Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
07.06.2017
Податковий календар на тиждень 
П’ятниця, 9 червня 2017

Останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту за травень (форма № 1-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв за травень (форма № 2-РС);
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів за травень (форма № 3-РС);
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі за травень (форма № 1-ОА);
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі за травень (форма № 1-ОТ).
План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік буде оприлюднено на веб-порталі ДФС до 25 грудня 2017 року Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон № 1797) внесено зміни до пункту 77.1 статті 77 Кодексу, які набрали чинності з 01.01.2017.
Відповідно до пункту 77.1 статті 77 Кодексу (зі змінами) план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Вказані зміни знайшли відображення в наказі Мінфіну від 27.02.2017 № 294 «Про затвердження змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 березня 2017 року за № 368/30236, розміщений на офіційному веб-сайті ДФС у розділі «Відкриті дані»), яким передбачено, що річний план-графік складається починаючи з 2018 року.
Таким чином, платники податків зможуть ознайомитись з планом-графіком на 2018 рік на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України в термін, визначений Податковим кодексом України. 
Податковим агентам про подання податкового розрахунку 1 ДФ
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.01.2015 № 4 (далі – Порядок). Відповідно до п.п. “б” пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.
У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.
У порції, яка подається за неуповноважений відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) такого підрозділу.
Строки давності при проведенні перевірок
Ізюмська ОДПІ з метою забезпечення належної реалізації положень статті 102 ПКУ в частині застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок, самостійному визначенні сум грошових зобов’язань платників податків, повідомляє наступне.
З 1 січня набули чинності зміни, внесені до статті 102 ПКУ. Так, відповідно, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше 1095 дня (2555 днів при проведенні перевірки контрольованої операції), що настає за останнім днем граничного  строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.
Отже, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 1 січня 2017 року строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.
Більш детально про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб йдетьсяу листі ДФС України від 05.05.2017 №11356/7/99-99-14-03-03-17.

Отримуєш іноземні доходи – задекларуй!
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого встановлено, що платниками податку є, зокрема, фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Іноземні доходи - це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України, які є об'єктом оподаткування резидента (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Порядок оподаткування іноземних доходів передбачено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, пп. 170.11.1 якого визначено, у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.
Абзацом першим пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу встановлено, що у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
         Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).
Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (пп. 1.3 п. 161підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Згідно з пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує, зокрема, іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.
Таким чином, особою, відповідальною за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) з іноземного доходу є фізична особа. При цьому така особа зобов'язана подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року та легалізовану довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, отриману від державного органу іноземної держави.
Щодо визначення середньозваженого показника рентабельності
Пп.39.3.2.8 ПКУ передбачено, що під час визначення діапазону рентабельності використовується:
- інформація про зіставні неконтрольовані операції згідно з підпунктом "а" підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті, здійснені протягом звітного (податкового) періоду (року), в якому здійснена контрольована операція; або
- інформація про зіставних юридичних осіб на підставі даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, відображених за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, згідно з підпунктом "б" підпункту 39.5.3.1 підпункту 39.5.3 пункту 39.5 цієї статті за звітний (податковий) період (рік), у якому здійснена контрольована операція, або за декілька податкових періодів (років).
Під час використання декількох податкових періодів (років) розраховується середньозважене значення показника рентабельності для зіставної особи.
Порядок визначення середньозваженого значення показника рентабельності для зіставної юридичної особи для цілей трансфертного ціноутворення затверджений постановою КМУ № 191 від 29.03.2017 року.
Санкції за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку
Державною фіскальною службою України листом від 13.05.2017 №11856/7/99-99-12-03-03-17, надані рекомендації щодо застосування санкцій за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку, порушення порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних, а також не подання податкової звітності, інших санкцій в частині акцизного податку, притягнення до адміністративної відповідальності.
Лист ДФС України від 13.05.2017 №11856/7/99-99-12-03-03-17

