Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
29.11.2017
До уваги!

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє про проведення конкурсу торгівельних підприємств і організацій, які будуть включені до Єдиного реєстру торгівельних організацій, яким надається право реалізації та зберігання безхазяйного та іншого майна, що перейшло у власність держави.
  Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання подають такі документи:

  заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі інтернет;
  копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;
  копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності ( за наявності);
  довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;
  копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів ( свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);
  баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємства та звіт про фінансові результати за останній звітній період, що передує даті подачі документів.
  Якщо суб’єкт господарювання на дату подачі документів перебуває у Єдиному реєстрі і протягом останнього року зміни до установчого документа не вносились, завірена копія установчого документа не надається.


  07 грудня 2017 року – кінцевий термін прийняття документів за адресою: Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, вул. Фрунзе, б. 32, м. Ізюм, Харківська область, 64309.
  Довідки за тел.: 05743-2-20-60.

Набули чинності зміни до порядку обліку платників ЄСВ
З 10 листопада 2017 року набули чинності зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціального страхування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.09.2017 № 803.
Документом врегульовано порядок дій та обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік.
Зокрема, встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом проводяться заходи щодо отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або подання заяв платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону №755, для взяття її на облік як платників єдиного внеску. При цьому, такі фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, обліковується в реєстрі страхувальників з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».
Слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обов’язки платників єдиного внеску виникають:
у осіб, на яких поширюється дія Закону № 755, – з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону № 755;
у осіб, на яких не поширюється дія Закону № 755, у тому числі фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – з початку провадження відповідної діяльності.
Також, зазначеним наказом уточнюються повноваження головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі – ГУ), державних податкових інспекцій у районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об’єднаних державних податкових інспекцій (далі – ДПІ) в частині реалізації процедур обліку платників єдиного внеску відповідно до функцій, визначених статтями 191 та 193 Податкового кодексу України.
Передбачено, що ДПІ здійснюють ті процедури обліку платників єдиного внеску, які не передбачають одночасного виконання або завершення яких можливе без виконання інших процедур або функцій, що належать до повноважень ГУ.
Реєстр страхувальників ведеться централізовано. У теперішній час на обліку в органах ДФС перебуває 4,2 млн. платників єдиного внеску, з них: 1,4 млн. юридичних осіб та 2,8 млн. фізичних осіб. Дані з реєстру страхувальників оприлюднюються на офіційному веб-сайті ДФС(https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).


Щодо надання витягів з реєстру страхувальників
ДФС інформує, що платники єдиного внеску та/або застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у формі витягу.
Порядок надання інформації з реєстру страхувальників затверджений наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 № 651, постановою Правління Пенсійного фонду України від 21.07.2017 № 16-1 «Про затвердження Порядку надання інформації з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.08.2017 за № 1017/30885.
ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.
Якщо платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш повна інформація з реєстру страхувальників про платника єдиного внеску, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.
Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (за ф. № 1-ЗРС) подається одним із таких способів:
особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою до територіального органу ДФС;
надсилається поштою;
в електронній формі засобами електронного зв’язку.
При цьому, запит може бути поданий як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.
Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.
Якщо в реєстрі страхувальників відсутня інформація, то заявнику видається довідка з реєстру страхувальників (ф. № 1-ДРС).
Звертаємо увагу, що тільки у разі особистого звернення фізичної особи надається:
інформація про встановлення з реєстрі страхувальників ознаки «пенсіонер за віком» (із зазначенням дати встановлення пенсії за віком) або «особа з інвалідністю» (із зазначенням дати встановлення пенсії по інвалідності або соціальної допомоги та дати закінчення терміну, до якого встановлена інвалідність), яка зазначається у витягу з реєстру страхувальників (ф. № 2-ВРС);
витяг з реєстру страхувальників щодо фізичної особи, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (ф. № 3-ВРС).
Щодо реєстрації платників єдиного податку
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що  відповідно п.299.1 статті 299 ПКУ реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Контролюючі органи здійснюють реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку за умови відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, з дати, визначеної відповідно до пп.298.1.2  ПКУ.
Підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно:
- невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст..291 ПКУ;
- наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;
- недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених пп.298.1.4 ПКУ.
У разі відсутності визначених ст..299 ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку, контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви про перехід на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п.299.5 ст.299 ПКУ) У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати письмову вмотивовану відмову протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви, яка може бути оскаржена таким платником у встановленому порядку (п.299.5 ст.299 ПКУ)
Щодо реєстрації платником єдиного податку при наявності податкового боргу
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що  відповідно п.291.5.8 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку згідно з пп.299.6.1 ст.299 ПКУ є невідповідність такого платника податків вимогам, встановленим ст..291 ПКУ, зокрема наявність податкового боргу на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (пп.14.1.175 ст.14 ПКУ).При цьому, грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39 ст.14 ПКУ). 
Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як  податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Таким чином, з 01.01.2017 року підставою для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку є наявність  у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання, в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності (окрім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Щодо анулювання реєстрації платників єдиного податку
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що  відповідно до п.299.10 статті 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених пп.298.2.3 ст.298 ПКУ. Водночас, згідно з пп.298.2.3 ст.298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Таким чином, згідно з положеннями пп.299.10 ст. 299 ПКУ за рішенням контролюючого органу реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного, зокрема, у випадку невиконання платником єдиного податку обов’язку щодо переходу на сплату інших податків і зборів у разі наявності у нього податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Разом з тим, згідно з п.36.1 ст.36 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 ст.38 ПКУ визначено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк. Тобто, право перебувати на спрощеній системі оподаткування втрачає сааме підприємець – платник єдиного податку, у зв’язку з наявністю податкового боргу у такого суб’єкта господарювання.
Отже, наявність податкового боргу у фізичної особи-підприємця по податкових зобов’язаннях, не пов’язаних з його господарською діяльністю, не є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про виключення такої фізичної особи – підприємця з реєстру платників єдиного податку.
Крім того, зазначаємо, що відповідно до пп.299.11 ст.299 ПКУ у разі виявлення під час проведення перевірок відповідним контролюючим органом порушень фізичними особами – підприємцями вимог глави 1 ПКУ щодо застосування спрощеної системи оподаткування, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групп проводиться за рішенням такого органу, прийнятому на підставі акта перевірки. У такому  випадку суб’єкт господарювання має право перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з дати прийняття контролюючим органом рішення про виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку.
Тобто, обмеження щодо не можливості обрання спрощеної системи оподаткування фізичними особами – підприємцями протягом чотирьох послідовних кварталів (з дати анулювання), стосується тільки тих суб’єктів господарювання-фізичних осіб, яким анульовано реєстрацію платником єдиного податку за актом перевірки.
Одночасно звертаємо увагу, що з 26.10.2017 року функцію щодо прийняття рішень про анулювання реєстрації платників єдиного податку та на їх підставі виключення з реєстру платників єдиного податку у випадках, визначених пп.298.2.3 ст. 298 ПКУ закріпленовиключно за Головним управлінням ДФС  у Харківській області.     

