Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
16.08.2017
Податковий календар на 18 серпня 2017 року
18 серпня, п’ятниця, останній день сплати:
● податку на прибуток підприємств за 2-й квартал 2017 року;
● частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами фінансово-господарської діяльності за 2-й квартал 2017 року;
● податку на додану вартість платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, за 2-й квартал 2017 року;
● рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за 2-й квартал 2017 року;
● рентної плати за спеціальне використання води за 2-й квартал 2017 року;
● рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин без рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за 2-й квартал 2017 року;
● рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, за 2-й квартал 2017 року;
● екологічного податку за 2- й квартал 2017 року;
● туристичного збору за 2-й квартал 2017 року;
● збору за місця для паркування транспортних засобів за 2-й квартал 2017 року;
● єдиного податку платниками – юридичними особами та фізичними особами – підприємцями третьої групи за 2-й квартал 2017 року;
● авансового внеску з єдиного податку на серпень 2017 року платниками єдиного податку першої та другої групи. 
До уваги платників єдиного соціального внеску!!!
Ізюмська ОДПІ звертає увагу на важливості сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування на належні рахунки та правильне оформлення платіжних доручень з метою уникнення фінансової та адміністративної відповідальності, що забезпечить всебічні соціальні гарантії та пенсійний стаж платників.
Крім того, Ізюмська ОДПІ наголошує, що згідно Ст.25 п.16 ЗУ про ЄСВ нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не має строку давності.
Саме тому з метою недопущення вищезазначених фактів платникам ЄСВ рекомендовано звертатись до каб. 17 в приміщенні Ізюмської ОДПІ на звірку. 
Земельний податок : як нараховується та коли платити фізичним особам
Головне управління ДФС у Харківській області роз’яснює, що відповідно до п.286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надають платникові податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього кодексу. Податкове зобов’язання  сплачується платником протягом 60 днів з дня вручення такого повідомлення-рішення.
Разом з тим, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо:
- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності (державний акт на право приватної власності на землю, свідоцтво про право власності, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності), користування пільгою (пенсійне посвідчення),контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) громадянину нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб визначено ст.281 Кодексу.
Від сплати податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи,
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років,
- пенсіонери (за віком),
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п.281.2 ст.281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
 -  для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
-  для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
-  для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
-  для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання / зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву (п. 281.4 ст.281 ПКУ).
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Хто платить і за які об’єкти
Ізюмська ОДПІі повідомляє, що згідно статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.Фізичні особи у 2017 році сплачують податок за 2016 рік.
Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пільги зі сплати податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб застосовуються:
для квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
для житлових будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
для різних типів об’єктів незалежно від їх кількості – на 180 кв. метрів.
Пільги не надаються на об’єкти, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, використовуються у підприємницькій діяльності).
Також за наявності у власності об’єкта житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартир) та/або 500 кв.м. (для будинків), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості.
Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановляються за рішенням сільської, селищної, міської ради, залежно від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків для фізичних осіб (27,56 грн.).
Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення контролюючого органу.
У випадку, коли повідомлення-рішення не надійшлогромадянину, він може звернутись до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки данихщодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; розміру загальної площі об’єктів; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Затверджено новий порядок використання дебіторської заборгованості та майна юридичної особи для погашення податкового боргу платника податків

Ізюмська ОДПІ повідомляє, що 04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №585, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №857/30725 (далі – Наказ №585).
Цим Наказом відповідно до пунктів 87.5, 87.6 ст.87 «Джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків» та п.95.22 ст.95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків та майна юридичної особи у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.
Контролюючий орган повідомляє платника податків про визначення джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Сума дебіторської заборгованості, яка є джерелом погашення податкового боргу, визначається на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.
У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з ПКУ.
Повідомлення про визначення джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом, майна юридичної особи філії, відокремленого підрозділу направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Наказом №585 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №569 «Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1852/24384.
Наказ №585 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.
Про блокування податкових накладних, виписаних на залишки товарів, які не використані минулого року, або на послуги
Якщо за результатами автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (далі – Моніторинг) визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає умовам, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 16.06.217 за № 753/30621 (далі – Критерії), реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.
З метою уникнення зупинки податкових накладних/розрахунків коригування, які подано на реєстрацію до ЄРПН та свідчать про постачання (виготовлення) товарів/послуг платником податків на постійній основі, такий платник відповідно до п. 3 Критеріїв має право надати інформацію за формою згідно з додатком до Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності окремо за кожним видом економічної діяльності (далі – Таблиця даних платника податку).
Моніторинг здійснюватиметься ДФС з урахуванням поданої Таблиці даних платника податку, якщо така таблиця буде врахована комісією ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації.
Роз’яснення з цього приводу надано ДФС України в категорії 101.17 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу.
Фізичній особі не надійшло податкове повідомлення-рішення про сплату податку на нерухоме майно. Чи буде застосовуватись до такої особи відповідальність за несплату податку?

Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 ПКУ).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Отже, фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ.
29 серпня 2017 року – останній день подання декларації з податку на прибуток сільськогосподарськими підприємствами
Ізюмська ОДПІ нагадує, що останнім днем подання виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року є 29 серпня 2017 року.
Сплатити податок на прибуток підприємств таким підприємствам слід не пізніше 08 вересня 2017 року.
Блокування податкових накладних можна оскаржити  

Ізюмська ОДПІ нагадує, що при зупиненні реєстрації податкової накладної платник має право протягом року подати повідомлення щодо підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненим податковим накладним/розрахункам коригування. Такі повідомлення комісія ДФС опрацьовує протягом 5 робочих днів та надає висновки по кожному з них.
Якщо платник незгоден з прийнятим комісією рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

29 серпня закінчується термін сплати земельного податку фізичними особами - власникам земельних ділянок

Ізюмська ОДПІВ повідомляє, що  громадянам – власникам земельних ділянок нарахування сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку - це визначено статтею 286 Податкового кодексу України.
Фізичними особами – громадянами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо платник не отримав податкове повідомлення - рішення по платі за землю, чи у нього  виникла необхідність уточнення сум земельного податку, а також при зміні власника земельної ділянки, набуття права на пільги та інше, слід звернутися до органів фіскальної служби області за місцем знаходженням земельної ділянки та пред’явити відповідні документи (план-схему земельної ділянки, підтвердження права власності, ксерокопії документів про право на пільги).
У сільській та селищній місцевості земельний податок можна сплачувати через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів.
Нагадуємо, що останній день сплати земельного податку з фізичних осіб - 29 серпня.
Порядок ведення книги обліку доходів та витрат фізичною особою – приватним підприємцем – єдинником
Яким чином заповнюєтьсякнига обліку доходів та витрат ФОП платником ЄП у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формі?

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Підпунктом 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат.
Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі обліку доходів та витрат виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
Підпунктами 1 - 3 п. 6 Порядку визначено, що платник податку заносить до Книги у розділі I «Доходи» відомості в такому порядку:
у графі 1 зазначається дата запису;
у графах 2 - 7 відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставкою, визначеною п. п. 1 п. 293.3 ст. 293 глави 1 розд. XIV ПКУ, без податку на додану вартість;
у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.
Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку (п. 8 Порядку).
Отже, у разі отримання доходу в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях з копійками.
Які дії ФОП - платника ЄП у разі втрати книги обліку доходів та витрат та чи передбачена при цьому відповідальність?
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ. Форми книгиобліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість),і книги обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) та порядки їх веденнязатверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – наказ № 579), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 800/27245.
Згідно з п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, у разі втрати книги обліку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.
Пунктом 7 Порядків встановлено, що книги обліку зберігаються у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.
Відповідно до ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим.1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, у разі втрати фізичною особою – підприємцем книги обліку до неї застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання нею вимог п. 44.5 ст. 44 ПКУ.
Чи необхідно ФОП - платнику ЄП реєструвати нову книгу обліку доходів (доходів і витрат) у разі зміни податкової адреси?
 У разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку необхідно зареєструвати нову книгу обліку доходів (доходів і витрат) у контролюючому органі за новим місцем обліку.
У разі зміни податкової адреси (місця проживання) в межах одного адміністративного району фізична особа – підприємець – платник єдиного податку продовжує здійснювати записи наростаючим підсумком у зареєстрованій книзі обліку доходів (доходів і витрат).
Де необхідно зберігати книгу обліку доходів (книгу обліку доходів та витрат) ФОП платнику ЄП у разі здійснення підприємницької діяльності в декількох місцях?
Відповідно до вимог ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (ПКУ) книгу обліку доходів ведуть платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість.
Книгу обліку доходів і витрат ведуть платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.
Форми книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат  та порядки їх ведення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі – Порядки).
У разі використання найманих працівників фізичні особи – підприємці у графі 2 книг за підсумками робочого дня зазначають суму коштів, яку отримали наймані працівники протягом робочого дня.
При цьому нормами ПКУ та Порядків не передбачено ведення книг окремо найманими працівниками фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку.
Тобто незважаючи на використання найманих працівників книга заповнюються фізичною особою - підприємцем самостійно.
Враховуючи вищезазначене, книга зберігаються безпосередньо у фізичної особи - підприємця платника єдиного податку.
Що змінилося в Порядку електронного адміністрування ПДВ?

Ізюмська ОДПІ інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 19.07.2017р. №536 вніс зміни до Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість.
Змінами Порядок приведено у відповідність із нормами Податкового кодексу, які діють з початку року.
Зокрема, виключено норми щодо відкриття додаткових електронних рахунків сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спецрежиму. Врегульовано питання перенесення значення реєстраційної суми ПДВ у випадку реорганізації платника. Також у Порядку передбачена можливість сплати до бюджету податкових зобов’язань за уточнюючими розрахунками через електронні рахунки.
Окрім того, прописана норма, яка передбачає повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку, зарахованих до бюджету з електронного рахунка платника податку в порядку, визначеному пунктом 200 1.5 Кодексу. Відповідне повернення здійснюється шляхом перерахування таких коштів виключно на електронний рахунок платника податку, а у разі його відсутності на дату звернення платника податку із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку чи на дату фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податку в установі банку.
Додатково повідомляємо, що Постановою №536 визнано такою, що втратила чинність, постанова від 25.01.2012р. №73 «Про затвердження критеріїв, у разі відповідності яким платник податку на додану вартість вважається таким, що має позитивну податкову історію».
Додамо, що відкоригований Порядок діє з 22 липня поточного року.
Використання продукції власного виробництва в негосподарській діяльності