Щодо ставок єдиного податку
Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПКУ ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відс. розміру мінімальної заробітної плати.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більше як однієї ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений цією статтею для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
Підпунктом 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що у разі, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формуванні територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються зважаючи на норми ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок.
Отже, якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, діють ставки єдиного податку, прийняті для попереднього бюджетного періоду.
Якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад для здійснення фізичними особами - підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку.
Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку є безстроковою та здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Разом з тим відповідно до пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних
Набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», якою внесено зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (із змінами і доповненнями).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних приведено у відповідність до положень Закону України від 20.12.2016 № 1797-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні)».
Зокрема, Порядком визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній (далі - ПН) або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - РК), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) та процес реєстрації, зупинення реєстрації або відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до вимог, визначених у статті 201 Податкового кодексу України. 
Не сплатив єдиний внесок або спізнився з оплатою – очікуй відповідальності
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Основним документом, який регулює єдиний внесок, є Закон України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до норм Закону №2464 у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Додамо, суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені на законодавчому рівні, є недоїмкою.
Зокрема, у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
А за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Окрім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
Також варто пам’ятати, що за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи  підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОПи або особи, які забезпечують себе роботою самостійно,  згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть ще й адміністративну відповідальність.
Зазначимо, несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто <5100 грн. (300х17грн.), – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 - 1360 грн.), а за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 – 5100 грн.).
Якщо ж сума несплати або несвоєчасної сплати перевищує триста  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян > 5100 грн. – сума штрафу становитиме від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360 – 2040 грн.), а за повторне за рік вчинення відповідних дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550 -5100 грн.).
Неосновне місце обліку – коли слід зареєструватися в податковій
В разі  виникнення у суб’єкта господарювання обов'язків щодо сплати (перерахування) податків на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов'язаний стати на облік в ДПІ за таким неосновним місцем обліку.
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП. Якщо з ДПІ укладено договір про визнання електронних документів, вказана заява подається засобами електронного зв'язку в електронній формі. Заява за формою №17-ОПП може бути подана як до ДПІ за неосновним місцем обліку, так і до ДПІ за основним місцем обліку. У разі подання заяви за формою №17-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платник податків у розділі 3 заяви може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об'єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Що не є доходом платника єдиного податку
Ізюмська ОДПІ нагадує платникам єдиного податку першої – третьої груп про те, що згідно з пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ)  до складу доходу платника єдиного податку не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному у ПКУ.
Збудували об’єкт - не забудьте про звітність
Ізюмська ОДПІ нагадує діючі положення статті 266 Податкового кодексу України, яка регулює сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Зокрема, якщо у поточному році юридична особа завершила будівництво об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то вона зобов’язана подати податкову декларацію з податку на нерухоме майно протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на вказаний новостворений об'єкт. Податок на нерухоме майно сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на новостворений об'єкт.
Крім того, відповідно до статті 63 Податкового кодексу України,  повідомлення про об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №  20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Місцеві податки: основа - рішення органів місцевого самоврядування
Згідно з положеннями пункту 12.4 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом належать до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо вказане рішення не прийнято, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Встановлення індивідуальних пільгових ставок місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб, підприємців чи громадян або ж повне звільнення їх від сплати місцевих податків та зборів, Кодексом не передбачено.
Як пенсіонеру чи інваліду припинити сплачувати ЄСВ за себе
Фізичні особи-підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами  та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Відповідно до норм Протоколу про обмін інформацією Пенсійний фонд України надає Державній фіскальній службі інформацію щодо фізичних осіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами, із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності, тому окремо повідомляти контролюючий орган про статус пенсіонера або інваліда не потрібно.
Якщо фізична особа-підприємець є інвалідом та отримує соціальну допомогу від фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.  
Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Вимоги до оформлення первинних документів
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п.2 ст.6 Закону №996).
Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.
Водночас ст.1 Закону №996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно зі ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові, реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 23.05.2017 №295/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) за посиланням:https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx;CABINET=LJ5Ylrkq2ZYQKmUbomwy6kwa3W5taTIYHXEXQHGSM0RVVDfDhR3F!-1207047844?redirect=pub_card

Порядок подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням
Ізюмська ОДПІ повідомляє щодо порядку подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП).
Так, відповідно до абзацу четвертого пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком, встановленим розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (зі змінами) шляхом подання повідомлення за формою №20-ОПП.
Повідомлення за формою №20-ОПП подається платником за умови наявності об'єктів оподаткування або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Згідно з абзацом третім пункту 63.3 статті 63 Кодексу об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.
Об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку (пункт 22.1 статті 22 Кодексу).
Інформація про об'єкти оподаткування такі як - товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) відображається у відповідній податковій звітності платника податків (податкові декларації з податку на прибуток, з податку на додану вартість, податковий розрахунок за формою № 1ДФ тощо), тому про такі об'єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою № 20-ОПП.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 26.05.2017 №388/6/99-99-08-02-01-15/ІПК) за посиланням:https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx?redirect=pub_card

