Главная
ІЗЮМСЬКА ОДПІ ГУ МІНДОХОДІВ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОВІДОМЛЯЄ Версия для печати Отправить на e-mail
11.03.2015
Визначення об’єкта оподаткування для будівельної фірми, що надає послуги з виконання будівельних робіт, частину з яких виконує субпідрядник
Об’єктом оподаткування будівельної компанії є прибуток від виконання робіт, передбачених договором щодо їх виконання, незалежно від участі посередників у їх виконанні. Нагадуємо, відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Колекс) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Кодексу.
У 2015 році рахунки для сплати єдиного внеску не змінювалися
У 2015 році платники продовжують сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки 3719, відкриті на імʼя органів доходів і зборів, та введені в дію з 01 жовтня 2013 року.
Про відкриття нових рахунків для сплати єдиного внеску буде повідомлено завчасно.
Нагадуємо, 28 грудня 2014р. прийнято Закон України від 28.12.2014 №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», яким внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внес­ку на загальнообов'язкове державне соціальне страху­вання».
До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу
Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Яким чином в Реєстрі платників єдиного податку зазначаються види господарської діяльності спрощенців третьої групи
До Реєстру платників єдиного податку вноситься інформація про види господарської діяльності незалежно від групи платників єдиного податку (відповідно до п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України).
Разом з цим, фізичні особи – підприємці-платники єдиного податку третьої групи, які були зареєстровані та внесені до реєстру платників єдиного податку до 31.12.2014 року,  не зобов’язані подавати заяву щодо внесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про види господарської діяльності.
Інформація в Реєстрі стосовно ставки єдиного податку, групи та видів господарської діяльності  для платників третьої групи буде приведено у відповідність до норм Податкового кодексу України централізовано в автоматичному режимі.
Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання та імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» продовжено до 01.01.2017 року дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
При цьому переліки таких відходів та брухту чорних та кольорових  металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Водночас дія постанови КМУ від 21 січня 2011 року № 15 (далі – постанова № 15), якою затверджено переліки відходів та брухту чорних та кольорових металів, операції з постачання яких тимчасово звільнялися від ПДВ , обмежувалась періодом до 2014 року.
На сьогодні відповідного нормативно – правового акта Уряду, який визначав би переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ, але продовжував би дію постанови № 15, не прийнято.
Враховуючи викладене, операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходу та брухту чорних і кольорових металів, що здійснювалися (ються) суб’єктами господарювання з 01.01.2015 і до дати набрання чинності відповідним нормативно – правовим актом України, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20 відсотків.
Довідково: відповідне роз’яснення надано Державною фіскальною службою України від 02.02.2015 № 7012/7/99-99-19-03-02-17 «Про оподаткування податком на додану вартість»

Законами України від 28.12.2014 №№ 73-VIII та 74-VIII запроваджують додатковий імпортний збір
Закон України від 28.12.2014 № 74-VIII вносить зміни до Митного кодексу України, а закон від 28.12.2014 № 73-VIII встановлює порядок оподаткування товарів додатковим імпортним збором.
У відповідності до останніх пунктів цих законів, вони наберуть чинності з моменту опублікування рішення Кабінету Міністрів України щодо завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями.
Розпорядження від 16 лютого 2015 р. № 119-р «Про завершення консультацій з міжнародними фінансовими організаціями стосовно запровадження тимчасових заходів щодо стабілізації платіжного балансу України», яке опубліковане в газеті «Урядовий кур’єр» № 35 від 25.02.15, є чинним з 00 годин 26 лютого 2015 року. 
Додатковий імпортний збір віднесено до особливих видів мита. У відповідності до статті 275 Митного кодексу, особливі види мита застосовуються у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита.
Особливі види мита застосовуються незалежно від інших видів мита на умовах, визначених законом.
Згідно частини 1 закону України від 28.12.2014 № 73-VIII, тимчасово, строком на 12 місяців, Україна, запроваджує додатковий імпортний збір відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та Домовленості про положення ГАТТ-1994 щодо платіжного балансу.
Додатковий імпортний збір справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.
Об'єктами оподаткування додатковим імпортним збором є товари, визначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 277 Митного кодексу України, крім життєво необхідних товарів згідно зі статтею 5 Закону України від 28.12.2014 №73- VIII.
