Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
13.12.2017
Система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних буде тимчасово призупинена
Верховна рада прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.
Всі податкові накладні, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.
Ця норма не буде розповсюджуватися на такі ПН/РК:
- станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи; - станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.
Податкові накладні, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.
Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.
СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування податкових накладних.

Щодо права громадян на звернення до органів фіскальної служби
Право на звернення – один із засобів захисту прав та законних інтересів громадян, яке закріплено Конституцією України та Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №393).
Статтею 1 Закону №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися, зокрема, до органів фіскальної служби відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями.
Згідно із ст.5 Закону №393 звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Звернення розглядаються та вирішуються в місячний термін від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, – не пізніше 15 днів від дня їх отримання. В цілому термін розгляду звернень не може перевищувати 45 днів.
При цьому у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою  ст.7  Закону №393.
Новини ПДВ
3 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 09.11.2017 №2198-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України відносно стабілізації розрахунків на оптовому ринку електричної енергії України» (далі– Закон №2198).
Відповідно до внесених змін, пункт 120 1.1 статті 120 1 ПКУ після абзацу п'ятого доповнено новим абзацом, яким встановлено штраф у розмірі 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку їх реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів (раніше – 365 календарних днів) з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Одночасно суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (раніше - 365 календарних днів) з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Крім того, платник податку має право зареєструвати в ЄРПН  податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ.
Тимчасово, до 1 липня 2018 року, не застосовуються штрафи, передбачені статтею 120 1 та статтею 126 ПКУ (в частині податку на додану вартість), а також не нараховується пеня, встановлена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПКУ (в частині податку на додану вартість), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству "Енергоринок" та станом на 1 січня 2016 року мали податковий борг з податку на додану вартість, в тому числі розстрочений та/або відстрочений.
Перелік виробників електричної енергії, на яких поширюється така преференція, та Перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 1 липня 2015 року та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Закон № 2198 опубліковано в газеті «Голос України» №226 від 02.12.2017.
Формується Єдиний реєстр суб’єктів господарювання з реалізації безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави
Єдиний реєстр формується на наступний рік на конкурсних засадах. Засідання комісії відбудеться 20.12.2017 за адресою: вул. Пушкінська,46. 
Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання до 15.12.2017включно подають такі документи:
заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;
копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);
довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.
Якщо суб’єкт господарювання  на дату подання документів перебуває у Єдиному реєстрі і протягом останнього року зміни до установчого документа не вносились, завірена копія установчого документа не надається.
Хто має право на перевірку платника податків
Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі Закон №1797), який набрав чинності з 01 січня 2017 року, були  внесені зміни до Податкового кодексу України (далі-Кодекс) в частині, що стосується контрольно - перевірочної роботи.
Так, пунктом 8 розділу І Закону 1797-VІІІ доповнено Кодекс статтею 19 3 та викладено в новій редакції пп.19 11.1. п.19.11 ст.19.1 У нових пунктах визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.
Отже, з 01.01.2017 організація та проведення документальних і фактичних перевірок (в т.ч. видання наказів про проведення перевірок), складання актів (довідок), винесення за результатами перевірок податкових повідомлень – рішень та вимог (рішень) зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування може бути здійснено лише зазначеними вище органами.
Крім того, ДФС України в листі від 17.01.17 №1005/7/99-99-14-03-03-17 зазначає, що рішення про визначення грошових зобов’язань, вимоги (рішення) зі сплати ЄСВ за матеріалами документальних перевірок, які розпочаті (завершені) державними податковими інспекціями до 01.01.17 та строк винесення рішення по яких не настав, приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) відповідного контролюючого органу обласного рівня.
Увага! Внесено зміни до регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС
Для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (АЦСК ІДД ДФС) під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС.
Ознайомитись зі змінами до регламенту АЦСК ІДД ДФС можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі регламент роботи http://acskidd.gov.ua/reglament.
Зміни до регламенту АЦСК ІДД ДФС набудуть чинності через десять календарних днів з дня їх розміщення (публікації) на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (з 11.12.2017), після чого інформаційне наповнення ресурсу буде приведено у відповідність до цих змін.
