Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
15.11.2017
Про визначення доходу платника єдиного податку
Ізюмська ОДПІ повідомляє про визначення об’єктом оподаткування єдиним податком суми перевищення між оціночною вартістю корпоративних прав або основних засобів, що вносяться до статутного капіталу іншого підприємства, та балансовою вартістю цих прав або основних засобів. Підпунктом 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поняття корпоративних прав тлумачиться як права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Визначення доходу (об’єкта оподаткування) платника єдиного податку - юридичної особи третьої групи регулюється пп. 2 п. 292.1 ст. 292 Кодексу: доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.
Дохід обліковується згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та/або іншими нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань бухгалтерського обліку.
Увага! Сплата ЄСВ – тільки на рахунки з реквізитами 3719!
Ізюмська ОДПІ нагадує платникам єдиного соціального внеску з метою попередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки, що сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки з реквізитами 3719, які відкриті територіальним органам ДФС відповідно до адміністративно-територіальниходиниць, на яких зареєстровані платники податків.
       Реквізити небюджетних рахунків «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (рахунки -3719) в органах ДФС Харківської області, відкритих Державною казначейською службою України, розміщені на субсайті Територіальні органи ДФС у Харківській області  офіційного порталу ДФС України у розділі «Бюджетні рахунки» за електронним посиланням: http://kh.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Ізюмська ОДПІ просить платників податків уважно ознайомитися з зазначеними реквізитами рахунків для сплати сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування  та при формуванні документів  обов’язково вказувати такі реквізити.

  Новації щодо сплати ЄСВ

Ізюмська ОДПІ повідомляє, що  Законом від 3 жовтня 2017 року №2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»  внесені зміни до системи пенсійного страхування та до Законів «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
          Зокрема, відповідно до внесених змін, на працедавців та застрахованих осіб очікують такі важливі новації:
- максимальна база нарахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) з 01.01.2018 становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати замість 25 розмірів прожиткового мінімуму;
- з 01.01.2018 платниками ЄВ також будуть і члени фермерського господарства (у разі, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах);
- у разі якщо фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) і члени фермерського господарства отримують пенсію або соціальну допомогу, вони звільняються від сплати ЄВ за себе;
- ФОП – платники єдиного податку першої групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску ЄВ: з 01.01.2018 вони будуть сплачувати ЄВ у повному мінімальному розмірі, як і інші ФОП;
-   фізичні особи, які виконують роботи на підставі договору цивільно-правового характеру, ФОП, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства тепер також підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
-   ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства з 01.01.2018 сплачуватимуть ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.

Чи всі неприбуткові організації зберегли свій статус неприбутковості?
Згідно з оновленими нормами Податкового кодексу України неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, яка одночасно має відповідати певним вимогам. Насамперед така установа має бути зареєстрована саме як неприбуткова. Така установа не має права розподіляти отримані доходи серед засновників та її членів (за виключенням фінансування видатків визначених пп.133.4.2 Податкового кодексу України). А ще така установа у випадку припинення діяльності, в результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення, зобов‘язана  передати активи іншій неприбутковій установі або ж зарахувати їх до доходу бюджету. Не менш важливим фактором є перебування такої установи в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, який формується контролюючим органом. Тож якщо ваша установа, організація чи підприємство відповідає всім перерахованим вимогам – то ви залишилися в категорії юридичних осіб зі статусом неприбутковості.