Методичні рекомендації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Листом від 13.05.2017 №11897/7/99-99-12-02-03-17 (далі – Лист №11897) Державна фіскальна служба України, керуючись підпунктами 6 – 7 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, надала методичні рекомендації щодо заповнення Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408, зареєстованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за №479/26924, у разі виникнення необхідності уточнення задекларованих податкових зобов’язань.
Більш детальніше ознайомитися з Листом №11856 можна на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi- dps/72137.html.

Застосування РРО при торгівлі фізичними особами – підприємцями, платниками єдиного податку уживаними товарами
Ізюмська ОДПІ інформує щодо необхідності застосовування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) при торгівлі фізичними особами – підприємцями, платниками єдиного податку уживаними товарами.
Згідно з п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи та другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Також, згідно з п. 6 ст. 9 у редакції Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», чинній з 01.01.2017 (далі – Закон №265), РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями, які належать відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 (далі – Перелік №231).
У Переліку №231 зазначаються коди УКТ ЗЕД товарів, при цьому класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) немає до нього жодного відношення.
З питання уточнення відповідності товарів коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД можна звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень), Науково-дослідного інституту судових експертиз або Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.
Інформацію з зазначеного питання розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України (лист ДФС України від 18.05.2017 №242/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК) за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/72134.html

  Якщо контрагент – підприємець
Ізюмська ОДПІ нагадує суб’єктам господарювання, які співпрацюють з громадянами, що проводять власний бізнес про те, що відповідно до п. 177.8 статті 177 Податкового кодексу України, під час нарахування підприємцям доходу від здійснення ними підприємницької діяльності, ПДФО не утримується за умови надання копії документа, що підтверджує реєстрацію отримувача доходів суб'єктом підприємницької діяльності. Такими документами є витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР). Розпорядником ЄДР є Міністерство юстиції України, на офіційному веб-сайті якого за адресою: https://usr.minjust.gov.ua, можна здійснити онлайн-пошук відомостей у реєстрі, який дає змогу отримати базову інформацію про фізичних осіб – підприємців (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних).
Звертаємо увагу, що дохід, виплачений самозайнятій особі (незалежно від обраної системи оподаткування), відображається у Податковому розрахунку за формою №1ДФ з ознакою доходу "157".
Для переходу на спрощену систему у III кварталу необхідно подати заяву до 15 червня
Відповідно до пп.298.1.4 Податкового кодексу України  суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Згідно з пп. 298.1.1 Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву особисто, або поштою  з повідомленням про вручення та з описом вкладення, або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Якщо фізична особа  тільки реєструє підприємницьку діяльність, то заяву про обрання спрощеної системи оподаткування  можна подати  державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, з урахуванням вимог п. 291.5 Кодексу.  Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом № 755-IV.
При цьому, зареєстровані в установленому порядку фізособи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для I або II групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація (пп.298.1.2. Кодексу).
Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для III групи, яка не передбачає сплату ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Внесені зміни до декларації акцизного податку та акцизної накладної
Міністерство фінансів України затвердило зміни до:
- форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку (наказ від 24.04.2017 №451 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку»). 
- форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального (наказ від 24.04.2017 р. №452 «Про затвердження Змін до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального»).
Накази набрали чинності з 06.06.2017 з дня їх офіційного опублікування в «Офіційному віснику України» №44.
   