За неподання повідомлення за формою 20-ОПП про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, передбачена відповідальність
Пунктом 63.3 статті 63 ПКУ встановлено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи, - це основне місце обліку, а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, - це не основне місце обліку.
 Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.
          Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
За  неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,  фінансова відповідальність визначена п.117.1 ст. 117 ПКУ: накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.
Не усунення таких порушень або  ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Повторне включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій СГ, що втратив статус неприбуткового у зв’язку з нецільовим використанням активів і став платником податку на прибуток
У разі втрати неприбутковості  установою чи організацією у зв’язку з нецільовим використанням активів та надання їй статусу  платника податку на прибуток, така установа чи організація може подати реєстраційну заяву за формою 1-РН про включення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій після закінчення звітного календарного року, в якому її виключено з Реєстру неприбуткових, тобто з початку наступного календарного року.
Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 .
Пунктом 8 Порядку встановлено, що  рішення про включення до Реєстру приймається контролюючим органом за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання, за умови, що організація відповідає вимогам, встановленим п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (у разі, якщо таке визнання відбулося пізніше - з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та вказати і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операцій нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і вважається платником податку на прибуток з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
       За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
        З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток – це встановлює п.п.133.4.3 п.133.4 ст.133 ПКУ.
        Отже, установа/організація, яка втратила статус неприбутковості у зв’язку з нецільовим використанням активів і стала платником податку на прибуток, реєстраційну заяву за формою 1-РН про включення її до Реєстру може подати після закінчення звітного календарного року, в якому її було виключено (з початку наступного календарного року).

Підстави відмови в реєстрації РРО
Ізюмська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.8 гл.2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016р. №547, контролюючий орган протягом 2-ох робочих днів після отримання пакета документів, визначених у п. 4 глави 2 розділу II Порядку відмовляє в реєстрації РРО в таких випадках:
- РРО вже зареєстрований;
- модель (модифікацію) РРО не включено/ або виключено з Державного реєстру РРО;
- РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;
-  центр сервісного обслуговування не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
- документи подано не в повному обсязі;
- в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
-  відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
- суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
           У випадку  наявності вищеперерахованих підстав для відмови в реєстрації РРО, контролюючий орган не пізніше 2-ох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає поштовим відправленням чи засобами електронного зв’язку на електронну адресу суб’єкта господарювання повідомлення про відмову у реєстрації РРО, в якому зазначаються підстави такої відмови.

Договір про добровільну участь фізичної особи у сплаті ЄВ достроково може бути розірваним за умови її працевлаштування
Перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  визначений
част.1 ст.10 Закону України від 08.07. 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Такі особи    беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату) – це встановлює  част.2 ст.10 Закону № 2464 .
 В абзаці другому п. 1 част.8 ст. 10 Закону № 2464  визначено, що договір про добровільну участь може бути достроково розірваним застрахованою особою за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року.
       Разом з тим, абзац другий п. 2 част.8 ст. 10 Закону № 2464 передбачає, що у разі набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування,  договір про добровільну участь може бути достроково розірваний територіальним органом.
Отже, фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на термін, що визначений у договорі, але не менше, ніж один рік.
     Достроково розірвати договір упродовж першого року його дії може лише територіальний орган - при умові набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (її працевлаштування).