Бути ПДВ чи не бути: коли між наданням послуги та отриманням коштів відбувається зміна статусу платника
Одне із питань,  які часто задають платники податків фіскальній службі – про порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ у разі постачання послуг особою, яка на момент їх надання  ще не була зареєстрована як платник ПДВ, а оплата за надані послуги надійшла після отримання такою особою статусу платника ПДВ.  Відповідно до пункту 187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів або ж дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Тобто, виникнення податкових зобов'язань з ПДВ відбувається за правилом першої події. У даному випадку першою подією є  фактична дата надання послуг покупцю. При цьому підприємство, яке надавало послугу, на дату її надання не мало статусу платника ПДВ. Тож надходження від покупців оплати за послуги після реєстрації особи, що надавала такі послуги, платником ПДВ,  не є об‘єктом оподаткування ПДВ.
До уваги уповноважених (схвалених) експортерів!
Щодо доповнення інформаційного аркушу новою назвою або комерційним найменуванням товарів, що класифікуються з товарами в межах товарної позиції УКТЗЕД, на які отримано статус уповноваженого (схваленого) експортера
Відповідно до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 № 1013, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2014 року за №1529/26306 (далі ‑ Порядок), з метою отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера підприємство ‑ експортер подає до митниці ДФС заяву, заповнену за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку (далі ‑ Заява).
Статус уповноваженого (схваленого) експортера підтверджується інформаційним аркушем, який оформлюється митницею ДФС за формою, наведеною в додатку 4 до Порядку та видається митницею ДФС на товар в межах товарної позиції УКТ ЗЕД, що експортується уповноваженим (схваленим) експортером, без зміни номера авторизації уповноваженого (схваленого) експортера (далі ‑ номер авторизації).
Згідно пунктів 3, 5 розділу IV «Права та обов'язки уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку уповноважений (схвалений) експортер зобов'язаний:
оформлювати декларацію тільки на товар, який відповідає правилам визначення преференційного походження товарів, встановленим угодами;
інформувати митницю про зміну умов технологічного процесу виробництва товару, що впливає на преференційне походження експортованих товарів з України, не пізніше дня, що настає за днем зміни таких умов.
З урахуванням викладеного, у разі необхідності експорту товарів з новою назвою або комерційним найменуванням, які класифікуються з товарами в межах товарної позиції УКТЗЕД, на які отримано інформаційний аркуш, уповноважений (схвалений) експортер подає до митниці ДФС Заяву без документів, зазначених у пункті 2 розділу II «Порядок надання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку за умови, що вказані товари відповідають інформації, яка внесена у графу 15 Заяви, за якою отримано статус уповноваженого (схваленого) експортера.
При цьому у графі 15 Заяви зазначаються реквізити Заяви (дата, номер), з якою подано документи, які підтверджують преференційне походження товарів.
Вказана Заява уповноваженого (схваленого) експортера зберігається в митниці ДФС та долучається до примірника інформаційного аркуша без внесення до нього доповнень, при цьому митниця ДФС вносить додаткову інформацію про преференційні товари з новою назвою або комерційним найменуванням у Реєстр, з інформуванням про це уповноваженого (схваленого) експортера.
Щодо доповнення інформаційного аркушу інформацією про угоду(и) про вільну торгівлю, в рамках якої (яких) буде застосовуватися статус уповноваженого (схваленого) експортера.
У разі, якщо товари преференційного походження з України, які експортуватимуться на умовах угод(и), на які не отримано статус уповноваженого (схваленого) експортера (у графі 4 Заяви не відмічено угоду(и) про вільну торгівлю), то для права на оформлення декларації інвойс на товари преференційного походження, без зміни номера авторизації, уповноваженому (схваленому) експортеру необхідно подати нову Заяву без документів (за винятком зовнішньоекономічного договору), зазначених у пункті 2 розділу II «Порядок надання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку, за умови, що на вказані товари отримано Інформаційний аркуш.
При цьому у графі 15 нової Заяви зазначаються реквізити Заяви (дата, номер), з якою подано документи, які підтверджують преференційне походження товарів.
У такому випадку митницею ДФС вноситься додаткова інформація у Реєстр та оновлюється раніше виданий інформаційний аркуш, зокрема, у графу 4 інформаційного аркушу додається інформація про нову Заяву, у графу 6 вноситься країна, група країн, до яких буде здійснюватися експорт.
Копія оновленого інформаційного аркуша надається уповноваженому (схваленому) експортеру згідно з пунктом 10 Порядку.
Щодо подання інформації після отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера.
Пунктом 5 розділу IV «Права та обов'язки уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку визначено, що уповноважений (схвалений) експортер зобов'язаний інформувати митницю, у разі зміни умов технологічного процесу виробництва товару, що впливає на преференційне походження експортованих товарів з України, не пізніше дня, що настає за днем зміни таких умов.
При цьому подання інформації після отримання статусу уповноваженого не вимагається, у разі зміни реквізитів договорів на постачання сировини/матеріалів, які використовуються у виробництві готового товару (за винятком, якщо у виробництві готового товару змінено матеріали іноземного або невідомого походження та/або їх постачальники, що впливає на преференційне походження товарів з України).
Щодо отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера на товари, які експортувались менше року або не експортувались з митної території України до дня звернення до митниці із Заявою
Згідно з пунктом 4 розділу II «Порядок надання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера» Порядку одним із критеріїв, яким повинен відповідати уповноважений (схвалений) експортер, є здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження з України не менше одного року до дня звернення до митниці із заявою про отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера.
Звертаємо увагу, що експортером може бути подана Заява на інші товари, які не експортувались з України або експортувались менше року до дня звернення до митниці із Заявою, за якою експортером отримано статус уповноваженого (схваленого) експортера.

При продажу квитків на відвідування культурно-спортивних та видовищних закладів РРО не застосовують
Ізюмська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Водночас, п.4 ст.9 Закону №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з реекспорту
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ.
Тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання (ст.103 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ)).
Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до ст.106 МКУ або забезпечити виконання зобов’язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.
При цьому, у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга ст.106 МКУ).
Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.
Митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ (частина перша ст.112 МКУ).
Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).
В свою чергу відповідно до частини шостої ст.106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.
Щодо нарахування ПДВ по операціях з реекспорту товарів, які були раніше ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення, слід зазначити, що операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до п.5 частини 1 ст.86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ. Якщо платник податку за такими товарами скористався своїм правом на податковий кредит і в подальшому здійснює їх вивезення у митному режимі реекспорту, то у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, платник повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ.
При цьому, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету по операції з тимчасового ввезення товару.
Перевищення затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів: чи збільшується розмір екологічного податку?
Ізюмська ОДПІ інформує.
Підпунктом 242.1.3 п.242.1 ст.242 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено об’єкт та базу оподаткування по екологічному податку, що справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Згідно із п.249.6 ст.249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.
Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.
Отже, розмір екологічного податку при обчисленні сум податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Платникам єдиного податку
Ізюмська ОДПІ звертає увагу платників, що згідно із п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у п.291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.
Форма розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Податок на нерухоме майно, якщо об’єкт житлової нерухомості в аварійному стані
Ізюмська ОДПІ доводить до відома платників, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).
Базою оподаткування вищевказаним податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток відповідно до п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).
Згідно із п.п.«г'» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема, житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом.
Тобто, якщо об’єкт житлової нерухомості визнано згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади аварійним, то такий об’єкт не оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Суб’єкт господарювання реалізує пальне на експорт: чи необхідно реєструватись платником акцизного податку?
Ізюмська ОДПІ доводить до відома платників, що відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального.
Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Згідно з частиною першою ст.82 глави 15 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями експорт (остаточне вивезення) – це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов’язань щодо їх зворотного ввезення.
При цьому згідно з п.п.213.2.1 п.213.2 ст.213 ПКУ операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України віднесено до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню акцизним податком.
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює експорт пального, не повинен реєструватись платником акцизного податку як особа, що реалізує пальне.
Якщо зовнішньоекономічна діяльність не здійснювалась, Декларація про валютні цінності та майно не подається
Ізюмська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та ст.1 Указу Президента України від 18.06.94. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» зі змінами та доповненнями, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів належних їм валютних цінностей та майна, які знаходяться за межами України.
Контролюючі органи приймають декларації у суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності лише при наявності у них валютних цінностей та майна, які належать резиденту України і знаходяться за її межами, у порядку, передбаченому наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 №207, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.01.1996 №18/1043. 
Враховуючи вищевикладене, не подають Декларацію про валютні цінності суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, якщо у них відсутні валютні цінності та майно за межами митної території України.
Продаж сільськогосподарської продукції, вирощеної на власній земельній ділянці: особливості оподаткування
Відповідно до п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй для ведення:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому, якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.
Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
Підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках є наявність у такої фізичної особи довідки за формою №3-ДФ.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію такої довідки. Оригінал довідки зберігається у власника продукції.
Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п’яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Якщо при продажу фізичною особою власної сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) умови п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ не виконуються, то сума доходу, отриманого від такого продажу, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах. При цьому такий платник податків зобов’язаний подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).
До уваги релігійних організацій - для отримання статусу неприбуткової організації залишилось два місяці  