Крім цього, повідомляємо, що наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.11.2017 №150 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису» затверджено нові форми реєстраційних документів:
Договір про надання послуг електронного цифрового підпису;
Реєстраційна картка (для фізичної особи);
Реєстраційна картка (для юридичної особи);
Додаток до Реєстраційної картки;
Заява про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа;
Додаток до заяви про зміну статусу посиленого сертифіката відкритого ключа.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 11 грудня 2017 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 08 грудня 2017 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС у розділі «Реєстрація користувачів».

З 1 грудня 2017 року прожитковий мінімум становить 1700 гривень
В Україні підвищено прожитковий мінімум. Відповідно, з першого грудня 2017 року зростуть і всі види соціальної допомоги, які прив'язані до цього показника. 
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць тепер становитиме 1700 гривень. 
Для різних соціальних і вікових груп визначені такі суми: 
- для дітей віком до 6 років – 1492 гривні; 
- для дітей від 6 до 18 років – 1860 гривень; 
- для працездатних – 1762 гривні; 
- для людей, які втратили працездатність, – 1373 гривні.
Процедура подовження термінів подання декларації
Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2017 року за N 861 змінено порядок застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 Податкового кодексу України якими регламентується механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань. Даним наказом затверджено тлумачення таких термінів як «власник юридичної особи», «документальне підтвердження» та «обставини непереборної сили». Визначено обставини, за яких граничні строки підлягають продовженню, та прописано які документи підтверджують настання  таких обставин. Крім того, наказом затверджено вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок її подання. Тож така заява подається платником до контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених пунктами 102.6 - 102.7 ПКУ, або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин.
Наказ містить і порядок розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків. Зокрема, контролюючий орган протягом двадцяти календарних днів від дня отримання заяви платника податків зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Однак  керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа) може прийняти рішення про продовження строків розгляду заяви платника податків понад встановлені строки, але не більше шістдесяти календарних днів та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку. Звертаємо увагу, що при цьому штрафні санкції, встановлені статтею 120  Податкового Кодексу України, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації.
За 10 місяців поточного року до ГУ ДФС у Вінницькій області не було жодного звернення від платників податків щодо продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
Юридична особа, яка є власником свердловини не може бути платником єдиного податку
Юридична особа, яка є власником свердловини та має спеціальний дозвіл на користування надрами (видобуток підземної води), не може бути платником єдиного податку, у тому числі і у разі надання свердловини в оренду іншим особам.
Відповідно до пп. 5 пп. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку юридичні особи, які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення.
Корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки (пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 зі змінами та доповненнями затверджено перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, відповідно до якого підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.
Згідно з п. 12 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок), дозвіл надається надрокористувачеві, в якому зазначаються, зокрема, мета користування надрами та відомості про власника дозволу (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця).
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року № 132/94-ВР зі змінами та доповненнями власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, в тому числі передавати їх до статутних капіталів створюваних за його участю суб’єктів господарювання, а також вноситись як вклад у спільну діяльність.
Порядок обліку фізичних осіб - підприємців змінено
Змінено порядок обліку фізичних осіб - підприємців у разі зміни місцезнаходження.
Частиною восьмою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання - платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
Відповідно до Господарського кодексу України суб’єктами господарювання є юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України від 13.05.2003 №755 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно фізичних осіб - підприємців, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження (місце проживання або інша адреса, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем).
З метою забезпечення виконання вимог частини восьмої статті 45 Бюджетного кодексу України Наказом вносяться зміни до пункту 10.13 розділу X Порядку обліку та встановлюється, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:
у такому випадку одночасно із зняттям з обліку юридичної особи (крім юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій) або фізичної особи - підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку без подання заяви платником податків;
до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року;
у контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов'язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.
Довідково: наказ Мінфіну від 06.10.2017 № 839 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів».
 Дохід, отриманий фізичною особою за межами території України, не є базою нарахування ЄСВ
Враховуючи положення частини першої ст.7 Закону Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП), сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Статтею 4 розділу ІІ Закону №2464 визначені особи, які є платниками ЄСВ. Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України згідно цієї статті не є платниками ЄСВ в обов’язковому порядку.
Відповідно до частини першї ст.10 Закону №2464 громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ. Такі особи, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄСВ, оскільки дохід отримано поза межами трудових відносин на території України. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄСВ у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Втрата або неможливість вивезення первинних документів із зони АТО: дії платника податків

Відповідно до п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, у разі втрати та/або неможливості вивезення платниками податків первинних документів у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (далі – АТО) або первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя та здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади, платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються:обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення АТО запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Зазначені у п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ положення застосовуються до платників податків/податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення АТО згідно з ПКУ.