Об'єктами оподаткування митом є:
1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами;
2) товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII Митного Кодексу України, а також розділів V та VI Податкового кодексу України;
Термін "життєво необхідні товари" означає товари, які задовольняють основні потреби споживання або які сприяють зусиллям члена СОТ поліпшити ситуацію з платіжним балансом, наприклад основні засоби виробництва або сировинні матеріали, необхідні для виробництва.
Базою оподаткування додатковим імпортним збором є митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України, визначена відповідно до положень Митного кодексу України.
Додатковий імпортний збір справляється за такими ставками:
10 відсотків - для товарів, що класифікуються у товарних групах 1 - 24 згідно з УКТЗЕД
5 відсотків - для товарів, що класифікуються у товарних групах 25 - 97 згідно з УКТЗЕД;
10 відсотків - для товарів, що підлягають оподаткуванню ввізним митом відповідно до статті 374 Митного кодексу України "Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України".
Враховуючи, те що додатковий імпортний збір віднесено до особливих видів мита, він враховуються до бази оподаткування ПДВ.
Кому декларувати спадок та дарунки 
Ізюмська ОДПІ запрошує спадкоємців та обдарованих, які отримали в 2014 році спадщину та/або дарунки подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та сплатити податок.
Винятком із зазначеного повідомлення є спадкоємці-нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини,  спадкоємці, які успадкували об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку, а також інші спадкоємці – резиденти, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Такими особами декларація не подається.
Загалом, оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадковано, та від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем.
Відповідно до норм Податкового кодексу за нульовою ставкою оподатковуються та звільняються від декларування  будь-які об'єкта спадщини, отримані спадкоємцями, які є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення. До таких членів сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення відносяться її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, які мають другий ступінь споріднення.
Також нульовою ставкою мають право скористатися інваліди І групи, діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, які успадкували об’єкти нерухомого та/або рухомого майна та/або готівку або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, депозитні, іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю. Нагадаємо, що особа, у разі досягнення нею повноліття – 18 років, втрачає статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Щодо дітей – інвалідів, для них також передбачена нульова ставка, але лише при отриманні спадщини у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна.
Крім того, нульова ставка застосовується  будь-якими спадкоємцями, які успадкували грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадбанку СРСР та державного страхування СРСР, а також у державні цінні папери, та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадбанку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося.
У разі отримання спадщини від члена сім’ї другого ступеня споріднення сплачується податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості успадкованого майна.
Якщо ж спадщина отримується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, або спадкоємцем-резидентом від спадкодавця-нерезидента ставка податку становить 15(17)%.
Слід зазначити, що подарунки, отримані громадянином від фізичної особи у вигляді коштів, майна, майнових або немайнових прав, вартості робіт, послуг оподатковуються аналогічно об‘єктам, отриманим як спадщина.
Оскільки відповідальними за сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є спадкоємці (обдаровані), які отримали дохід у вигляді спадщини-подарунка, обов’язок таких громадян - задекларувати отримані доходи до 1 травня 2015 року та до 1 серпня поточного року сплатити нараховану суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій декларації.
Інвестиційний прибуток необхідно задекларувати до 1 травня
Протягом чотирьох місяців громадяни декларують свої минулорічні доходи. Серед обов’язкових видів декларування є декларування інвестиційного прибутку. Він розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу інвестиційного активу, та витратами, понесеними у зв’язку з його придбанням. При цьому загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. До  операцій з інвестиційними активами, які підлягають обов’язковому декларуванню, належать: обмін інвестиційного активу на інший інвестиційний актив, зворотній викуп або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику. Окрім того,  повернення платнику коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі його виходу з числа засновників (учасників) чи ліквідації емітента також віднесено до операцій, дохід від здійснення яких треба декларувати.  У разі, якщо сукупний інвестиційний дохід платника податку, отриманий у 2014 р. в результаті продажу інвестактивів не перевищує 1710 грн. (суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.), такий прибуток не включається до складу загального річного оподатковуваного доходу і на нього не нараховується податок на доходи фізичних осіб.
Інвестор зобов’язаний подати річну декларацію до органу податкової служби, в якому він перебуває на обліку, у будь-якому випадку, незалежно від того отримав він інвестиційний прибуток чи збиток, та незалежно від того, чи податок з доходів інвестора був сплачений податковим агентом.
Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами, здійснюється у додатку 3 до податкової декларації про майновий стан і доходи. Форму та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 N 793 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за N 2179/24711. Оподатковується інвестиційний прибуток за ставкою 15% (або 17% - у випадку  перевищення суми доходу десятикратного розміру мінімальної заробітної плати).