Відповідно до норм пункту 35 підрозділу 4 розділу XX ,,Перехідні положення” Податкового кодексу України та Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 передбачено, що релігійні організації до 01.01.2018 року не можуть бути виключені з Реєстру через невідповідність установчих документів вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу.
Критерії віднесення підприємств, установ та організацій до неприбуткових встановлено пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу та п.7 Порядку, а саме: неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:
- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 цього пункту;
- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);
- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Згідно з пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 Кодексу доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Контролюючий орган здійснює перевірку відомостей, які містяться у поданих неприбутковою організацією документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Кодексом та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та у встановленому порядку приймає рішення про включення, повторне включення, відмову у включенні до Реєстру, виключення неприбуткової організації з Реєстру тощо.
Таким чином, у разі якщо неприбуткова організація відповідає вимогам пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Кодексу, така організація може бути включена до нового Реєстру.
Ліцензія – право підприємця на тимчасову виїзну роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном
Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно зі ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Ліцензія (спеціальний дозвіл) – це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі № 481 видів діяльності протягом визначеного строку. Відповідно до п. 25 Тимчасового порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року № 493 зі змінами та доповненнями, (далі – Тимчасовий порядок) місце торгівлі зазначається на лицьовому боці ліцензії.
Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду (п. 27 Тимчасового порядку).
Враховуючи зазначене, оскільки ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами) отримується суб’єктом господарювання на кожне окреме місце торгівлі, то використовувати під час тимчасової (виїзної) торгівлі ліцензію з іншого місця торгівлі не дозволяється.
Застосування штрафу при порушенні порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов’язань платника податків та за наслідками таких перевірок, передбачених ПКУ, штрафних (фінансових) санкцій, пов’язаних з таким заниженням (завищенням) податкових зобов’язань (крім грошових зобов’язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення складається за формою «Р» (додаток 2 до Порядку).
Затверджено Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій
Міністерством фінансів України наказом від 27.09.2017 року №811 затверджено «Порядок надання узагальнюючих податкових консультацій».
Узагальнюючі податкові консультації затверджуються наказом Мінфіну та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Мінфіну протягом п'яти календарних днів з дня їх надання.
Узагальнюючі податкові консультації не є нормативно-правовими актами.
Узагальнюючі податкові консультації надаються:
- за результатами періодичного узагальнення індивідуальних податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків;
- у разі наявності обставин, що свідчать про неоднозначність окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Узагальнююча податкова консультація має містити:
- тему консультації; 
- визначення податку, збору, обов'язкового платежу, питань їх адміністрування, щодо яких надається консультація;
- опис питань, що порушуються;
- посилання на конкретні норми законодавства, щодо яких надається консультація;
- обґрунтування застосування норм законодавства;
- стислий висновок за результатами аналізу щодо практичного застосування норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.
Узагальнююча податкова консультація є чинною до моменту визнання наказу Мінфіну про її затвердження таким, що втратив чинність, або скасування судом такого наказу Мінфіну.
Не може бути притягнуто до відповідальності, в тому числі фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містять ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
На офіційному веб-порталі ДФС розміщена інформація щодо РРО
Для інформування суб’єктів господарювання Державна фіскальна служба щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті:
- дані щодо фіскальних номерів реєстраторів розрахункових операцій із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати реєстрації РРО, а також номера останньої книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на такий РРО, та дати її реєстрації;
- дані щодо фіскальних номерів РРО, реєстрацію яких скасовано за заявою суб’єкта господарювання або з ініціативи контролюючого органу, із зазначенням найменування суб’єкта господарювання (прізвища, імені, по батькові), дати, причини та підстави для скасування реєстрації РРО.
Інформація оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати оновлення інформації.
Така інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС: «Інформація про РРО» (http://sfs.gov.ua/rro) та «Інформація про книги ОРО» сервісу «Інформація щодо РРО та книг ОРО» (http://sfs.gov.ua/koro).
Зазначена норма передбачена п. 19 глави 2 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547.
Збільшення фінансового результату до оподаткування при наданні безповоротної допомоги неприбутковим організаціям
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
До неприбуткових організацій можуть бути віднесені:
бюджетні установи;
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.
Зазначена нормам передбачена згідно з п.п. 133.4.6 ст. 133 та п.п. 140.5.9 ст. 140 Податкового кодексу України.
Обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 6 разів
За 10 місяців 2017 року на митну територію України імпортовано 123 тис. автомобілів та сплачено до бюджету 17,4 млрд. грн. митних платежів. З них 56 тис. – вживаних транспортних засобів, з імпорту яких сплачено 4,3 млрд. грн. митних платежів.
За січень-жовтень 2017 року обсяги митного оформлення вживаних авто зросли у 6 разів.
Якщо раніше в середньому за місяць ввозилося близько 1 тисячі вживаних авто, то у поточному році – майже 6 тисяч авто щомісячно, а у жовтні ввезено понад 7 тисяч таких автомобілів.
Такому зростанню сприяли внесені зміни до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів, якими знижено ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що були у використанні в 10-20 разів.
Це сприяло зменшенню загального податкового навантаження, яке на сьогодні складає приблизно 35-40% до вартості автомобіля. До набрання чинності закону акцизний податок був настільки великий, що податкове навантаження на вживаний транспортний засіб сягало 90% – майже стільки, скільки коштував цей автомобіль.
Зазначена норма діє з 1 серпня 2016 року (часу набуття чинності Закону України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів») до 31 грудня 2018 року.
Скористатися можливістю ввезення транспортних засобів за зниженими ставками акцизного податку можуть як фізичні так і юридичні особи.
Українські та грузинські митники співпрацюватимуть у правоохоронній сфері
Державна фіскальна служба розширює міжнародні контакти для більш динамічного реформування та побудови сучасної ДФС.
Напередодні засідання комітету по реалізації Проекту зі сприяння торгівлі та транспортуванню в державах-членах ГУАМ, що 13-14 листопада проходить у м. Боржомі, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан зустрівся з першим заступником Міністра фінансів, Генеральним директором Служби доходів Грузії Гіоргі Табуашвілі.
Україна та Грузія планують посилити взаємодію у правоохоронній сфері та налагодити обмін інформацією про товари та транспорті засоби, які перетинають державний кордон. За словами Мирослава Продана, перспективним напрямом є спільна робота українських та грузинських митників у рамках Програми з контролю за контейнерами, що реалізується Управлінням по наркотикам та злочинності ООН. Грузія вже є учасником цього проекту, а Україна - завершує узгодження Меморандуму про участь країни у зазначеній програмі зі структурами ООН та міністерствами і відомствами.
«Перед нашими службами з кожним роком виникають нові виклики. Вони пов’язані з розвитком національних економік, посиленням торгово-економічних зв’язків та необхідністю забезпечення економічної безпеки. Тому обмін досвідом наших служб, кращими практиками і можливими помилками, буде сприяти становленню та розвитку ДФС та Служби доходів Грузії, як сучасних та динамічних служб», - підкреслив Мирослав Продан.
У той же час, він зазначив, що незважаючи на існування двосторонніх документів та угоди у рамках ГУАМ на сьогодні ще так і не запрацював обмін попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які перетинають державний кордон країн. Причина у технічних проблемах, тому сьогодні важливо активізувати процес по їх вирішенню, що особливо важливо в контексті реалізації проекту «Новий шовковий шлях». Ця тема буде обговорюватися, зокрема, і під час візиту Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана наприкінці листопада, який братиме участь у тбіліському форумі «Один пояс – один шлях».
Під час зустрічі з Гіоргі Табуашвілі також обговорювалися заходи щодо приєднання України та Грузії до пан-євро-середземноморської Конвенції щодо преференційних правил походження (Пан-Євро-Мєд), законопроект щодо ратифікації якої 10 листопада було ухвалено Верховною Радою України. Після приєднання країн до цієї Конвенції мають відбутися двосторонні переговори щодо застосування преференціальних правил походження товарів Конвенції.
Мирослав Продан також наголосив на нових можливостях для обміну досвідом та підвищення кваліфікації митників, які надаються Департаментом спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ГФС у м. Хмельницькому.
«Теоретична та практична база Департаменту у м. Хмельницькому, якому минулого року було надано статус Регіонального учбового центру Всесвітньої митної організації та Регіонального кінологічного учбового центру ВМО, надає унікальну можливість для спільного обміну досвідом та підвищення кваліфікації українських та грузинських митників, а також кінологічних команд наших служб», - зазначив Мирослав Продан.
Для довідки: обсяг торгівлі між Україною та Грузією за 10 місяців 2017 року склав майже 400 млн. дол. США. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року товарообіг збільшився на 11% або 38 млн. дол. США.

