Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
27.07.2017
Платники Ізюмщини вивчали ПДВ-новації

Черговий семінар в рамках запланованого ГУ ДФС у Харківській області роз’яснювального циклу заходів для платників податків щодо системи електронного управління ризиками при адмініструванні ПДВ, відбувся в Ізюмській ОДПІ.
Під час спілкування фахівці Головного управління разом із співробітниками районної інспекції роз’яснили присутнім аспекти функціонування зазначеної системи та звернули їх увагу на основні помилки, що роблять суб’єкти господарювання під час заповнення пояснень й Таблиць .
Заключна частина семінару була проведена у форматі запитання-відповідь.
Наступ на «тіньову зайнятість» триває

Акція фіскальної служби з легалізації трудових відносин відбувається по  усій Харківській області. Податківці Ізюмщини завітали на сільгоспідприємства Ізюмського та Борівського районів.
Літо – гаряча пора, і ні для кого не є таємницею, що саме зараз для збору урожаю додатково заохочуються наймані працівники. Тож співробітники фіскальної служби  влаштували виїзну консультацію - на місці роз’ясняли переваги легального працевлаштування та інформували про негативні наслідки як виплати «конвертів», так і їх отримання.   Роз’яснювальна робота триває.

ДФС пропонує інструкцію з заповнення Таблиці платника податків (ТПП)

Для зручності платників податків ДФС пропонує користування інструкцією щодо правильності заповнення Таблиці платника податків при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Нагадаємо, що при зупинці реєстрації податкової накладної в ЄРПН платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє в подальшому суттєво зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть заблоковані. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.
Комісія ДФС розглядає таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав правильно заповнену ТПП, вона прийнята комісією та в подальшому такі податкові накладні платника не зупиняються.
Складаємо заяву для отримання довідки про відсутність заборгованості

Порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – Довідка) затверджений наказом Міністерство доходів і зборів України  від 10.10.2013 №567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів» (далі – наказ №567). 
Довідка видається безоплатно на підставі заяви (додаток 2)платника податків про видачу Довідки.
Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.
У заяві на отримання довідки суб’єкти господарювання зазначають нормативно-правовий акт, положеннями якого визначено необхідність підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу, що оформлюється довідкою, яка надається контролюючим органом.
Необхідність отримання суб’єктом господарювання довідки регламентується, зокрема, але не виключно, наступними нормативно-правовими актами:
- Законом України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі»;
- постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1102 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам»;
- постановою КМУ від 01 березня 2007 року № 337 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»; 
- постановою КМУ від 01 березня 2007 року № 352 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення селекції у рибному господарстві»;
- постановою КМУ від 16 травня 2007 року № 736 «Про затвердження Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна»; 
- постановою КМУ від 08 квітня 2013 року № 238 «Про затвердження Порядку проведення аукціону та інвестиційного конкурсу з продажу єдиних майнових комплексів, пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств»;
- постановою КМУ від 29 квітня 2013 року № 324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів»;
- постановою КМУ від 14 серпня 2013 року № 715 «Про затвердження Порядку відбору, схвалення і реєстрації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та вимог до таких проектів»;
- постановою КМУ від 18 вересня 2013 року №756 «Питання проведення відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств»;
- постановою КМУ від 13 листопада 2013 року №835 «Про затвердження Порядку відбору проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка»;
- постановою Правління НБУ від 23 лютого 2015 року № 124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій»;
- наказом Мінфіну від 08.06.2012 р. № 692 «Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі та форми Заяви на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі";
- наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 19.10.2012 р. № 326 «Про комісію та критерії відбору інвестиційних проектів»;
- наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.11.2012 р. №1327 «Про затвердження Порядку організації та проведення конкурсного відбору товарних бірж для закупівлі матеріальних цінностей до державного матеріального резерву»;
- наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 27.09.2013 р. № 184 «Про затвердження Порядку погодження залучення державними підприємствами, що належать до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України, внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов’язанням».
Перелік нормативно-правових актів є чисельним і постійно змінюється.

Форма № 1-ДФ: заповнюємо правильно
пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) встановлено, що особи, які відповідно ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. 
Відповідно до п. 3.1 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок), у графі 2 "Податковий номер або серія та номер паспорта" (далі - графа 2) відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.
Графа 2 є одним з обов’язкових реквізитів при заповненні податкового розрахунку за формою N 1 ДФ.
Згідно з п. 70.12 ст. 70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (далі - серія та номер паспорта) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об'єктом оподаткування, або прав на нього.
Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 ПКУ, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 ПКУ).
Отже, при заповненні графи 2 розділу І "Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку" податкового розрахунку за формою N 1ДФ податковий агент зобов'язаний відобразити РНОКПП або серію та номер паспорта фізичної особи на користь якої здійснюється нарахування (виплата) доходу. Невідображення, відображення з помилками цього реквізиту є порушенням вимог Порядку щодо заповнення податкового розрахунку за формою N 1ДФ.
При цьому, у рядку "Військовий збір" розділу II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір" відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
  До уваги власників земельних ділянок та об’єктів нерухомого 
  майна, відмінного від земельної ділянки
Відповідно до вимог Податкового кодексу України останній термін сплати земельного податку громадянами та податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки – 29 серпня поточного року.
У разі неотримання (із будь-яких причин) відповідних податкових повідомлень-рішень, а також при виникненні спірних питань прохання звертатися до Ізюмської ОДПІ за адресою: м.Ізюм, вул.Покровська, 32, кімната 16 та 17, щодня з 9-00 до 18-00, перерва з 13-00 до 13-45 або за телефонами: 5-80-32 та 5-80-26.
Якщо змінилися площі земель
 Ізюмська ОДПІ нагадує сільгосптоваровиробникам, які перебувають на сплаті єдиного податку четвертої групи про те, що відповідно з підпунктом 295.9.5 статті 295 Податкового кодексу України  у разі, коли протягом поточного року змінилася площа сільськогосподарських угідь або земель водного фонду у зв'язку з набуттям чи втратою на неї права власності або користування, вони зобов'язані:
- уточнити суму податкових зобов'язань з єдиного податку на період починаючи з дати набуття (втрати) такого права до останнього дня податкового (звітного) року;
- подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним періодом, ДПІ за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки декларацію з уточненою інформацією про площу земельної ділянки, а також відомості про наявність земельних ділянок та їх нормативну грошову оцінку.
Про правомірність формування податкового кредиту з ПДВ
Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної, можуть бути документи, визначені у пункті 201.11 статті 201 ПКУ, а саме:
а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку);
в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу;
г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 Кодексу та зареєстрована в ЄРПН.
Таким чином, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту, без отримання податкової накладної може бути зокрема, рахунок, який виставляється платнику податку за надані послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, та містить загальну суму платежу, суму податку і податковий номер продавця.
Заяви у ЗМІ щодо ненадання ДФС інформації про розстрочки не відповідають дійсності
Враховуючи появу у деяких ЗМІ недостовірної інформації щодо відмови ДФС у розкритті податкового боргу окремих компаній у 2015 – 2016 роках, повідомляємо, що у цей період не було визначено ані форми, ані конкретного змісту інформації про надані розстрочки (відстрочки), яка згідно зі ст. 100 Податкового кодексу України мала оприлюднюватися.