Спадщина від члена сім’ї другого ступеня споріднення: особливості оподаткування
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ). Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), згідно з п.п 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу. Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу. Зауважуємо, що до набрання чинності Законом України від 23 лютого 2017 року № 1910-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини” (далі – Закон № 1910) вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковувалося спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення, оподатковувалася за ставкою 5 відсотків. При цьому згідно з п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважалися її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважалися такими, що мають другий ступінь споріднення.
З 25.03.2017 року набрав чинності Закон № 1910, яким внесено зміни до Кодексу в частині оподаткування доходу у вигляді вартості успадкованого майна. Так, згідно з п.п “а” п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення. При цьому членами сім’ї другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Разом з тим п. 1 Прикінцевих положень Закону № 1910 передбачено, що цей Закон застосовується до доходів, отриманих платником податків у вигляді спадщини, починаючи з 1 січня 2017 року.
Враховуючи викладене, з1 січня 2017 року дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий спадкоємцями, які є членами сім’ї спадкодавця другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Разом з тим дохід у вигляді вартості успадкованого майна, отриманий зазначеними особами до 01.01.2017, оподатковується за ставкою 5 відсотків.
Нюанси виплат доходів підприємцям, які зареєстровані в зоні тимчасово окупованих територій
Чи потрібно податковому агенту утримувати податок на доходи фізичних осіб під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю, місцезнаходженням або місцем проживання якого є тимчасово окупована територія, доходу від здійснення ним підприємницької діяльності?
Законом України від 23 березня 2017року № 1989-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” (далі - Закон № 1989) були внесені зміни до підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Згідно з п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати. При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 ст. 177 ПКУ.
Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п 14.1.195 та 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Згідно з п.п 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, за ставкою 1,5% від об’єкта оподаткування.
Таким чином, обов’язок щодо нарахування, (утримання, сплати) податку на доходи фізичних осіб та військового збору при нарахуванні (виплаті) зазначеним у п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” ПКУ фізичним особам – підприємцям доходу здійснення ними підприємницької діяльності, виникає у суб’єкта господарювання - самозайнятої особи, які мають статус податкових агентів.
Чи потрібно подавати звіт про суми податкових пільг сількогосподарському товаровиробнику, включеному до Реєстру отримувачів бюджетної дотації?
Починаючи з 01.01.2017 у зв’язку із скасуванням спеціального режиму оподаткування ПДВ усі сільгоспвиробники, які були зареєстровані як суб’єкти спеціального режиму оподаткування, переведені на загальну систему оподаткування ПДВ.
При цьому, відповідно до вимог ст. 16 прим.1 Закону України від 24 червня 2004 року № 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 1877) сільськогосподарські товаровиробники мають право на бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі - бюджетна дотація) після їх внесення контролюючим органом до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.
Згідно з п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 (далі – Порядок № 1233), суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі – звіт) за формою згідно з додатком.
Пунктом 4 розд. І Порядку визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.11 № 167, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221, визначено, що суми ПДВ, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.
Відповідно до п. 8 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233, податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою.
Отже, подання звіту про суми податкових пільг сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, за результатами отримання бюджетної дотації не здійснюється, оскільки такі сільгоспвиробники сплачують ПДВ на загальних підставах.
Повернення помилково або надміру зарахованих коштів
19 травня 2017 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.04.2017 р. № 415 (реєстрація в Мінюсті України 25 квітня 2017 року за N 546/30414), яким затверджено зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.
Змінами, зокрема, передбачено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Додатково повідомляємо, що наказ № 415 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.05.2017 № 39.

Мирослав Продан: За результатами 5 місяців очікуються надходження на рівні 303 млрд. гривень