Майже 236,6 тис. автомобілів з іноземною реєстрацію знаходяться на території України незаконно

За 10 місяців поточного року в Україну було ввезено 865 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них майже 681,6 тис. авто ввезено у режимі «транзиту» та майже 183,4 тис. автомобілів – у режимі «тимчасового ввезення».
Станом на 1 листопада 2017 року на території України загалом перебуває понад 383,3 тис. транспортних засобів з іноземною реєстрацією. З них з порушенням терміну – майже 236,6 тис. автомобілів.
Так, з ввезених в режимі «транзиту» 100,8 тис. авто, понад 67 тис. перебувають на території України з порушенням терміну.
Із понад 282,5 тис. транспортних засобів, ввезених в режимі «тимчасового ввезення»,  майже 169,5 тис. – з порушенням терміну.
ТОП-5 країн-членів ЄС, з яких були завезені транспортні засоби  (станом на 1.10.2017):
- Польща – 118 тис. авто
- Литва – 54,7 тис.
- Німеччина – 19,9 тис.
- Чехія –14,2 тис.
- Болгарія – 12,4 тис.
Загалом, протягом січня-жовтня 2017 року митниками було складено 17,9 тис. протоколів про порушення митних правил при ввезенні автомобілів, за результатами яких порушникам нараховано 127,7 млн. грн. штрафів.
Так, за ст. 470 Митного кодексу України (порушення термінів транзиту) складено 14544 протоколи, за якими застосовано 84,8 млн. грн. штрафів.
За ст.481 Митного кодексу України (порушення термінів тимчасового ввезення) – 3356 протоколів із сумою штрафів на 42,9 млн. гривень. 