У разі зміни відомостей, зазначених у ЕЦП, необхідно звернутися до АЦСК ІДД ДФС для скасування посиленого сертифікату
Ізюмська ОДПІ інформує, що п.п. 6.6.2 п. 6.6 розд. 6 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС встановлено, що клієнт зобов’язаний невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату, зокрема,при     зміні відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті;  при  виявленні помилок у реквізитах посиленого сертифіката, тощо.
          Водночас, відповідно до п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 № 88, замовник (особа, що приєдналась до зазначеного Договору) зобов’язана негайно інформувати виконавця, - Інформаційно-довідковий департамент ДФС, про факти виявлення неточностей чи зміни даних, зазначених у посилених сертифікатах та/або в реєстраційній картці.
  З метою  отримання послуг електронного цифрового підпису суб’єкт господарювання повинен звернутись до підрозділу реєстрації користувачів та надати комплект документів, перелік яких визначено Регламентом АЦСК ІДД ДФС.
  Тобто, при зміні відомостей, зазначених у посиленому сертифікаті, платник повинен скасувати посилені сертифікати ЕЦП (з попередніми відомостями, зазначеними у посиленому сертифікаті) та сформувати нові посилені сертифікати з актуальними даними клієнта.
Внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування
Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 09.11.2017р.  №926, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.11.2017 р. за №1382/31250, внесено  зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567.
 Так, наказом №926в новій редакції викладено вимоги щодо інформації, яку  платник податку має право подати до ДФС за встановленою формою, терміну її розгляду та порядку врахування такої інформації автоматично системою Моніторингу стосовно окремих категорій платників.
 Також в новій редакції викладено положення про діяльність Комісії ДФС щодо податкової  інформації. У разі якщо до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з додатком до цих Критеріїв, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації, наданої платником за встановленою формою, при здійсненні ДФС Моніторингу. Якщо така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації, така інформація згідно з додатком до цих Критеріїв не підлягає автоматичному врахуванню.
Крім того,  Критерії, за якими ДФС здійснюється Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування доповнено новою нормою щодо вимог до розрахунку коригування:у разі, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг – стосовно зміни цифр кодів (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
Затверджено нове Положення про реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків
21.11.2017р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.09.2017р. №822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у державному реєстрі фізичних осіб-платників податків», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2017р. за №1306/31174.
Згідно з положеннями наказу №822 втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від10.12.2013р. №779 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2013р. за №2211/24743.
Наказом №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, яке розроблено у  відповідності з нормами ст.63 та ст.70 гл.6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

Сплата ЄСВ на невідповідний рахунок створює недоїмку та відповідальність платника
п.1 част.2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено обов’язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати i сплачувати єдиний внесок. 
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштіву національній валюті з його банківського рахункуна відповідні рахунки, відкриті в органах державної казначейської служби –  так передбачають част.5 та 7 ст.9Закону №2464.
В результаті сплати єдиного внеску на невідповідний рахунок виникає недоїмка.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону №2464  визначено термін  «недоїмка», - це сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 3 статті 25 Закону №2464 передбачено, що  суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовується штраф у poзмірі20 % своєчасно несплачених сум.
Крім того, відповідно до част. 10 та 13 ст. 25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 затвердженоПорядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів,  який  визначає порядок перерахування на належний рахунок помилково сплачених коштів.
Перерахування коштів здійснюється на підставі заяви платника.
Таким чином, за період з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня, наступного за днем подання заяви платником, фіскальні органи застосовують штрафні санкції та нараховують пеню за несвоєчасну сплату єдиного внеску.
Ізюмська ОДПІ нагадує, що рахунки для сплати ЄВ відкриті територіальним органам ДФС відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, в яких зареєстровані платники. Переглянути рахунки для сплати єдиного внеску  можна в розділі «Бюджетні рахунки» на офіційному сайті органу ДФС.
При виплаті нерезиденту доходів з джерелом походження з України утримується податок під час їх виплати
Резиденти, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, утримують податок з таких доходів в розмірі 15 % їх суми та за їх рахунок.
Під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється зокрема, лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди.
Податок з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Отже, резидент при виплаті орендних платежів нерезиденту утримує податок за ставкою 15 %, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку платники зазначають у додатку до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (додаток ПН до Декларації).
У Податковій декларації з податку на прибуток крім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до Декларації), інші показники не заповнюються.
Зазначена норма передбачена п. 3.2 ст. 3, п. 103.2 ст. 103, пп. 141.4.1 "ґ", пп. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу України.
У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у розрахунку за ф. № 1ДФ подається уточнюючий податковий розрахунок
У разі самостійно виявлених податковим агентом помилок у поданому розрахунку за формою № 1ДФ здійснюється коригування податкового розрахунку.
Тобто уточнюючий податковий розрахунок за формою № 1ДФ подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання.
Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Уточнюючий податковий розрахунок подається на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містить інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.
Коригування показників розділу I здійснюється наступним чином:
- для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - на виключення рядка;
- для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка;
- для заміни одного помилкового рядка іншим, потрібно повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.
Коригування показників розділу IІ підрозділу «Військовий збір» здійснюється наступним чином:
- для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення ****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Зазначений порядок визначений п. 4.1 - 4.4 "Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

При постачанні самостійно виготовлених товарів/послуг база оподаткування ПДВ не може бути нижче звичайних цін
База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів).
При цьому база оподаткування с постачання товарів (послуг) не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.
База оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
База оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції ( у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Податковим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими.

Зазначена норма визначена пп. 14.1.71 ст. 14 та п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Юридична особа орендує приміщення у фізичної особи і виплачує їй дохід у вигляді орендної плати. Чи нараховується ЄСВ в такому випадку?