Слід заначити, що втрата документів, яка не пов’язана з проведенням АТО, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення вищевказаного підпункту.
 Отримувачу послуги видано касовий чек: коли буде право на податковий кредит?
Відповідно до п.1.1 ст.1 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями  (далі – ПКУ) правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
До складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п.«а» п.198.1 ст.198 розділу V ПКУ).
Підпунктом «б» п.201.11 ст.201 розділу V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної (далі – ПН), є, зокрема касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
Отже, якщо касовий чек містить суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) і сума придбання по ньому не перевищує 200 грн. за день (без урахування податку), то такий чек для отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.
Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок протягом року за різними ставками
Відповідно до п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
- у I кварталі – 10 відсотків;
- у II кварталі – 10 відсотків;
- у III кварталі – 50 відсотків;
- у IV кварталі – 30 відсотків.
Платники єдиного податку четвертої групи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 ПКУ (п.п.295.9.3 п.295.9 ст. 295 ПКУ).
Крім цього, п.п.295.9.8 п.295.9 ст.295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.
До уваги релігійних організацій!
Релігійним неприбутковим організаціям термін для приведення установчих документів відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010  №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і подання копій таких документів до контролюючого органу продовжено до 1 січня 2018 року.
Неприбуткові релігійні організації, які до 1 січня 2018 року не приведуть свої установчі документи у відповідність до вимогам ПКУ та не нададуть копії таких документів контролюючому органу, після 1 січня 2018 року будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Тобто, з 1 січня 2018 року такі релігійні організації втратять статус неприбуткових і будуть вважатись платниками податку на прибуток на загальних підставах з відповідним оподаткуванням.
Зазначена норма передбачена п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Останній термін подання заяви для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування з 2018 року 21 грудня 2017 року
Відповідно до п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПКУ).
Отже, останній термін подання заяви платниками до контролюючого органу для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування з 2018 року  21 грудня 2017 року.
 
Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів
Державна фіскальна служба України на численні запити платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) щодо практичного застосування норми п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у частині визначення термінів виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати у разі отримання у  2017 році дозволів на використання лісових ресурсів у 2018 році повідомила наступне.
Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст.256 ПКУ.
Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.257.5 ст.257 ПКУ доповнено абзацем другим наступного змісту:
«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п.256.11.6 п.256.1 ст.256 ПКУ».
Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (далі – Порядок). При цьому формою Лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.
Таким чином, у разі отримання лісокористувачем спеціального дозволу (Лісорубного квитка) у поточному році, наприклад у грудні 2017 року, із наданням права використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді, наприклад у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у лісокористувача виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.
У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України з 08.12.2017 необхідно подати до контролюючого органу оновлене повідомлення за формою №20-ОПП
28.11.2017 у бюлетені «Офіційний вісник України» №93 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839 «Про затвердження змін до порядку обліку платників податків і зборів» (далі – Наказ №839).
Наказ №839 набирає чинності08.12.2017.
Зокрема, Наказом №839 уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф.№20-ОПП) у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.
Так, встановлено, що Повідомлення за ф.№20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді. У такому випадку розділ 3 повідомлення за ф.№20-ОПП заповнюється з урахуванням наступного:
¨ у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу;
¨ у графі 8 – повне місцезнаходження в країні за межами України;
¨ графа 7 не заповнюється.
Також, розділ 3 Повідомлення за ф.№20-ОПП доповнено новою графою 12 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)», яка заповнюється у разі реєстрації об’єкта оподаткування у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, таким номером є кадастровий номер – для земельної ділянки).
Слід зазаначити, що, крім того, Наказом №839 вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.
Ставка податку за об’єкт нерухомості «нуль»: чи необхідно юридичній особі подавати декларацію?
Згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, зокрема, у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, подавати податкові декларації щодо окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків (п.49.2 ст.49 ПКУ).
Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.
Отже, якщо об’єкт нерухомості оподатковується за нульовою ставкою, то Декларація до контролюючого органу подається на загальних підставах.