Кошти, отримані волонтерами для потреб АТО, не оподатковуються ПДФО
Кошти, отримані благодійниками – фізичними особами, котрі внесені у Реєстр волонтерів антитерористичної операції, не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу
Така норма передбачена  підпунктом «б» п.п. 165.1.54. п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Перелік осіб, яким  надається волонтерська благодійна допомога, визначено у підпункті «а» п.п. 165.1.54. п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України.
Відповідно до законодавства, така допомога може надаватися як конкретним особам, так і через Міністерство оборони України, Головне управління Національної гвардії України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Міністерство внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, через органи управління інших утворених відповідно до законів України військових формувань, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Не підлягає оподаткуванню ПДФО допомога у розмірі, фактично використаному на такі цілі, та на відшкодування документально підтверджених витрат таких благодійників, пов’язаних із наданням зазначеної благодійної допомоги.
Правила цього підпункту застосовуються також до благодійної допомоги, отриманої зазначеними благодійниками — фізичними особами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції.
Зазначені доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, у якому завершено антитерористичну операцію.
Сума (вартість) зазначеної у цьому підпункті благодійної допомоги, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, визначається згідно з підпунктом 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Податкового кодексу України.
Кошти, отримані благодійниками — фізичними особами на їх банківські рахунки на цілі, визначені у цьому підпункті, та не використані такими благодійниками у строк, зазначений в цьому підпункті, повинні бути перераховані ними до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розрахунковий документ – фіскальний чек обов’язково повинен містити ставку та суму акцизного податку
У розрахунковому документі – фіскальному чеку РРО обов’язково повинні бути відображені ставка та сума акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів, - звертають увагу суб’єктів підприємництва в Головному управлінні ДФС у Волинській області.
Щоб правильно відображати акцизний податок в розрахункових документах, платникам варто звернутися до центрів сервісного обслуговування для програмування касової техніки.
Приклади програмування акцизного податку в РРО наведено влисті ДФС України від 31.01.2015р. № 1848/6/99-99-22-07-03-15.
Нагадаємо, що Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України, якими зокрема з 1 січня 2015 року запроваджено нарахування та сплату акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів.
Ставка цього нового податку  становить 5 відсотків від вартості товару,  його сплачують суб’єкти господарювання, які реалізують підакцизні товари в роздріб.
Фахівці ГУ ДФС наголошують, що перепрограмування РРО для відображення акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не тільки забезпечить відповідність розрахункових документів вимогам чинних нормативно-правових актів, але й полегшить обрахунок цього податку при декларуванні.
Сплатити суму акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за січень 2015 року суб’єкт підприємництва повинен не пізніше 2 березня 2015 року до місцевого бюджету адміністративно-територіальних одиниць, де розташовані пункти продажу підакцизних товарів.
До послуг платників – цілодобовий сервіс «Пульс» 
Нагадуємо, сервіс «Пульс» – це пряма лінія за номером 044-284-00-07, на яку платники податків мають змогу не лише подати звернення у телефонному режимі, але й отримати результат про вжиті заходи та проведену перевірку.
Неприбуткові організації: оподаткування по-новому
Починаючи з 1 січня 2015 року, змінено порядок оподаткування неприбуткових організацій.
Відповідно до вимог п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковими підприємствами, установами та організаціями вважаються підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.
Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст.133 ПКУ встановлено, що не є платниками податку:
- бюджетні установи;
- громадські об'єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.
Такі установи та організації не є платниками податку на прибуток лише після їх внесення до Реєстру неприбуткових організацій та установ контролюючими органами.
Детальніше про це йдеться у листі ДФС України від 02.03.2015 р.№7023/7/99-99-19-02-02-017.
Митна декларація: право на податковий кредит
Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.
В свою чергу при ввезенні товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
При цьому ч. 3 ст. 257 Митного кодексу України (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких контролюючим органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Тобто документом, що посвідчує право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту при ввезенні товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.
Яку помилку і як виправить розрахунок коригування?
Починаючи з 1 січня 2015 року у випадку допущення помилки в реквізитах податкової накладної, складеної як до 1 січня 2015 року, так і після зазначеної дати, платник податків на дату виявлення зазначеної помилки має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, в якому допущено помилку, заповнюється без помилок. У цьому випадку графи з 1 по 13 розрахунку коригування не заповнюються (залишаються порожніми).
Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування (пункт 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957).
Помилка, допущена в індивідуальному податковому номері контрагента (вказано номер іншого контрагента), може бути виправлена шляхом складання двох розрахунків коригування, які заповнюються в такому порядку:
-  в першому розрахунку коригування реквізити заголовної частини переносяться з податкової накладної з помилкою, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюються зі знаком "-";
-  в другому розрахунку коригування реквізити заголовної частини вказуються без помилок, а обсяг операції з постачання товарів/послуг та інші показники табличної частини заповнюється зі знаком "+".
Перехід з „спрощенки” на загальну: як звітувати?
Відповідно до п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.
Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному п.п. 298.2.1 - 298.2.3 ст. 298 ПКУ (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників - період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників податку на прибуток є календарний рік з урахуванням положень, визначених п. 57.1 ст. 57 ПКУ. Він починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.
Коли особа реєструється на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) року, податковий (звітний) рік розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) року (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансовий внесок (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Враховуючи зазначене, платники єдиного податку, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за базовий звітний (податковий) рік, який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Новий 1-ДФ
Мінфіном України затверджено нову форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок його заповнення і подання податковими агентами.
Податковий розрахунок складається з двох розділів: розділ I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»; розділ II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір».
Вперше Податковий розрахунок за новою формою подається податковими агентами за I квартал 2015 року.
Наказ «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» набирає чинності з 01.04.2015 року.
Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка
Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ – рахунок, відкритий платнику податку в казначействі. На такий рахунок платником перераховуються кошти з власного поточного рахунку в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні чи розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку. Це визначено п. 2 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569).
Пунктом 13 Порядку № 569 передбачено, що платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка, а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Інформація про рух коштів на електронних рахунках платникам податку надається ДФС України за відповідним запитом платника на безоплатній основі без обмеження кількості запитів та у часі.
Розмір ставок єдиного податку четвертої групи
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71), яким було трансформовано фіксований сільськогосподарський податок в єдиний податок (виділено в окрему четверту групу).
Відповідно до Закону № 71 розмір ставок податку з1 гас/г угідь та/або земель водного фонду, для платників у яких частка с/г товаровиробництва за попередній (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (колишні платники ФСП), становить:
-   для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності с/г товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) – 0,45;
-   для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,27;
-   для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,27;
-   для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,09;
-  для земель водного фонду – 1,35;
-   для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності с/г товаровиробників, спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди – 3.
Відповідно до п.295.9 до Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Разом з податковою декларацією для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подається  розрахунок частки с/г товаровиробництва та відомості (довідка) про наявність земельних ділянок, у яких зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної ділянки.
Про сплату щомісячних авансових внесків податку на прибуток у 2015 році платниками консолідованої сплати
Законом України від 28.12.2014 за №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71-VI11), прийнято зміни,  які набрали чинності з 01.01.2015 року щодо справляння податку на прибуток підприємств.
Платники податків, які станом на 31.12.2014 перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої податкової декларації з податку на прибуток та Розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Міністерства фінансів України під 28.01.2013 №39 (далі – Розрахунок), за звітний період 2014 рік – здійснюють як і у минулому році, за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів.
Оскільки нова редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) не містить положень щодо консолідованої сплати податку на прибуток та не визначає відокремлені підрозділи юридичної особи окремими платниками цього податку, у Розрахунку за 2014 рік визначення щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті у березні 2015 року – травні 2016 року, не провадиться. Загальна сума таких авансових внесків визначається в цілому по платнику податку – юридичній особі в Податковій декларації з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація).
Тобто, при розрахунку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (рядок 23 Декларації за 2014 рік), які підлягають сплаті, починаючи з березня 2015 року, значення рядка 13.2 «Сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів» Додатка ЗП до рядка 13 Декларації не враховується.
Для банківських установ при розрахунку щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у рядку 24 Декларації з податку на прибуток банку (далі – Декларація банку) за 2014 рік не враховується значення рядка 14.2 «Сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів» Додатка ЗП до рядка 14 Декларації банку.
Крім того, з метою однозначного розуміння положень п.57.1 ст.57 Кодексу абзац сорок третій роз’яснення, наданого листом ДФС від 29.01.2015 №2707/7/99-99-19-02-01-17, викласти у такій редакції:
«Таким чином, платники податку, які провадять букмекерську діяльність, азартні ігри (у тому числі казино), крім щомісячного авансового внеску у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, у січні – грудні відповідного звітного року сплачують авансовий внесок з податку на дохід, отриманий від такої діяльності.