Відносини, які виникають за договором оренди, регулюються нормами Господарського кодексу .
Відповідно до ст. 283 цього Кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні  (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон про ЄСВ.
Платниками єдиного податку є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт(надання послуг) за цивільно - правовими договорами.
Отже, дохід у вигляді орендної плати, виплаченої на користь фізичної особи, не є базою нарахування єдиного внеску.
Річна інвентаризація: кому проводити обов’язково
Ізюмська ОДПІ доводить до відома платників, що ст.10 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №996), встановлені вимоги щодо проведення річної інвентаризації.
Так, частиною першою ст.10 Закону №996 обумовлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансових зобов’язань підприємства повинні проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряють і документально підтверджують їх наявність, стан і оцінку.
Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879 зі змінами (далі – Положення №879), деталізовано проведення річної інвентаризації у суб’єктів господарювання.
Відповідно до частини першої ст.2 Закону №996 та п.1 р.І Положення №879 у загальному випадку інвентаризацію зобов’язані проводити:
• усі юридичні особи, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності;
• представництва іноземних суб’єктів господарювання, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством України.

Документально підтверджені суми не були враховані при поданні декларації про майновий стан та доходи: чи має право фізична особа подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку?
Відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. 
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).
У разі, якщо фізичною особою були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
Право суб’єкта господарювання отримати копію раніше поданої до контролюючого органу податкової звітності, якщо її було втрачено

Ізюмська ОДПІ звертає увагу платників на те, що відповідно до ст.7 Закону України від 13.01.2011 №2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) конфіденційна інформація – інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою ст.13 Закону №2939, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди – лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Стаття 10 Закону №2939 передбачає, що кожна особа має право, зокрема, доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані, зокрема, надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Отже, суб’єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до контролюючого органу, у випадку її втрати.

Мирослав Продан: Для успішної протидії контрабанді необхідні спільні зусилля всіх міжнародних учасників

Ефективно протидіяти контрабанді та незаконному переміщенню товарів можна лише у тісній співпраці з митницями інших країн. Спільні заходи, інформаційна взаємодія  та обмін найкращими методиками та досвідом у цій сфері дозволять досягти вагомих та дієвих результатів у цій роботі. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з Генеральним директором Митниці Фінляндії Антті Хартикайненом, яка відбулася у м. Гельсінкі.
«Ми вже розпочали новий етап співпраці з нашими фінськими колегами у напрямі протидії митним правопорушенням. Нам цікавий досвід правоохоронних підрозділів Митниці Фінляндії, структура та функції яких дозволяють забезпечувати повний цикл контролю за законністю здійснення зовнішньоекономічних операцій та здійснення заходів з попередження та виявлення митних правопорушень», – розповів Мирослав Продан.
За його словами, у структурі ДФС також функціонують підрозділи, які відповідають за роботу з протидії митним правопорушенням, і обмін досвідом у цьому напрямі буде корисним для обох відомств.
Так, для України цікавими є робота фінської митниці щодо організації діяльності мобільних груп, які забезпечують здійснення оперативних заходів по всій території країни. Заслуговує на увагу і практика організації заходів з протидії митним правопорушенням у морських портах, а також у напрямі протидії контрабанді наркотиків. Підрозділ портового контролю (СРР) наразі створюється на базі Одеської митниці в рамках Програми контролю за контейнерними перевезеннями, яку впроваджують Всесвітня митна організація та Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC).
Такі підрозділи вже працюють у 52 країнах світу та мають на меті мінімізацію ризиків використання морських контейнерів для незаконного перевезення наркотиків, вогнепальної зброї, зброї масового ураження та іншої незаконної діяльності.
Очільник ДФС також розповів про роботу українських кінологічних команд митниць та функціонування Регіонального учбового центру Всесвітньої митної організації на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС.
«Ми маємо потужну базу підготовки кадрів та кінологічних команд з використанням найкращих світових практик. Враховуючи це, ми можемо надати майданчик для обміну досвідом та опрацювання ініціатив митних органів не лише України та Фінляндії, а й представників митниць інших країн», – зазначив Мирослав Продан.
Крім того, в.о. Голови ДФС підкреслив зацікавленість української сторони у отриманні досвіду Митної лабораторії Фінляндії.
У рамках візиту представники ДФС відвідали й Морський порт Вуосаарі та аеропорт «Гельсінкі/Варта», де ознайомилися з процесом здійснення митних процедур.
«Для ДФС це має особливий інтерес у контексті удосконалення митних процедур у морських портах Одеси та міжнародних аеропортах Україні, у тому числі із більш широким застосуванням засобів митного контролю – скануючих пристроїв, вагових комплексів та відеонагляду», – підкреслив Мирослав Продан.
Він також відзначив, що ознайомчий візит та зустрічі з колегами Митниці Фінляндії є надзвичайно важливими для України. Всі ідеї та знання,  якими фінські митники поділилися з українськими колегами, обов’язково будуть враховані під час заходів ДФС щодо вдосконалення роботи митних органів. 