Врахування приватним нотаріусом у складі витрат сплачених сум єдиного внеску 
Відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом, отриманим фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до положень Закону України від 02.03.1993 №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20 «Щодо єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів». У зазначеному листі наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Отже, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
 За матеріалами ГУВБ ДФС розпочато 431 кримінальне провадження відносно співробітників фіскальної служби
Протягом 11 місяців 2017 року за матеріалами підрозділів  Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України розпочато 431 кримінальне провадження за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 7%, тоді вона складала – 464.
За результатами оперативного супроводження досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки, у поточному році вже оголошено 168  повідомлень про підозру, у тому числі 52 – за одержання неправомірної вигоди. У минулому році ці показники складали 172 і 74 відповідно.
До суду надіслано 108 обвинувальних актів (у січні-листопаді
2016 року - 104), 27 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів (січень-листопад 2016 року - 23).
Водночас, підрозділами внутрішньої безпеки ефективно застосовуються заходи щодо протидії правопорушенням, пов’язаним з корупцією. З початку поточного року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 128 протоколів, що майже втричі більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді їх кількість складала 41. До адміністративної відповідальності судом притягнуто 34 особи (січень-листопад 2016 року - 17).
Підрозділами внутрішньої безпеки для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами фіскальної служби  правопорушень у сфері службової діяльності проведено 2,4 тис. службових розслідувань та перевірок (січень-листопад 2016 року – 2,9 тис.). За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 380 осіб, за відповідний період минулого року їх кількість складала - 483.
Так, у поточному році підрозділами  внутрішньої безпеки ДФС, вже відкрито 19 кримінальних проваджень стосовно осіб, які підбурювали працівників органів доходів і зборів до корупційних дій. Відомості про такі протиправні наміри надійшли до підрозділів внутрішньої безпеки саме від співробітників служби. У січні-листопаді 2016 року цей показник був трохи меншим – 14.
Такі результати є ознакою поступової зміни свідомості співробітників ДФС. Формування  підходу нетерпимості до корупції і є  кінцевим і головним очікуваним результатом, адже повністю здолати корупцію спроможна лише активна і правильна громадянська позиція  усього суспільства.
У поточному році Державна фіскальна служба оновила роботу антикорупційної гарячої лінії «Пульс» для повідомлень про можливі випадки корупції.
Для зручності громадян надання інформації здійснюється за певними напрямами. За одним напрямом громадяни та суб’єкти господарювання повідомляють про можливі неправомірні дії з боку працівників органів ДФС, за другим – свої повідомлення надають  працівники ДФС про порушення вимог антикорупційного законодавства іншими співробітниками.
Також заявники можуть надати інформацію про можливі протиправні дії службових осіб ДФС на електронну пошту ( Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script ).
Загалом, на сьогодні боротьба з корупцією є одним з головних завдань фіскальної служби, виконання якого  перебуває  під  особливим контролем керівництва ДФС. Реформування ДФС у напрямі протидії корупції здійснюється за двома векторами.
Перший – це створення дієвої та комплексної системи запобігання корупції через організаційні та дисциплінарні процедури. Новацією у цьому є залучення до цієї роботи усіх без винятку керівників будь-якого рівня. Тобто, кожен керівник будь-якого напряму – податкового чи митного, відповідатиме за стан боротьби з корупцією у своєму підрозділі.
Другий вектор передбачає посилення функціональних можливостей та ефективності діяльності підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС  щодо виявлення корупційних проявів і притягнення винних осіб до відповідальності.
Мирослав Продан: Надходження ЄСВ перевищили минулорічний показник на 43,8 млрд. гривень
Державною фіскальною службою України з початку 2017 року забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на рівні 160,9 млрд. грн. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, цьогорічний показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 43,8 млрд. гривень.
«Станом на 1 грудня індикативний показник, визначений Міністерством фінансів України, виконано у повному обсязі. З урахуванням надходжень грудня додаткові очікувані надходження єдиного внеску за 2017 рік складуть близько 20 млрд. гривень», – зазначив Мирослав Продан.
Він також відзначив, що органами ДФС проводиться цілеспрямована робота зі збору коштів, необхідних для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.
«ДФС вживає всіх необхідних заходів для виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску з метою зростання надходжень єдиного внеску і зменшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України», – підкреслив Мирослав Продан.
В Україні діяльність з використанням реєстраторів розрахункових операцій здійснюють 120 тис. суб’єктів господарювання
В Україні (станом на 1 грудня 2017 року) 120 тис. суб’єктів господарювання зареєстрували майже 280 тис. реєстраторів розрахункових операцій на 260 тис. господарських об’єктів.