Крім того, інформація про надані розстрочки є інформацією про конкретних суб’єктів господарювання, зокрема розстрочені суми грошових зобов’язань (податкового боргу) опосередковано свідчать про стан господарської діяльності суб’єкта, і тому поширення такої інформації без  прямої законодавчої норми заборонено законодавством.
Так, відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Згідно із підпунктом 21.1.6 та 21.1.7 пункту 21 статті 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.  
Враховуючи викладене, ДФС оприлюднювала узагальнену інформацію щодо прийняття Державною фіскальною службою України рішень про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.
Так, ДФС у межах своїх повноважень у 2015 році було прийнято 794 рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, а у 2016 році – 392 таких рішення.
Лише з 01.01.2017 до Кодексу включено положення щодо ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (пункт 100.10 статті 100 Кодексу), у якому чітко визначено перелік інформації, яка має включатися до цього Реєстру і тому є публічною. 
Нагадуємо, що розстрочка надається платникам, які тимчасово відчувають фінансові ускладнення та відповідно існує загроза утворення або накопичення ними податкового боргу, однак при цьому мають задовільний фінансовий стан, що забезпечує їх спроможність розрахуватися за цією розстрочкою та додатково сплатити державі відсотки за користування нею, розмір яких на 20 відсотків перевищує ставку Нацбанку. Несплата платежів за розстрочкою тягне за собою її розірвання, сума набуває статусу податкового боргу і стягується згідно з порядком, визначеним Податковим кодексом та іншими законами з цього питання.
При цьому порядок надання розстрочок (відстрочок), затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385, є загальним і не містить жодних виключень для окремих платників чи їх кола.
Тому розповсюджена у ЗМІ інформація про те, що ДФС нібито надає перевагу окремим підприємствам у наданні розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), не відповідає дійсності.
Заява на бюджетну дотацію – форма та нюанси заповнення
Пунктом 161.2 статті 161 Закону України від 24 червня 2004 року №1877 "Про державну підтримку сільського господарства України" визначено, що сільськогосподарський товаровиробник для внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації подає заяву до ДПІ за місцем свого обліку як платника ПДВ. Форму заяви затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017р. №275.
У графі 3 розділу 6 Заяви зазначається загальний обсяг операцій з постачання товарів, здійснених сільськогосподарським товаровиробником протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.
 У графі 4 - обсяг постачання сільськогосподарської продукції (товарів), які, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах).
До сільськогосподарської продукції (товарів) також належать відходи, отримані при виробництві сільськогосподарської продукції (товарів), визначених у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України "Про Митний тариф України", а саме: органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, а також полова, бадилля тощо), суміші органічних та мінеральних добрив, у яких частка органічних добрив становить більше 50 відсотків від загальної ваги таких сумішей, а також усе біологічне паливо та енергія, отримані при переробці та утилізації сільськогосподарської продукції (товарів) та їх відходів (біогаз, біодизель, етанол, тверде біопаливо, у виробництві якого була використана сільськогосподарська продукція (її відходи) в розмірі більше 50 відсотків від усієї використаної продукції, електрична енергія, пар, гаряча вода тощо).
у графі 5 - питома вага (у відсотках) вартості поставленої сільськогосподарської продукції (товарів) у вартості всіх поставлених товарів.
У графі 6 розділу 6 Заяви зазначається обсяг операцій з постачання основних засобів, що перебували у складі основних засобів сільськогосподарського товаровиробника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, у графі 7 - питома вага (у відсотках) вартості таких основних засобів у вартості всіх товарів, поставлених сільськогосподарським товаровиробником за цей період.
З метою розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів до складу основної діяльності сільськогосподарського товаровиробника (графи 6 та 7 розділу 6) не включаються оподатковувані операції з постачання основних засобів, що перебували у складі його основних засобів не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.
ДФС: Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через кібератаку не застосовуватимуться
Врегульовано питання щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних через несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків.
Верховною Радою України 13 липня 2017 року прийнято Закон України №2143 «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якій наразі знаходиться на підписі у Президента України.
Відповідно до вказаного Закону, штрафні санкції за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, не застосовуються до платника податків за умови реєстрації таких податкових накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Такі податкові накладні/розрахунки коригувань вважаються своєчасно зареєстрованими.
Також не застосовуються штрафні санкції до платника податків за порушення граничних строків реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних, які були складені у період з 01 червня 2017 року по 30 червня 2017 року, за умови реєстрації таких акцизних  накладних не пізніше 31 липня 2017 року.
Такі акцизні накладні/розрахунки коригувань до акцизних накладних  вважаються своєчасно зареєстрованими.
Детальна  інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин" .

ДФС: Платник податків має право перенести граничний строк подання декларацій через непереборні обставини
Для перенесення встановленого податковим законодавством строку подання декларації на більш пізній строк платник податків має право подати відповідний письмовий запит до керівника контролюючого органу.
Підставою для такого перенесення є обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які звільняють платників від відповідальності за невиконання обов’язків, передбачених податковим законодавством.
Документальним підтвердженням дії обставин непереборної сили є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України, яке видається зазначеним органом на відповідне звернення платника податку.
Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
За наявності обставин непереборної сили платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків подання податкових декларацій.
Якщо контролюючим органом до дати набрання чинності Законом до платника податків застосовано штрафні санкції за порушення правил сплати податків за результатами подання податкової звітності за травень 2017 року, то таке податкове повідомлення-рішення скасовується.
Протягом терміну продовження граничних строків подання податкових декларацій штрафні санкції не застосовуються.
Також зазначаємо, що у випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року, податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, але не були включені до податкової декларації за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж, та оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно), включаються до уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.
У випадку не подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платника податків та перенесення встановленого податковим законодавством строку подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2017 року на більш пізній строк (обов’язкова наявність висновку Торгово-промислової палати України)                       податкові зобов'язання, які виникли у червні 2017 року, і оформлені податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН до 31 липня 2017 року (включно),  включаються до податкової декларації за червень 2017 року незалежно від дати її подання контролюючому органу.
У випадку своєчасного подання податкової декларації з податку на додану вартість/акцизного податку за червень 2017 року, податкові/акцизні накладні, з датою складання червень 2017 року, які зареєстровані в ЄРПН/ЕРАН після 20 липня 2017 року, але до 31 липня 2017 року (включно) мають бути включені до податкових зобов’язань уточнюючого розрахунку за червень 2017 року.
Зважаючи на те, що згідно з Законом податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних, складені у червні 2017 року та зареєстровані в ЄРПН по 31 липня 2017 року включно, вважаються своєчасно зареєстрованими, то суми ПДВ за такими податковими накладними та/або розрахунками коригування до податкових накладних платники податку мають право включити до податкового кредиту у складі податкової звітності з ПДВ за червень 2017 року або будь-якого наступного звітного періоду в межах 365 календарних днів з дати складання відповідної податкової накладної.