Індикативні показники доходів державного бюджету, які доведені фіскальній службі на січень-травень у розмірі  287,9 млрд. грн., будуть суттєво перевиконані. Про це повідомив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан 31 травня під час засідання Уряду.
За його словами, фактичні надходження до бюджетів усіх рівнів протягом січня-травня поточного року очкуються на рівні майже 303 млрд. грн. Це на 65 млрд. грн., або майже на 28% більше, ніж за відповідний період минулого року.
«Тільки по травню ми плануємо збільшити збір на понад 28%, або на 14 млрд. грн. по відношенню до минулорічного показника. За нашими прогнозами до держбюджету у  цьому місяці буде перераховано 64,1 млрд. грн.», – зазначив Мирослав Продан.
Очільник ДФС також відзначив позитивну динаміку з податку на прибуток, яка свідчить про зростання економіки. Так, у І кварталі цього року платники задекларували рекордну для України суму податку – 20,2 млрд. грн., що майже у півтора рази більше, ніж результати декларування січня-березня 2016 року.
«Варто відзначити і позитивну динаміку зі зменшення обсягів переплат з податку на прибуток. Станом на 1 січня 2017 року цей показник зменшився на 5,6 млрд. грн. і склав 18,3 млрд. грн.», – підкреслив Мирослав Продан.
Зростання надходжень порівняно з минулим роком фіксується і з податку на додану вартість. Так, нарахування ПДВ у квітні зросли на 1,6 млрд. грн. у порівнянні з минулорічним показником і склали 13,8 млрд. грн. У травні рівень нарахування податку склав 12,6 млрд. грн., що на понад 1 млрд. грн. більше, ніж у квітні 2016 року.
Щодо надходжень митних платежів, то, за словами Мирослава Продана, їх обсяг за 5 місяців цього року зросте на 27 млрд. грн. порівняно з січнем-травнем минулого року і складе 114 млрд. грн..
«Якщо у січні цього року середньодобовий показник складав майже 945 млн. грн.,  що, до речі, на 40,5% більше, ніж в січні 2016 року, то у квітні денні відрахування збільшилися майже на 47%: з 906 млн. грн. у квітні 2016 року до 1,329 млрд. грн. у 2017 році. У травні відповідно з 915 млн. грн. до 1,238 млрд. грн. Це – плюс 35,3%», – наголосив Мирослав Продан.
ДФС в он-лайн режимі моніторитиме процеси митного контролю та оформлення
У Державній фіскальній службі України заплановано створення Департаменту таргетингу та управління ризиками, який дозволить вивести на новий рівень практику здійснення вибіркового митного контролю. Про це розповів в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час засідання Уряду, яке відбулося 31 травня.
За його словами, результативність функціонування подібних центрів вже доведена в митних адміністраціях країн-членів ЄС, США, Канади і т.д.
Фахівці зазначеного департаменту будуть здійснювати відеоаналітику та віддалене спостереження за пунктами пропуску та зонами митного контролю, он-лайн моніторинг процесів митного контролю та оформлення, координацію оперативних заходів та взаємодію з усіма зацікавленими сторонами, а також супроводження системи управління ризиками та її постійну актуалізацію.
При цьому відеоконтроль та моніторинг здійснюватимуться в цілодобовому режимі.
Як відзначив очільник ДФС, запуск таргетинг-центру дозволить спростити та прискорити митні формальності для сумлінних суб’єктів господарювання, суттєво підвищить результативність митного контролю та зменшить корупційні ризики за рахунок перенесення частини повноважень щодо прийняття рішень до НТЦ.
«Вже зараз ми визначаємось з пріоритетними пунктами пропуску, де буде розміщене відповідне технічне обладнання. Попередньо це буде 10 пунктів пропуску через державний кордон з усіма країнами-сусідами. Зокрема, на кордоні з Польщею будуть обладнані три пункти пропуску, оскільки це один з пріоритетних напрямів туризму  та зовнішньоекономічних зв`язків», – зазначив Мирослав Продан. 
Надходження єдиного внеску, податку та збору на доходи фізичних осіб зростуть на понад 30%
Протягом січня-травня поточного року надходження податку на доходи фізичних осіб та  військового збору зростуть порівняно з відповідним періодом минулого року на 33,4%, або на 16,9 млрд. грн. За вказаний період цього року очікуються надходження податку та збору у сумі 67,3 млрд. грн. За січень-травень 2016 року цей показник складав 50,5 млрд. гривень.
Перевиконання показників минулорічного періоду стабільно фіксується протягом кожного місяця. Так, у січні цього року порівняно з першим місяцем минулого року зростання було на рівні 38,6%, у лютому – на 36%, у березні – на 32,9%, у квітні – на 29,1%.
У травні в ДФС очікують надходження 13,6 млрд. грн. ПДФО та військового збору, що перевищить показник минулого  року на 32,1%, або на 3,3 млрд. грн.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування протягом січня-травня також очікуються у розмірі, який на 32,1% перевищить минулорічний показник. За 5 місяців цього року надійде 66,8 млрд. грн. ЄСВ, що на 16,2 млрд. грн. більше відповідного періоду минулого року.
Зокрема, у травні за попередніми даними буде сплачено 13,1 млрд. грн. ЄСВ. Порівняно з травнем 2016 року сплата зросте на 34,4%, або на 3,4 млрд. гривень.
Павло Дроняк: Після індивідуальної роз’яснювальної роботи 8,4 тис. працедавців підвищили зарплату своїм працівникам
Протягом січня-квітня поточного року працівниками органів ДФС у рамках заходів щодо дотримання суб’єктами господарювання податкового законодавства проведено індивідуальну роз’яснювальну роботу з роботодавцями. За її результатами 8,4 тис. працедавців підвищили рівень заробітної плати своїм працівникам. Про це розповів директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.
За його словами, внаслідок такого підвищення до бюджету надійшло  58,5 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. До органів прокуратури спрямовано матеріали та відомості щодо  342 підприємств, на яких виплата заробітної плати проводилась у розмірах нижче законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати.
«Завдяки співбесідам та заслуховуванням, проведеним територіальними органами ДФС спільно із місцевими органами влади з керівниками підприємств, які не виплачують своїм працівникам зароблені кошти, погашено заборгованість із заробітної плати на загальну суму 475,6 млн. грн. До бюджету надійшло 47,3 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 220,9 млн. грн. єдиного внеску», – зазначив Павло Дроняк.
До органів прокуратури спрямовано матеріали щодо 37 юридичних осіб, які мали довготривалу заборгованість із виплати заробітної плати.
На засіданнях комісій та робочих груп при органах виконавчої влади заслухано понад 5,5 тис. працедавців, які нараховують заробітну плату нижче законодавчо встановленого рівня. За їх результатами 5 тис. працедавців, підвищили рівень заробітної плати, до бюджету додатково надійшло: податку на доходи фізичних осіб – 11,7 млн. грн., єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 14,5 млн. грн., військового збору –  1,0 млн. грн.
«Загалом з початку 2017 року органами ДФС під час перевірки суб’єктів господарювання, які виплачували заробітну плату та інші доходи фізичним особам, порушення податкового законодавства виявлено в 67% перевірених платників», – повідомив Павло Дроняк.
До бюджетів донараховано понад 111 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, понад 25 млн. грн. єдиного внеску та майже 8 млн. грн. військового збору.
На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»
На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який розміщено на головній сторінці веб-порталу.
Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
Довідково: Загально доступний інформаційно – довідковий ресурс (категорія 140.02).
  Харківські митники виявили канабіс у дитячій іграшці
Напередодні в пункті пропуску «Гоптівка» харківські митники виявили понад 11 грамів канабісу, прихованого в іграшці «кіндер сюрприз».
Громадянин України переміщувався з Росії до України на власному авто та під час усного декларування заявив про відсутність предметів, заборонених до переміщення. Однак у ході подальшого огляду автівки на підлозі, біля сидіння водія, у барсетці серед інших речей у контейнері з-під іграшки «кіндер сюрприз» було виявлено згорток фольги з наркотичною речовиною.
Відносно правопорушника складений протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. 
Коментар Харківської митниці ДФС щодо повідомлень про заборону ввезення брендових товарів