Павло Дроняк: На 52% зросла сплата єдиного податку порівняно з минулим роком

Протягом 10 місяців поточного року фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів майже 12,7 млрд. грн. єдиного податку. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, порівняно з відповідним періодом минулого року спрощенці збільшили сплату на 4,3 млрд. грн.
«За 10 місяців 2016 року фізичні особи-підприємців сплатили 8,3 млрд. грн. Тобто цьогорічний показник сплати зріс на 52%. Така позитивна динаміка є свідченням покращення рівня адміністрування податків, зокрема, оптимізації груп платників та спрощення умов ведення бізнесу», – зазначив Павло Дроняк.
За словами посадовця, також спостерігається і зростання кількості спрощенців.
Так, станом на 1 листопада, спрощену систему оподаткування застосовують майже 1,3 млн. фізичних осіб-підприємців. Порівняно з відповідним періодом минулого року цей показник зріс на 139 тис. осіб.  
Найбільша кількість осіб, або 48,7% працює на другій групі – 614 тис. осіб. Першу групу використовують 220 тис. осіб, або 17,5%, третю – 427 тис. осіб, або 33,8% від загальної кількості спрощенців.
ДФС отримала підтримку з боку керівництва Митниці Фінляндії
Заходи фіскальної служби України у напрямі реформування української митниці, зокрема, розбудови інфраструктури митних постів, спрощення процедур митного оформлення та упередження митним правопорушенням були схвально оцінені Генеральним директором Митниці Фінляндії Антті Хартикайненом.
«ДФС значну увагу приділяє налагодженню співробітництва з митними адміністраціями. Всі зміни, які сьогодні відбуваються у митному напрямі спрямовані не лише на покращення виконання митницями своїх функцій, але й на відновлення та посилення взаємовідносин з іноземними колегами. Саме тому міжнародна підтримка наших ідей і розробок та готовність до співпраці є надзвичайно важливими для нас», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з Антті Хартикайненом у рамках робочого візиту делегації ДФС до Республіки Фінляндія.
Очільник ДФС зазначив, що відносини між фіскальною службою України та Митницею Фінляндії останнім часом набули конкретики та динамізму.
Зокрема, це стосується роботи у правоохоронній сфері. Так, співробітництво митних органів України та Фінляндії здійснюється шляхом обміну інформацією щодо окремих транзакцій для перевірки законності їх здійснення.
Водночас, за словами Мирослава Продана, враховуючи факти вивезення пасажирами партій тютюнових виробів авіаційним транспортом, які останнім часом почали фіксуватися ДФС, необхідно розглянути можливість спонтанного обміну інформацією у рамках контролю за переміщенням високоліквідних та підакцизних товарів авіатранспортом.
Серед інших перспективних напрямів співробітництва очільник ДФС також назвав досвід Митної адміністрації Фінляндської Республіки з формування структури та повноважень Правоохоронного департаменту.
«Боротьба з контрабандою є важливим напрямом роботи не лише для нас, а й усіх митних органів світу. Тому напрацювання та результативність роботи у цьому напрямі наших колег для нас є надзвичайно актуальним», – підкреслив Мирослав Продан.
Він зазначив, що українським та фінським митникам необхідно розширити співпрацю у напрямі обміну досвідом з виявлення та розкриття схем незаконної торгівлі та переміщення товарів.
Мирослав Продан також відзначив й інший перспективний напрям співпраці – питання пост-митного аудиту. Так, за його словами, потребує розширення співпраця з Європейським агентством з боротьби з шахрайством (OLAF) у частині обміну інформацією про експортно-імпортні операції під час проведення пост-митного аудиту.
Домовилися учасники зустрічі й про активізацію співпраці у напрямі підвищення кваліфікації кадрів за рахунок проведення семінарів та навчальних програм з обміну досвідом.
 Довідково:
Обсяг торгівлі між Україною та Фінляндією має тенденцію до неухильного зростання і за 10 місяців 2017 року склав 274 млн. дол.. США. Порівняно з відповідним періодом минулого року фіксується зростання на 21%, або на 48 млн. дол.. США. 
З початку року до органів фіскальної служби Харківщини надійшло 938 запитів на інформацію
Зокрема, від юридичних осіб надійшло 604 звернення (або 64,4 %), від  громадян – 323 (або 34,5 %),  від представників ЗМІ  – 5 (або 0,5 %), від органів виконавчої влади як до розпорядника інформації – 4 (або 0,4 %) та від об'єднань громадян без статусу юридичної особи – 2 ( або 0,2 %).
Запити надійшли  відповідно до  Закону України від 13.01.2011р. №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» факсом, електронною поштою, за телефоном та особисто. Надходили вони з м. Харкова, Харківської та Полтавської областей.  
Найчастіше до органів ДФС у Харківській області зверталися із запитаннями щодо надання інформації про отримання доходів громадянами у 2016 році, щодо сплати деяких видів податків і зборів,  інформації відносно посадових осіб органів ГУ ДФС у Харківській області, штатної чисельності територіальних органів тощо.  
Харківські митники припинили спробу ввезення авто з іноземною реєстрацією за підробними документами
Підроблені документи, штампи та печатки, за допомогою яких вони були виготовлені, виявили харківські митники в пункті пропуску «Гоптівка».
Під час митного контролю транспортного засобу з польськими номерами під керуванням громадянина Узбекистану, що в’їжджав в Україну, були виявлені печатки та штампи нотаріальної контори та бюро перекладу Республіки Польща з ознаками використання (наявні залишки фарби різних кольорів). Крім того, було виявлено предмети канцелярського приладдя (ножиці, дирокол-пломбувач для документів, штемпельні подушки (червоного та синього кольору), листи з наклейками – стікерами та ін.).
Виявлені предмети мають ознаки таких, що використовуються для підроблення документів.
В той же час громадянином Узбекистану, а також в цей же день пізніше - громадянином Марокко, були подані для здійснення митного контролю доручення (як підстава для ввезення на митну територію України транспортних засобів польської реєстрації), на яких були наявні відтиски печаток та штампів, що візуально повністю ідентичні відтискам вищезазначених виявлених печаток та штампів.
Таким чином, митниками було припинено спробу ввезення в Україну авто з іноземною реєстрацією за підробленими документами.
Відносно правопорушників складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Надалі будуть проводитись перевірочні заходи, в тому числі з направленням запитів до відповідних компетентних органів Республіки Польща.
Харківщина: 652 млн. грн. військового збору надійшло до бюджету за 10 місяців поточного року
Надходження у зрівнянні з минулим роком збільшились  на 184,3  млн. грн. (Протягом січня-жовтня  2016 року було зібрано 467,6. млн. грн.)
В трійці лідерів: Київський - 98,8 млн. грн, Шевченківський - 93,3 млн.грн та Холодногірський -  74,1 млн.грн райони м. Харкова.
По Харківській області – Красноградський -24,9 млн.грн й Харківський 22,7 млн.грн. райони.
В ГУ ДФС у Харківській області відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону. Найвищий показник надходжень зафіксовано у червні, найнижчий – у січні.
Зокрема, у жовтні  п.р. перераховано 73,5 млн. грн. військового збору. У порівнянні з жовтнем 2016 року  надходження збільшились на 23,2 млн. грн.