Крім того, визначено, що штрафні санкції, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань, із граничним строком сплати 30 червня 2017 року.
Детальна інформація: Лист ДФС від 20.07.2017 №19075/7/99-99-12-02-01-17 "Щодо форс-мажорних обставин".
За реалізацію складної побутової техніки без РРО передбачено штрафні санкції
Ізюмська ОДПІі нагадує представникам підприємництва, щодо необхідності застосовуння РРО в разі продажу технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, які повинні як платники єдиного податку першої групи, що провадять діяльність на ринках, так і платники другої та третьої груп незалежно від обсягу річного доходу. Для них визначальною умовою для застосовування РРО є реалізація відповідного виду товарів, а саме — технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту», для цілей Закону про РРО вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р. № 1023-XII. Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 231"Про затвердження переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій".
 Незастосування реєстраторів розрахункових операцій при реалізації товарів передбачає застосування штрафних санкцій у розмірі 1 гривні за порушення, вчинене вперше та 100% вартості проданих товарів – за кожне наступне здійснене порушення згідно Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі виплати допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами менше мінімальної заробітної плати за попередні періоди, необхідно здійснити донарахування єдиного внеску
Якщо у попередніх звітних періодах на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) виходячи із фактичного розміру сум такої допомоги, який становить менше мінімальної заробітної плати, необхідно здійснити донарахування до розміру мінімальної заробітної плати та відобразити в звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску за звітний період на який припадає останній місяць такого лікарняного за кодом типу нарахувань 13, за умови, що інші доходи не нараховувались. При цьому відповідальність до такого роботодавця не застосовується.
 Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства, – для осіб, зазначених у абзацах восьмому-тринадцятому частини першої ст. 4 Закону № 2464.
  Згідно з абзацом другим п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
  Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 у разі, якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
  Підпунктом 1 п. 3 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями, визначено, що нарахування ЄВ за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо.
  Згідно з п. 1 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
  Таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 435 призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахування кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку № 435.
  Так, графа 10 «Код типу нарахувань» заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1-13, де код типу нарахувань 13 – це різниця між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою/доходом за звітний місяць.
 Розмір заробітної плати, який відповідає коду типу нарахувань 13, вказується у графі 19 «Сума різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованою заробітною платою за звітний місяць (із заробітної плати/доходу)».
Фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до строків, визначених Податковим кодексом України
Фізична особа – платник податків притягується до відповідальності у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
 Якщо сума грошового зобов’язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому ПКУ (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
 У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 126 ПКУ).
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
До уваги платників акцизного податку: за липень подається оновлена декларація!
Міністерством фінансів України прийнято наказ від 24.04.2017 № 451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку». Наказ № 451 набрав чинності з дня його офіційного опублікування - 06 червня 2017 року (опубліковано 06.06.2017 в «Офіційному віснику України» № 44).
Відповідно до внесених змін платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку не пізніше 20 серпня 2017 року за звітний період - липень 2017 року.
Податківці звертають увагу платників акцизного податку на те, що у зв'язку зі скасуванням акцизного податку з роздрібного продажу пального з 01.01.2017 суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію пального, не заповнюють розділ II додатка 6 до декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».
Розділ II додатка 6 до цієї декларації заповнюється тільки в разі надання суб'єктами господарювання, що здійснюють роздрібний продаж пального, уточнюючої декларації з відповідними операціями, здійсненими до 01 січня 2017 року і задекларованим в звітності, наданій до 21 січня 2017 року (за грудень 2016 року).
Торговельна площа приміщення для реалізації алкогольних напоїв, крім пива, має бути не менше 20 квадратних метрів
Роздрібна  торгівля  алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).
Відповідно до п.4 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які затверджені постановою КМУ від 30.07.1996 р. №854, суб'єкт  господарювання  зобов'язаний забезпечити стан приміщень для роздрібної торгівлі алкогольними напоями згідно із санітарно-технічними, санітарно-гігієнічними, технологічними, протипожежними та іншими  нормами, а також можливість використання електронних платіжних засобів під час здійснення розрахунків за продані товари відповідно до законодавства.
Суб'єкт господарювання повинен мати торговельне приміщення (будівлю) площею не менш як 20 кв. метрів, обладнане відповідним торгівельно-технологічним устаткуванням (вітрини, прилавки, пристінні гірки тощо), охоронною і протипожежною сигналізацією, з достатнім освітленням, опаленням і вентиляцією, а у випадках, передбачених законодавством,  забезпечити умови для застосування реєстраторів розрахункових операцій, зберігання матеріальних цінностей.
Місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Враховуючи вищевказане, при поданні заяви на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (виключно пивом), обмеження, яке стосується торговельного приміщення (не менше 20 кв. метрів) не застосовується. 
Обов’язкове використання печаток суб’єктами господарювання скасовано
19.07.2017 набрав чинності Закон України від 23.03.2017 №1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» (далі – Закон №1982).
Законом №1982 внесено зміни до низки законодавчих актів, якими виключаються вимоги про обов’язкове використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання (далі – СГ)) та необхідність використання печаток у взаємовідносинах СГ з державними органами та органами місцевого самоврядування.
Так, зокрема, стаття 581 Господарського кодексу України викладена у новій редакції, відповідно до якої:
1. СГ має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання СГ печатки не є обов’язковим.
2. Відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається СГ до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого СГ або особистий підпис фізичної особи – підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
3. Наявність або відсутність відбитка печатки СГ на документі не створює юридичних наслідків.
4. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.
Також внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), якими, зокрема, додано статтю 16624 «Незаконні вимоги до документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування».
Відповідно до цієї статті КУпАП вимога посадової особи органу державної влади або органу місцевого самоврядування про наявність на документі, що подається СГ, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, або відмова у прийнятті документа у зв’язку з відсутністю на ньому відбитка печатки СГ або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом, – тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон №1982 опубліковано у газеті «Голос України» від 19.04.2017 №71 та набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.
Оновлено довідники податкових пільг станом на 01.07.2017 року
Державною фіскальною службою України 03.07.2017 року затверджено:
- Довідник N 83/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.2017;
- Довідник N 83/2 інших податкових пільг станом на 01.07.2017;
У Довідниках надано перелік пільг із зазначенням їх кодів та термінів дії.
Дані зазначених Довідників використовуються платниками під час заповнення звіту про суми податкових пільг, форма якого затверджена постановою КМУ від 27.12.2010 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».
У звіті у графах "Код пільги згідно з довідником пільг" та "Найменування податкової пільги" Звіту зазначається код та найменування податкової пільги за кожним видом пільг відповідно до довідника пільг.
Антикорупційний сервіс "Пульс" - кроки надання інформації
Антикорупційний сервіс «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.
Заявники можуть надати Інформацію за телефоном 0-800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та на електронну пошту Этот адрес e-mail защищен от спам-ботов. Чтобы увидеть его, у Вас должен быть включен Java-Script
 Мирослав Продан: Система СМКОР зареєструвала вже 13,7 млн. податкових накладних/розрахунків коригування на суму майже 75,7 млрд. гривень
З початку роботи системи моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних (станом на 25 липня) зупинено реєстрацію лише 132,1 тис. податкових накладних/розрахунків коригування. Це складає 0,97% від загальної кількості зареєстрованих документів. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.