Жовтневі надходження ПДВ на Харківщині склали понад 403 млн. гривень
Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби регіону. Сума надходжень до Державного бюджету України значно перевищила минулорічні показники. У зрівнянні з жовтнем 2016 сумма ПДВ збільшилась на 98,5 млн.грн.
Загалом, за 10 місяців п.р. сума надходжень ПДВ склала понад 3,3 млрд.грн., це на 836,9 млн.грн. більше, ніж за 2016 рік. Перевищення по кожному місяцю у зрівнянні з минулорічним періодом складають в середньому 100 мільйонів гривень.
Податок на додану вартість відноситься до непрямих податків. У той же час, збільшення його надходжень є показником зростання підприємницької активності і зменшення тіньового бізнесу.
Одним з факторів, що сприяють збільшенню надходжень, є впроваджена, з 1 липня поточного року, система автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріїв оцінки ступеня ризиків - система СМКОР.

Харківські митники виявили канабіс у пасажира автобусу

У пункті пропуску «Гоптівка» днями харківські митники виявили 30 грамів канабісу.
У ході митного контролю автобусу «Дніпро-Москва» службовий собака спрацював на одного з пасажирів. Громадянину було запропоновано пред’явити особисті речі. Після цього при виході з автобусу чоловік намагався позбавитися згортка з «травичкою», підкинувши його на пасажирське місце іншого громадянина.
Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. 

Погасити свої податкові борги – податківці проводять роз’яснювальну роботу з підприємcтвами-боржниками
На Харківщині продовжується робота  з погашення податкового боргу економічно активними підприємствами. Цей напрямок роботи є одним з пріоритетних та потребує самої пильної уваги, оскільки  узгоджені податкові зобов’язання повинні надходити до бюджету своєчасно. Систематично проводяться  зустрічі з керівниками таких підприємств. 
Наразі на рівні ГУ ДФС у Харківській області тривають заслуховування керівників  економічно активних підприємств - боржників. Головне завдання – визначення  спільної стратегії  погашення боргу.
Так, в результаті  вжиття заходів  з погашення боргу  надходження до бюджету країни у І декаді листопада склали 5,8 млн.гривень.

Щодо повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів
Харківська митниця ДФС інформує, що 26 вересня 2017 року в бюлетені «Офіційний вісник України» № 75 було опубліковано Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844 (далі - Порядок). Зазначений наказ набрав чинності з дня опублікування.
 Порядком визначено послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб’єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС.
«Сіра» зарплата створює нерівні конкурентні умови виробникам
На Харківщині податківці проаналізували звітність підприємств-виробників щодо офіційної виплати ЗП, та враховуючи її середній показник  по Харківській області (6600 грн.), встановили коло йомовірних тіньових виробників, що звітують про виплачені доходи працівникам у розмірі 3200-3500.
У залі нарад Головного управління фіскальної служби регіону були присутні керівники підприємств виробничої галузі – м’ясокомбінатів, ювелірних компаній, швейних виробництв. Усі розуміють,  що це прибутковий бізнес і з відповідними ЗП працівників. І ті підприємці, які приховують реальний розмір заробітної платні, не тільки обкрадають майбутнє своїх працівників, а й користуються «сірими» перевагами, що призводить до нерівних конкурентних умов на ринку.
Фіскальна служба буде і надалі запрошувати для спілкування представників різних галузей нашого регіону. Робота з легалізації заробітної плати та трудових відносин триває.

Харківщина: фіскальна служба роз’яснює своїм співробітникам наслідки корупційних проявів
Адже, як вважають в податковій, робота, направлена на попередження корупції у власних лавах,  є досить  ефективним інструментом профілактики цього негативного  явища.
З початку поточного року в ГУ ДФС у Харківській області проведено понад тисячі заходів, направлених на протидію корупційних проявів співробітниками органів ДФС області. Це і публікації в засобах масової інформації та мережі Інтернет, виступи на телебаченні, роз’яснювальна робота з кандидатами на зайняття вакантних посад, бесіди та лекції в колективах та інші упереджувальні заходи.
Крім того, за вказаний період управлінням внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС області проведено 108 службових перевірок, пов'язаних із службовою діяльністю підрозділів Харківської області, в тому числі 70 за зверненнями громадян і юридичних осіб.
За результатами проведених службових перевірок та розслідувань,  інформація підтвердилася у 33 випадках, в тому числі 10 за зверненнями громадян та юридичних осіб. Направлено 54 матеріали на адресу правоохоронних органів.
Стосовно посадових осіб податкової та митної служби Харківської області та за фактами скоєння ними злочинів у сфері службової діяльності, розпочато 23 кримінальних провадження (21 – за матеріалами УВБ), оголошено 21 повідомлення про підозру (19 за матеріалами УВБ).