Мирослав Продан: Україна та Фінляндія мають гарні перспективи для зміцнення податкової співпраці
Співпраця між податковими органами України та Фінляндії має гарні перспективи до зміцнення та зростання. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з в.о. Генерального директора Податкової адміністрації Фінляндської Республіки Арто Піріненом 23 листопада у м. Гельсінкі.
«На сьогодні перед податковими адміністраціями світу постають нові виклики, пов’язані, зокрема, зі швидким розвитком ІТ технологій. Тому для нас цікавий та важливий досвід Фінляндії, оскільки  наші податкові органи мають схожі завдання», - зазначив Мирослав Продан.
Він підкреслив, що оновлення і розвиток ІТ-систем, забезпечення їх надійності та безпеки на сьогодні є одним з пріоритетів розвитку ДФС. Значна увага надається й впровадженню нових сервісів для платників, удосконаленню процедур аудиту.
У свою чергу Арто Піренен поінформував про основні напрями розвитку Податкової адміністрації Фінляндії та досягнення у податковій сфері. Так, відповідно до результатів опитування, 97% громадян Фінляндії вважають сплату податків важливим соціальним обов’язком, а 79% - щасливі платити податки.
За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана в Україні теж високий показник добровільної сплати податків ­– 95%.  Враховуючи це, ДФС готова перейняти досвід фінських колег щодо підвищення рівня податкової культури в суспільстві та ставлення платників до необхідності сплати податків.
Учасники зустрічі також відзначили пожвавлення торгово-економічних відносин між Україною та Фінляндією, чому у певній мірі сприяє й виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
«Наразі обсяг торгівлі між Україною і Фінляндією має тенденцію до неухильного зростання, і за перші 10 місяців 2017 року склав 274 млн. дол. США. Начебто незначні цифри. Проте ми маємо зростання на 21% або 48 млн. дол. США у порівнянні з попереднім періодом 2016 року», - зауважив Мирослав Продан.
Він також висловив вдячність фінським партнерам за співпрацю щодо обміну податковою інформацією. Зокрема, останнім часом територіальні органи ДФС звертались до фінської сторони із запитами з питань господарської діяльності юридичних осіб, насамперед засновників, учасників та керівників підприємств, виявлення схем ухилення від оподаткування, трансфертного ціноутворення.

До уваги платників ПДВ!
Державна фіскальна служба України інформує про механізм надання платниками податків інформації щодо помилок у визначенні ознаки належності до спецрежиму, допущених в окремих податкових накладних (лист від 28.11.2017 № 32659/7/99-99-15-03-02-17).
Зазначений лист підготовлено у зв’язку з численними запитами платників ПДВ, а також на виконання доручення Міністерства фінансів України та направлено до ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.
Зокрема, йдеться про мінімізацію впливу окремих помилок, допущених платниками при відображенні у номері податкових накладних та розрахунків коригування до них, складених за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, порядок застосування якого визначався статтею 209 (крім пункту 209.18 цієї статті), та окремо – пунктом 209.18 статті 209 розділу V Податкового кодексу України і який був діючим до 01 січня 2017.
Податкові електронні сервіси опановуємо разом зі студентством
Сьогодні в пріоритеті  сервісні функції та безконтактне спілкування  з податківцями.  Молодь в інформаційних технологіях  більш «продвинута», опановує нюанси миттєво. Тож  співробітники фіскальної служби завітали  до Харківського інституту фінансів, де розповіли старшокурсникам про можливості Електронного кабінету платника податків. Для зручності продемонтстрували  наочну модель користування. 
Такі електронні новації стали студентам у нагоді. Молодь допитлива,  питань було багато. Як зареєструватися в кабінеті, які послуги можна там отримати. До того ж, багато з них навчається за контрактом, тому отримати податкову знижку за навчання для них дуже актуально. Відтепер в цьому їм допоможе Електронний кабінет. Зареєструвавшись в кабінеті, вони матимуть довідку  он-лайн про отримані доходи для заповнення декларації.
Питали студенти, наприклад, і про захист сайту Державної фіскальної служби. І були приємно здивовані, коли дізналися, що участь у розробці захисту приймали ІТ-шники  з Харківського національного університету радіоелектроніки. 
Фахівці фіскальної служби намагаються йти  у ногу з часом, використовуючи у своїй діяльності новітні інформаційні технології для спілкування з платниками в електронному вигляді.  Адже майбутнє за глобальною комп’ютеризацією.

