами господарювання передбачено проведення планових та позапланових перевірок. Планові перевірки проводяться за планом, який затверджується на календарний рік та оприлюднюється на веб-сайті ДФС (з графіками перевірок на 2018 рік можна ознайомитися тут: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/320874.html). 
Щодо позапланових перевірок, то вони проводяться за наявності ряду підстав. Зокрема, подання самим суб‘єктом господарювання заяви на проведення перевірки; виявлення і підтвердження факту недостовірності даних у звітних документах; перевірка виконання приписів щодо усунення раніше виявлених порушень; неподання звітності; звернення фізичної особи щодо порушення його прав та інше. При цьому перевіряючі мають пред‘явити службове посвідчення та направлення на перевірку. Якщо суб‘єкт господарювання не погоджується із висновками контролюючого органу, має право оскаржити рішення перевіряючих як в адміністративному, так і в судовому порядку.   
Подання фізичною особою декларації про майновий стан і доходи у разі припинення підприємницької діяльності
відповідно до п.п. 65.10.3 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. 
Згідно з абзацами другим та третім п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. 
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. 
Згідно п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення. 
При цьому, згідно п.п. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу,  державна реєстрація припинення підприємницької діяльності або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не знімає строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання. 
Отже, доходи, отримані після внесення запису до ЄДР про припинення підприємницької діяльності, є доходами фізичної особи. 
Податок на доходи фізичних осіб регулюється нормами розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ. 
Якщо згідно з нормами розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку на доходи фізичних осіб та подати річну декларацію з цього податку (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ). 
Податкова декларація про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556). З прикладом заповнення декларації можна ознайомитись на офіційному порталі Головного управління ДФС у Чернівецькій області за посиланням: http://cv.sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan/informatsiyni povidomlennya/321566.html 
Враховуючи зазначене, фізичній особі, щодо якої до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та якою подано податкову декларацію за останній звітний (податковий) період, але така фізична особа не знята з податкового обліку в контролюючому органі, декларацію про майновий стан і доходи необхідно подавати, як фізична особа (громадянин) лише у разі отримання доходів, у т. ч. дебіторської заборгованості, відповідно до вимог розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.  
Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за прощений кредитором іпотечний борг можна сплатити в розстрочку
гідно з нормами статті 164 Податкового кодексу України, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати у розрахунку на рік є додатковим благом та підлягає оподаткуванню. Із 2017 року фізичним особам – платникам податку на доходи фізичних осіб, встановлено право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу прощеного кредитором, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. 
Платник податку самостійно розраховує суми розстрочення таких податкових зобов’язань, та сплачує рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 січня). 
Для оформлення розстрочки платник разом із декларацією подає до контролюючого органу письмову заяву довільної форми. В заяві вказуються дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту й/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та стисле пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Щодо відображення пільг в Декларації акцизного податку
Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 затверджено форми декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі - Порядок № 14), до Декларації подається, Додаток 4 Розшифровка оборотів, які не підлягають оподаткуванню, звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою. 
У графі 8 „Код пільги згідно з довідником податкових пільг" Додатку 4 вказується код пільги з акцизного податку відповідно до довідника податкових пільг з товарів, що вироблені на митній території України та реалізовані такими платниками-виробниками. 
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 затверджено Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (далі - Порядок), та Звіт про суми податкових пільг. 
Пунктом 3 Порядку визначено, що Звіт подається суб'єктом господарювання за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб'єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається. 
Звіт заповнюється відповідно до вимог п. 4 Порядку, зокрема у графах „Код пільги згідно з довідником пільг" та „Найменування податкової пільги" Звіту зазначаються код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються Державною фіскальною службою України. 
З урахуванням викладеного, суб'єкт господарювання, який подає Звіт до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації, в якому зазначає код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, та Довідника інших податкових пільг, затверджених Державною фіскальною службою України (далі - Довідники). 
Коди пільг по акцизному податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) згідно з Довідників: 14020012, 14020013, 14020014, 14020015, 14020016, 14020030, 14020031, 14020032, 14020033, 14020034, 14020035, 14020036, 14020037, 14020038, 14020039, 14020040, 14020041, 14020042, 14020043, 14020044, 14020045, 14020046, 14020054, 14020055, 14020056, 14020057, 14020058. 
При поданні Звіту: за дванадцять календарних місяців минулого року використовуються Довідники пільг станом на 01 січня поточного року; за три календарних місяці поточного року - Довідники пільг станом на 01 квітня поточного року; за шість календарних місяців поточного року - Довідники пільг станом на 01 липня поточного року; за дев'ять календарних місяців поточного року - Довідники пільг станом на 01 жовтня поточного року. 
Зміни у трансфертному ціноутворенні
01.01.2018 набрав чинності (крім окремих положень) Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема в частині трансфертного ціноутворення, а саме: 
доповнено перелік господарських операцій, які є контрольованими: 
– господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні; 
доповнено критерії для визнання операцій контрольованими: 
– господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; 
уточнено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення, яка подається на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; 
змінено термін надсилання запиту центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, для подання документації щодо контрольованих операцій з 01 травня на 01 жовтня року, що настає за календарним роком, в якому таку контрольовану операцію (операції) було здійснено; 
уточнено строки сплати суми податкового зобов’язання, розрахованого за результатами самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань за результатами якого розрахована ціна відповідає принципу «витягнутої руки»; 
уточнено норми щодо укладання договорів за результатами попереднього узгодження ціноутворення у контрольованих операціях, що мають односторонній, двосторонній та багатосторонній характер. 
Внесено зміни до плати за землю
Нагадуємо, що 01.01.2018 набрав чинності Закон України від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема в частині плати за землю, а саме:  
встановлено, що річна сума орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути меншою за розмір земельного податку:  
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки; 
- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;  
- фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання з плати за землю, якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені нормами Кодексу.  

ІЗЮМСЬКА ОДПІ 

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Фотогалереи изюмчан


Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»