«Ми повністю надаємо інформацію щодо кількості зупинених та зареєстрованих податкових накладних. Статистика свідчить, що система СМКОР з 3 липня - початку дії в штатному режимі - зареєструвала 13,7 млн ПН/РК на загальну суму майже 75,7 млрд грн. У той же час лише 0,97% податкових накладних платників на суму 1,8 млрд грн були заблоковані. Без взаємодії з платниками таких результатів досягти було б важко. Дякую і співробітникам ДФС, які працюють в цілодобовому режимі, щоб якомога оперативніше розглядати проблемні питання бізнесу через блокування податкових накладних», – підкреслив Мирослав Продан.
Він також зазначив, що всі надіслані платниками Повідомлення з підтвердженням реальності операцій по зупиненим податковим накладним спеціально створена в ДФС комісія розглядає оперативно, протягом 5 робочих днів. Так, за вказаний період прийнято до розгляду понад 27,5 тис. податкових накладних від майже 3,5 тис. платників. За ними винесено рішення по 8 тис. документів.
Позитивні рішення винесено по майже 4,2 тис. накладним, відмовлено у реєстрації майже 3,9 тис. документів.
Нагадаємо, що у разі незгоди платника з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

До уваги платників податку на додану вартість!
Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, а в перехідний період (з 01 квітня 2017 року до 01 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі має право подати на розгляд комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі- Комісія) інформацію за встановленою формою J(F)1312301 (далі - Таблиця) щодо:
видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);
кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;
кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.
При заповненні Таблиці просимо звертати увагу на те, що код послуги заповнюється відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДК 016-2010) та має містити від 5 до 14 символів.
При складанні податкової накладної/розрахунку коригування рекомендуємо відображати коди послуг, зазначені у Таблиці, яка врахована Комісією.
Код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні  і розуміються як різні коди.
Результати обшуків на спиртових заводах ДП «Укрспирт»
24.07.2017 слідчими та оперативними працівниками податкової міліції у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32014110130000014, що розпочате відносно службових осіб ДП «Укрспирт» за ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ч. 1 і 2  ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)) КК України на території 14 областей України проведено санкціоновані Шевченківським районним судом м. Києва обшуки за адресами 41 місця провадження діяльності (надалі - МПД) ДП «Укрспирт».
Участь у заходах брали 430 працівників податкової міліції.
Рішення про проведення вказаних слідчих дій на МПД ДП «Укрспирт» прийнято після отримання у ході досудового розслідування відомостей, які підтверджують факти порушення підприємством діючого законодавства України та ймовірного необлікованого виготовлення продукції.
Оскільки до податкової міліції неодноразово надходила інформація про факти необлікованого виготовлення спирту на спиртових заводах ДП «Укрспирт», обшуки на МПД вказаного державного підприємства проводились не вперше.
Колишні керівники ДП «Укрспирт»: Харт Олександр (у період 2012 – 2014 років) та Лабутін Михайло (у 2014 році) є фігурантами кримінальних проваджень та знаходяться у розшуку. 
До того ж, під час документування злочинної діяльності підпільних цехів з виготовлення лікеро-горілчаних виробів працівниками податкової міліції фіксуються факти надходження до них спирту, необліковано виготовленого на потужностях вітчизняних спиртових заводів, який використовується правопорушниками у якості сировини для незаконного виготовлення горілки.
Конкурсний відбір на заміщення вакантних посад в апараті ДФС триває
Відповідно до наказу ДФС від 29.06.2017 №1508-о «Про оголошення конкурсу на посади центрального апарату ДФС» оголошено конкурс на зайняття 17 вакантних посад державної служби, призначення на які та звільнення з яких відповідно до законодавства здійснюється Головою ДФС. Серед них - 14 керівних посад категорії «Б» (Департамент охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації, Департамент фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, Департамент податків і зборів з фізичних осіб, Департамент аудиту, Департамент організації митного контролю, Департамент організації роботи Служби, Департамент адміністративного оскарження та судового супроводження, Департамент матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури) та 3 посади категорії «В» (Департамент кадрової політики та роботи з персоналом, Департамент внутрішнього аудиту).
Прийом документів тривав з 3 по17 липня, а етапи конкурсного відбору проходили з 19 по 21 липня 2017 року.
Кандидатами, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, було подано біля 50 заяв, з яких 40 осіб допущено до проходження конкурсного відбору. Зокрема, всі кандидати на посади категорії «Б» та «В» пройшли тестування на знання норм Конституції України, Закону України «Про державну службу», антикорупційного та спеціального законодавства, співбесіду, а кандидати на посади категорії «Б» ще й етап написання ситуативних завдань, спрямованих на перевірку рівня їх професійних знань.
До складу конкурсної комісії ДФС ввійшли представники Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом, Департаменту внутрішнього аудиту, Департаменту організації роботи Служби, Головного управління внутрішньої безпеки, Регуляторно-правового департаменту, Департаменту податків і зборів з фізичних осіб, а також представники громадськості Олексієнко Д.В. та Вдовіна Г.В., які були обрані до складу цієї комісії за окремою конкурсною процедурою.
Окрім того, з метою забезпечення максимальної прозорості проведення конкурсу та об’єктивності під час оцінювання кандидатів до роботи конкурсної комісії залучалися представники Міністерства фінансів України (Сивоконь Д.В. - Департамент роботи з персоналом та організаційного розвитку, Циба Р.П. – Департамент з фінансово-економічних питань, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, Неспосудний Ю.Є. – Департамент інформаційних технологій і захисту інформації, Москаленко В.П. – Департамент митної політики, Скрипкіна О.М. – Юридичний департамент, Товченик Ю.Г. – Департамент документообігу та контролю за виконанням документів).
«Проведення відкритого і об’єктивного конкурсного відбору на посади в органах ДФС є однією з наших основних стратегічних ініціатив, що рекомендовані Міністерством фінансів України, Міжнародним валютним фондом. Сподіваюся, що наші кандидати, які стануть переможцями конкурсу, значним чином покращать роботу структурних підрозділів ДФС та сприятимуть її ефективному розвитку та кадровому оновленню», - наголосила Голова конкурсної комісії ДФС, директор Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом ДФС Тетяна Пажитнова.
 Контакт-центром надано 2,4 тис. відповідей щодо користування он-лайн послугами ДФС
Протягом другого кварталу поточного року працівниками Інформаційно-довідкового департаменту ДФС надано 2421 інформаційно-довідкову послугу на звернення, які надійшли телефоном та електронною поштою, щодо користування он-лайн послугами ДФС. Це складає близько 1 відсотка від загальної кількості звернень, наданих контакт-центром у другому кварталі.
Як і протягом першого кварталу, найбільша кількість запитань платників стосувалася можливостей сервісу «Електронний кабінет платника». Для отримання інформації з цього сервісу надійшло 861 звернення.
Користування сервісом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (ЗІР) цікавило 750 заявників.