Коментуючи поширені у деяких Інтернет виданнях повідомлення про існуючу заборону фізичним особам здійснювати ввезення в Україну товарів торговельних марок, які зареєстровані правовласниками в митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності Державної фіскальної служби України (далі – митний реєстр), Харківська митниця ДФС повідомляє наступне.
Харківська митниця ДФС працює в штатному режимі. Ніяких законодавчих чи інших змін у напрямку захисту прав інтелектуальної власності, у тому числі стосовно переміщення товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях (далі – МПВ та МЕВ) за останній час не відбувалось. Фактів не пропуску на територію України, або призупинення митного оформлення товарів, що надходили в Україну у МПВ та МЕВ, з причин порушень прав інтелектуальної власності, в зоні діяльності митниці не було.
Взагалі порядок митного контролю в напрямку захисту прав інтелектуальної власності визначено у розділі ХІV Митного кодексу України (далі – Кодекс). Митне оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності (далі – товарів, що містять ОПІВ) здійснюється у загальному порядку, тобто заходи, пов’язані з призупиненням митного оформлення застосовуються митницями щодо товарів, які ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України для вільного обігу.
Не підлягає призупиненню митне оформлення, зокрема особистих речей громадян та товарів, що містять ОПІВ, та переміщуються через митний кордон України для власного використання громадянами і не призначені для виробничої чи іншої підприємницької діяльності, сумарна вартість та/або вага яких не перевищує обмежень, встановлених частиною першою статті 374 Кодексу. Зазначені положення Кодексу стосуються й товарів, які переміщуються у МПВ та МЕВ.
Слід зазначити, що митний реєстр формується виключно за заявами самих власників прав на торговельні марки або їх офіційних представників.
Зазначені норми, у першу чергу, направлені на захист власників торговельних марок щодо недопущення порушень прав інтелектуальної власності та захист самих споживачів товарів, від контрафактної та неякісної продукції. 
Працівники митниць обговорили проблемні питання адміністрування митних платежів
Підвищення рівня компетентності посадових осіб митниць, зокрема, керівників та посадових осіб підрозділів адміністрування митних платежів митниць ДФС стало основною метою навчального семінару для працівників митниць на тему «Проблемні питання адміністрування митних платежів». Організатором заходу виступив Департамент адміністрування митних платежів ДФС.
«Підвищення кваліфікації працівників органів державної влади – це безперервний процес, який забезпечує професійну компетентність, ефективність роботи органів ДФС з урахуванням кращих світових практик і є важливою складовою державної кадрової політики», – розповіла директор Департаменту адміністрування митних платежів ДФС Аліна Данченко.
Вона, зокрема, підкреслила необхідність та суспільну значимість професійної компетенції державних службовців, яка є запорукою належного виконання поставлених перед митницями завдань.
Під час семінару було висвітлено механізм надання розстрочень зі сплати ПДВ, передбачених пунктами 58 та 59 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та повідомлено про розробку змін до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків.
Крім того, обговорювалися питання щодо можливості запровадження та функціонування єдиного рахунку для перерахувань до державного бюджету митних та інших платежів, що надходять до органів фіскальної служби як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів.
Учасники семінару відмітили доцільність та вчасність отриманих від ДФС роз’яснень щодо механізму розрахунку сум податкових зобов’язань, які виникають при випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України.
Керівники підрозділів адміністрування митних платежів митниць також поділилися досвідом щодо складання податкових повідомлень-рішень у разі порушення платниками податків строків подання митних декларацій, визначених законодавством, щодо повернення коштів після скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів, щодо застосування ставок акцизного податку на алкогольні вироби та окреслили шляхи підвищення ефективності роботи в напрямку адміністрування митних платежів.