«Мулів» з наркотою затримали харківські митники

4,4 кг «травички» сьогодні вночі виявили співробітники Харківської митниці ДФС в пункті пропуску «Гоптівка».
Під час здійснення митного контролю двох громадян – 18-річних хлопців, які рухались у напрямку Росії в пішому порядку, спрацював службовий собака Харківської митниці ДФС Арчі. В ході подальшої перевірки у хлопців під куртками були виявлені по 2 пакунки з наркотичною речовиною, які були примотані за допомогою еластичного поясу.
Відносно громадян складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, ведуться слідчі дії. Предмети правопорушення передані до правоохоронних органів.

Щодо деяких питань надання в оренду приміщень ФОП - платниками єдиного податку.
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що спрощена система оподаткування для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ (далі - Кодекс).
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Кодексу суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на три групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.
Обмеження щодо перебування на спрощеній системі для фізичних осіб - підприємців, які надають в оренду майно, передбачені підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, відповідно до якого фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Отже, якщо загальна площа кожного окремого виду майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує норми встановлені пп. 3 п. 291.5 ст. 291 Кодексу, то така фізична особа - підприємець, що здійснює діяльність з надання в оренду власної нерухомості, має право перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Харківські митники припинили спробу ввезення авто з іноземною реєстрацією за підробними документами
Підроблені документи, штампи та печатки, за допомогою яких вони були виготовлені, виявили харківські митники в пункті пропуску «Гоптівка».
Під час митного контролю транспортного засобу з польськими номерами під керуванням громадянина Узбекистану, що в’їжджав в Україну, були виявлені печатки та штампи нотаріальної контори та бюро перекладу Республіки Польща з ознаками використання (наявні залишки фарби різних кольорів). Крім того, було виявлено предмети канцелярського приладдя (ножиці, дирокол-пломбувач для документів, штемпельні подушки (червоного та синього кольору), листи з наклейками – стікерами та ін.).
Виявлені предмети мають ознаки таких, що використовуються для підроблення документів.
В той же час громадянином Узбекистану, а також в цей же день пізніше - громадянином Марокко, були подані для здійснення митного контролю доручення (як підстава для ввезення на митну територію України транспортних засобів польської реєстрації), на яких були наявні відтиски печаток та штампів, що візуально повністю ідентичні відтискам вищезазначених виявлених печаток та штампів.
Таким чином, митниками було припинено спробу ввезення в Україну авто з іноземною реєстрацією за підробленими документами.
Відносно правопорушників складені протоколи про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Надалі будуть проводитись перевірочні заходи, в тому числі з направленням запитів до відповідних компетентних органів Республіки Польща.
Розповсюдження періодичних видань через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку звільняється від ПДВ
Відповідно до п.п.197.1.25 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.
Підпунктами «а» і «б» п.185.1 ст.185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких згідно зі ст.186 ПКУ розташоване на митній території України.
При цьому такий режим звільнення від оподаткування ПДВ для вказаних операцій застосовується платниками ПДВ на усіх етапах постачання (розповсюдження) зазначеної вище видавничої продукції, а саме від виробників такої продукції (видавців, виготовлювачів та розповсюджувачів) до кінцевого споживача.
Під поняттям розповсюдження видавничої продукції розуміється доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або в інший спосіб.
Отже, операції з розповсюдження через мережу кіосків, магазинів, відділень поштового зв’язку періодичних видань та книжок, учнівських зошитів, підручників, словників звільняються від оподаткування ПДВ.
У разі придбання резидентом, який не є платником ПДВ, у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, нараховується і сплачується ПДВ
Особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою ПДВ на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 Кодексу.
При цьому отримувач послуг прирівнюється до платника ПДВ, зокрема, щодо сплати податку на додану вартість.
Отже, особа, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такою операцією.
Отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які є відповідальними за нарахування та сплату ПДВ до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України.
Розрахунок належить до податкової звітності з ПДВ та подається особою, не зареєстрованою як платник ПДВ, до контролюючого органу за місцем її податкового обліку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати ПДВ.
При цьому Розрахунок подається до контролюючого органу тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано. Значення рядка 8 Розрахунку відображається в обліку з ПДВ контролюючим органом.
Податкова звітність з ПДВ (у тому числі Розрахунок) подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Отже, якщо резидентом, який не є платником ПДВ здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, то у такої особи як отримувача вказаних послуг виникає обов'язок щодо нарахування і сплати ПДВ до бюджету та подання податкової звітності з ПДВ, а саме Розрахунку, засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Зазначена норма передбачена п. 180.2 ст. 180, п. 208.2, п. 208.5 ст. 208, п. 5, п. 6 розд. I, п. 2 розд. III, п. 1 - 2 розд. VII Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.16 № 21.
Терміни «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля»
Визначення термінів «оптова торгівля» та «роздрібна торгівля» містить  стаття 1 Закону України від 19 грудня 1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідно до якої:
оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання  роздрібної торгівлі, іншим СГ;
роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ громадського харчування.


Місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи
Статтею   93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV  місцезнаходженням юридичної особи визначено  фактичне місце ведення нею діяльності або розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
        Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05. 2003  № 755-IV встановлює, що інформація відносно місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань – ЄДР, на підставі відомостей, які надаються юридичними особами державному реєстратору.
        Органи ДФС використовують інформацію з ЄДР щодо місцезнаходження юридичної особи.
        В ЄДР також міститься інформація щодо місцезнаходження (місця проживання або іншої адреси, за якою з нею здійснюється зв’язок) фізичної особи - підприємця.  Статтею 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
       Після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом 30-ти календарних днів зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3-ох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання -  це встановлено статтею 6 Закону № 1382.
          Відповідно до абз.11 ст. 3 Закону № 1382, реєстрація – це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
        Згідно зі статтею 3 Закону № 1382,   документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, визначено:
- паспорт громадянина України;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- посвідка на постійне проживання;
- посвідка на тимчасове проживання;
- посвідчення біженця;
- посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
- посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Внесено зміни до Порядку взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством в процесі формування Реєстру заяв про відшкодування ПДВ
Наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2017 №927(далі - наказ №927) затверджено зміни до Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну України від 03.03.2017 №326. Наказ набрав чинності з 17 листопада.
Змінами, зокрема, передбачено, що ДФС за результатами опрацювання повідомлень, які не пройшли перевірку електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу, на наступний робочий день після отримання повідомлення з відмовою накладає повні та/або коректні електронні цифрові підписи, печатки та надсилає таке повідомлення повторно.
ДФС за результатами опрацювання повідомлень, що містять неповні та/або некоректні платіжні реквізити, на наступний робочий день після отримання від платника податку заяви з уточненими платіжними реквізитами формує повідомлення з уточненими платіжними реквізитами, необхідними для перерахування сум бюджетного відшкодування.
 
Чи включаються до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при митному оформленні товарів на підставі митної декларації, в якій допущено помилки?
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
У разі необхідності виправлення відомостей, пов’язаних з доплатою або поверненням митних платежів оформлюється аркуш коригування. Оформлений аркуш коригування є невід’ємною частиною відповідної митної декларації.
У випадку повернення митним органом платнику податку надміру сплаченого ПДВ при ввезенні товарів, сума ПДВ, включена до складу податкового кредиту, має бути зменшена шляхом включення суми, зазначеної в аркуші коригування, до відповідного рядка розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому складено аркуш коригування.
Водночас, митна декларація може містити помилки, які здійснені декларантом (назва міста, № контракту та ін.) та які не впливають на сплачену суму митних платежів, а отже не зумовлюють змін в податковому кредиті платника.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.13).

Наявність у фізичної особи податкового боргу є підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку
Відповідно до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку згідно з п.п. 299.6.1 п. 299.6 ст. 299 ПКУ є невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ.
Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З набранням чинності 1 січня 2017 року Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», було внесено деякі зміни до окремих норм застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Починаючи з 01.01.2017 згідно п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, (зазначена норма ПКУ, в редакції що діяла до 01.01.2017, застосовувалась для суб’єктів господарювання), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Таким чином, з 01.01.2017 року підставою для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку є наявність у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання, в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.09).

Як враховується при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій вартість придбаних та повернутих товарів?
Відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або які є резидентами цих держав;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Якщо нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «г» п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, у звітному році сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), господарські операції платника податків з ним за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» - «в» п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими.
Згідно з п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.
Таким чином, для визначення вартісного критерію контрольованої операції враховуються здійснені господарські операції за відповідний податковий (звітний) рік, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств. Якщо придбання та повернення товару того ж здійснено протягом одного звітного календарного року, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції в цьому звітному році враховується вартість поставки, зменшена на вартість поверненого товару.
У разі якщо придбання відбулось в одному календарному році, а повернення відбулось у наступному році, то при визначенні вартісного критерію контрольованої операції у календарному році, в якому здійснена поставка, враховується вся вартість придбаного товару. При цьому в наступному році вартість поверненого товару не враховується при визначенні вартісного критерію контрольованої операції та не зменшує вартість інших операцій при визначенні такого критерію.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 137.07).

У разі припинення підприємницької діяльності проводиться перевірка платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Порядок проведення документальних та камеральних перевірок регламентовано главою 8 розд. ІІ ПКУ.
Однією з підстав, яка надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, визначених, зокрема п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) та оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 глави 8 розд. ІІ ПКУ).
Згідно з п. 1 розд. ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1162), процедури щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) у зв’язку з припиненням платника ЄВ контролюючим органом розпочинаються та проводяться в разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення про припинення відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника єдиного внеску, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів такого платника, зміну мети установи, реорганізацію платника єдиного внеску.
При отриманні одного із зазначених документів (відомостей) контролюючий орган вносить відповідний запис до реєстру страхувальників.
Після отримання від державного реєстратора відповідних відомостей згідно з п. 1 розд. ІV Порядку № 1162 контролюючий орган проводить передбачену законодавством перевірку платника щодо правильності нарахування та сплати єдиного внеску (п. 2 розд. ІV Порядку № 1162).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301.08).


ІЗЮМСЬКА ОДПІ

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 1

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»