Серед інших питань – принципи функціонування та можливості електронного кабінету платника (249 звернень), правила користування сервісом «Реєстр платників ЄП», розміщеним на веб-порталі ДФС (135), сервісом «Отримання відомостей з ДРФО про суми виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді» (124) тощо.
Найбільша зацікавленість платників щодо користування он-лайн послугами ДФС була у квітні 2017 року. Із запитаннями щодо їх використання звернулося 876 платників, що на 162 більше, ніж у травні 2017 року та на 45 порівняно з червнем цього року. 
Заяви у ЗМІ щодо ненадання ДФС інформації про розстрочки не відповідають дійсності

Враховуючи появу у деяких ЗМІ недостовірної інформації щодо відмови ДФС у розкритті податкового боргу окремих компаній у 2015 – 2016 роках, повідомляємо, що у цей період не було визначено ані форми, ані конкретного змісту інформації про надані розстрочки (відстрочки), яка згідно зі ст. 100 Податкового кодексу України мала оприлюднюватися.
Крім того, інформація про надані розстрочки є інформацією про конкретних суб’єктів господарювання, зокрема розстрочені суми грошових зобов’язань (податкового боргу) опосередковано свідчать про стан господарської діяльності суб’єкта, і тому поширення такої інформації без  прямої законодавчої норми заборонено законодавством.
Так, відповідно до підпункту 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов’язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Згідно із підпунктом 21.1.6 та 21.1.7 пункту 21 статті 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов’язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.  
Враховуючи викладене, ДФС оприлюднювала узагальнену інформацію щодо прийняття Державною фіскальною службою України рішень про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.
Так, ДФС у межах своїх повноважень у 2015 році було прийнято 794 рішення про розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, а у 2016 році – 392 таких рішення.
Лише з 01.01.2017 до Кодексу включено положення щодо ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу (пункт 100.10 статті 100 Кодексу), у якому чітко визначено перелік інформації, яка має включатися до цього Реєстру і тому є публічною. 
Нагадуємо, що розстрочка надається платникам, які тимчасово відчувають фінансові ускладнення та відповідно існує загроза утворення або накопичення ними податкового боргу, однак при цьому мають задовільний фінансовий стан, що забезпечує їх спроможність розрахуватися за цією розстрочкою та додатково сплатити державі відсотки за користування нею, розмір яких на 20 відсотків перевищує ставку Нацбанку. Несплата платежів за розстрочкою тягне за собою її розірвання, сума набуває статусу податкового боргу і стягується згідно з порядком, визначеним Податковим кодексом та іншими законами з цього питання.
При цьому порядок надання розстрочок (відстрочок), затверджений наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385, є загальним і не містить жодних виключень для окремих платників чи їх кола.
Тому розповсюджена у ЗМІ інформація про те, що ДФС нібито надає перевагу окремим підприємствам у наданні розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), не відповідає дійсності.
Cистема блокування податкових накладних довела свою ефективність і тепер її намагаються дискредитувати
Як відомо, з 1 липня 2017 року в повноцінному режимі запрацювала система моніторингу оцінки ризиків, що дає можливість призупинення реєстрації ризикових податкових накладних. 
Аналіз роботи системи показав, що є ряд суб'єктів господарювання, які все ще шукають можливості для блокування системи та її повного скасування. Окрім того, в інформаційному полі ведеться масова дискредитація роботи електронної процедури виявлення зловживань в системі ПДВ зокрема та Державної фіскальної служби України загалом. 
На сьогодні виявлено близько десятка компаній, які за короткий проміжок часу завантажували в систему фіктивні податкові накладні, маючи на меті «обвалити» роботу системи. За час роботи СМКОР такі «бізнесмени» намагалися зареєструвати десятки тисяч податкових накладних, щохвилини фіксувалися спроби реєстрації близько 500 накладних. Так, наприклад, один платник намагався зареєструвати  3566 податкових накладних на суму 7,4 млн. грн., другий – 1812 податкових накладних на суму 0,3 млн. грн., третій – 92 податкові накладні на суму 2431 грн.      
Однак вони були заблоковані системою. Акцентуємо увагу, що загальна кількість усіх заблокованих накладних складає близько 1%. 
«Система довела свою ефективність і тепер її намагаються дискредитувати. Kінцева мета - повністю скасувати автоматичне блокування накладних, щоб у нечесних на руку бізнесменів з'явилася можливість повернутися до старих схем, які дозволятимуть обходити податкове законодавство, – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан, – Система побудована таким чином, щоб реагувати, попереджуючи зловживання недобросовісних платників податків. Тобто мова йде не лише про потенційні порушення, а й про неможливість формування фіктивного податкового кредиту. Саме тому, «нечисті на руку» ділки спричиняють галас про недосконалість та неефективність системи». 
Економічний ефект за період роботи в тестовому режимі (3 місяці) СМКОР – додаткові 7 млрд. грн. до державного бюджету.
Микола Чмерук: На сьогодні підприємства, які використовували схеми ухилення від оподаткування, не мають змоги зареєструвати податкові накладні
На сьогодні система моніторингу оцінки ризиків зупиняє схеми ухилення від оподаткування, на руйнування яких вона була націлена. Про це розповів директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.
«Щоденний аналіз, який ми проводимо показує, що ті ризикові підприємства, які використовували відповідні «пересортні» схеми для створення фіктивного податкового кредиту, на сьогодні не мають змоги зареєструвати податкові накладні. Відповідно ми розуміємо, що за результатами роботи цієї системи отримаємо додаткові надходження до державного бюджету», – зазначив Микола Чмерук.
Він також розповів, що зупиняються всі операції, які підпадають під критерії ризиків, затверджені наказом Міністерства фінансів України. Основними критеріями, зокрема, є наявність «пересорту» при реєстрації податкових накладних або відсутність ліцензії.
При зупинці податкової накладної платник податку має право надати таблицю платника податків, що дозволяє суттєво в подальшому зменшити кількість тих податкових накладних, які будуть зупинятися. Таблиця має містити тільки ті коди УКТЗЕД і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна.
«Якщо ви подали таблицю платника податків і не отримали відповіді, необхідно не надсилати іншого, а зачекати на рішення комісії. Комісія працює у посиленому режимі. Ми намагаємося розглядати таблиці платника податків у найкоротший термін – до 5 днів. Як показує практика застосування, якщо платник подав таблицю платника податків, вона прийнята комісією, в подальшому такі операції платника не зупиняються», – підкреслив Микола Чмерук.
Якщо все ж таки податкова накладна зупинена, платник податків протягом одного року має право подати повідомлення, в якому пояснити суть господарської операції, яка зазначена в зупиненій податковій накладній, та надати документи, які підтверджують її реальність. Вичерпний перелік документів, затверджений відповідним наказом Міністерства фінансів України.
Надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.
«Нам не потрібні всі договори, всі розрахункові документи, які вказують на діяльність платника за великий період. Лише той мінімально необхідний перелік документів, що дозволить нам прийняти рішення у випадку реальності даної господарської операції – розблокувати дану податкову накладну», – наголосив посадовець.