При цьому для платників податку, які провадять діяльність з випуску та проведення лотерей, не передбачено сплати авансового внеску з податку на дохід за ставкою 10 відсотків».
Про це йдеться у листі ДФС України від 02.03.15 № 7025/7/99-99-19-02-02-17 "Про сплату платниками, які у 2014 році знаходились на консолідованій сплаті податку на прибуток, щомісячних авансових внесків у 2015 році "http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/print-187231.html
Об'єкти нерухомості, звільнені від оподаткування податком на нерухомість
Окремо у Податковому Кодексі України визначені об‘єкти, які не підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки це:
-         об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності)
-         об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки,
-         житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради
-         будівлі дитячих будинків сімейного типу,
-         гуртожитки,
-         об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину.
-         об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (МАФ);
-         будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
-         будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
-         об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
Слідчими ДФС забезпечено відшкодування 194,4 млн. грн. збитків, завданих державі порушниками податкового законодавства
У січні – лютому поточного року в провадженні слідчих фінансових розслідувань Державної фіскальної служби перебувало 3 417 кримінальних проваджень, з яких 1 743 – про тяжкі та особливо тяжкі злочини.
Безпосередньо у поточному році розпочато 1 420 проваджень. У свою чергу, протягом зазначеного періоду 503 провадження закінчено, 208 – направлено до суду.
У направлених до суду кримінальних провадженнях порушниками податкового законодавства держбюджету завдано збитків у сумі 265 млн. грн. Слідчими фінансових розслідувань ДФС забезпечено відшкодування 63 відс. від зазначеної суми, а саме – 194,4 млн. грн.
У зв`язку зі сплатою податків, зборів (обов`язкових платежів), а також відшкодуванням шкоди, завданої державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня) у січні – лютому 2015 року на підставі ч. 4 ст. ст. 212 і 212-1 ККУ до суду направлено 49 кримінальних проваджень. Сума відшкодованих по ним збитків складає 156,5 млн. грн.
У закінчених провадженнях арештовано коштів та майна в розмірі 119,6 млн. грн.
За минулі вихідні митники ДФС вилучили понад 67 тис. дол. США
За останні 3 дні (з 8 по 10 березня) посадовими особами Київської митниці ДФС припинено 7 спроб переміщення через «зелений коридор» валюти в обсягах, що перевищували встановлену законодавством України норму (понад 10 000 Євро). Загалом вилучено майже 67,7 тис. доларів США, 6,6 тис. Євро та 40 тис. російських рублів, що за курсом НБУ становить понад 1,7 млн. грн. В усіх випадках складено протоколи про порушення митних правил за ст. 471 Митного кодексу України.
Посадовими особами Закарпатської митниці ДФС припинено спробу переміщення іноземної валюти у кількості 20 тис. доларів США (за курсом НБУ становить понад 460 тис. грн.) з приховуванням від митного контролю. Правопорушник намагався перемістити валюту через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом розміщення у конструктивних порожнинах транспортного засобу – під сидінням водія та пасажира. За даним фактом Закарпатською митницею ДФС 07.03.2015 складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Чи мають право СГ з 01 січня 2015 року використовувати РРО, які створюють контрольну стрічку виключно в друкованому вигляді
Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Так, відповідно до п. 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
  Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів ДФС України по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів.
Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій
(Z – звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Користувався іпотечним житловим кредитом - частину суми процентів можна включити до податкової знижки
Наразі триває Деклараційна кампанія - 2015. Декларування доходів – це не тільки виконання громадянином свого конституційного обов’язку, а і реалізація права громадян на податкову знижку.
Зокрема, платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
     Крім того, відповідно до пп. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої відповідно до ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
об’єкт житлової іпотеки придбавається;
збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Порядок визначення суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом з метою нарахування податкової знижки регулюється ст. 175 ПКУ.
Нагадуємо, що для реалізації  права на податкову знижку за наслідками 2014 року  необхідно заповнити та подати річну податкову декларацію про майновий стан  і доходи до 31 грудня включно.
Податківці навчали студентів азам декларування
Як правильно заповнити податкову декларацію, які доходи підлягають обов’язковому декларуванню та  як отримати податкову  знижку навчали учнів комп’ютерно  – технологічного коледжу  НТУ «ХПІ» фахівці ГУ ДФС  у Харківській області.