Ізюмська ОДПІ інформує про порядок нарахування податкових зобов’язань у випадку використання платником продукції власного виробництва в негосподарській діяльності. Тобто, відповідно до пункту 198.5 Податкового кодексу такий платник має скласти зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Варто пам'ятати, що така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" необхідно зробити  помітку "X".
Далі в графі «Отримувач (покупець)» платник має зазначити власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставити умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначити відповідний тип причини "13" (п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 - складена у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
Окрім того, у графі 2 розділу Б табличної частини податкової накладної платник має вказати дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов'язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.
При цьому варто зазначити, що ні Податковим кодексом, ні Порядком №1307 не передбачено особливостей та виключень щодо заповнення графи 2 розділу Б табличної частини податкових накладних, які складаються у зв'язку з використанням в операціях, що не є господарською діяльністю, продукції власного виробництва, собівартість якої має багатокомпонентний склад.
Відповідне роз’яснення надане ДФС України в своєму листі від 24.07.2017 року №1324/6/99-99-15-03-02-15/ІПК "Про податок на додану вартість».
Нюанси оподаткування процентів, отриманих нерезидентом

Відповідно до пп. 14.1.206 Податкового кодексу проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.
Зокрема, згідно пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Зазначимо, якщо резидент або постійне представництво нерезидента, здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (за винятком постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), вони мають утримати податок з  доходів, зазначених у пп. 141.4.1 ПКУ, за ставкою 15%  за їх рахунок та сплатити до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності (пп. 141.4.2 Кодексу).
Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу або суми кредиту/позики.
При цьому слід пам'ятати, що податок з доходів нерезидента у вигляді процентів сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.
Про звітування неприбуткових установ
Ізюмська ОДПІ нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2017р. № 469 викладено у новій редакції форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організацій (далі - Звіт). Нова форма Звіту передбачає лише два звітні податкові періоди: рік та місяць. Річний період - для неприбуткових  організацій, які відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Місячний звітний період - для неприбуткових підприємств, які порушили вимоги вищевказаного пункту. Звіт у такому випадку подається за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленному порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення. ДФС України у листі від 19.07.2017р. №19001/7/99-99-15-02-01-17 у разі недотримання неприбутковою організацією вимог підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу рекомендує подавати Звіт за оновленою формою починаючи зі звітного періоду - липень 2017 року у строк, визначений для місячного податкового звітного періоду.

Вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Винятки, щодо невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходів (визначені ст. 165 Податкового кодексу), не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (у відставку) та виплату, пов’язану з тимчасовою втратою працездатності.
Отже, вихідна допомога у зв’язку із звільненням працівника, в т. ч. при виході на пенсію, оподатковується за ставкою 18 відсотків.
Зазначена норма визначена п.п. 14.1.48 ст. 14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Платники ПДВ, які прийняли рішення про перехід на єдиний податок без сплати ПДВ, можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування

Платник єдиного податку може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
У платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку.
Анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.
Для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ.
Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.
Для зручності платники ПДВ, які прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання - платника ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення такого суб’єкта з Реєстру платників ПДВ на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації останнім днем звітного періоду, що передує переходу на обрані ним умови сплати єдиного податку.
Зазначена норма передбачена 298.1.5 ст. 298 Податкового кодексу України; п. 5.3 та п. 5.4 розд. V «Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" затвердженого наказом МФУ від 14.11.2014 № 1130.
До уваги платників податків!
  Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу, п.16.1.4 Податкового кодексу передбачено, що одним із обов’язків платника податків є сплата податків і зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом .
Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року № 666 затверджено «Порядок заповнення документів у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами та доповненнями, згідно якого поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином:
поле N 1: друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу);
поле N 2: друкується розділовий знак ";" друкується код виду сплати - тризначне число);
поле N 3: друкується розділовий знак ";"; друкується один з нижченаведених реквізитів:
1) для юридичних осіб вказується код платника податків за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);
2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
поле N 4: друкується розділовий знак ";" друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. 
  Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ.
  Якщо платника податків з податковим номером, що визначений інформаційною системою з платіжного документа, не знайдено серед платників податків, що перебувають на обліку в органі ДФС, сума розрахункового документа розноситься до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з'ясування".
  Також Ізюмська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області нагадує, що згідно з п. 16.1.2 Податкового кодексу України платник податків повинен забезпечувати збереження документів, пов’язаних з виконанням податкового обов’язку, протягом строків, установлених цим Кодексом, тобто протягом 1095 днів.
У разі виникнення будь-яких питань за довідками слід звертатися до територіального органу ДФС за місцем реєстрації за телефоном 2-21-30. 
Микола Чмерук: Повідомлення для підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним подаються в електронному вигляді
Для унеможливлення впливу людського фактору на процес приймання документів Міністерством фінансів України внесено зміни до діючого наказу, якими передбачено подання повідомлень та документів на підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним виключно в електронному вигляді. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.
Він розповів, що змінами також передбачено і додатковий контроль за операціями з нульовою ставкою та тими операціями, які звільнені від оподаткування. Це, у свою чергу, дозволить зупинити подальше використання схем фіктивного кредиту з ПДВ.
Загалом, з початку дії системи моніторингу податкових накладних та станом на 11 серпня 2017 року комісією ДФС опрацьовано вже понад 40 тис. повідомлень платників податків. З них по 25 тис. повідомлень прийнято позитивне рішення.
«Якщо на початку дії системи відсоток зупинених податкових накладних складав 1,2% -1,4%, а в деякі дні доходив до 2%, то на сьогодні кількість зупинених податкових накладних суттєво зменшена. На сьогодні відсоток зупинених податкових накладних складає 0,4%-0,5%», – зазначив Микола Чмерук.
За його словами така ситуація зумовлена тим, що платники почали подавати таблиці платників, які комісія ДФС намагається у більшості випадків врахувати. Так, з початку дії системи позитивне рішення прийнято  по близько 10 тис. таблиць платників від майже 3 тис. платників податків.
«Подання суб’єктами господарювання таблиць платників і врахування їх комісією ДФС власне і зумовило суттєве скорочення зупинених податкових накладних», – підкреслив посадовець.
Повідомляємо, що наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567» від 21.07.2017 №654 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» за 12 серпня 2017 року №150.
Визначення доходу юридичної особи - платника ЄП третьої групи при здійсненні операцій з експорту товарів, робіт, послуг
Відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Разом з цим п. 1 постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2017 року № 45 «Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень» (далі – Постанова № 45) на період з 16.06.2017 до 13.12.2017 (включно) встановлено вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону, зокрема юридичних осіб, які не є уповноваженими банками.
Надходження в іноземній валюті, зазначені в абзаці першому п. 1 Постанови № 45, підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України, у тому числі безпосередньо Національному банку України, у розмірі 50 відсотків. Решта надходжень в іноземній валюті залишається в розпорядженні резидентів та нерезидентів і використовується ними відповідно до правил валютного регулювання.
Уповноважений банк зобов’язаний попередньо зараховувати надходження в іноземній валюті, на які згідно з п. 1 Постанови № 45 поширюється вимога щодо обов’язкового продажу, на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання» (далі – розподільчий рахунок) (п. 4 Постанови № 45).
Пунктом 5 Постанови № 45 визначено, що уповноважений банк зобов’язаний здійснити обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог постанови № 45:
без доручення клієнта;
виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
Згідно з вимогами п.п. 5.3 п. 5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 зі змінами та доповненнями, на поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів зараховуються такі кошти, зокрема перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) через розподільчі рахунки.
Враховуючи те, що розподільчі рахунки використовуються банківськими установами при перерахуванні певних видів доходів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів як транзитні, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) є сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок юридичної особи, в гривнях після обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України та в іноземній валюті, перерахована у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату її надходження на поточний рахунок в іноземній валюті.