Якщо все ж таки платник не згоден з прийнятим рішенням щодо відмови у реєстрації, він має право протягом 10 робочих днів надати скаргу з додатковими документами. Окрема комісія ДФС, не та яка розглядає зупинені податкові накладні, їх розгляне і прийме відповідне рішення – або про реєстрацію, або про підтвердження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
В ДФС обговорили можливості надання технічної допомоги з боку ЄС
Технічна допомога ЄС у сфері реформування сектору управління державними фінансами стала основною темою для обговорення під час зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з представниками Європейської комісії.
Під час зустрічі зазначалося, що вже узгоджені напрями подальшої підтримки ЄС процесу реформування системи управління державними фінансами в Україні та завершено підготовку відповідної програми співпраці ЄС та України на період 2018 – 2021 рр.
«Враховуючи те, що бюджетний процес та збір податків є ключовими питаннями цієї програми, ми вдячні Європейській комісії за підтримку наших ініціатив у напрямі реформування Державної фіскальної служби. Також ми зацікавлені у доступі до технічної експертизи та досвіду різних країн-членів ЄС і міжнародних фінансових установ, що передбачено умовами програми», - наголосив Мирослав Продан.
Представники ЄС поінформували про заплановані компоненти та можливості технічної допомоги з боку ЄС фіскальній службі.
Так, зокрема, надання технічної допомоги планується за трьома напрямами.
Перший з них стосується мобілізації доходів та передбачає підтримку впровадження нової стратегії дотримання платниками податкового законодавства (комплаєнс) та приєднання до ініціативи ОЕСР з автоматичного обміну інформацією щодо іноземних фінансових рахунків, що впроваджується в рамках Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією з податкових питань.
Крім того, передбачена підтримка впровадження стратегії реформування митниці та плану дій з її реалізації,  гармонізація митного законодавства, приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту, Нової комп’ютеризованої транзитної системи Європейського Союзу (NCTS), підвищення ефективності пост-митного контролю.
Другий напрям стосується підтримки системи розвитку управління персоналом та антикорупційної політики.
Третій напрям - ІТ-підтримка обміну інформацією між МФУ, ДФС та Казначейством, а також підтримка розвитку ІТ-систем, автоматизації функцій в системі управління державними фінансами.
За словами представників ЄС, оскільки Стратегія управління державними фінансами та План дій з її реалізації вже прийняті, важливо забезпечити існування відповідних структур з нагляду та координації процесу реформування, що в свою чергу сприятиме ефективній та своєчасній реалізації реформ.
На Харківщині у фіскальній службі протидіють корупції
Як відзначають в Головному управлінні ДФС у Харківській області, у роботі з протидії корупційним проявам серед співробітників, основний акцент робиться на попереджувально-профілактичні заходи.  Роз’яснити  та довести до відома колективу законодавчі норми, попередити про руйнівні наслідки вчинення корупційних діянь – ці профілактичні засоби мають дієвий механізм впливу.
Усього, повідомляють в податковому відомстві, з початку року проведено більш 600 таких заходів.  Що також включає в себе і інформаційні повідомлення, які регулярно розміщуються в засобах масової інформації та мережі інтернет. І бесіди та лекції  в колективах,  індивідуальні співбесіди як  із співробітниками, так і з кандидатами на заміщення вакантних посад.
Нагадаємо, що в Державній фіскальній службі України діє інтерактивний антикорупційний сервіс «Пульс». На телефон якого  - 0-800-501-007 (НАПРЯМОК 4) - можна  цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників відомства.
Оподаткування основної суми кредиту, прощеного кредитором за його самостійним рішенням
ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що відповідно до пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з пп. 165.1.29 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не включається, зокрема, основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді основної суми кредиту платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у 2016 році - 689 гривень). Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.6 ст. Кодексу).
Враховуючи викладене, основна сума кредиту, отриманого фізичною особою - платником податку на підставі укладеного кредитного договору з фінансовою установою протягом його дії, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такої фізичної особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Разом з тим, якщо кредитором приймається рішення щодо анулювання зазначеного кредитного договору до закінчення строку його дії, тобто у фізичної особи припиняються зобов’язання за цим договором, то з метою оподаткування сума анульованого кредиту у розмірі неповернутої його частини включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо з урахуванням норм пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
При цьому пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році - 1600 грн.), та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Харківська митниця ДФС про порядок вивезення державних нагород
Відповідно до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» у разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.
При цьому, вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв’язки.
Порядок вивезення державних нагород з дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння затверджено постановою Кабінету Міністрів від 21.06.2001 № 677 «Про затвердження Порядку вивезення за межі України державних нагород з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння», згідно з яким громадяни України, іноземці та особи без громадянства, нагороджені державними нагородами з дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, мають право вивозити ці нагороди за наявності документів про нагородження ними у разі:
- переїзду на постійне місце проживання до інших країн за наявності документів, що підтверджують переїзд громадянина на постійне місце проживання до іншої країни;
- виїзду за межі України для тимчасового перебування – за умови надання митниці на кордоні зобов’язання про зворотне ввезення державних нагород в Україну.
Громадяни, які відбувають на постійне місце проживання до іншої країни та вивозять успадковані ними державні нагороди з дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, повинні подати до митниці для митного оформлення:
- документи, що підтверджують переїзд громадянина на постійне місце проживання до іншої країни;
- копію свідоцтва про смерть власника нагороди, засвідчену в установленому порядку;
- документи про нагородження; свідоцтво про право на спадщину.
Слід пам’ятати, що в разі незаконного вивезення за межі України державних нагород з дорогоцінних металів або дорогоцінного каміння, вони підлягають вилученню у порядку, передбаченому законодавством України.
Від Харківщини до бюджету надійшло 370,6 млн. грн. військового збору
Зазначену суму мешканці регіону сплатили за перше півріччя поточного року.  Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби області та відзначили, що у зрівнянні з минулорічним періодом надходження військового збору зросли на 103,4 млн. грн.. ( за 6 місяців 2016 року  зібрано 267,2 млн.грн.).
Також  у фіскальному відомстві відзначають стабільну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від представників усіх сфер економіки регіону.
Так, у січні 2017 року сума вказаного збору склала 48,1 млн.грн., лютому - 58,4 млн.грн., березні, квітні, травні в середньому по 63 млн.грн., а вже червні – 75,3 млн.грн.
Разом з тим, в ГУ ДФС у Харківській області закликають роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства, не використовувати працю неоформлених співробітників, своєчасно і в повному обсязі  сплачувати відрахування  з реальних заробітків працівників.
Будьмо справжніми патріотами,  не на словах, а на ділі.
Задекларовані суми ПДФО та військового збору необхідно сплатити до 1 серпня
Відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України, громадяни, які задекларували доходи, отримані впродовж минулого року, повинні самостійно до 1 серпня 2017 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ними декларації про майновий стан і доходи, отримані протягом 2016 року.
Сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.
Якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, то згідно статті 126 Кодексу такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Складаємо заяву для отримання довідки про відсутність заборгованості
порядок видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів (далі – Довідка) затверджений наказом Міністерство доходів і зборів України  від 10.10.2013 №567 «Про затвердження Порядку видачі довідки про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів» (далі – наказ №567). 