За 11 місяців поточного року через РРО при продажу товарів (послуг) проведено розрахункові операції майже на 800 млрд. гривень.
Нагадаємо, що для спрощення подачі звітності РРО в Україні успішно працює система збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій, функціонування якої передбачено чинним законодавством.
Інформація, яка міститься в зазначеній системі, дає можливість контролюючому органу переглядати фіскальні денні звіти у розрізі суб’єктів господарювання та РРО. Крім того, отримана інформація використовується  для аналізу поточної діяльності платників податків, при формуванні плану-графіка документальних перевірок, попередження фактів невідображення в обсягах продажу з ПДВ роздрібних виторгів тощо.
Так, зокрема, лише під час перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального через мережу АЗС, за допомогою отриманої з системи інформації донараховано податків та застосовано штрафних санкцій на суму близько 3 млрд. гривень.
Враховуючи важливість застосування реєстраторів розрахункових операцій як один з елементів боротьби з тіньовою економікою, ДФС бере активну участь у напрацюванні змін до діючого законодавства для спрощення системи функціонування та обслуговування РРО.
Удосконалення системи збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій в перспективі дозволить забезпечити дієвий громадський контроль за недопущенням порушень вимог чинного законодавства суб’єктами господарювання у сфері застосування РРО.
Так, наприклад, громадяни матимуть можливість перевірити на веб-порталі ДФС наявність того чи іншого розрахункового документу, а також поєднати відображений у системі розрахунковий документ з гарантійним талоном на придбаний товар.
Пропонується також запровадження мотивації у вигляді компенсації вартості покупки для тих споживачів, які виявлять порушенні порядку проведення розрахунків при придбанні товарів (послуг).
Майже 400 млн.грн. податків перераховано в бюджет за здані громадянами в оренду земельні паї
У поточному році 1,2 тис. сільськогосподарських підприємств області уклали з громадянами - власниками земельних паїв понад 207 тис. договорів оренди на загальну площу землі - 1,1 млн. га.
Дохід громадян, отриманий у вигляді орендної плати за здані в оренду земельні паї, обкладається податком на доходи фізичних осіб і військовим збором і є одним із джерел наповнення місцевого бюджету.
З початку року сільгосппідприємствами перераховано в бюджет близько 30 млн. грн. військового збору та 370,0 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб за здані громадянами в оренду земельні паї.
При цьому, за рахунок збільшення розміру орендної плати, а також кількості укладених договорів надходження збільшилися в порівнянні з минулим роком більш ніж на 70,0 млн. гривень.
Митний детектив на Харківщині – канабіс у серветках та в’єтнамський філателіст
Врожайні вихідні на Харківській митниці. Напередодні  в пункті пропуску «Гоптівка» митники виявили 2 пакунки з канабісом та затримали іноземного любителя марок.  
Під час усного декларування пасажири автобусу, який прямував до Росії, заявили про відсутність товарів та предметів, які заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України. Але в ході проведення подальшого контролю в одного з пасажирів були виявлені 2 пакети з «травичкою», які він приховав в кишені та у валізі в упаковці з-під одноразових серветок.
Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Того ж дня, на митному посту «Харків-пасажирський» в ході митного контролю потягу сполученням «Харків-Москва», у громадянина В’єтнаму були виявлені 2 альбоми з марками, виданими до 1991 року, які він не задекларував. 
Відносно громадянина складений протокол про порушення митних правил за статтею 472 Митного кодексу України.
Слід нагадати, що відповідно до чинного законодавства марки, видані до 1991 року, при переміщенні потребують подання дозволу Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України.
Виїзна зустріч податківців з сільгоспниками
Обговорення дуже важливих питань зібрали разом представників сільськогосподарських підприємств 4 районів Харківщини -  Балаклійського, Барвінківського, Борівського та Ізюмського районів. Начальник управління податків і зборів з фізосіб ГУ ДФС області Сергій Благий та керівництво Ізюмської ОДПІ провели робочу зустріч. 
По-перше, наповнення місцевих бюджетів територіальних громад. А це податок з доходів фізичних осіб, з аренди земельних паїв тощо. Все це надходить до місцевої казни і буде використано для розвитку  і соціальних проектів. Тому, під час зустріч було наголошено і на легалізації заробітної платні, і повноті сплати  до бюджету  податків. Більшість громадян відповідально ставляться до зазначених питань та підтримують розвиток своєї громади.    