Понад 40 неоформлених співробітників в кафе виявили харківські податківці
Офіціанти, кухарі, бармени, прибиральники, підсобні робітники, адміністратори – в мережі популярних кафе в центрі Харкова виявили безправних найманців.
Співробітники фіскальної служби регіону продовжують роботу з виявлення роботодавців, які приховують персонал. На цей раз до зони уваги потрапила мережа закладів громадського харчування. Молодь, а податківці відзначають переважно юний вік неоформлених співробітників, працювала та отримувала заробітню платню в «конвертах». Керівництво закладів не вважало за потрібне легалізувати працю своїх робітників. А бюджет відповідно ніс трати.
Власниками мережі виступає юридична особа та декілька фізичних осіб, які вели бізнес. На власника юридичну особу працювало 18 осіб, які були працевлаштовані офіційно,  12 - на фізичних особах. 
Але, як розповідають співробітники ГУ ДФС у Харківській області, першим що впало в очі під час перевірки, була неабияка кількість персоналу. Не 12, і навіть не 18. Вони справно працювали,  приймали закази, прибирали, готували їжу. Під час письмового опитування, хлопці та дівчата вказали свої дані, згідно яким і вдалося встановити відсутність їх офіційного працевлаштування.
За результатами перевірки власниками закладів працевлаштовано близько 40 найманих працівників, а бюджет незабаром отримає належні кошти.
Харківщина: з початку року до бюджетів надійшло 17 млрд. грн. податків та зборів

Це на 4,4 млрд. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту збору платежів склав 134,7 %. Зокрема, у травні  до бюджетів усіх рівнів зібрано1,9 млрд. грн. платежів.
 Так, до Державного бюджету у січні-травні надійшло12,5 млрд. грн., що на3,2 млрд. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту -  134,0 %.
У травні до Державного бюджету зібрано майже 917,6 млн.грн.
Значну увагу в фіскальній службі області приділяють наповненнюмісцевих бюджетів, кошти з яких направляються на розвиток міста й області.
Так, до бюджетів місцевих громад протягом січня-травня 2017 року надійшло 4,4 млрд. грн., що на 36,8 % або на 1,2 млрд. грн. більше минулорічного показника. Індикативний показник ДФС України виконано на 120,1 %, додатково отримано 741,4 млн. грн.
При цьому, за травень 2017 року до місцевих бюджетів надійшло932,5 млн. грн., що на 195,0 млн. грн. більше, ніж у травні 2016 року. Індикативний показник ДФС України виконано на 105,7 %, додатково надійшло 50,0 млн. гривень.