Податок на нерухомість та єдиний податок з об’єктів, що розташовані у зоні АТО. Санкції скасовуються
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що на період із 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, у якому буде завершено АТО, із 01.01.2017 виключено з об’єктів обкладення податком на нерухомість і єдиним податком розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення такі об’єкти:
-  об’єкти житлової та нежитлової нерухомості (пп. 38.6 п. 38 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ);
- земельні ділянки (пп. 38.8 п. 38 підрозділу 10 р. ХХ ПКУ).
Зважаючи на приписи відповідних норм, у період із 14.04.2014. по 01.01.2017  не виникав обов’язок платників податку на нерухомість і єдиного податку щодо складання та подання податкової звітності.
За таких обставин до вказаної категорії платників не виникають передбачені ст. 120 ПКУ підстави щодо застосування санкцій за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності.Водночас прийняті органами ДФС у вказаному періоді рішеннящодо застосування таких санкцій підлягають скасуванню на підставі розпорядження вповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.
З метою узгодження розміру грошових зобов’язань платників податків суб’єкти господарювання, які до 01.01.2017 належали до категорії платників податку на нерухомість і єдиного податку, уточнюють узгоджені в період із 14.04.2014  по 01.01.2017 податкові зобов’язання, керуючись нормами ст. 50 ПКУ. Санкції для грошових зобов’язань указаного періоду не застосовуються, а нараховані — підлягають скасуванню на підставі розпорядження вповноваженої особи відповідного територіального органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування.

Мирослав Продан: До загального фонду держбюджету платниками перераховано понад 412 млрд. грн. податків та зборів

У результаті реформ і покращення роботи фіскальної служби, досягнення конструктивного діалогу з бізнесом вдалося суттєво збільшити надходження до загального фонду державного бюджету. Як результат, фіксується збільшення надходжень (збору) у січні – липні поточного року –  понад 412  млрд гривень. Про це повідомив в.о Голови ДФС Мирослав Продан.
За його словами, за цей період зафіксовано збільшення надходжень до загального фонду державного бюджету майже на 28% у порівнянні з 7 місяцями минулого року.
«За підсумками січня – липня 2017 року ми отримали збільшення надходжень майже на 90 млрд. гривень у порівнянні з минулим роком. При цьому протягом всього 2017 року ДФС щомісяця забезпечує перевиконання планових показників із надходжень до бюджету. Таких результатів вдалося досягти завдяки посиленню заходів ДФС щодо детінізації економіки, посиленій боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил», - зазначив Мирослав Продан.
Він також розповів, що, зокрема, у липні до загального фонду держбюджету надійшло (збір) майже 55 млрд. грн. У порівнянні з липнем 2016 року надходження збільшилися на 23%.
Варто зауважити, що 95% із загальної суми збору січня-липня сплачено платниками податків добровільно. Контрольно-перевірочна робота та заходи примусового стягнення складають лише 5%.
«Такі результати свідчать про зростання податкової культури наших платників податків та розуміння бізнесом необхідності вчасно та у повному обсязі сплачувати податки та збори», – вважає Мирослав Продан.  
Митники виявили «незаконні ігри» з кодами при розмитненні на 207 млн.грн.