Захід відбувся в рамкахДеклараційної кампанії - 2015 та пройшов у досить незвичній формі -  заняття - практимума, який  одночасно став для  для учнів  і цікавим, і пізнавальним.  
Під час такого уроку, студенти мали змогу дізнатися від фахівця управління доходів і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Харківській області Дмитра Тарасова багато корисної інформації  щодо порядку та особливостей  декларування доходів громадян.  
Особливу зацікавленість у студентів викликала інформація про можливість реалізувати своє право на податкову знижку, зокрема, отримання компенсації вартості здобуття освіти. В цьому випадку  податкову декларацію можна надати упродовж всього року. Декларація подається громадянами до Центрів обслуговування платників  за місцем реєстрації платника податку.
Також  Дмитро Тарасов розповів, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Отримані знання студенти  закріпили на  практичному занятті, під час якого ознайомились з заповненням декларації та додатків до неї та мали змогу поставити фахівцю питання, які їх зацікавили.
Доходи понад 1 млн. грн. задекларували 258 громадян
З початку поточного року 65,2 тис. громадян подали декларації про майновий стан та доходи. Загальна сума задекларованого доходу складає понад 4,9 млрд. грн. Доходи понад 1 млн. грн. вказали у своїх деклараціях 258 осіб. 
Найактивніше декларували свої статки мешканці Дніпропетровської (5 тис. декларацій), Полтавської (4,9 тис. декларацій), Запорізької (4,6 тис. декларацій) та Харківської (4,4 тис. декларацій) областей.
Що стосується структури доходів, то більша частка з них – 1,6 млрд. грн. – від успадкованого та подарованого майна, трохи менше склав дохід від заробітної плати – 1,4 млрд. грн. Крім того, 595,4 млн. грн. доходу українці отримали від продажу рухомого та нерухомого майна, 282,8 млн. грн. – від операцій з інвестиційними активами та 105,8 млн. грн. від надання нерухомості в оренду. Ще 761,7 млн. грн. громадяни задекларували як інші доходи.
Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті у держбюджет становить 116 млн. грн., що на 16,6 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.
Також 19,2 тис. осіб скористалися правом на отримання податкової знижки. До повернення вони задекларували 30,4 млн. грн., що на 2,1 млн. грн. менше минулорічного показника.
Майже двадцять шість з половиною тисяч пасажирів перетнули з початку року митний пост «Харків-аеропорт»
Більше 258 міжнародних авіарейсів здійснено різними авіаперевізниками через Харківський аеропорт з початку 2015 року. Тож, посадові особи митного поста «Харків-аеропорт» здійснили митний пропуск майже 13 тисяч пасажирів, і  близько 14 тисяч пасажирів, які прибули із-за кордону до України.
За словами начальника митного поста «Харків – аеропорт» Максима  Дикого, при проходженні митного контролю пасажирами, саму пильну увагу митники приділяють наявності та виявленню предметів, заборонених до переміщення через митний кордон України, а саме: зброї, боєприпасів, вибухових речовин, спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, будь-якої продукції, що закликає до дестабілізації в країні, регіоні, до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади.
Начальник митного поста підкреслив, що особливу актуальність вирішення цих питань для всього особового складу митного поста «Харків-аеропорт» набуває сьогодні, в умовах складної криміногенної ситуації та соціального неспокою в країні та зокрема в Харківській області, в умовах необхідності підвищеного рівня антитерористичної захищеності громадян.
Митні платежі при імпорті транспортних засобів суб‘єктами господарювання
Суб‘єктам господарювання при ввезенні транспортних засобів (у тому числі легкових автомобілів, гібридних, нових та бувших у використанні) на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту сплачуються такі митні платежі:
- ввізне мито згідно із ч. 1 ст. 286 Митного кодексу України за ставками, встановленими Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VІІ «Про Митний тариф України»;
- додатковий імпортний збір згідно із ч. 1 ст. 286 Митного кодексу України, за ставкою, встановленою Законом України від 28 грудня 2014 року № 73-VIII «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року»;
- податок на додану вартість згідно із розд. V Податкового кодексу України за ставкою 20% від бази оподаткування;
- акцизний податок за ставками, встановленими пп. 215.3.5. п. 215.3. ст. 215 розд.
VI Податкового кодексу України, у разі належності транспортних засобів до підакцизних товарів, що визначено п. 215.1. ст. 215 Податкового кодексу України.