Мирослав Продан: ДФС використовує досвід іноземних колег при розбудові митної системи
Державна фіскальна служба України зацікавлена у посиленні співпраці з державами-членами ГУАМ у напрямі спрощення митних процедур та протидії митними правопорушенням. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час 27-го засідання Керівного комітету Проекту із сприяння торгівлі та транспортуванню ГУАМ, яке відбулося в м. Боржомі (Грузія).
«Усі наші зусилля останніми роками спрямовані на спрощення та прискорення митних процедур і, таким чином, підвищення привабливості наших держав для транзиту, у тому числі і у рамках «Шовкового шляху». Приємно, що проекти, які ми обговорюємо, і рішення, які приймаємо, є інноваційними  в митній справі і у більшості випадків базуються на ІТ-складовій», – підкреслив Мирослав Продан.
За його словами, українська митниця сьогодні активно реформується, впроваджуючи інформаційні технології, які дозволяють автоматизувати роботу митників та, відповідно, уникнути корупційної складової. Тому всі напрацювання у рамках міжнародних проектів та досвід іноземних колег активно використовуються при розбудові української митної системи.
Водночас Мирослав Продан відзначив, що співпраця між країнами-членами ГУАМ у напрямі протидії митним правопорушенням має стати більш динамічною. Так, давно вже на часі підписання Протоколу про взаємодію у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним шляхом через державні кордони держав-членів ГУАМ.
Підписання такого документу дозволить членам організації обмінюватися інформацією про осіб, які готують, здійснюють або здійснили правопорушення або злочини, пов’язані з незаконним переміщенням товарів повітряним шляхом, а також інформацією про товари, які переміщуються фізичними або юридичними особам у такий спосіб.
Обговорили під час засідання і проект Угоди між митними адміністраціями держав-членів ГУАМ про сприяння транзиту товарів та транспортних засобів через їх території. Впровадження Угоди не лише створить комфортні умови для транзиту, але й сприятиме зміцненню та розвитку транспортних зв’язків між державами-членами ГУАМ. Українська сторона ще у серпні минулого року направила свої пропозиції та зауваження щодо Угоди до Секретаріату ГУАМ.
«ДФС чекає кінцевий варіант проекту Угоди для його остаточного ухвалення. Впевнений, що цей документ відкриє нові можливості для розвитку економічних та торгівельних відносин наших країн», – наголосив Мирослав Продан.
Він також акцентував увагу присутніх на ще одному важливому напрямі – впровадженню Протоколу про обмін попередньою інформацією про товари та транспортні засоби, які переміщуються через кордони держав-членів ГУАМ. За його словами, Протокол працює лише між Україною та Азербайджаном, а тому іншим учасникам варто завершити роботу щодо його практичної реалізації.
Крім того, Мирослав Продан висловив зацікавленість щодо приєднання ДФС до Програми з контролю за контейнерами, виконавцем якої є Управління по наркотикам та злочинності ООН.
«Враховуючи значний транзитний потенціал території України, зокрема, її морських портів, приєднання нашої країни до Програми ООН з контролю за контейнерами могло б стати дієвим інструментом підвищення безпеки контейнерних перевезень територією української держави», – наголосив Мирослав Продан.
На сьогодні здійснюються заходи щодо приєднання України до зазначеної Програми. У рамках її реалізації планується впровадження Програми з контролю за контейнерами у зонах діяльності Одеської та Київської митниць ДФС та відповідних територіальних підрозділів Державної прикордонної служби України. Українська сторона пропонує створення підрозділів припортового контролю в пунктах пропуску через державний кордон «Одеський морський торговий порт» і «Бориспіль», а також надання ДФС доступу до інформаційно-комунікаційної системи Інтерполу 24/7.
Під час засідання Керівного комітету учасникам також було презентовано концепцію проекту щодо застосування та взаємного визнання мобільних електронно-цифрових підписів при митному оформленні товарів та транспортних засобів та проект «Цифровий торговий вузол ГУАМ». Детальне обговорення цих ініціатив заплановане на наступне засідання, яке відбудеться у першій половині 2018 року в Молдові.
Митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 до країн Європейського Союзу
Важливим елементом підтримки експорту товарів з України до країн Європейського Союзу та функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС є механізм видачі митницями сертифікатів з перевезення EUR.1.
Загалом протягом 2016 – 2017 років митницями ДФС видано 100 тис. сертифікатів з перевезення EUR.1 на товари українського походження.
Стотисячний сертифікат видано у жовтні поточного року Вінницькою митницею на яблука свіжі, які експортувалися з України до Австрії.
Найбільшу кількість сертифікатів видано до Польщі – 28957 шт., або 29%, Німеччини – 13643 шт., або13%, Румунії – 8042 шт., або 8%, Італії – 5319 шт., або 5 %, Нідерландів – 4159 шт., Литви – 3903 шт., Болгарії – 3348 штук.
ДФС та Держприкордонслужба обмінюватимуться інформацією про фізичних осіб та транспортні засоби, які перетинають кордон
Державна фіскальна служба України та Державна прикордонна служба започатковують обмін інформацією, необхідною для здійснення митного та прикордонного контролю при переміщенні осіб та транспортних засобів через державний кордон України та адміністративний кордон вільної економічної зони «Крим».
Порядок взаємодії інформаційних систем двох відомств затверджено спільним наказом Міністерства фінансів України та Міністерства внутрішніх справ України.  
Так, ДФС та Держприкордонслужба обмінюватимуться в он-лайн режимі інформацією про фізичних осіб (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), серія, номер паспортного документа (за наявності)) та транспортні засоби (державний реєстраційний номер, державна належність, тип, марка, номер кузова транспортного засобу (за наявності)), які перетинають митний кордон України та/або адміністративний кордон ВЕЗ «Крим».
Така взаємодія сприятиме скороченню часу проходження подорожуючими контрольних процедур в автомобільних пунктах пропуску. Крім того, це вперше дозволить усунути дублювання у внесенні інформації до баз даних ДПСУ та ДФС, що, у свою чергу, зменшить фактор людського впливу під час проведення контрольних процедур та, як наслідок, приведе до мінімізації корупційних ризиків.