Завдяки ретельній аналітичній роботі співробітників Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС було виявлено факт ухилення від сплати при митному оформленні в розмірі 207 млн. грн.
До Миколаївського морського порту прибув танкер з Алжиру. Миколаївським митникам були представлені документи до митного оформлення.
За документами до нашої держави на адресу одного з вітчизняних товариств ввозився товар «конденсат газовий природний», у кількості 17 245,7 мт та вартістю 188 млн. грн. Проте керівник українського товариства вирішив розмитнити товар у «вигідний» для нього спосіб, вказавши у декларації код УКТЗЕД для товару, за яким передбачено нульові ставки мита, відсутність оподаткування акцизним податком та знижений розмір ПДВ.  
Проте у митників виникли підозри щодо задекларованого товару і його відправили  на експертизу до лабораторії. Висновки експертизи підтвердили підозру: «газовий конденсат» насправді виявився «нафтопродуктом (легким дистилятом)». Відповідно до таких висновків товар повинен був декларуватись за іншим кодом, а це, в свою чергу, вже й інші ставки мита, акцизний збір та сплата ПДВ.
Отже директор українського підприємства з метою зменшення розміру сплати митних платежів заявив неправдиві відомості про товар, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, що призвело до неправомірного звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та зменшення розміру податку на додану вартість, що разом склало – 207 млн. грн.
Тож за такі «незаконні ігри» з кодами УКТЗЕД керівник отримав протокол про порушення митних правил за ст. 485 Митного кодексу України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Харківські митники виявили у громадянки приховані екстазі та білий порошок
На митному посту «Харків-аеропорт» харківські митники виявили 7 таблеток екстазі та 3 грами білого порошку, які громадянка України намагалася незаконно ввезти до України.
На підставі інформації Управління СБУ в Запорізькій області та спрацювання службового собаки митників Любомира громадянці було запропоновано пройти огляд у відповідному приміщенні  в присутності понятих. Під час огляду громадянка самостійно повідомила про схованку та надала презерватив з наркотиками.
За вказаним фактом складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Микола Чмерук: Повідомлення для підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним подаються в електронному вигляді
Для унеможливлення впливу людського фактору на процес приймання документів Міністерством фінансів України внесено зміни до діючого наказу, якими передбачено подання повідомлень та документів на підтвердження реальності операцій по зупиненим податковим накладним виключно в електронному вигляді. Про це повідомив директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.
Він розповів, що змінами також передбачено і додатковий контроль за операціями з нульовою ставкою та тими операціями, які звільнені від оподаткування. Це, у свою чергу, дозволить зупинити подальше використання схем фіктивного кредиту з ПДВ.
Загалом, з початку дії системи моніторингу податкових накладних та станом на 11 серпня 2017 року комісією ДФС опрацьовано вже понад 40 тис. повідомлень платників податків. З них по 25 тис. повідомлень прийнято позитивне рішення.
«Якщо на початку дії системи відсоток зупинених податкових накладних складав 1,2% -1,4%, а в деякі дні доходив до 2%, то на сьогодні кількість зупинених податкових накладних суттєво зменшена. На сьогодні відсоток зупинених податкових накладних складає 0,4%-0,5%», – зазначив Микола Чмерук.
За його словами така ситуація зумовлена тим, що платники почали подавати таблиці платників, які комісія ДФС намагається у більшості випадків врахувати. Так, з початку дії системи позитивне рішення прийнято  по близько 10 тис. таблиць платників від майже 3 тис. платників податків.
«Подання суб’єктами господарювання таблиць платників і врахування їх комісією ДФС власне і зумовило суттєве скорочення зупинених податкових накладних», – підкреслив посадовець.
Повідомляємо, що наказ Міністерства фінансів України «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року №567» від 21.07.2017 №654 опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр» за 12 серпня 2017 року №150.
У ДФС провели семінар з етики державних службовців у сфері митної справи
Понад 60 осіб центрального апарату ДФС  та її територіальних органів, представників Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України взяли участь у семінарі на тему «Етика державних службовців для Державної фіскальної служби України у сфері митної справи».
Захід відбувся за сприяння Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP) та Посольства США у Києві, спільно з Консультативною місією Європейського союзу (EUAM), Місією Європейського союзу з прикордонної допомоги Молдови та України (EUBAM) у координації з Державною фіскальною службою (ДФС), Міністерством фінансів України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Основною метою проведення семінару стало надання допомоги ДФС у реалізації комплексної програми ділової етики та стандартизації методичних рекомендацій з етики, розроблення стратегії протидії корупції та проведення навчання співробітників ДФС.
Під час семінару експерти представляли кращі міжнародні практики етичної поведінки та інструменти протидії корупції. Так, розглядалися питання щодо впливу корупції на торгівлю та інвестиції, порівнювалися стандарти США, ВМО та України, антикорупційні та етичні засади ЄС, декларація про активи як інструмент профілактики корупції.
Експерти та учасники семінару відзначили важливість проведеного заходу, який сприятиме дотриманню стандартів етики державного службовця та програм етичної поведінки посадовими особами. 
Вологі серветки з ароматом канабісу
Майже 25 грамів канабісу виявили  харківські митники в пункті пропуску «Гоптівка».
Громадянка Росії виїжджала з України в якості пасажира одного з авто та під час усного декларування заявила про відсутність товарів та предметів, які заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України. При цьому службовий собака митників Ів Сент Лоран спрацював на сумочку жінки, в якій в результаті подальшого огляду була виявлена упаковка з-під вологих серветок з двома згортками з «травичкою».
 Відносно правопорушниці складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Харківщина: 439,6 млн. грн. військового збору надійшло до бюджету за 7 місяців поточного року
Це  на 119,2 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. (Протягом січня-липня 2016 року було зібрано 320,4 млн. грн.)
Зокрема, у липні 2017 року перераховано 69 млн. грн. військового збору. В порівнянні з липнем 2016 року  надходження збільшились на  15,8  млн. грн.
В трійці лідерів: Київський (67,7 млн. грн), Шевченківський (65,6 млн.грн) та Холодногірський (51,3 млн.грн) райони м. Харкова.
По Харківській області - Красноградський (16,8 млн.грн) й Харківський (15,6 млн.грн.) райони.
В ГУ ДФС у Харківській області відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону.
В той же час, податківці закликають роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства, не використовувати працю неоформлених співробітників та своєчасно і в повному обсязі сплачувати відрахування  з реальних заробітків працівників.
Будьмо справжніми патріотами,  не на словах, а на ділі.
СМКОР: з 12 серпня пояснення та копії документів – тільки в електронному вигляді
ГУ ДФС у Харківській області звертає увагу платників податку на додану вартість, що наказом Мінфіну України від 21.07.2017 №654 внесені зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПНРК) в ЄРПН, затверджених  наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. №567.
Зокрема, пункт 6.1 Критеріїв викладений в новій редакції, а саме «обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПНРК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється)». Тобто, якщо в попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, то згідно зі змінами визначатиметься між обсягами придбання та постачання.
Окрім того, при обрахунку обсягу постачання будуть враховуватися не тільки податкові накладні, але й розрахунки коригування до них. Також в розрахунку різниці не будуть враховуватися обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями.
Також звертаємо увагу на зміни в пункті 2 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Так, письмові пояснення та копії документів, зазначені у цьому Переліку, платник податку має подавати до контролюючих органів лише в електронному вигляді.