Довідка видається безоплатно на підставі заяви (додаток 2)платника податків про видачу Довідки.
Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, що передбачає надання органом доходів і зборів Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.
У заяві на отримання довідки суб’єкти господарювання зазначають нормативно-правовий акт, положеннями якого визначено необхідність підтвердження відсутності у платника податків податкового боргу, що оформлюється довідкою, яка надається контролюючим органом.
Необхідність отримання суб’єктом господарювання довідки регламентується, зокрема, але не виключно, наступними нормативно-правовими актами:
- Законом України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі»;
- постановою КМУ від 25 серпня 2004 року № 1102 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам»;
- постановою КМУ від 01 березня 2007 року № 337 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з відтворення водних живих ресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні»; 
- постановою КМУ від 01 березня 2007 року № 352 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення селекції у рибному господарстві»;
- постановою КМУ від 16 травня 2007 року № 736 «Про затвердження Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна»; 
- постановою КМУ від 08 квітня 2013 року № 238 «Про затвердження Порядку проведення аукціону та інвестиційного конкурсу з продажу єдиних майнових комплексів, пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств»;
- постановою КМУ від 29 квітня 2013 року № 324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів»;
- постановою КМУ від 14 серпня 2013 року № 715 «Про затвердження Порядку відбору, схвалення і реєстрації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки та вимог до таких проектів»;
- постановою КМУ від 18 вересня 2013 року №756 «Питання проведення відбору цільових проектів екологічної модернізації підприємств»;
- постановою КМУ від 13 листопада 2013 року №835 «Про затвердження Порядку відбору проектних (інвестиційних) пропозицій та інвестиційних проектів, для розроблення або реалізації яких надається державна підтримка»;
- постановою Правління НБУ від 23 лютого 2015 року № 124 «Про особливості здійснення деяких валютних операцій»;
- наказом Мінфіну від 08.06.2012 р. № 692 «Про затвердження Порядку подання та розгляду заяв, надання, зупинення дії, анулювання дозволів на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі та форми Заяви на відкриття та експлуатацію магазину безмитної торгівлі";
- наказом Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном від 19.10.2012 р. № 326 «Про комісію та критерії відбору інвестиційних проектів»;
- наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21.11.2012 р. №1327 «Про затвердження Порядку організації та проведення конкурсного відбору товарних бірж для закупівлі матеріальних цінностей до державного матеріального резерву»;
- наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 27.09.2013 р. № 184 «Про затвердження Порядку погодження залучення державними підприємствами, що належать до сфери управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України, внутрішніх короткострокових (до одного року) кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов’язанням».
Перелік нормативно-правових актів є чисельним і постійно змінюється.
НАГОЛОШУЄМО, що посилання на Податковий кодекс України та Наказ №567 не є підставою для отримання Довідки.
Довідка про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів, видається у паперовому або електронному вигляді.
З метою спрощення отримання довідки для участі в тендерах Мінекономрозвитку у листі від 04.05.2017 р. №3304-06/14682-06 рекомендує замовникам визначати в тендерній документації спосіб документального підтвердження відсутності заборгованості зі сплати податків і зборів — у паперовому чи електронному вигляді.
За допомогою сервісу "Електронний кабінет платника" надано можливість платникам з використанням ЕЦП будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів надіслати заяву та отримати довідку в електронному вигляді, яка підписана ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючого органу.
Суб’єкти сфери публічних закупівель, а також будь-які зацікавлені органи/суб’єкти у загальнодоступній (відкритій) частині "Електронного кабінету платника", вхід до якої здійснюється без ідентифікації користувача, після застосування фільтрів для пошуку «Індивідуальний податковий номер», «Номер довідки», «Дата довідки» мають можливість переглянути видані платникам довідки та/або завантажити довідку у вигляді EML файла з ЕЦП посадових осіб відповідного контролюючою органу.
Враховуючи викладене, Головне управління ДФС у Харківській області для спрощення процедури отримання довідокрекомендує направляти заяви за допомогою "Електронного кабінету платника" та отримувати довідки в електроному вигляді.

Харківська митниця ДФС: працюємо за принципом «єдиного вікна»  
 Вже майже рік на митницях діє особливий порядок інформаційного обміну між фіскальною службою, іншими контролюючими органами та підприємствами – принцип «єдиного вікна».
З початку роботи інформаційної системи автоматичного обміну інформацією в зоні діяльності Харківської митниці ДФС зареєстровано 9928 справ щодо оформлення товарів за принципом «єдиного вікна», оформлено 9775 митних декларацій, що складає близько 20% від загальної кількості оформлених митних декларацій.
На теперішній час в зоні діяльності митниці функціонує шість місць митного оформлення, де передбачено застосування Порядку iнформацiйного обміну з використанням електронних засобів передачі iнформацiї, а саме: митні пости «Харків–автомобільний», «Куп’янськ», «Щербаківка», «Харків-аеропорт», «Харків-центральний», сектор митного оформлення «Ліски» митного поста «Харків-Центральний».
Фахівці митниці відзначають, що  враховуючи незначний термін застосування у місцях митного оформлення та пунктах пропуску через державний кордон  на теперішній час вбачається позитивна тенденція до постійного збільшення кількості митних оформлень за процедурою «єдиного вікна». Це обумовлюється прискоренням зовнішньоекономічних операцій – за рахунок того, що у контролюючих органів є всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо рішення впродовж 4 годин не приймається, застосовується принцип "мовчазної згоди". Система автоматично формує рішення щодо здійснення відповідного виду державного контролю.
 Бізнес-леді переходять на коньяк та віскі
 В Харкові жінка займалась реалізацією контрабандних елітних лікеро – горілчаних виробів. Серед яких  -  коньяк, віскі, джин та горілка. Незаконний бізнес виявили працівники податкової міліції Харківщини в ході проведення заходів в рамках операції «Акциз-2017».  
Як з’ясувалось, громадянка не була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності і не мала ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі лікеро-горілчаними виробами.
Начальник оперативного управління ГУ ДФС області Сергій Марєхін розповів, що в результаті проведених заходів було виявлено та вилучено 377 пляшок (близько 26 дал) контрабандного елітного алкоголю іноземного виробництва, орієнтовною вартістю  - понад 128 тис. гривень.  
За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 164 КУпАП.                                                           
На теперішній час здійснюються заходи щодо встановлення повного кола осіб, причетних до протиправної діяльності, встановлюються канали постачання контрабандної продукції та місця її реалізації.                                                                                             
Трансфертне ціноутворення та запит ДПІ про надання інформації
Пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу (далі – Кодекс) визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання функцій контролю. Зокрема, відповідно до ст.39 Кодексу платнику податків надсилається письмовий запит про подання інформації для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням. Запит вважається надісланим (врученим), якщо його особисто вручено платнику податків (чи його представнику), або надіслано на адресу місцезнаходження платника податків з повідомленням про вручення, або у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу.