Пілотний проект щодо взаємодії інформаційних систем вже протягом цього року стартуватиме у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Нові Яриловичі" та "Краківець".
Оподаткування операцій з реалізації конфіскованих транспортних засобів, вилучених митницями ДФС за порушення митного законодавства
Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України (МКУ) відносини, пов’язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Пунктом 1 частини першої статті 289  МКУ визначено, що обов’язок зі сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України – з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України. Водночас, згідно з пунктом 4 частини першої статті 290 МКУ обов’язок із сплати митних платежів припиняється якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.
Частиною другою статті 243 МКУ передбачено, що товари, транспортні засоби, зазначені у пункті 3 статті 461 МКУ, конфісковані за рішенням суду, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню у строки, встановлені законодавством для виконання судових рішень.
Відповідно до частини дев’ятої статті 243 МКУ товари, зазначені у частині другій цієї статті, реалізуються в порядку, встановленому законодавством, на митних аукціонах, редукціонах або за договором комісії за цінами, визначеними згідно із законодавством України про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність та Податковим кодексом України.
Об'єктами оподаткування митом є товари, транспортні засоби, що реалізуються відповідно до статті 243 МКУ (пункт 3 частини першої
статті 277 МКУ).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 276 МКУ особа, яка реалізує товари, транспортні засоби відповідно до статті 243 МКУ, є платником мита.
Пунктом  «а» підпункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України
(далі – ПКУ) встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з  постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
При цьому, для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 243 МКУ, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством (підпункт 6 пункту 180.1 статті 180 ПКУ).
Крім того, згідно з підпунктом 213.1.4 пункту 213.1 статті 213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів, до яких належать зокрема автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів. Платником акцизного податку є особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (підпункт 212.1.4 пункту 212.1 статті 212 ПКУ).
Згідно з частиною першою статті 541 МКУ постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. Також частинами першою та другою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) передбачено, що виконання рішень про конфіскацію майна здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, встановленому цим Законом. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з положеннями статті 61 Закону реалізація арештованих (конфіскованих) транспортних засобів здійснюється шляхом електронних торгів, порядок проведення яких визначається Міністерством юстиції України. Наразі організатором відповідних електронних торгів є державне підприємство «СЕТАМ», яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2001 року № 1724 (далі – постанова № 1724) затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, передачі його органам державної виконавчої служби і розпорядження ним (далі – Порядок).
Порядком передбачено, що державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження про конфіскацію майна призначає суб'єкта оціночної діяльності, про що повідомляє митницю ДФС для підготовки за встановленою формою довідки про визначення вартості майна після нарахування усіх податків і зборів, що підлягають сплаті при переміщенні зазначеного майна через митний кордон України (пункт 8 Порядку).
Зазначена довідка передається суб’єкту оціночної діяльності для врахування під час оцінки майна розміру податків і зборів, що підлягають сплаті під час переміщення майна через митний кордон України. У подальшому звіт про оцінку майна перевіряється митницею ДФС в частині правильності врахування розміру податків і зборів при визначенні ринкової вартості майна. У разі неврахування чи врахування не в повному обсязі розміру податків і зборів при визначенні ринкової вартості майна приймається рішення про проведення повторної оцінки (пункт 9 Порядку).
Також абзацом четвертим пункту 11 Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та митних органів при переданні майна, конфіскованого за рішеннями судів, та розпорядженні ним, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Державної митної служби України від 12.10.2009 № 1833/5/943, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.10.2009 за № 978/16994, наголошено про заборону передання на реалізацію конфіскованого майна до повного  узгодження оцінки такого майна державним виконавцем та митницею.
Абзацом другим пункту 2 постанови № 1724 установлено, що кошти, які надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби від реалізації вилученого митницями ДФС майна, щодо якого винесено рішення суду про конфіскацію, та податки і збори зараховуються у визначених законом випадках до державного бюджету після відшкодування витрат виконавчого провадження. При цьому податки і збори, що підлягають сплаті при переміщенні майна (товарів і транспортних засобів) через митний кордон України, перераховуються митниці ДФС, яка здійснила вилучення майна, для подальшого зарахування до державного бюджету в установленому порядку.
Відповідно до абзацу шостого пункту 11 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371), державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів, ввезених на митну територію України без сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачені законодавством під час імпорту таких засобів, проводиться за умови подання документів про внесення таких податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи вищезазначене, реалізація конфіскованих за матеріалами митниць ДФС транспортних засобів можлива виключно за умови врахування в їх оціночній вартості розміру визначених законодавством податків. Факт зарахування до державного бюджету податків від реалізації конфіскованого транспортного засобу, зокрема для цілей його державної реєстрації, може бути підтверджено митницею ДФС, за матеріалами якої такий транспортний засіб було конфісковано.