Неприбуткові організації – to be or not to be? Порядок надання звітів за 2017 рік
ГУ ДФС у Харківській області роз’яснює, що Порядок звітування неприбутковими організаціями – юрособами, яких з 1 липня 2017 року виключено з Реєстру та які з 01.07.2017 по 31.12.2017 є платниками податку на прибуток, такий:
- за період з 01.01.2017 по 30.06.2017 неприбуткова організація подає до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року (який для таких організацій дорівнює періоду з 01.01.2017 по 30.06.2017), та фінансову звітність за перше півріччя 2017 року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Звіту 01 березня 2018 року;
- за період з 01.07.2017 по 31.12.2017 така організація повинна подати до контролюючого органу декларацію з податку на прибуток за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з 01.07.2017 по 31.12.2017, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року.
      У разі включення у період з 01.07.2017 по 31.12.2017 до Реєстру організацій, що виключені контролюючим органом з Реєстру з 01 липня 2017 року,  порядок подання податкової звітності з податку на прибуток неприбутковими організаціями – юридичними особами такий:
- за період перебування на загальній системі оподаткування така організація повинна подати до контролюючого органу Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування на загальній системі оподаткування, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання Декларації 01 березня 2018 року;
- за період перебування у Реєстрі така організація повинна подати до контролюючого органу Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період перебування у Реєстрі, та фінансову звітність за 2017 рік – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто з граничним строком подання декларації 01 березня 2018 року.
Вологі серветки з ароматом канабісу
Майже 25 грамів канабісу виявили  харківські митники в пункті пропуску «Гоптівка».
Громадянка Росії виїжджала з України в якості пасажира одного з авто та під час усного декларування заявила про відсутність товарів та предметів, які заборонені чи обмежені до переміщення через митний кордон України. При цьому службовий собака митників Ів Сент Лоран спрацював на сумочку жінки, в якій в результаті подальшого огляду була виявлена упаковка з-під вологих серветок з двома згортками з «травичкою».
 Відносно правопорушниці складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.
Харківщина: 439,6 млн. грн. військового збору надійшло до бюджету за 7 місяців поточного року
Це  на 119,2 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року. (Протягом січня-липня 2016 року було зібрано 320,4 млн. грн.)
Зокрема, у липні 2017 року перераховано 69 млн. грн. військового збору. В порівнянні з липнем 2016 року  надходження збільшились на  15,8  млн. грн.
В трійці лідерів: Київський (67,7 млн. грн), Шевченківський (65,6 млн.грн) та Холодногірський (51,3 млн.грн) райони м. Харкова.
По Харківській області - Красноградський (16,8 млн.грн) й Харківський (15,6 млн.грн.) райони.
В ГУ ДФС у Харківській області відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону.
В той же час, податківці закликають роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства, не використовувати працю неоформлених співробітників та своєчасно і в повному обсязі сплачувати відрахування  з реальних заробітків працівників.
Будьмо справжніми патріотами,  не на словах, а на ділі.
Фіскальна служба роз’яснює своїм співробітникам наслідки корупційних проявів
Адже, як вважають в податковій, робота, направлена на попередження корупції у власних лавах,  є досить  ефективним інструментом профілактики цього негативного  явища.
Протягом січня-липня 2017 року в ГУ ДФС у Харківській області проведено більш 770 заходів, направлених на протидію корупційних проявів співробітниками органів ДФС області. Серед них: публікації в засобах масової інформації та мережі Інтернет, виступи на телебаченні, роз’яснювальна робота з кандидатами на зайняття вакантних посад, бесіди та лекції в колективах та ніші упереджувальні заходи.
Крім того, за вказаний період управлінням внутрішньої безпеки (УВБ) проведено 72 службові перевірки, пов'язаних із службовою діяльністю підрозділів Харківської області, в тому числі 46 за зверненнями громадян і юридичних осіб.
За результатами проведених службових перевірок та розслідувань,  інформація підтвердилася у 22 випадках, в тому числі 7 за зверненнями громадян та юридичних осіб. 32 матеріали направлено на адресу правоохоронних органів.
Стосовно посадових осіб податкової та митної служби Харківської області та за фактами скоєння ними злочинів у сфері службової діяльності, розпочато 20 кримінальних провадження, оголошено 16 повідомлень про підозру.
Про основні аспекти декларування контрольованих операцій
1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату України».
Враховуючи зміни, що внесені зазначеним Законом до статті 39 Податкового кодексу України (далі по тексту – Кодекс, ПКУ)стосовно звітності з трансферного ціноутворення, основними аспектами декларування контрольованих операцій є такі:
відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику до 1 жовтняроку, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Враховуючи, що останній день подання звіту про контрольовані операції  за 2016 рік (30.09.2017) припадає на вихідний день (субота), платники податків мають подати звіт не пізніше 2 жовтня 2017 року.
Звіт про контрольовані операції з 16.06.2017 року надається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8  «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (із змінами і доповнення, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 468);
                 у разі якщо платником податку виявлено, що у раніше поданому звіті про контрольовані операції інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право надати:
-                    новий звіт до закінчення граничного строку подання звіту про контрольовані операції за такий самий звітний період;
-                    уточнюючий звіт у разі його подання після закінчення граничного строку для відповідного звітного періоду. При цьому, подання платником податків уточнюючого звіту про контрольовані операції не звільняє від відповідальності, передбаченої п.п.120.3, п.п.120.4 ст.120 ПКУ;
підпункт 39.4.1 п.39.4 ст.39 ПКУ визначає, що для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутвореннямзвітним періодом є календарний рік;