По-друге, декларування доходів. Наближається до завершення рік. Декларації про отримані доходи повинні надати ті громадяни, хто самостійно обробляє земельні ділянки (паї) та отримує доходи від продажу вирощеної сільгосппродукції. Також ті, хто надає послуги з оренди власної техніки односельчанам, які не є податковими агентами. Вони повинні відзвітувати про отримані доходи.
  Виїзні зустрічі в районах Харківщини тривають.
Харківщина: майже 723 млн. грн. військового збору надійшло до бюджету за 11 місяців поточного року
Як повідомили в Головному управлінні фіскальної служби регіону, надходження у зрівнянні з минулим роком збільшились на 203,3 млн. грн.(протягом січня-листопада  2016 року було зібрано 519,4 млн. грн.)
Зокрема, у листопаді 2017 року перераховано 70,7 млн. грн. військового збору. У порівнянні з листопадом 2016 року надходження збільшились на 18,9 млн. грн.
В ГУ ДФС області відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону.
Якщо в перший місяць року зафіксовані надходження у сумі 48,0 млн. грн., то вже у лютому, березні, квітні сума збору складала вже понад 60 млн. грн.. У жовтні та листопаді понад 70 млн.грн.
Проведено відеоселекторну зустріч голови Громадської ради при ДФС України з головами громадських рад в областях

Харківщина – на зв’язку. Керівники Громадських рад прийняли участь у відеоселекторі, під час якого було обговорено багато важливих та нагальних питань. 
Громадську раду при ГУ ДФС у Харківській області представляв її керівник  Ігор Суханов, заступник голови, голова Комісії з питань запобігання та протидії корупції і контрабанді Сергій Жук, заступник голови з питань комунікацій Надія Гончарова.
Зокрема під час зустрічі було розглянуто проект постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови КМУ від 03.11.10 №996 в частині змін до Типового положення про громадську раду, обговорено механізми взаємодії Громадської ради при ДФС України та громадських рад в областях, а також  питання реалізації податкової політики та митної справи тощо.
До уваги суб’єктів ЗЕД!
Харківська митниця ДФС інформує, що 05 грудня 2017 року в бюлетені «Офіційний вісник України» № 95 було опубліковано  Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.10.2017 № 862, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2017 року за № 1385/31253 (далі - Порядок). Зазначений наказ набрав чинності з дня  офіційного опублікування.
Порядок регулює питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них.
Відповідно до Порядку нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей поза місцем розташуванняорганів доходів і зборів здійснюються таким чином:
-у підрозділах митного оформлення органів доходів і зборів, для яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень або які працюють за затвердженими керівниками органів доходів і зборів та передбаченими правилами внутрішнього службового розпорядку графіками змінності, - за розміром плати за виконання митних формальностей за роботу у робочий, надурочний, нічний час та вихідні, святкові і неробочі дні відповідно до часу фактичного виконання митних формальностей;
-у підрозділах митного оформлення органів доходів і зборів, режим роботи яких визначений як цілодобовий, - за розміром плати за виконання митних формальностей у робочий час.
Нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей поза робочим часом, установленим для органів доходів і зборів, у підрозділах митного оформлення органів доходів і зборів, для яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень або які працюють за затвердженими керівниками органів доходів і зборів та передбаченими правилами внутрішнього службового розпорядку графіками змінності, здійснюються за розміром плати за виконання митних формальностей за роботу в надурочний, нічний час та вихідні, святкові і неробочі дні відповідно до часу фактичного виконання митних формальностей.

До уваги платників ЄСВ!
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –ЄСВ), умови та порядок його нарахування і сплати регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).
Пунктом 1 частини першої ст.4 Закону №2464 визначено, що платниками ЄСВ, зокрема, є роботодавці.
Платник ЄСВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄСВ (п.1 частини другої ст.6 Закону №2464).
Згідно частини шостої ст.25 Закону №2464, за рахунок сум, що надходять від платника ЄСВ або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми ЄСВ зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Отже, якщо платник ЄСВ має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, то такі суми погашаються за рахунок сплачених сум ЄСВ у порядку календарної черговості їх виникнення.
Для звільнення від сплати земельного податку фізичній особі – власнику декількох земельних ділянок необхідно своєчасно подати заяву
Відповідно до п.287.2 ст.287 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
Перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку, визначено у п.281.1 ст.281 ПКУ.