Також з метою захисту національного виробника автомобілів рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі з 13 квітня 2013 року запроваджено терміном на 3 роки спеціальне мито при імпорті в Україну нових легкових автомобілів незалежно від країни походження та експорту за кодами 8703 22 10 00 та 8703 23 19 10 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТЗЕД).
При цьому розмір ставки спеціального мита становить:
1) для нових легкових автомобілів, які класифікуються за кодом 8703 22 10 00 згідно з УКТЗЕД (робочий об’єм циліндрів двигуна понад 1000 см куб., але не більш як 1500 см куб.):
з 14 квітня 2014 року – 4,31% митної вартості товару;
з 14 квітня 2015 року – 2,15% митної вартості товару;
2) для нових легкових автомобілів, які класифікуються за кодом 8703 23 19 10 згідно з УКТЗЕД (робочий об’єм циліндрів двигуна понад 1500 см куб., але не більш як 2200 см куб.):
з 14 квітня 2014 року – 8,63% митної вартості товару;
з 14 квітня 2015 року – 4,32% митної вартості товару.
Водночас спеціальне мито не застосовується при імпорті нових автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей з робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 1000 см куб., але не більш як 2200 см куб., які класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 8703 22 10 00 та 8703 23 19 10, що мають гібридну силову установку (електродвигун з приводом на колеса автомобіля).
Окрім цього, за виконання митних формальностей органами фіскальної служби поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, із заінтересованих осіб справляється плата у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, та в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 8 ст. 247 Митного кодексу України).
ДФС України: З початку року місцеві бюджети отримали майже 13 млрд. гривень
Надходження до місцевих бюджетів (станом на 01.03.2015) склали 12 997,5 млн. грн.
У розрізі платежів у січні-лютому 2015 року до місцевих бюджетів надійшло:
- акцизного податку з реалізації через роздрібну мережу підакцизних товарів - 352,9 млн. грн.;
- податку на майно – 2 084,6 млн. грн., у т.ч. транспортного податку – 3 млн. грн., податку на нерухоме майно – 20,9 млн. грн. (+15,4 млн. грн. до відповідного періоду минулого року), земельного податку - 2 060,7 млн. грн. (+5,7 млн. грн.).
Нагадуємо, що для підвищення фінансової спроможності місцевих рад внесено зміни до Податкового та Бюджетного кодексів. Найбільш значущими змінами для місцевих бюджетів є:
впровадження акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу підакцизних товарів. Додатковий ресурс для місцевих бюджетів розрахунково становить 8,1 млрд. грн.;
розширення бази оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (оподаткування як житлової так і нежитлової нерухомості). Додатковий ресурс – 0,4 млрд. грн.;
введення оподаткування розкішних авто. Додатковий ресурс – 0,4 млрд. грн.
Кількість документів, наданих платниками за допомогою «Електронного кабінету», перевищила 96 тисяч
З початку 2015 року кількість користувачів  електронного сервісу ДФС «Електронний кабінет платника податків» склала понад 48 тис. осіб. Протягом січня – лютого поточного року за допомогою зазначеного сервісу до органів Державної фіскальної служби надано  понад 96 тис. звітів та інших документів.
Також розширено функціональні можливості «Електронного кабінету». Відтепер, за допомогою цього сервісу, платник може подавати заяву щодо отримання довідки про відсутність заборгованості та отримувати її в електронному вигляді. Крім цього, можна заздалегідь визначити розмір пені, що буде нарахована після погашення суми боргу.
Нагадаємо, що електронний сервіс ДФС «Електронний кабінет платника податків» дає платникам можливість надавати податкову звітність до органів доходів і зборів в електронній формі, що економить час та унеможливлює втручання людського фактору у взаємодію між платником податків та державним  фіскальним органом.   
Довідково: У 2014 році користувачами «Електронного кабінету платника податків» стали понад 77,6 тис. осіб. Кількість звітів та документів, наданих платниками до органів доходів і зборів з його використанням,  минулого року перевищила 281 тис.
УВАГА ПЛАТНИКІВ!
В зв’язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України починаючи з першого звітного періоду 2015 року (січень, І квартал) формування податкового кредиту у платників ПДВ відбувається на підставі електронних податкових накладних та обмежених випадках готівкових розрахунків/ документів (п.198.6 ст. 198 Кодексу) і податкових накладних, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання (п.198.3 ст.198 Кодексу).
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання.