Легалізуємо заробітну плату в агросекторі
На Харківщині продовжується роз’яснювальна кампанія з легалізації трудових відносин. На цей раз об’єктом уваги стали підприємства-сільгоспвиробники. Податківці проаналізували податкову звітність: кількість найманих співробітників та нараховану їм по звітності заробітну платню. Деякі цифри не співпадали із реальністю. Комбайнери, трактористи, механізатори, водії – це високооплачувані професії. Та ще й затребувані в агросекторі. 
Заступник начальника ГУ ДФС області Артур Праскурін, начальник управління податків і зборів з фізосіб Сергій Благий, керівник Південної ОДПІ Вікторія Возна  зустрілися з підприємствами-сільгоспвиробниками - Зачепилівського, Кегичівського, Сахновщинського та Красноградського районів. Обговорили багато важливих речей та проблемних питань. Представники агробізнесу зобов’язалися виправити ситуацію, а податківці відзначають, що цей напрямок продовжує знаходитись під пильним контролем.

Cплата єсв у витратах підприємця
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб - підприємців визначено ст. 177 ПКУ(далі – Кодекс). Згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця. Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем, встановлено п. 177.4 ст. 177 Кодексу.
До зазначених витрат, зокрема, належать суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичноі особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця (пп. 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу).
Відповідно до п. 2 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435, із змінами та доповненнями (далі - Порядок N 435), фізична особа - підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.
Абзацом третім частини восьмої ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування", зі змінами та доповненнями, визначено, що фізичні особи - підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.
Тобто, фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, тому суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік відносять до складу витрат наступного року.

Харківські юристи-податківці виграли в судах понад 700 справ
Як повідомили в Головному управлінні фіскальної служби, протягом 2017 року на користь органів ДФС Харківської області розглянуто судами 723 справи на суму 1,8 млрд. грн.
Інформують в юридичному підрозділі і про найбільш цікаві з юридичної точки зору випадки.
Так, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду залишена без задоволення апеляційна скарга ТОВ «У» по справі за позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду погодилась з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Положеннями ст. 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, (п.109.1 ст. 109 Кодексу).
Під час перевірки встановлено, що ТОВ «У» здійснювало господарську діяльність шляхом зовнішньоекономічної діяльності з підприємством нерезидентом ВАТ «Г», на підставі контрактів 2014 - 2015 років, а також відповідно до митних декларацій.
Загальна сума проведених операцій ТОВ «У» з юридичною особою нерезидентом ВАТ «Г» за вказаний вище період за даними бухгалтерського обліку становила 262 тис. євро (6.9 млн. грн.).
У періоді, що підлягав перевірці, згідно наданих до перевірки митних декларацій, ТОВ «У» експортовано товару на суму 249 тис. євро (6,5 млн. грн.).
Розбіжність між даними бухгалтерського обліку та даними митних декларацій виникла внаслідок впливу зміни валютного курсу НБУ на дату визнання доходу, дату купівлі та перерахування валютних коштів та дату оформлення МД.
Отже, враховуючи здійснену господарську операцію ТОВ «У» з експортування товарів ВАТ «Г», вказані операції є контрольованими, що не заперечувалось сторонами по справі на час розгляду справи в суді першої інстанції.
Доводи представника ТОВ «У» щодо нездійснення ним контрольованих операцій у 2015 році, оскільки різниця ставки податку на прибуток у державах Україна і держава  контрагента ВАТ «Г» протягом 2015 року складала 3%, спростовується розпорядженнями Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні» від 25.12,2013 №Ю42-р та «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» від 14.05.2015 №449-р, в додатках до яких держава контрагента ВАТ «Г» входила до держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні.
Відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), яка включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Згідно з положеннями п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п.З9.2 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на оподатковуваний дохід платника податків, зокрема, але не виключно операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.
За приписами пп. 39.4.2 п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, інформацію про здійснені контрольовані операції одночасно з поданням декларації з податку на прибуток підприємств (додаток до декларації).
Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.   Таким чином, в даному випадку, оскільки обсяг контрольованих операцій з контрагентом ВАТ «Г» перевищив 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), на ТОВ «У» покладався обов’язок подати звіт про контрольовані операції контролюючому органу до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі.
Між тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, повіреним ТОВ «У» на адресу контролюючого органу було направлено звіт про контрольовані операції за 2015 рік на оптичному носії шляхом поштового відправлення.
Отже, вказаний звіт про контрольовані операції подано позивачем не в електронній формі засобами електронного зв’язку.

При продажу через мережу Інтернет необхідно використовувати РРО
У разі якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (послугу), і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем, суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити покупцеві видачу розрахункового документа встановленої форми (чек із РРО).
Розрахунковий документ установленої форми може бути наданий споживачеві як безпосередньо продавцем (за допомогою кур'єрської служби (поштової служби), котра може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину), так і сторонньою організацією (кур'єром, поштовою службою тощо) у разі наявності в неї відповідних правовідносин із продавцем товару (надавачем послуги).
Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет-сторінки, лише обирає товар або послугу, то у випадку використання під час реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов'язкові реквізити, у т.ч. назва та код суб'єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо. А це, своєю чергою, надає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та за потреби звернутися для обміну.
Крім того, під час замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють із покупцем (замовником) наявність товару, його кількість і з'ясовують форму й час оплати.
Зважаючи на викладене, суб'єкти господарювання під час продажу товарів (надання послуг) через мережу Інтернет повинні застосовувати РРО на загальних підставах і видавати покупцеві розрахунковий документ установленої форми.
Такі суб'єкти господарювання реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення інтернет-магазинів, а в разі доставки власною кур'єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.
Разом з цим РРО не застосовується у випадку надання послуг через мережу Інтернет за умови оплати за такі послуги за допомогою платіжних систем і відсутності місця здійснення розрахунків (наприклад, реалізація комп'ютерної програми, доставка й установка якої здійснюється через мережу Інтернет).
Відповідна позиція  викладена  ДФС України в  індивідуальній податковій консультації   від 14.09.2017 р. № 1961/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

Терміни зберігання документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання вищезазначених документів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого Податковим кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки (2555 днів для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням).
Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку передає їх до архіву.
Якщо зазначені вище документи, пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності.
Зазначена норма передбачена п. 44.1, п. 44.3, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України.
Зміна платником єдиного податку третьої групи ставки єдиного податку з 5% на 3%
Ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3%, може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку податку в розмірі 5%, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку.
Заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість.
Зазначена норма передбачена п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України.

ІЗЮМСЬКА ОДПІ
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 1

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»