Представники фіскальної служби регіону взяли участь у презентації міжнародного проекту
 Презентація проекту «Фінансовий менеджмент для НГО: просто про складне» відбулась в рамках проекту «Підтримка територіальних громад України у зв’язку зі збільшенням кількості внутрішньо переміщених осіб». Вказаний проект започаткований   німецькою федеральною компанією  GIZ та реалізується громадською організацією «Інститут податкових реформ». Захід відбувся в харківському прес-центрі «Накипело».  
Як відзначають організатори, головне завдання впровадження проекту  - навчання представників НГО ефективному управлінню фінансами та роз’яснення основних законодавчих норм і правил фінансового обліку та звітності.
Серед учасників заходу були присутні представники бізнесу та громадськості Харківщини, органів державної влади, зокрема ГУ ДФС у Харківській області, Громадської ради при ГУ ДФС у Харківській області, ЗМІ.
Під час прес-брифінгу, яким розпочався захід, начальник відділу комунікацій із ЗМІ  Головного управління ДФС у Харківській області Яна Чуб запевнила присутніх, що фахівці служби завжди підтримують нові освітньо-навчальні проекти, особливо якщо їх реалізація призведе до сталого суспільно-економічного розвитку України. Посадовець також відмітила, що в Харківському регіоні завжди приділялась увага роз’ясненню податкового законодавства, зокрема  неприбутковим установам та організаціям. А в м.Харкові та області таких юридичних осіб вже зареєстровано понад 10 тисяч.
На Харківщині керівник фіскальної служби Микола Рибаков разом з дітьми відвідав історичний музей
Про славетне минуле України, утворення Запорізької Січі, визвольну боротьбу українського народу, дізналися діти під час екскурсії, яку влаштували для них співробітники фіскальної служби Харківської області з нагоди Міжнародного дня захисту дитини. 
Податківці та митники вирішили поєднати приємне з корисним та разом з очільником фіскального відомства Миколою Рибаковим завітали в Харківський історичний музей імені М.Ф.Сумцова.
Це один з найбільших музеїв України з давньою історією, провідний культурний центр Слобожанщини та Східної України. Щорічно музей приймає більше  200 тисяч відвідувачів. Унікальна фондова колекція нараховує більше 300 тисяч предметів. Серед них: колекції документів, фото, нумізматики, зброї, паперових грошових знаків, живопису, археологічна колекція тощо.
Тож екскурсія вдалася на славу. І як відзначає і Микола Рибаков, і діти,  про деякі цікаві факти з історії казацтва, вони дізналися саме в музеї. Наприклад, козацька хоругва Івана Мазепи, яка знаходиться в експозиції, є єдиним таким раритетом на території України. Їй понад 300 років, і в її реставрації приймали участь українські та польські вчені.  
«Я вважаю що кожен, і дорослий, і дитина, повинні знати  історію свого народу, його героїчне минуле. Це є запорукою успішного майбутнього», -  поділився враженнями від екскурсії податківець.

Місцеві бюджети отримали 2,6 мільярдів гривень ПДФО від мешканців Харківщини
Вказана сума податку на доходи фізичних осіб надійшла протягом п’яти місяців. Про це повідомили в Головному управлінні фіскальної служби та відзначили, що зокрема сума надходжень ПДФО за травень склала  535,4 млн.грн.
Окрім того, до місцевих бюджетів протягом січня-травня 2017 року надійшло: єдиного податку – 842 млн.грн., земельного податку та орендної плати – 557,3 млн.грн., акцизного податку – 167,6 млн.грн.
Загалом до бюджетів місцевих громад з початку року надійшло 4,4   млрд. грн., що на 36,8 % або на 1,2 млрд. грн. більше минулорічного показника. Індикативний показник ДФС України виконано на 120,1%, додатково отримано 741,4 млн. грн.
У фіскальній службі області відзначають, що наповненню місцевих бюджетів приділяють саму пильну увагу, адже це кошти,  в першу чергу, які йдуть на  економічний розвиток регіону та  виконання усіх соціальних програм. 
                                                                                                                                                                                 
 ІЗЮМСЬКА ОДПІ
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 2

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»