З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма щодо збереження права на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Платники, які не включили податкові накладні, складені до 1 січня 2015 року, до складу податкового кредиту відповідних періодів, можуть реалізувати своє право на формування податкового кредиту виключно шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди, з урахуванням вимог пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу.
Таким чином, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень п. р. платник не має права включити суми ПДВ по податкових накладних минулих періодів.
Приклади виправлення показників січня 2015 року:
Якщо платником податку податковий кредит січня 2015 року сформовано за рахунок податкових накладних минулих звітних періодів (наприклад: вересня 2014 року у сумі ПДВ 20 000 грн.) приведення у відповідність показників січня п.р. із позитивним значенням декларування ПДВ  відбувається двома способами:
- самостійно платником;
- за результатами перевірки контролюючого органу.
У разі самостійного виправлення показників шляхом подання уточнюючого розрахунку за січень п.р. (ст. 50 Кодексу):
платник сплачує ПДВ всього 20 600 грн., з якої
- сума недоплати - 20 000 грн.
- штраф у розмірі 3 відсотки -  20 000 *3% = 600 грн.
У разі перевірки контролюючого органу:
платник сплачує ПДВ всього 25 000 грн., з якої
- донараховану суму ПДВ -  20 000 грн.
- штраф у розмірі 25 відсотків - 20 000 грн. *25% =   5000 грн.
Таким чином, оптимальний варіант збереження обігових коштів платника – самостійне виправлення помилки.
 
Чи може ФО, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю, бути зареєстрована ФОП?
Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю. За наявності письмової згоди на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування така особа може бути зареєстрована як підприємець. У цьому разі фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту державної реєстрації її як підприємця.
Повна цивільна дієздатність, надана фізичній особі, поширюється на усі цивільні права та обов’язки (ч.4 ст.35 ЦКУ).
 
Про формування показників звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску
З 01 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 08 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Кодексу законів про працю України».
Надаємо приклад формування показників звіту щодо сум нарахованого ЄСВ у таблиці 6 додатку 4 за січень 2015 року.
У програмному забезпеченні, за допомогою якого формується звіт, обов’язково необхідно відключити функцію «автоматичний розрахунок».
Наприклад: особа перебувала у трудових відносинах повний календарний місяць (січень 2015 року) і їй нарахували заробітну плату 609,00 грн, тобто менше мінімального розміру (працював на умовах неповного робочого часу). Сума, на яку платник у такому випадку нараховує єдиний внесок, становить, 1218 гривень. При цьому, в таблиці 6 додатку 4 відображаємо:
реквізит 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/ЦП відносинах протягом звітного місяця»-31 день;
реквізит 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/доходу (усього з початку звітного місяця)» - 609,00 грн;
реквізит 18 «Сума нарахованої заробітної плати/доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок» - 609,00 грн;
реквізит 19 «Сума утриманого єдиного внеску за звітний місяць (із заробітної плати / доходу)» - 21,92 гривень.
Відповідно, суми про нараховану заробітну плату та нарахований і утриманий єдиний внесок повинні бути відображені в таблиці 1 додатка 4 Порядку №454, а саме:
у рядку 1.1 таблиці 1 додатка 4 Порядку №454 зазначаємо фактичну суму нарахованої заробітної плати, - тобто 609,00 грн;
у рядку 2.1 – 1218,00 грн., тобто суму, яка відповідає мінімальному розміру заробітної плати;
у рядку 3.1.1.1 – 447,74 грн. (1218,00 *36,76 відс.);
у рядку 4.1 – 609,0 грн;
у рядку 5.1 – 21,92 грн. (609,00*3,6 відсотка).
При здійсненні безготівкових розрахунків РРО не застосовується
Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків реєстратори розрахункових операцій (РРО) не застосовують.
Водночас якщо суб’єкт господарювання видаватиме товарні чеки, накладні або інші документи, що можуть підтвердити готівковий розрахунок, то у такому випадку необхідно використовувати РРО на загальних підставах.
Зазначена норма передбачена п.1 ст.3 Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами доповненнями).

  ІЗЮМСЬКА ОДПІ
 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить


Фотогалереи изюмчан

Кто он-лайн

Сейчас на сайте:
Гостей - 3

 
Служба недвижимости Вилима.

 
 
 
 
 

Сушка зерна и древесины на отходах
БЕСПЛАТНЫЕ ОБОИ ДЛЯ РАБОЧЕГО СТОЛА

Дизайн РА «Изюминка»