У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.
Так, у звіті про контрольовані операції за 2016 звітний рік мають бути відображені:
- господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платником податків з пов’язаними особами – нерезидентами;
- зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів;
- господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У 2016 році діяв перелік таких держав, затвердженийРозпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 977-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового Кодексу України».
При цьому одночасно мають бути виконані умови:
-                річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, має перевищувати 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
-                обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку має перевищувати 5 мільйонів гривень(за вирахуванням непрямих податків) за відповідний календарний рік.
У 2017 році, також, зазнали змін штрафні санкції за порушення, пов’язані із податковою звітністю з трансфертного ціноутворення, зокрема:
-                    Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або не включення до такого звіту інформації про вісі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу тягне за собою накладання штрафу (штрафів) у розмірі:
-                    300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (що становить 413,4 тис.грн. за 2016 рік) – у разі неподання звіту про контрольовані операції;
-                    1 відсотка контрольованих операцій,незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі не задекларовані контрольовані операції.
-                    Несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 Кодексу тягне за собою накладання штрафу (штрафів) у розмірі:
-                    одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний деньнесвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;
-                    одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний деньнесвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції у разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
 Крім того, Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що платники податків можуть одержати відповіді з питань трансфертного ціноутворення щосереди з 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. за адресою: м. Харків, вулиця Благовещенська, 30 та щоденно за телефоном 702-85-93.
Керівники Харківської митниці ДФС зустрілись з активістами громадської організації
Присутні обговорили норми Митного кодексу в частині ввезення транспортних засобів в режимі "транзит".
На сьогодні зазначене питання є актуальним для багатьох громадян. Тому важливо, щоб ті, хто здійснює перевезення автотранспорту, були обізнані в законодавчих нормах. Це збереже їх від штрафів та шахраїв. 
Як було зазначено під час зустрічі громадяни можуть напряму звертатись до органів митниці ДФС, фахівці якої нададуть кваліфіковані консультації за кожним конкретним випадком.
1,5 млн.грн. за незаконний обіг алкогольної та тютюнової продукції
За результатами проведених протягом 7 місяців контрольно-перевірочних заходів у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів додатково донараховано більше 1,5 млн. грн. фінансових санкцій.
Як повідомили в управлінні контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів   ГУ ДФС у Харківській області у зазначений період встановлено 23 факти реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності відповідних ліцензій, а також 16 випадків продажу даної продукції неповнолітнім.
Так, спільно із співробітниками ГУ НП у Харківській області встановлено факт продажу касиром мінімаркету ТОВ «К.» пляшки ігристого вина «Радянське шампанське» неповнолітній особі. За вказане порушення касира притягнуто до адміністративної відповідальності, а до підприємства застосовані фінансові санкції у сумі 6 800,00 грн. та анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Слід зазначити, що всього з початку поточного року за продаж неповнолітнім анульовано 11 ліцензій.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Хто платить і за які об’єкти
згідно статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є фізичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.Фізичні особи у 2017 році сплачують податок за 2016 рік.
Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пільги зі сплати податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб застосовуються:
для квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
для житлових будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
для різних типів об’єктів незалежно від їх кількості – на 180 кв. метрів.
Пільги не надаються на об’єкти, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (надаються в оренду, використовуються у підприємницькій діяльності).
Також за наявності у власності об’єкта житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує 300 кв.м. (для квартир) та/або 500 кв.м. (для будинків), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості.
Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановляються за рішенням сільської, селищної, міської ради, залежно від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків для фізичних осіб (27,56 грн.).
Обчислення суми податку з об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Фізичні особи повинні сплатити податок протягом 60 днів після отримання повідомлення-рішення контролюючого органу.
У випадку, коли повідомлення-рішення не надійшлогромадянину, він може звернутись до податкової інспекції за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки данихщодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості; розміру загальної площі об’єктів; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Якщо під час перевезення товару покупцю його було знищено, то перевізник зобов’язаний відшкодувати продавцю збитки за пошкоджене або знищене майно
Якщо під час перевезення товару покупцю його було знищено, то перевізник зобов’язаний відшкодувати продавцю збитки за пошкоджене або знищене майно.
     Якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та така компенсація розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.
     Якщо за операцією з постачання такого товару продавець склав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, то такий продавець на виконання вимог ст. 192 Податкового кодексу України має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів та зменшити податкові зобов’язання за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН таким покупцем.
     Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.
     Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ вважається, зокрема дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
     а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
     б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
     При цьому, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
     Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПКУ).
     Отже на дату виникнення події, що сталася раніше продавець складає на покупця та реєструє в ЄРПН податкову накладну.
     Разом з цим, відповідно до п.1 ст. 226 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами і доповненнями (далі – ГКУ) учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам, - зобов’язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
     Статтею 314 ГКУ визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, а саме за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:
     - у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;
     - у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;
     - якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.
     Отже, якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, та така компенсація розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ.
     Якщо за операцією з постачання такого товару продавець склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну, то такий продавець на виконання вимог ст. 192 ПКУ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на покупця таких товарів та зменшити податкові зобов’язання за умови реєстрації такого розрахунку в ЄРПН таким покупцем.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 101.16).
Для платників, які набули з лютого 2017 року статус отримувачів бюджетної дотації, не є помилкою відсутність коду «2» у другій частині порядкового номеру податкових накладних
Для платників, які набули з лютого 2017 року статус отримувачів бюджетної дотації, не є помилкою відсутність коду «2» у другій частині порядкового номеру податкових накладних.
     Згідно з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 1307), порядковий номер податкової накладної містить лише цифрові значення та складається з двох частин:
     у першій частині (до знака дробу) проставляється порядковий номер;
     у другій частині (після знака дробу), зокрема проставляється код, що передбачає здійснення операцій за видами діяльності, визначеними в п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877).
     Платники ПДВ, включені до реєстру отримувачів бюджетної дотації (далі – Реєстр), у разі здійснення операцій з постачання власновироблених товарів, отриманих за результатами видів діяльності, визначених п. 16 прим. 1.3 ст. 16 прим. 1 Закону № 1877, складають окремі податкові накладні та зазначають у другій частині порядкового номера такої податкової накладної код «2».
     Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 року № 179 «Про затвердження Порядку ведення та форми Реєстру отримувачів бюджетної дотації, а також порядку надання відповідної інформації Державною фіскальною службою та Державною казначейською службою» датою включення до Реєстру є дата внесення контролюючим органом до Реєстру запису про включення.
     Заяви про включення до Реєстру у березні 2017 року (за результатами лютого) приймалися органами ДФС до 01 квітня 2017 року, а платники, що надали заяви, з лютого місяця набули статус отримувачів бюджетної дотації.
Затверджені нові форма Книги обліку доходів і витрат та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу
11.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2017 за №871/30739 (далі – Наказ №591).
Цим Наказом затверджені нові:
- форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Книга обліку);
- Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (далі – Порядок).
Порядок поширюється на фізичних осіб – платників податків (далі – платники податків), які отримують доходи та відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та/або мають право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку, крім осіб, які перебувають на податковому обліку як самозайняті особи.
Порядок розроблено відповідно до положень ПКУ, згідно з підпунктом «а» пункту 176.1 статті 176 розділу IV якого платники податків ведуть облік у Книзі обліку.
Наказом №591 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №794 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за №2217/24749.
Затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами
04.08.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі – Наказ №586).
Наказом №586 відповідно до статей 88 – 90, 92, 93 та 100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) затверджено новий Порядок застосування податкової застави контролюючими органами (далі – Порядок).
Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування відповідно до ПКУ або податкових законів, і на яких покладено обов’язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з ПКУ.
З метою забезпечення виконання платником податків обов’язків, визначених ПКУ, майно такого платника податків у випадках, встановлених ПКУ, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає:
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;
- у випадку, визначеному в п.100.11 ст.100 «Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків» ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.
Порядком також визначено, зокрема, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом №586 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №572 «Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1841/24373.
Наказ №586 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.08.2017 №61.

Сервіс «Пульс»: як повідомити про корупційні та неправомірні дії посадових осіб ДФС

Сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів (далі – Інформація).
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
Інформація приймається  цілодобово.
При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДФС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному веб-порталі/субсайтах ДФС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДФС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, митних платежів, ЄВ.


  ІЗЮМСЬКА ОДПІ
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 6

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»