У разі коли пошта не може вручити запит на подання документації з трансфертного ціноутворення платнику податків через відсутність за місцезнаходженням його посадових осіб, їх відмову отримати запит, невстановлення фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, то такий запит, направлений з дотриманням вимог п.п. 39.4.4 та п. 39.4 ст. 39, ст. 42, ст. 73 Кодексу, вважається врученим у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення (із зазначенням причин невручення).
У разі ненадання платником документації з трансфертного ціноутворення або додаткової інформації (обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки»), протягом 30 календарних днів з дати, вказаної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення відповідного запиту, до платника мають бути застосовані штрафні санкції відповідно до п. 120.3 ст. 120 Кодексу.
Порядок внесення змін до митної декларації та її відкликання
За письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. Внесення змін до митної декларації, прийнятої митницею, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. У разі відмови у наданні такого дозволу митниця зобов'язана невідкладно (письмово або в електронному вигляді)  повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Якщо митне оформлення товарів ще не завершено, дозвіл на зміну або відкликання митної декларації надається посадовою особою митниці, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.
Для внесення змін до митної декларації або її відкликання подається заява за встановленою формою (додаток 3 до Положення про митні декларації, яке затверджено Постановою КМУ від 21.05.2012р. №450), в якій декларантом надається зміст та обґрунтування змін або відкликання митної декларації. Заява декларанта або уповноваженої ним особи щодо відкликання електронної митної декларації надсилається митному органу у складі засвідченого електронним цифровим підписом електронного повідомлення.
Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.
Бюджетна дотація – на розвиток виробницва
Ізюмська ОДПІ нагадує сільськогосподарським товаровиробникам, які включені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації про те, що ціллю використання бюджетних коштів є збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення продуктивності в сільському господарстві, сприяння розвитку аграрного ринку та забезпечення продовольчої безпеки.
Тобто, бюджетні кошти, передбачені у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників та які отримані ними у вигляді бюджетної дотації, відповідно до  ПКМУ від 08.02.2017р.  № 77 використовуються для розвитку сільськогосподарських товаровиробників, стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.
Державний контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.
Для застосування зменшеної ставки податку нерезеденту необхідно подати довідку
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування зменшеної ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
     Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
     Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
     Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 ПКУ).
     Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 ПКУ).
     Тобто, зазначена довідка користується доказовою силою офіційних документів на території України за умови:
     - її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;
     або - засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року;
     або - наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).
     У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
     У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику, запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п. 103.6 ст. 103 ПКУ).
     Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 ПКУ).
Затверджено зміни до форми податкової декларації з рентної плати
21.07.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2017 №545, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.06.2017 за №778/30646 (далі – Наказ №545), крім п.4 Змін до форми Податкової декларації з рентної плати, що набирає чинності з 01.01.2018.
Наказ №545 вніс зміни до наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496.
Наказом №545, зокрема:
• у новій редакції викладено форму додатку 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин» до податкової декларації з рентної плати;
• внесені зміни до форми Розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2 та додаток 21 до податкової декларації з рентної плати);
• внесено зміни до «Переліку кодів видів радіозв’язку» (додаток 15 до податкової декларації з рентної плати) у частині стільникового радіозв’язку.
Відповідно до п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010     №2755-VI зі змінами та доповненнями до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, в якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи): подаємо уточнення
Якщо юридична особа - платник єдиного податку третьої групи здійснює виправлення самостійно виявлених помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку, така юридична особа має надати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи), форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – податкова декларація), з відповідною позначкою «Уточнююча» у рядку 1 розділу І «Загальні відомості» (далі – розділ І) податкової декларації.
Уточнюючі податкові декларації подаються окремо за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
У рядку 3 розділу І податковий (звітний) період, за який уточнюється декларація – ставиться відмітка в одній із клітинок: І квартал, півріччя (ІІ квартал*), три квартали (ІІІ квартал*) або рік (ІV квартал*) та проставляється рік.
* - при уточненні податкових (звітних) періодів до набрання чинності Закону України від 4 листопада 2011 року №4014–VІ, які дорівнювали кварталу та подавались не наростаючим підсумком.
В розділах ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» (далі – розділ ІІ) та ІІІ «Розрахунок податкових зобов’язань з єдиного податку» (далі – розділ ІІІ) уточнюючої податкової декларації зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень наростаючим підсумком.
У рядках 11–17 розділу ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі – розділ ІV) уточнюючої податкової декларації зазначається сума уточнень податкових зобов’язань, яка розраховується шляхом порівняння показників уточнюючої податкової декларації та податкової декларації, яка уточнюється, а також сума нарахованого штрафу та пені, в тому числі:
- у рядку 11 – сума податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється (за наростаючим або не наростаючим підсумком);
- у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за податковий (звітний) період (за календарний квартал), у якому виявлена помилка;
- у рядку 13 – сума податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 - рядок 11 декларації);
- у рядку 14 – сума податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (зазначається тільки позитивне значення: рядок 11 - рядок 12 декларації);
- у рядку 15 – сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати (рядок 13 х 3%);
- рядок 16 – в уточнюючій декларації не заповнюється;
- у рядку 17 – сума пені, самостійно нарахована відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 та абзацу другого п. 129.4 ст. 129 глави 12 розділу II ПКУ.
Звертаємо увагу, якщо помилки, зроблені в розділі ІІ та розділі ІІІ податкової декларації, не призвели до заниження податкового зобов’язання за податковий (звітний) календарний квартал (рядок 10 податкової декларації заповнено вірно), то в уточнюючій податковій декларації у розділі ІV заповнюються показники рядків 11 та 12, а рядки 13-17 прокреслюються.
Касовий чек на суму більше 200 гривень – вимагайте податкову накладну
Відповідно до п. п. «б» п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).
При використанні платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.
Враховуючи те, що платник податку, при відсутності податкової накладної, не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається.
Як скористатись правом на податкову знижку фізичній особі
Платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року – це визначено статтею 166 ПКУ.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум  відображаються платником податку у річній  податковій декларації, яка подається до 31 грудня включно  наступного за звітним податкового року. Тобто, декларування  доходів фізичних осіб здійснюється не лише в цілях сплати податку до бюджету, а й для повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.
Перелік витрат, дозволених  до включення до податкової знижки, визначає п.166.3 ст.166 ПКУ, до них, зокрема,  відносяться:
-  Частина процентів, сплачених за користування іпотечним  житловим кредитом;
-  кошти або вартість майна, перерахованих (переданих)  у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
-  кошти, сплачені вітчизняним  вищим та професійно-навчальним закладам за здобуття освіти  платником податку або членом його сім’ї першого ступеня споріднення;
-  кошти, сплачені закладам охорони здоров’я за послуги з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
-  витрати на сплату страхових платежів та пенсійних внесків, сплачені недержавним пенсійним фондам, банківським установам;
-  витрати  на оплату допоміжних репродуктивних технологій, державних послуг  по усиновленню дитини;
-  витрати на переобладнання  транспортного засобу на використання біопалива;
-  витрати на будівництво (придбання) доступного житла.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:
- квитанціями;
- платіжними дорученнями;
- фіскальними або товарними чеками;
- прибутковими касовими ордерами;
- копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

 ІЗЮМСЬКА ОДПІ

 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 2

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»