Звільнення від сплати земельного податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, визначених п.281.1 ст.281 ПКУ поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених у п.281.2 ст.281 ПКУ.
Пунктом 281.4 ст.281 ПКУ передбачено, що якщо фізична особа, визначена у п.281.1 ст.281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Сума заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, яка анульована кредитором не включається до оподатковуваного доходу платника
Законом України від 09.04.2015 року №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» (далі – Закон №321) внесено зміни до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема, доповнено п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ.
Згідно з абзацом першим п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ не вважається додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Норми п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого п.8 підрозділу 1 розділу XX ПКУ поширюється і на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Неприбуткові організації при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою надають додаток ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу МФУ від 28.04.17 № 469); (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок звітують у разі порушень норм п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).
У рядках 1.1 – 1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків.
У рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту.
Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 № 1192-XIV, отримувачі гуманітарної допомоги – такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:
а) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;
б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» № 5073;
в) громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України від 23.041991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»;
ґ) реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.
Набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи визначаються відповідно до пп. «а», «б», «в», «г», «ґ» абз. п’ятого ст. 1 Закону України від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» .
Отже, додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, подають отримувачі гуманітарної допомоги, зареєстровані в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, та набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи, визначені у пп. «а», «б», «в», «г», «ґ» абз. п’ятого ст. 1 Закону «Про гуманітарну допомогу» № 1192.
Анулювання реєстрації платником ПДВ, якщо обсяг постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн. грн.
Реєстрація у якості платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема,   будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 Податкового кодексу, за умови сплати суми податкових зобов’язань.
П. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу визначено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
Анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника податку.
Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам Податкового кодексу.
У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.
Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Зазначена норма передбачена п. 184.1 а), п. 184.2, п. 184.3, п. 184.4, п. 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України.
Порушили правила нарахування, утримання та сплату податків – відповідальності не уникнути
Статтею 127 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.
Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV ПКУ.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.
Час для отримання ідентифікаційного номеру для малолітньої особи
Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
- громадянами України;
- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).
Згідно із Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру немає. ПКУ не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.
Придбано та продано об’єкт нерухомості в одному місяці: що з податком
Відповідно до п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).
Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.
Перейменовано місто, вулицю: оновлюємо інформацію за ф. №5ДР або за ф. №5ДРП
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 розділу ІІ Податкового кодексу України та п. 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за ф. №5ДР (додаток 12 до Положення №822) або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за ф. №5ДРП (додаток 13 до Положення №822) (далі – Заяви) відповідно.
Згідно з п. 3 розділу ІХ Положення №822 для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Таким чином, при внесенні до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), платник податків повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР або Заяву про внесення змін за ф. №5ДРП.
Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі – Закон) до Єдиного державного демографічного реєстру вноситься така інформація про особу, зокрема, додаткова змінна інформація про місце проживання.
Крім того, слід зазначити, що згідно з п. 2 Технічного опису бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України») до безконтактного електронного носія вноситься додаткова змінна інформація, передбачена Законом.
Оскільки інформація про реєстрацію місця проживання або місця перебування не зазначається в зоні візуальної перевірки паспорта, а лише вноситься до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт передбачена видача особі за її вимогою довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування – документа який видається органом реєстрації та підтверджує реєстрацію місця проживання особи, у тому числі у зв’язку із зміною назви вулиць.
Отже, при отриманні фізичною особою – платником податків зазначеної довідки, пов’язаної зі зміною назви вулиці, такий платник повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР або Заяву за ф. №5ДРП.
Результат діяльності – збиток: відображаємо у Книзі обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Форма Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга) та порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481 (далі – Порядок).
Пунктом 1 Порядку визначено, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 розділу IV ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п. п. 9 п. 6 Порядку у графі 9 Книги фізичними особами – підприємцями зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).
Однак, якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.
Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за допомогою електронного сервісу
З 01.09.2015 у штатному режимі працює електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».
Фізична особа – платник податків для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум отриманих доходів та утриманих податків формує запит в електронному вигляді, підписує сформований запит електронним цифровим підписом та відправляє на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС». За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.
Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.
Більше інформації у рубриці: Фізичним особам/Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді http://sfs.gov.ua/fizichnim-osobam/vidomosti-doxid/.

ІЗЮМСЬКА ОДПІ
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 1

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»